"29" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/43656/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Голубєвої Г.К.
Суддів Карася О.В.
Рибченка А.О.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Проектний інститут «Одеський Промбудпроект» ДАТ «Будівельна компанія «Укрбуд» на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2011 року по справі № 14/101-06-2710А/5017 за позовом Дочірнього підприємства «Проектний інститут «Одеський Промбудпроект» ДАТ «Будівельна компанія «Укрбуд» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
Дочірнє підприємство «Проектний інститут «Одеський Промбудпроект» ДАТ «Будівельна компанія «Укрбуд» звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 03.02.2006 року № 0002931501/0.
Постановою Господарського суду Одеської області від 17.05.2006 року у даній справі позов задоволено та визнано недійсним спірне податкове повідомлення-рішення з мотивів безпідставності його прийняття.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2011 року скасовано постанову Господарського суду Одеської області від 17.05.2006 року та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову з мотивів безпідставності заявлених вимог.
Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2011 року як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити без змін постанову суду першої інстанції, оскільки скаржник вважає її такою, що прийнята з правильним застосуванням норм чинного законодавства.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що 02.02.2006 року СДПІ у Приморському районі м. Одеси була здійснена перевірка позивача щодо виявлення арифметичних або методологічних помилок в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 11 місяців 2005 року.
За результатами перевірки встановлено, що при заповненні зазначеної декларації позивачем допущена методологічна помилка, а саме: невірно заповнений рядки 13-15 декларації «сума нарахованого податку за попередній податковий період поточного року», чим порушено п.3.1 ст.3 «Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства» №448 від 12.10.2005 року, затвердженого Наказом ДПА України від 29.03.2003 року №143, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 08.04.2003 року №271/7592. На підставі зазначених висновків відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002931501/0, яким позивачу донараховано податок на прибуток у сумі 6200,00 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 310,00 грн.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд дійшов висновку про правомірність спірного податкового повідомлення-рішення.
Однак, з такими висновками апеляційного суду колегія суддів не погоджується з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.12.2005 року позивачем була надана до СДПІ у Приморському районі м. Одеси податкова декларація за додатково встановлений податковий період - 11 місяців 2005 року. В цій декларації була допущена помилка: не був заповнений рядок 13 «Зменшення нарахованої суми податку», який повинен був бути заповнений на підставі п.п.7.8.3 п.7.8 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР) - на суму сплаченого авансового внеску по податку на прибуток при сплаті дивідендів державних підприємств у сумі 6,2 тис. грн. і був відображений в рядку 20 декларації з податку на прибуток.
Пунктом 3 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства передбачена формула для розрахунку рядка 14, згідно якої «нарахована сума податку» у рядку 12 зменшується на суму сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів (прирівняних до них платежів).
Рядок 13 «зменшення нарахованої суми податку» заповнюється згідно з пп. 7.8.3, 7.8.4 п. 7.8 ст. 7 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі Закон № 334/94-ВР). Авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів, які нараховуються згідно з пп.. 7.8.3, 7.8.4 п.7.8 ст.7 зазначеного Закону, відображуються по р.20 Декларації та за результатами фінансово господарської діяльності підприємства за 11 місяців дорівнюють 6,2 тис. грн.
Значення рядка 15 не впливає на розмір податкового зобов'язання звітного періоду, тому, як правильно встановлено судом першої інстанції, податкового зобов'язання звітного періоду немає.
Таким чином, відповідачем помилково був зроблений висновок про необхідність донарахування податку на прибуток в розмірі 6,2 тис. грн. Згідно Акту перевірки від 02.02.2006 року №1221/109/15-1119 нарахований податок на прибуток підлягає зменшенню на 6,2 тис. грн., так як в декларації помилково зазначено розмір податкового зобов'язання звітного періоду в сумі 16,8 тис. грн. замість дійсного 10,2 тис. грн.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин місцевий адміністративний суд дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права до спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
З огляду на вказані обставини колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про скасування постанови апеляційного суду з підстав невідповідності її нормам матеріального та процесуального права, та залишенні в силі рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 220, 223, 226, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -
Касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Проектний інститут «Одеський Промбудпроект» ДАТ «Будівельна компанія «Укрбуд» задовольнити.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2011 року скасувати та залишити в силі постанову Господарського суду Одеської області від 17.05.2006 року по справі № 14/101-06-2710А/5017.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий підписГолубєва Г.К.
Судді підписКарась О.В.
підписРибченко А.О.