31 жовтня 2013 року м. Київ К/9991/86224/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Загороднього А.Ф.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Андрушівському районі Житомирської області на постанову Андрушівського районного суду Житомирської області від 26 березня 2010 року та рішення апеляційного суду Житомирської області від 10 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Андрушівському районі Житомирської області про перерахунок пенсії згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни», -
встановив:
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Андрушівському районі Житомирської області про перерахунок пенсії згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2007-2009 роки.
Постановою Андрушівського районного суду Житомирської області від 26 березня 2010 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Андрушівському районі Житомирської області неправомірними та зобов'язано провести нарахування та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії, як дитині війни, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з травня 2008 року по грудень 2008 року та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 10 червня 2010 року змінено постанову суду першої інстанції, а саме: виключено з резолютивної частини рішення зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Андрушівському районі Житомирської області здійснити перерахунок пенсії позивачу за період з травня 2008 року по грудень 2008 року. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
На зазначені рішення судів першої та апеляційної інстанцій управління Пенсійного фонду України в Андрушівському районі Житомирської області подало касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставлять питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, вбачає порушення судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішень, і тому вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції змінити, з наступних підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_2 має статус визначений Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Також, дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням статті 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» відповідно до пункту 12 частини першої статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було призупинено і на 2007 рік.
Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України, пункт 12 статті 71 та стаття 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, відповідач був зобов'язаний нараховувати та сплачувати підвищення до пенсії в розмірі, встановленому статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції закону від 18 листопада 2004 року.
Аналогічні правовідносини склалися і в 2008 році, оскільки зміни до статті 6 вищезазначеного Закону, що внесені пунктом 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року, визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-пр/2008.
Відповідно до вимог статті 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» встановлено, що в 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
За таких обставин, суди дійшли правильного висновку щодо права позивача на соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у 2009 році відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.
За таких обставин положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Отже, вирішуючи даний спір суди дійшли до обґрунтованого висновку, що при розрахунку розміру доплати до пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
При цьому, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач звернулася до суду із зазначеним позовом 11 листопада 2009 року, та оскаржує дії відповідача починаючи з 01 січня 2007 року.
З урахуванням строків звернення до суду з позовом, передбачених статтями 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України та вимогою відповідача щодо застосування цих строків, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку в частині відмови в задоволенні позовних вимог за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Разом з тим, суд першої інстанції, правильно вирішивши по суті даний спір безпідставно задовольнив позовні вимоги за період з травня 2008 року по грудень 2008 року. Таку помилку суду першої інстанції не було виправлено судом апеляційної інстанції, оскільки останній взагалі відмовив позивачу в задоволені позовних вимог за вказаний період.
Так, згідно статті 99 Кодексу адміністративного судочинства Укра їни (редакція, яка діяла до 30 липня 2010 року) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адмініст ративного суду, визна ченні в статті 100 Кодексу адміністративного судочинства Укра їни, відповідно до якої пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задово ленні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поваж ною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, вста новленому цим Кодексом.
З урахуванням строків звернення до суду з позовом, передбачених статтями 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи відсутність доказів поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду та наполягання відповідача на застосуванні наслідків пропущення строків звернення, ОСОБА_2 має право на перерахунок та виплату підвищення до пенсії, як дитині війни, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, за період з 11 листопада 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, тобто в межах річного строку звернення до суду.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, рахує за необхідне скасувати рішення суду апеляційної інстанції та змінити рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
постановила:
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Андрушівському районі Житомирської області задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду Житомирської області від 10 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Андрушівському районі Житомирської області про перерахунок пенсії згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - скасувати.
Постанову Андрушівського районного суду Житомирської області від 26 березня 2010 року - змінити.
Викласти пункт 3 постанови суду першої інстанції в наступній редакції:
«Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Андрушівському районі Житомирської області провести нарахування та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії, як дитині війни, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 11 листопада 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року».
В іншій частині постанову Андрушівського районного суду Житомирської області від 26 березня 2010 року - залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ф. Загородній
Судді С.В. Білуга
О.І. Гаманко