"24" жовтня 2013 р. м. Київ К/800/12148/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого суддіГоловчук С.В. (суддя-доповідач),
суддівПасічник С.С.,
Черпака Ю.К.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства «Аміра Т.Ч.Ч.К.»
на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року
у справі за позовом Приватного підприємства (далі - ПП) «Аміра Т.Ч.Ч.К.» до Міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Головного управління юстиції в Закарпатській області (далі - Міський ВДВС Ужгородського МРУЮ ГУЮ в Закарпатській області ), за участю Прокуратури Закарпатської області, третя особа - Приватне акціонерне товариство «Готельно-туристичний комплекс «Інтурист-Закарпаття» (далі - ПАТ «ГТК «Інтурист-Закарпаття»), про зобов'язання вчинити певні дії,
У червні 2012 року ПП «Аміра Т.Ч.Ч.К.» звернулось до суду з зазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначало, що у відповідача на виконанні перебуває зведене виконавче провадження, у якому боржником є ПАТ «ГТК «Інтурист-Закарпаття». Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 26 жовтня 2011 року порушено провадження у справі №5008/1483/2011 про банкрутство ПАТ «ГТК «Інтурист-Закарпаття». Пунктом 8 вказаної ухвали введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, у зв'язку з чим вказане зведене виконавче провадження зупинено. Позивач є кредитором третьої особи і має право на задоволення своїх вимог в порядку передбаченому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». У травні 2012 року третя особа в порушення мораторію перерахувала кошти відповідачу. Позивач вважав, що відповідач не мав права приймати ці кошти від третьої особи та здійснювати розподіл вказаних коштів, оскільки їх необхідно було повернути, як такі, що отримані у зупиненому зведеному виконавчому провадженні в період дії мораторію. Посилаючись на викладене, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неповернення ПАТ «ГТК «Інтурист-Закарпаття» грошових коштів отриманих в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів та зобов'язати їх повернути; визнати протиправною бездіяльність щодо не об'єднання у зведене виконавче провадження №9-904/11 виконавчих проваджень за виконавчими листами №2а-0770/1680/11, №5008/1471/2011 та зобов'язати їх об'єднати; визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не звернення до правоохоронних органів; зобов'язати відповідача утриматися від дії по зняттю заборон відчуження нерухомого майна боржника, до повного і належного погашення боргів у зведеному виконавчому провадженні.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Міського ВДВС Ужгородського МРУЮ ГУЮ у Закарпатській області, що полягає у неповерненні ПАТ «ГТК «Інтурист Закарпаття» (боржник у судовому провадженні № 5008/1483/2011) грошових коштів, отриманих в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів згідно платіжних доручень: № 954 від 18 травня 2012 року на суму 4262,00 грн, № 955 від 18 травня 2012 року на суму 426,20 грн, № 956 від 18 травня 2012 року на суму 159362,12 грн, № 958 від 18 травня 2012 року на суму 85630,00 грн, № 960 від 18 травня 2012 року на суму 84127,00 грн, № 963 від 18 травня 2012 року на суму 137,33 грн, № 964 від 18 травня 2012 року на суму 51,00 грн, № 965 від 18 травня 2012 року на суму 510,00 грн, № 961 від 18 травня 2012 року на суму 8412,70 грн, № 962 від 18 травня 2012 року на суму 10365,63 грн, № 957 від 21 травня 2012 року на суму 15936,21 грн, № 959 від 21 травня 2012 року на суму 8563,00 грн, № 1023 від 01 червня 2012 року на суму 25,81 грн, № 1024 від 01 червня 2012 року на суму 99649,67 грн. Зобов'язано Міський ВДВС Ужгородського МРУЮ ГУЮ у Закарпатській області повернути ПАТ «ГТК «Інтурист Закарпаття» грошові кошти, отримані згідно вказаних платіжних доручень.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року скасовано постанову суду першої інстанції та закрито провадження у справі.
У касаційній скарзі ПП «Аміра Т.Ч.Ч.К.» порушує питання про скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції. Вважає, що апеляційним судом порушено норми процесуального права. Вказує, що виконавчий лист Закарпатського окружного адміністративного суду № 2а-0770/1689/11 включено до зведеного виконавчого провадження № 9-904/11, тому справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
В запереченнях на касаційну скаргу ПАТ «ГТК «Інтурист Закарпаття» просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки ухвалене судове рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами встановлено, що постановою заступника начальника Ужгородського МВ ДВС від 05 вересня 2011 року виконавчі провадження по виконанню наказів Господарського суду Закарпатської області №5008/248/2011, №5008/102/2011, №5008/256/2011, №5008/258/2011, №5008/496/2011, у яких боржником виступає ПАТ «ГТК «Інтурист Закарпаття», об'єднано у зведене виконавче провадження, якому присвоєно № 9-904/11.
23 листопада 2011 року заступником начальника Ужгородського МВ ДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2011 року № 2а-0770/1689/11 про стягнення з ПАТ «ГТК «Інтурист Закарпаття» до Державного бюджету України штрафу у розмірі 510 грн.
Апеляційним судом досліджено зведене виконавче провадження № 9-904/11 та встановлено, що до нього не було приєднано виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого листа Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2011 року № 2а-0770/1689/11.
Відповідно до частини першої статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
До юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.
Юрисдикція судів щодо вирішення справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення в межах конкретного виконавчого провадження, яке об'єднано (приєднано) у зведене виконавче провадження, або зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконавчі провадження по виконанню рішень судів однієї юрисдикції, необхідно визначати з урахуванням положень частини четвертої статті 82 Закону України «Про виконавче провадження».
Частиною четвертою статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо зведеного виконавчого провадження по виконанню рішень судів однієї юрисдикції є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчі документи, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.
У розумінні статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників.
Судами встановлено, що ПП «Аміра Т.Ч.Ч.К.» є стягувачем у зведеному виконавчому провадженні № 9-904/11.
Враховуючи, що стягувачем оскаржуються дії та бездіяльність Міського ВДВС Ужгородського МРУЮ ГУЮ в Закарпатській області, а у зведене виконавче провадження об'єднано виконавчі документи видані господарським судом, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про непідсудність справи адміністративному суду та закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 КАС України.
Доводи позивача про те, що виконавчий лист Закарпатського окружного адміністративного суду № 2а-0770/1689/11 включено до зведеного виконавчого провадження № 9-904/11, оскільки про це неодноразово зазначалось у листах відповідача, не спростовують висновків апеляційного суду, яким досліджено матеріали справи та зведене виконавче провадження № 9-904/11
Відповідно до частини першої статті 224 КАС України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу Приватного підприємства «Аміра Т.Ч.Ч.К.» залишити без задоволення, а ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С.В. Головчук
Судді С.С. Пасічник
Ю.К. Черпак