"23" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/57679/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Амєліна С.Є. - головуючий,
Кобилянського М.Г.,
Юрченка В.В.,
секретар судового засідання Кухар Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 12 квітня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року в справі за її позовом до відділу освіти Нововоронцовської районної державної адміністрації Херсонської області про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
У січні 2012 року ОСОБА_4 звернулася в суд з адміністративним позо вом, в якому зазначала, що з травня 2005 року працювала на посаді завідуючої районним методичним кабінетом відділу освіти Нововоронцовської районної державної адміністрації Херсонської області, з якої її звільнено 03 січня 2012 року у зв'язку із скороченням штатів.
Вважаючи звільнення незаконним, просила поновити на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодувати моральну шкоду.
Постановою Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 12 квітня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, позивач просила скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом начальника відділу освіти Нововоронцовської районної державної адміністрації Херсонської області від 04 листопада 2011 року №89 попереджено про можливе скорочення працівників районного методичного кабінету, централізованої бухгалтерії, водіїв та технічного персоналу відділу освіти. Відповідно до додатку до даного наказу позивачка також була повідомлена про можливе скорочення посад.
Наказом начальника відділу освіти Нововоронцовської районної державної адміністрації Херсонської області від 03 січня 2012 року №2 ОСОБА_4 звільнено з роботи згідно пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (скорочення штату працівників) з 04 січня 2012 року.
Відповідно до акту про відмову працівника від запропонованої посади та протоколу №1 засідання наради працівників відділу освіти та районного центру дитячої творчості Нововоронцовської районної державної адміністрації Херсонської області, 04 січня 2012 року позивачка повідомила про відмову від запропонованої їй посади методиста по роботі з обдарованими дітьми районного центру дитячої творчості.
Вирішуючи спір суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем при звільненні позивачки не було допущено порушень закону, про скорочення чисельності штату її було повідомлено завчасно та запропоновано іншу посаду, від якої вона відмовилась.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Суди попередніх інстанцій не з'ясували чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці.
Зокрема, судами не було встановлено чи видавався відповідачем відповідній наказ про реорганізацію, скорочення чисельності або штату працівників відділу освіти Нововоронцовської районної державної адміністрації у порядку й з дотриманням необхідної процедури, які зміни штатного розкладу відповідача передбачалися.
Також судами не встановлено чи мав право керівник відділу освіти Нововоронцовської районної державної адміністрації проводити зміни в організації виробництва і праці районного методичного кабінету.
Припис Контрольно-ревізійного управління в Херсонській області від 19 липня 2011 року, в якому зазначено, що в ході проведення перевірки фінансово-господарської діяльності відділу освіти Нововоронцовської районної державної адміністрації встановлено про необхідність здійснити приведення організаційно-розпорядчих документів щодо створення і визначення правового статусу підрозділів відділу освіти або окремих бюджетних установ не є документом, що вказує на зміни в організації праці у відповідача, як і статут Комунальної установи «Нововоронцовський районний методичний кабінет», затверджений рішенням Х сесії Нововоронцовської районної ради шостого скликання від 07 грудня 2011 року № 128, оскільки зазначена комунальна установа підпорядкована органу місцевого самоврядування, а не відповідачу, який є органом державної влади.
Відповідно до статті 43 Кодексу законів про працю України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 статті 40 пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
Статтею 43-1 Кодексу законів про працю України передбачені випадки розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
Зокрема, розірвання трудового договору без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації допускається у випадках звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації, а також звільнення з підприємства, установи, організації, де немає первинної профспілкової організації.
Відповідно до заяви позивача від 05 лютого 2003 року вона просила прийняти її в члени профспілки працівників освіти і науки України.
Протягом 2005-2012 років позивачем щомісячно було сплачено профспілкові внески, що підтверджується довідкою Комунального закладу «Центральна бухгалтерія по обслуговуванню закладів освіти Нововоронцовського району».
Судами попередніх інстанцій не було з'ясовано чи існувала профспілка у відповідача і чи була позивачка її членом. Не досліджено положення про методичний кабінет відділу освіти під час проходження служби позивачем, що унеможливлює вирішенні питання про необхідність надання згоди профспілки при її звільненні з посади завідуючої даного кабінету.
Згідно частини другої статті 40 Кодексу законів про працю України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Відповідно до акту від 04 січня 2012 року позивач відмовилась від запропонованої посади методиста по роботі з обдарованими дітьми районного центру дитячої творчості. Проте згідно заяви від 26 грудня 2011 року ОСОБА_5., яка займала посаду методиста, просила її звільнити з займаної посади з 04 січня 2012 року.
У обгрунтування касаційної скарги позивач посилалась на те, що їй не пропонувалась посада, на яку вона могла погодитися, запропонована їй посада не була вакантною, а тому вона не могла на неї претендувати.
Судами попередніх інстанцій з достатньою повнотою не було з'ясовано дотримання відповідачем наведених вимог закону й не надано оцінку тому, що посада позивачу пропонувалася після підписання наказу про звільнення.
Згідно зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Допущені судами порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи відповідно до частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд.
Керуючись статями 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Постанову Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 12 квітня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:С.Є. Амєлін /підпис/ М.Г. Кобилянський /підпис/ В.В. Юрченко /підпис/