29 жовтня 2013 року м. Київ К/9991/41728/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.
Суддів Карася О.В.
Рибченка А.О.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2011 року та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2010 року по справі № 2а-4151/10/0470 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва, третя особа Дніпропетровська міжрайонна державна податкова інспекція, про визнання протиправними дій, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва, третя особа Дніпропетровська міжрайонна державна податкова інспекція, про визнання протиправними дій, пов'язаних з проведенням перевірки магазину позивача 06.03.2010 року.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2010 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2011 року у даній справі відмовлено у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.03.2010 року Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва була проведена перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій. На підтвердження підстав для проведення перевірки службовими особами відповідача було зазначено, що перевірка проводиться відповідно до направлень на перевірку та Плану-графіку перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у готівковій та безготівковій сфері за березень 2010 року.
В результаті проведеної перевірки службовими особами податкового органу складено акт від 06.03.2010 року, яким зафіксовані порушення вимог п. п. 1, 6, 10 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон № 265/95-ВР) та п. 4.2 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 року № 614.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до пункту 2 ст. 11 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (далі - Закон №509-XII) правом органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, торгових патентів та ліцензій.
Здійснення контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків врегульовано розділом IV (ст. 15-16) Закону № 265/95-ВР. Зокрема, згідно зі ст. 15 вищевказаного Закону, такий контроль здійснюється податковими органами шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до вимог чинного законодавства.
Посилання позивача на порушення ст. 11-1 Закону №509-XII, тобто не повідомлення платника податків про проведення перевірки за 10 днів, є абсолютно безпідставними, оскільки дана перевірка проводилась на підставі п. 2 ст. 11 вищезазначеного Закону - здійснено контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку. Дана норма, на підставі якої проведена перевірка, зазначена у направленні на проведення перевірки. Положення ст. 11-1 Закону №509-ХІІ, на яку посилається позивач, передбачають підстави та порядок проведення органами державної служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Отже, контроль за касовою дисципліною не відноситься до системи оподаткування, тому дія даної норми не поширюються на перевірки за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги). Перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій в готівковій та/або безготівковій формі проводяться відповідно до щомісячних планів органу ДПС на підставі направлень на перевірки за наявності службових посвідчень перевіряючих. Даний порядок передбачений п.3 пп. 3.1, 3.2 Наказу ДПА України від 27.05.2008 року №355 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів ДПС України при організації та проведенні перевірок платників податків».
Спірна перевірка не стосується перевірки нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Зазначений Закон не містить імперативної вказівки про те, що право на проведення перевірки дотримання вимог Закону № 265/95-ВР пов'язане з обов'язковим повідомленням про перевірку платника податків не пізніше ніж за 10 днів до дня її проведення.
За наведених обставин та норм законодавства, спірна перевірка проведена в межах повноважень податкового органу, визначених Законом та не суперечить порядку проведення перевірок, що передбачений ст. 11-1 Закону №509-ХІІ.
Таким чином, з метою контролю за порядком дотримання розрахунків органи державної податкової служби (у межах повноважень, визначених ст. 15 Закону № 265/95-ВР) можуть проводити, як планові, так і позапланові перевірки щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Статтею 11-2 Закону №509-ХІІ передбачені умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок, серед яких зокрема: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копія наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Відповідно до ч. 2 цієї норми ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
За умов допущення до перевірки працівників ДПІ у Святошинському районі м. Києва на підставі направлення на перевірку, доводи позивача про те, що йому не було надіслано за 10 днів направлення про проведення планової виїзної перевірки не можуть бути підставою для визнання перевірки неправомірною.
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» відхилити.
Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2011 року та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2010 року по справі № 2а-4151/10/0470 залишити без змін.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий підписГолубєва Г.К.
Судді підписКарась О.В.
підписРибченко А.О.