Провадження № 760/14218/13
Справа № 2-4747/13
27 серпня 2013 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді- Лозинської М.І.,
за участі секретаря- Панченко М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача - ОСОБА_2 в якому просила стягнути з неї моральну шкоду у розмірі 38 447,50 грн., а також судові витрати у розмірі 5 492,50 грн, а також майнову шкоду в розмірі 5 130 грн., витрати на лікування та ліки.
В обгрунтування позову вказує, що відповідно до заочного рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим в справі за позовом ОСОБА_2 - відповідача по даній справі, з неї було стягнуто матеріальну шкоду в розмірі 16 816грн., судові витрати 325,16 грн., витрати на правову допомогу 2500 грн., а всього 19641,16 грн. Позов ОСОБА_2 був обумовлений тим, що внаслідок дій відповідача-позивача по даній справі, які полягали у порушенні нею гідро -геологічного балансу через техногенний вплив (відібрання грунту на відстані 1 метра від будиночку позивача), ії садовому будинку було завдано шкоди.
Позивач вказує , що на підставі даного заочного рішення, відповідачкою ОСОБА_2 було отримано виконавчий лист , який поданий до виконання до відділу державної виконавчої служби Алуштинського міського управління юстиції, за наслідками чого було відкрито виконавче провадження.
В подальшому, судом було скасоване заочне рішення та при новому розгляді справи, позов залишений без розгляду на підставі заяви ОСОБА_2 у зв'язку із відсутністю претензій до відповідачки за позовом. 01.03.2012 року ОСОБА_2 повторно звернулась до суду з даним позовом та 29.08.2012 року, в задоволенні якого відповідно до рішення суду було відмовлено. Позивач зазначає, що дане рішення залишено без змін згідно з ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим.
Позов ОСОБА_1 мотивує тим, що внаслідок даних судових розглядів справи, що ініційовані відповідачкою, у неї різко погіршився стан здоров»я, підвищився тиск, у зв'язку з чим вона вимушена була звернутись до лікарів, внаслідок звернення до лікарів, їй було поставлено діагноз гіпертонічний криз. Позивач вказує, що на лікування нею витрачені кошти. Внаслідок постійного психологічного напруження та порушення нормальних життєвих зв'язків, знаходження у стрессовому стані, що пов'язаний з розглядом справи, їй відповідачкою спричинено моральної шкоди, яку вона оцінює у 38 447,50 грн. та просить стягнути з відповідачки, а також витрати на лікування у розмрі 5 310 грн.
Крім того, позивач просить стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 5492,50 грн., які нею витрачені при розгляді справ за позовами ОСОБА_2
В судове засідання позивачка не з'явилась, надіславши заяву засобами поштового зв'язку про розгляд справи у ії відсутність, у зв'язку з чим судом ухвалено про розгляд справи у ії відсутність.
Відповідачка та ії представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, вказавши на їх необгрунтованість та безпідставність. Представник відповідача, заперечуючи проти позову вказала на те, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, завданої відповідачем внаслідок подання позову до суду є надуманими, оскільки ОСОБА_2 використала своє право на звернення до суду , яке гарантовано їй законом, у зв'язку з чим відсутні ознаки , які свідчать про неправомірність ії дій.
Також вказала на те, що не підлягають задоволенню вимоги про відшкодування судових витрат, посилаючись на відсутність доказів щодо їх понесення в зазначеному розмірі, а також вказуючи на те, що в даному випадку в разі , якщо розподіл судових витрат не вирішений при розгляді справи, сторона у спорі не позбавлена можливості щодо ініціювання питання про ухвалення судом додаткового рішення з даного питання.
Крім того, представник відповідача заперечила вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, пославшись на те, що такі вимоги є безпідставними, та позивачем не зазначено обставин, за яких їй завдано матеріальної шкоди, не надано жодних доказів щодо причинно-наслідкового зв'язку між погіршенням стану ії здоров'я та діями відповідача, а також необхідністю придбання медичних препаратів, а також така необхідність не підтверджена жодними медичними показаннями.
Суд, заслухавши позивачку та ії представника, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
При цьому за приписами вищезазначених положень законодавства умовами для покладення на особу відповідальності по відшкодуванню майнової та моральної шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторонни, який є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, -наслідком такої протиправної поведінки.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Так, як вбачається із змісту позовних вимог, мотивами для звернення позивачки до суду з даним позовом є подання позову ОСОБА_2 до неї про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 пошкодженням садового будиночку ОСОБА_2 та ухвалення заочного рішення Алуштинським міським судом Автономної Республіки Крим від 24 травня 2011 року про часткове задоволення позову, яке в подальшому ухвалою суду від 16.12.2011 року було скасовано , та згідно з ухвалою Алуштинського міського суду АР Крим від 17 січня 2012 року було залишено без розгляду за заявою ОСОБА_2 Крім того, як вважає позивач ОСОБА_1 їй заподіяно моральної шкоди у зв'язку з повторним зверненням ОСОБА_2 з позовом до неї про відшкодування шкоди, в задоволенні якого згідно з рішенням Алуштинського міського суду АР Крим від 29 серпня 2013 року відмовлено.
Проте, суд вважає, що обставини, які наведені позивачкою, не є такими, що вказують на неправомірність дій відповідачки, оскільки згідно з ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною. Тобто законодавством закріплена можливість особистого звернення в суд залежить від наявності у того, хто звертається, цивільної процесуальної правоздатності і дієздатності та в разі наявності юридичної заінтересованості проявом якої і є право особи на порушення цивільної справи в суді.
Виходячи з цього, суд вважає , що підстави для покладення на відповідачку ОСОБА_2 відповідальності за спричинення позивачки моральної та майнової шкоди , відсутні.
Крім того, суд вважає, що позивачем не доведений причинно-наслідковий зв'язок між погіршенням стану ії здоров'я, необхідністю лікування та зверненням ОСОБА_2 до суду з позовом. Також, відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідачки моральної шкоди, суд вважає, ОСОБА_1 не наданий розрахунок розміру моральної шкоди, тому суду не є зрозумілим з чого виходила позивач обраховуючи розмір шкоди у 38 447,50 грн.
З підстав , що наведені вище, суд вважає такими, що не підлягають задоволенню вимоги про відшкодування майнової шкоди у розмірі 5 310грн. При цьому суд вважає слушними посилання представника позивача на те, що квитанції на придбання медичних препаратів не є належними доказами, а також те, що деякі препарати на які позивачкою надані чеки на їх придбання не відповідають діагнозу позивачки, такі як аміназин, трифтазин, мотиден, так як відповідно до листа Завідуючого фармацевтичним відділенням Кримського державного медичного університету імені С.І. Георгієвського дані препарати від 24.03.2013 року застосовуються в психіатричній практиці для лікування різних форм шизофренії.
Разом з тим, позивачкою докази в підтвердження наявності у неї такого діагнозу не надані.
Щодо вимог про стягнення з відповідачки судових витрат, які понесені нею при розгляді справ за позовами ОСОБА_2 в Алуштинському міському суді АРК, то суд також вважає їх безпідставними, оскільки відповідно до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" визнання позову чи добровільне задоволення вимог відповідачем після пред'явлення позову не звільняє його від відшкодування понесених позивачем витрат при ухваленні рішення або при закритті провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову з мотивів задоволення його вимог відповідачем. У тому випадку, коли питання про судові витрати не було вирішено при ухваленні рішення, суд, що його ухвалив, вирішує це питання за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухваленням додаткового рішення.
У зв'язку з цим питання про судові витрати не можуть вирішуватись іншим судом або шляхом пред'явлення позову в іншій справі.
На підставі наведеного, суд вважає ,що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.22,1166,1167 ЦК України, ст.ст.3,4,10,60,56,88, 209,212-215,294 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: