Справа № 119/6118/13-к
1-кп/119/349/13
17 вересня 2013 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Кулінської Н.В.
при секретарях - Бабій О.І., Семенник М.О.
за участю прокурора - Гончаренка Ю.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця к/р Дальверзін-1 Бекабадського району Ташкентської області Узбекистану, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3,
у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.185 ч.1, 185 ч.2 КК України, -
ОСОБА_1, приблизно у середині грудня 2012 року, точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлені, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, за допомогою залишених йому потерпілим ОСОБА_2 ключів від будинку, шляхом вільного доступу, знаходячись у будинку № 37/2 по вул. Партизанській в с. Щебетівка м.Феодосії, таємно викрав чотири мішки стартової шпаклівки «Knauf» вартістю 40 гривень за 1 мішок, чим спричинив ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 160 гривень, після чого з викраденим зник та розпорядився ним на свій розсуд.
Крім того, він же, приблизно в 20-х числах грудня 2012 року, точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлені, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, за допомогою залишених йому потерпілим ОСОБА_2 ключів від будинку, шляхом вільного доступу, знаходячись у будинку № 37/2 по вул. Партизанській в с.Щебетівка м.Феодосії, діючи повторно, таємно викрав бойлер «Atlantic» вартістю 1000 гривень, приналежний ОСОБА_2, після чого з викраденим зник та розпорядився ним на свій розсуд.
Він же, в перших числах лютого 2013 року, точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлені, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, за допомогою залишених йому потерпілим ОСОБА_2 ключів від будинку, шляхом вільного доступу, знаходячись у будинку № 37/2 по вул. Партизанській в с. Щебетівка м.Феодосії, діючи повторно, таємно викрав шість чавунних опалювальних батарей загальною вартістю 900 гривень, приналежних ОСОБА_2, після чого з викраденим зник та розпорядився ним на свій розсуд.
Він же, в десятих числах лютого 2013 року, точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлені, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, за допомогою залишених йому потерпілим ОСОБА_2 ключів від будинку, шляхом вільного доступу, знаходячись у будинку № 37/2 по вул. Партизанській в с. Щебетівка м.Феодосії, діючи повторно, таємно викрав металеву альтанку вартістю 3000 гривень, металеву арку вартістю 3000 гривень, металевий паркан вартістю 3000 гривень, після чого з викраденим зник та розпорядився ним на свій розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 9000 гривень.
Він же, в середині лютого 2013 року, точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлені, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, за допомогою залишених йому потерпілим ОСОБА_2 ключів від будинку, шляхом вільного доступу, знаходячись у будинку № 37/2 по вул. Партизанській в с. Щебетівка м.Феодосії, діючи повторно, таємно викрав металевий туалет, металеву драбину та бак для зберігання води загальною вагою 1000кг вартістю 2000 гривень, холодильник "Дніпро" вартістю 400 гривень, дві сітки від ліжок вартістю по 100 гривень кожна, після чого з викраденим зник та розпорядився ним на свій розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 2600 гривень.
Він же, в перших числах квітня 2013 року, точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлені, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, за допомогою залишених йому потерпілим ОСОБА_2 ключів від будинку, шляхом вільного доступу, знаходячись у будинку № 37/2 по вул. Партизанській в с. Щебетівка м.Феодосії, діючи повторно, таємно викрав металеву трубу довжиною шість метрів вартістю 300 гривень, каркас металевого балкону вартістю 500 гривень, після чого з викраденим зник та розпорядився ним на свій розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 800 гривень.
Він же, в 10-х числах квітня 2013 року, точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлені, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, за допомогою залишених йому потерпілим ОСОБА_2 ключів від будинку, шляхом вільного доступу, знаходячись у будинку № 37/2 по вул. Партизанській в с. Щебетівка м.Феодосії, діючи повторно, таємно викрав 20 залізобетонних стовпчиків вартістю по 20 гривень кожний, після чого з викраденим зник та розпорядився ним на свій розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 400 гривень.
Він же, 25 травня 2013 року у денний час, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, за допомогою залишених йому потерпілим ОСОБА_2 ключів від будинку, шляхом вільного доступу, знаходячись у будинку № 37/2 по вул. Партизанській в с.Щебетівка м.Феодосії, діючи повторно, таємно викрав металопластикове вікно вартістю 1900 гривень, приналежне ОСОБА_2, після чого з викраденим зник та розпорядився ним на свій розсуд.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), та за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Суд вважає дану кваліфікацію вірною.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчинені інкримінованих йому злочинів визнав в повному обсязі і пояснив суду, що потерпілий ОСОБА_2 - це його знайомий, в даний час останній проживає в м.Луганську Під час від'їзду, потерпілий залишив йому ключі від свого будинку по № 37/2 по вул.Партизанській в с.Щебетівка м.Феодосії, щоб він доглядав його. У грудні 2012р. йому стали потрібні гроші, тому він з вказаного будинку потерпілого викрав чотири мішки стартової шпаклівки, які продав, а гроші витратив на власний розсуд. Потім йому ще декілька разів були потрібні гроші, і він кожен раз, коли вони були йому потрібні, викрадав з будинку ОСОБА_2 приналежне останньому майно, та викрав все майно, яке перелічено в обвинувальному акті. Єдиного умислу на викрадання майна потерпілого у нього не було. Умисел на його викрадення у нього виникав кожен раз, коли йому були потрібні гроші. Він повністю відшкодував потерпілому завдану шкоду та вибачився перед ним. У вчиненому щиросердно розкаюється, себе не обмовляє, з фактичними обставинами він повністю згоден, ніякі з них ні в якої частині не оскаржує, просив розглядати справу відповідно до ст.349 ч.3 КПК України.
За згодою учасників судового провадження, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Крім показань обвинуваченого його її вина доведена дослідженими в судовому розгляді доказами:
- щиросердним зізнанням, в якому обвинувачений власноруч вказав обставини вчинених ним крадіжок (т.2 а.с.66),
- протоколом огляду речових доказів, розпискою потерпілого (т.2 а.с.33-37),
- заявою потерпілого про повне відшкодування завданої йому шкоди, та про відсутність претензій до обвинуваченого (т.2 а.с.38).
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому, вчинення злочину вперше, повне добровільне відшкодування завданої шкоди, задовільну характеристику з місця проживання.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні покарання відповідно до ст.ст.65-68 КК України суд враховує тяжкість вчинених злочинів, обставини, що пом'якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, особу останнього, та вважає, що необхідним та достатнім для його виправлення є покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій інкримінованих йому статей КК України.
При визначенні остаточного покарання за сукупністю злочинів, враховуючи вищевикладене, відповідно до ст.70 ч.1 КК України, суд вважає можливим застосувати принцип поглинання менш суворого покарання більш суворим.
Враховуючи тяжкість вчинених злочинів, обставини, що пом'якшують покарання відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, особу останнього, який у вчиненому щиросердно розкаявся, вчинив злочин вперше, повністю добровільно відшкодував завдану шкоду, задовільно характеризується, має постійне місце проживання, фактично працює, - суд вважає можливим його виправлення без відбування покарання та застосовує ст.75 КК України.
Згідно ст.100 КПК України речові докази (т.2 а.с.33-37) підлягають залишенню потерпілому по приналежності.
Керуючись ст.ст.373-375 КПК України, суд-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.185 ч.1, 185 ч.2 КК України, та призначити за ними покарання:
- за ч.1 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 рік,
- за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки.
На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, застосовуючи принцип поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання визначити у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 (два) роки та зобов'язати його повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.
Міру запобіжного заходу обвинуваченому до набрання вироком законної сили не обирати.
Речові докази (т.2 а.с.33-37) - залишити ОСОБА_2 по приналежності.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Феодосійський міський суд АР Крим протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя -