"05" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/37319/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Загороднього А.Ф.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Національного банку України в Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Національного банку України в Сумській області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
встановила:
У грудні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління Національного банку України в Сумській області про скасування наказу управління Національного Банку України в Сумській області від 03 листопада 2011 року № 90-к в частині припинення перебування позивача на державній службі, поновлення його на посаді заступника начальника банківського нагляду Управління Національного банку України в Сумській області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 33592,05 грн., а також матеріальної допомоги в розмірі 3915, 60 грн.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2012 року, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ управління Національного банку України в Сумській області від 03 листопада 2011 року № 90-к в частині припинення перебування позивача на державній службі та поновлено його на посаді заступника начальника банківського нагляду Управління Національного банку України в Сумській області. Стягнуто з управління Національного банку України в Сумській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 25347,92 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, управління Національного банку України в Сумській області подало касаційну скаргу, в якій посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, не вбачає порушень судами норм матеріального і процесуального права при прийнятті рішень, і тому вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 01 жовтня 1993 року ОСОБА_2 працює у Сумському обласному управлінні Національного банку України, з 01 лютого 2011 року виконував функції тимчасового адміністратора АТ КБ «Володимирський».
Наказом управління Національного банку України в Сумській області від 15 вересня 2011 року № 74-к ОСОБА_2 оголошено догану за неналежне виконання функцій тимчасового адміністратора АТ КБ «Володимирський».
Незважаючи на притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, наказом управління Національного банку України в Сумській області від 03 листопада 2011 року № 90-к позивача було звільнено із займаної посади на підставі пункту 6 статті 30 Закону України «Про державну службу», за ті ж самі дії щодо неналежного виконання функцій тимчасового адміністратора АТ КБ «Володимирський».
Відповідно до пункту 6 статті 30 Закону України «Про державну службу» крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону. З тексту Присяги державного службовця слідує, що державний службовець присягається суворо дотримуватись Конституції та законів України, сумлінно виконувати свої обов'язки.
Статтею 14 Закону України «Про державну службу» передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.
Згідно статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Частинами 2, 3 статті 149 Кодексу законів про працю України встановлено, що за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одно дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Суди попередніх інстанцій дослідивши накази управління Національного банку України в Сумській області від 15 вересня 2011 року № 74-к про винесення догани та позбавлення премії та від 03 листопада 2011 року № 90-к про звільнення з посади заступника начальника відділу банківського нагляду управління національного банку України в Сумській області, встановили, що зазначені накази містять посилання на однакові за змістом порушення позивачем статті 80 Закону України «Про банки і банківську діяльність» в частині незабезпечення пріоритетності захисту інтересів кредиторів банку відповідно до черговості задоволення вимог кредиторів, встановленої статтею 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність та здійснення позивачем одних і тих же дій щодо проведення операцій на користь лише п'яти кредиторів банку, кандидатури яких були визначені за непрозорою процедурою, що унеможливило виконання АТ «КБ «Володимирський» своїх зобов'язань перед іншими кредиторами банку, чим завдано шкоди фінансовому стану АТ «КБ «Володимирський».
Тобто, позивача було двічі притягнуто до дисциплінарного стягнення за одне й те ж саме порушення. Наведене не заперечується і з боку відповідача.
При цьому, управління Національного банку України в Сумській області не заперечуючи щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани та звільнення за здійснення ним одних і тих же операцій щодо відчуження майна АТ КБ «Володимирський», стверджує про різну правову природу таких дій.
Однак, суди попередніх інстанцій правомірно не взяли наведені доводи до уваги, оскільки з наданих наказів про оголошення догани та звільнення позивача з займаної посади не вбачається існування різних обставин, або вчинення позивачем інших дій.
Колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку скасувавши наказ управління Національного банку України в Сумській області від 03 листопада 2011 року № 90-к, та поновивши ОСОБА_2 на посаді, з огляду на те, що звільнення позивача було проведено незаконно та з порушенням порядку накладення дисциплінарних стягнень встановленого статтею 149 Кодексу законів про працю України, оскільки при накладенні на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ, відповідачем не враховано наказу управління Національного банку України в Сумській області від 15 вересня 2011 року № 74-к, яким позивач вже був покараний за вчинення саме того ж дисциплінарного проступку.
Крім того, самі по собі факти порушення державним службовцем обов'язку належного виконання своїх функцій, які суттєво не впливають на роботу органу, не можуть бути підставою для припинення державної служби за порушення Присяги.
Також, судами першої та апеляційної інстанцій було правильно вирішено питання щодо стягнення з управління Національного банку України в Сумській області на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 04 листопада 2011 року по 16 лютого 2012 року.
Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, і підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу управління Національного банку України в Сумській області залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Національного банку України в Сумській області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ф. Загородній
Судді С.В. Білуга
О.І. Гаманко