Справа № 344/17753/13-к
Провадження № 1-кс/344/3414/13
09 листопада 2013 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Шамотайло О.В., з участю секретаря Устинської Н.С. слідчого Дутчак Т.Г., розглянувши клопотання слідчого з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області ОСОБА_1, погодженого з старшим прокурором відділу прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_2 про арешт тимчасово вилученого майна,-
Слідчий звернувся з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.
Матеріалами клопотання зазначається, що дане кримінальне провадження зареєстроване за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами ПП «Реміксбуд» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в період 2012 - 2013 років службові особи ПП «Реміксбуд», яке перебуває на спрощеній системі оподаткування, діючи з умислом на заниження та приховування об'єкта оподаткування податку на прибуток та податку на додану вартість, здійснювали імпорт будівельних матеріалів, виробниками яких виступали нерезиденти країн Польщі та Туреччини.
Переслідуючи корисливий мотив на ухилення від сплати податків службові особи даного підприємства з метою мінімізації податкових зобов'язань залучили до придбання та подальшого продажу імпортованих товарів формальних фізичних осіб - підприємців - платників єдиного податку,а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, які являються працівниками ПП «Реміксбуд» та фактично приховуючи в такий спосіб доходи ПП «Реміксбуд».
Перевізником будівельних матеріалів при імпорті з країн Польщі та Туреччини на територію України виступала фізична особа - підприємець ОСОБА_25
Проведеним дослідженням ревізорів відділу боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом Міндоходів в Івано-Франківській області, встановлено, що у такий протиправний спосіб службові особи ПП «Реміксбуд» умисно приховали доходи підприємства від реалізації товарів, що призвело до фактичного заниження податку на прибуток підприємства у розмірі 1 187 500 грн., податку на додану вартість у розмірі 1 250 000 грн. та єдиного податку - 540 000 грн., що становить загальну суму податкових зобов'язань у розмірі 2 977 500 грн., що є особливо великим розміром.
07 листопада 2013 року на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду було проведено обшук будинку, де проживає головний бухгалтер ПП «Реміксбуд» ОСОБА_26, (вул. Вапняна, 47А, м. Снятин Івано-Франківська область), де окрім предметів, зазначених в ухвалі слідчого судді Івано-Франківського міського суду, з метою досягнення мети обшуку, а також попередження знищення та пошкодження електронної інформації, що містилася у персональному комп'ютері головного бухгалтера ПП «Реміксбуд» ОСОБА_26, яка підтверджує злочинну діяльність посадових осіб ПП «Реміксбуд», було вилучено жорсткий диск, на якому міститься вказана інформація.
Відповідно до ст.237 КПК України при проведенні огляду дозволяється вилучення речей і документів, які мають значення для кримінального провадження.
В судовому засіданні слідчий вказав, що електронна інформація, що міститься на жорстких дисках, зберегла на собі сліди кримінального правопорушення, пов'язаного із мінімізацією податкових зобов'язань, шляхом залучення до придбання та подальшого продажу імпортованих товарів формальних фізичних осіб - підприємців. З метою попередження знищення та пошкодження електронної інформації, необхідності проведення судових експертиз на предмет встановлення обставин її створення та подальшого використання слідчий просить накласти арешт на жорсткий диск, який було вилучено з будинку головного бухгалтера ПП «Реміксбуд» ОСОБА_26
Власник тимчасово вилученого майна в судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду клопотання, оскільки за ч.1. ст.. 172 КПК України вказано, що клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, слід вказати на наступне.
За ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.
Слідчий суддя накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч.2 ст. 167 цього Кодексу.
Під достатніми даними для проведення тимчасового вилучення майна розуміють ся відомості, що містяться в показаннях свідків, потерпілих, підозрюваних, у прото колах слідчих дій, а також одержані в ході проведення негласних слідчих дій.
Ч. 2 ст. 167 КПК вказує, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Ч.1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановлену цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу, арешт майна також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном чи використовувати його.
У відповідності до п. 7 ч.2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Таким чином арешт майна - це один із заходів забезпечення кримінального провадження, суть якого полягає у тимчасовому позбавленні підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Арешт майна має тимчасовий характер, оскільки остаточне рішення про те, що належить вчинити з майном, яке арештоване, буде вирішено судом при ухваленні вироку (ст. 368 КПК).
Арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально-протиправними діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можуть бути: батьки (усиновлювачі) або опікуни малолітньої особи чи інші фізичні особи, які на правових підставах здійснюють виховання малолітньої особи (ст. 1178 ЦК); батьки (усиновлювачі) або піклувальники неповнолітньої особи (ст. 1179 ЦК); опікуни або заклади, які зобов'язані здійснювати нагляд за недієздатною фізичною особою (ст. 1184 ЦК); юридична або фізична особа за шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків (ст. 1172 ЦК); особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє джерелом підвищеної небезпеки (ст. 1187 ЦК). Цивільним відповідачем у кримінальному провадженні ці особи можуть бути, якщо до них пред'явлено цивільний позов під час кримінального провадження до початку судового розгляду в порядку, установленому ст. 128 КПК.
Однак, як встановлено слідчим суддею і не заперечується слідчим, в ухвалі про надання дозволу на проведення обшуку від 04.11.2013р. слідчий суддя Івано-Франківського міського суду надав дозвіл на проведення обшуку з метою виявлення та вилучення інформації, яка міститься на комп'ютерах без вилучення комп'ютерної техніки, тобто наддав дозвіл на вилучення саме інформації, а не носіїв інформації, про накладення арешту на які прохає слідчий.
Відтак подане клопотання, поза розумним сумнівом, є безпідставним та не підлягає задоволенню.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 131,132, 170-173, 309, 395 КПК України, -
Відмовити у задоволенні клопотання.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення. Порядок оскарження ухвали визначено ст. 392, 395 КПК України.
Слідчий суддя: О.В. Шамотайло