"29" жовтня 2013 р. м. Київ К/800/3751/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.,
Суддів: Ланченко Л.В., Муравйова О.В.,
при секретарі: Сачко Г.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари»
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2012 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2012 року
по справі №2а-9820/10/1070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари» (надалі - ТОВ «Термінал Бровари»)
до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (надалі - Броварська ОДПІ Київської області ДПС)
про скасування податкового повідомлення-рішення, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
У грудні 2010р. позивач звернувся до суду з позовом до Броварської ОДПІ Київської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2012р. залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012р., у задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, ТОВ «Термінал Бровари» звернулось із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанції, Броварською ОДПІ була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009р. по 30.06.2010р., за результатами якої складений акт від 03.11.2010р. №719/232/33584049, в якому, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем, зокрема, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.6.1 ст.6, п.п.7.3.5 п.7.3 ст.7, п.п.8.4.1 п.8.4 ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого товариством завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток; п.п.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", в результаті чого товариством завищено рядок 26 „залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" декларацій з податку на додану вартість всього на відповідну суму; п.п.7.7.2, п.п.7.7.3, п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в періоді, що перевірявся.
На підставі зазначеного акта відповідачем було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.
Відмовляючи у задоволенні позву, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного, виходив з того, що податковий орган під час здійснення перевірки вірно прийшов до висновку про заниження позивачем податку на додану вартість, а тому податкове повідомлення-рішення є правомірним та скасуванню не підлягає.
Однак, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає такі висновки судів попередніх інстанції передчасними з огляду на наступне.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2011р. призначено по даній справі судово-бухгалтерську експертизу та проведення якої доручено Київському науково - дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Відповідно до ч.1 ст.81 КАС України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу.
Висновок №2203/5605 від 13.12.2011р. Київського науково - дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України вказує на правомірність дій ТОВ «Термінал Бровари» щодо включення до складу податкового кредиту з ПДВ сум за наданими послугами.
Як свідчить матеріали справи, необхідність призначення судово-економічної експертизи визначив безпосередньо суд першої інстанції керуючись тим, що предмет спору потребує спеціальних знань.
Частина 5 статті 82 КАС передбачає, що висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.
Надаючи оцінку обставинам у справі колегія суддів касаційної інстанції виходить з того, що під час розгляду справи судами попередніх інстанції так і не було надано обґрунтованого висновку щодо незгоди з висновком Київського науково - дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №2203/5605 від 13.12.2011р.
Між тим слід зазначити, що при здійсненні судово-бухгалтерської експертизи, експерту для дослідження були надані ідентичні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які були також досліджені під час розгляду справи, разом з тим судами у задоволенні позову ТОВ «Термінал Бровари» було відмовлено.
Судом першої інстанції не було зазначено, з яких причин суд не приймає, як доказ висновок експерта. При цьому не вказує і те якими доказами спростовуються такі висновки. Оскільки одні і ті ж докази по справі були підставою для двох протилежних висновків експерта та суду.
Крім того, відповідно до ст.85 КАС України якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ч.1 ст.69 КАС України).
Суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного та всебічного з'ясування обставин справи, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, та вичерпано всі можливості збирання й оцінки доказів.
Таким чином, судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими у відповідності до ст.159 КАС України, оскільки вони постановлені на підставі неповно з'ясованих обставин у справі.
Під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари» - задовольнити частково.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2012 року - скасувати та направити справу на новий розгляд в суд першої інстанції.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________ Л.В. Ланченко
___________________ О.В. Муравйов