"31" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/20438/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С.В.
Загороднього А.Ф.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року, на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до прокурора відділу з питань розгляду листів та прийому громадян - Анкіна Дениса Сергійовича, завідуючого відділом розгляду звернень громадян Секретаріату Кабінету Міністрів України - Павлова Миколи Анатолійовича, Кабінету Міністрів України про визнання дій протиправними,
У грудні 2009 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до Анікіна Д.С.-прокурора відділу з питань розгляду листів та прийому громадян Прокуратури м. Києва, Павлова М.А. - завідуючого відділом розгляду звернень громадян Секретаріату Кабінету Міністрів України, Кабінету Міністрів України про визнання рішень незаконними.
В заявленому позові ОСОБА_2 просила визнати, що рішення та дії прокурора відділу з питань розгляду листів та прийому громадян Прокуратури м. Києва Анкіна Д.С. були незаконними та протиправними; визнати, що рішення та дії завідуючого відділом розгляду звернень громадян Секретаріату Кабінету Міністрів України щодо отриманої скарги від Прокуратури м. Києва є незаконними та протиправними: визнати протиправною бездіяльність КМУ щодо контролю за дотриманням законодавства посадовцями вищих органів виконавчої влади при виконанні ними своїх службових обов'язків; прийняти рішення про стягнення з відповідачів судових витрат в сумі 63,61 грн.; визнати, що своїми незаконними та протиправними рішеннями, діями та бездіяльністю відповідачами були завдані їй матеріальні збитки у розмірі 10,95 грн. та спричинена моральна шкода у розмірі 6000,00 грн. Просила суд зобов'язати відшкодувати понесені нею витрати та моральну шкоду протягом місяця з дня вступу в законну силу прийнятого судового рішення.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року, позовні вимоги задоволені частково.
Визнано, що рішення та дії прокурора з питань розгляду листів та прийому громадян Прокуратури міста Києва Анікіна Д.С. були незаконними та протиправними.
Визнано рішення та дії завідуючого відділу розгляду звернень громадян Секретаріату Кабінету Міністрів України Павлова М.А. незаконними та протиправними.
У решті позовних вимог - відмовлено.
Присуджено на користь позивача ОСОБА_2 із Державного бюджету судовий збір у розмірі 1.70 грн.
Крім того, ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року, позивачці відмовлено у задоволенні її заяви про винесення додаткового рішення.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог, та ухвалити нове рішення про задоволення її позову в повному об'ємі.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 30 жовтня 2009 року подала скаргу прокурору м. Києва.
Прокурор відділу з питань розгляду листів та прийому громадян Прокуратури м. Києва Анікін Д.С. супровідним листом №19 від 6 листопада 2009 року направив за належністю звернення ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України для розгляду відповідно до вимог ст. 28 Закону України "Про звернення громадян".
16 листопада 2009 року за підписом Павлова М.А. - завідуючого відділом розгляду звернень громадян Секретаріату Кабінету Міністрів України, звернення ОСОБА_2 надіслано Державному комітету України із земельних ресурсів за № 41-Ш-053896/17 відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про звернення громадян».
З поданої скарги ОСОБА_2 до Прокуратури м. Києва вбачається, що вона просила притягнути до відповідальності Голову та заступника Голови Держкомзему України за порушення вимог Закону України "Про звернення громадян" та Закону України "Про державну службу".
Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій вірно послалися на те, що прокурором відділу з питань розгляду листів та прийому громадян Анкіним Д.С. при наданні відповіді позивачці та перенаправленні її звернення до Кабінету Міністрів України було порушено вимоги ст. ст. 12, 19, 20 Закону Ураїни «Про прокуратуру».
Також судами вірно встановлено, що завідуючим відділом розгляду звернень громадян Секретаріату Кабінету Міністрів України Павловим М.А. неправомірно було перенаправлено звернення ОСОБА_2 до Держкомзему України без перевірки дотримання законодавства посадовцями виконавчої влади при виконанні ними своїх службових обов'язків.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що в березні 2011 року ОСОБА_2 подала заяву про прийняття додаткового рішення щодо дій та рішень прокуратури м. Києва та захистити її права у відповідності з п. 1 ст. 2 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року, ОСОБА_2 правомірно було відмовлено в прийнятті додаткового рішення по даній справі, оскільки позивачка не зазначила підстави для прийняття додаткового рішення, передбачені 168 Кодексу адміністративного судочинства України.
Статтею 25 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що у разі задоволення скарги орган або особа, які прийняли неправомірне рішення щодо звернення громадянина, відшкодовують йому завдані матеріальні збитки, пов'язані з поданням і розглядом скарги, обґрунтовані витрати, понесені у зв'язку з виїздом для розгляду скарги на вимогу відповідного органу, і втрачений за цей час заробіток. Спори про стягнення витрат розглядаються в судовому порядку.
Громадянину на його вимогу і в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі визначається судом.
Судами вірно встановлено, що передбачених ч. 1 ст. 25 Закону України "Про звернення громадян" витрат позивачка не понесла, а тому суди дійшли вірного висновку, що позов про відшкодування майнової шкоди є безпідставним та відмовили позивачці в цій частині задоволенні позовних вимог. Також позивачка не довела заподіяння їй відповідачами моральної (немайнової) шкоди.
Судами також вирішено вірно питання про судові витрати.
Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанції постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги не спростовуються висновки, викладені в судовомих рішеннях, підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року та на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до прокурора відділу з питань розгляду листів та прийому громадян - Анкіна Дениса Сергійовича, завідуючого відділом розгляду звернень громадян Секретаріату Кабінету Міністрів України - Павлова Миколи Анатолійовича, Кабінету Міністрів України про визнання дій протиправними - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.І. Гаманко
Судді С.В. Білуга
А.Ф. Загородній