Чернігівської області
14000, м. Чернігів тел. 698-166
проспект Миру , 20 тел./факс 774-462
Іменем України
30 жовтня 2013 року Справа № 927/1312/13
За ПОЗОВОМ: Публічного акціонерного товариства «Новгород-Сіверська пересувна механізована колона № 86»,
вул. Леваневського, 67 б, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000
до ВІДПОВІДАЧА: Новгород - Сіверської міської ради,
вул. К.Маркса, 2, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000
Предмет спору: про стягнення 404879,86 грн.
Суддя А.М.Селівон
Від позивача: Рак М.В. - директор, паспорт НК 734902, виданий 22.12.99 р. Новгород-Сіверським РВ УМВС України в Чернігівській області.
Від відповідача: не з'явився.
В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Господарським судом Чернігівської області порушено провадження у справі № 927/1312/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «Новгород-Сіверська пересувна механізована колона № 86» до Новгород - Сіверської міської ради про стягнення 404879,86 грн., а саме 373712,26 грн. за виконані підрядні роботи, 22049,02 грн. пені, 9118,58 грн. відсотків річних, а також 8097,60 грн. витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач посилається на невиконання відповідачем умов Договору № 5 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти від 11.09.12 р. щодо оплати виконаних ПАТ «Новгород-Сіверська ПМК № 86» та прийнятих відповідачем робіт з ліквідації наслідків підтоплення територій по вулицях Парковій, Весняній, Калініна в м. Новгород-Сіверський Чернігівської області, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 373712,26 грн.
В судове засідання 30.10.13р. з'явився уповноважений представник позивача, уповноважений представник відповідача не з'явився.
Про дату та час проведення судового засідання відповідача повідомлено належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 1400602878084.
До початку судового засідання через канцелярію суду відповідачем подано письмове клопотання № 03-09/Ф-651 від 25.10.13 р. про долучення до матеріалів справи відзиву на позовну заяву № 03-09/Ф-651 від 25.10.13 р. з додатками та про розгляд справи без участі представника Новгород-Сіверської міської ради. Клопотання в частині долучення документів судом задоволено, документи до матеріалів справи долучені.
В відзиві відповідач не визнає заявлених позивачем позовних вимог, посилаючись на відсутність вини Новгород-Сіверської міської ради в нездійсненні розрахунків з позивачем за виконані роботи.
Відповідач зазначає, що позивачем в позовній заяві невірно зазначено рахунок відповідача для стягнення боргу - № 354200190021, оскільки згідно п. 1 Додаткової угоди № 3 від 15.11.12 р. до Договору № 5 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти від 11.09.12 р. у розділі ХІІІ «Місцезнаходження та банківські реквізити сторін» основного договору змінено розрахунковий рахунок «Замовника» на рахунок № 35423061002172 в зв'язку з відкриттям нового КФК для оплати робіт, які фінансуються за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально - економічного розвитку окремих територій.
На відповідний рахунок відповідача № 35423061002172 у вересні 2012 р. поступило 182000,00 грн., з яких 176460,00 грн. сплачено позивачу 23.10.12 р. В листопаді 2012 р. в УДКСУ Новгород-Сіверського району відповідачем були передані платіжні доручення на суму 373712,26 грн. (23.11.12 р. на суму 5540,00 грн. та 27.11.12 р. на суму 368172,26 грн.), які були повернуті без виконання Новгород-Сіверській міській раді, зазначені кошти по закінченню бюджетного 2012 р. були повернуті в Державний бюджет.
З метою отримання бюджетних коштів в 2013 році на оплату заборгованості перед ПАТ «Новгород-Сіверська ПМК № 86» відповідачем направлялись листи № 74 від 20.02.13р. до Міністерства фінансів України та Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України. Проте, кошти Новгород-Сіверською міською радою отримані не були.
Таким чином, на думку відповідача, ним вжито всіх заходів щодо здійснення розрахунків з позивачем, а ситуацію, яка склалася з розрахунками між сторонами, відповідач вважає згідно п.8.1 Договору № 5 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти від 11.09.12 р. обставинами непереборної сили, та підставою для звільнення від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань за Договором.
Крім того, відповідач у відзиві зазначає, що станом на дату порушення провадження у справі - 14.10.13 р. об'єкт не був зданий в експлуатацію. Пунктом 5.1 Договору № 5 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти від 11.09.12 р. кінцем робіт визначено грудень 2013 р., тобто позивач передчасно звернувся до суду, та, в свою чергу, не виконав своїх зобов'язань за договором.
Враховуючи вищевикладене, відповідач просить суд провадження у справі припинити.
Також до початку судового засідання 30.10.13 р. на виконання вимог ухвали суду від 14.10.13р. позивачем через канцелярію суду подано клопотання (без вихідних реквізитів) про долучення до матеріалів справи додаткових документів, серед яких, зокрема, письмові пояснення по Договору № 5 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти від 11.09.12 р.
Клопотання судом задоволено, документи до матеріалів справи долучені.
В письмових поясненнях позивач зазначає, що у відповідності до п.п.4.1, 6.3.3. Договору № 5 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти від 11.09.12 р. відповідачем 23.10.13 р. перерахований аванс в сумі 176460,00 грн., що становить 30% від вартості річного обсягу робіт на 2012 рік в розмірі 588200,00 грн. Згідно п.п.6.1.1, 6.3.1 Договору № 5 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти від 11.09.12 р. роботи розпочаті позивачем 29.10.12 р., актом прийому - передачі площадки під будівництво від 25.10.12 р. позивачу передані будівельний майданчик та проектно - кошторисна документація на виконання БМР.
Об'єкт в експлуатацію зданий не був через відсутність коштів. В листопаді 2012 р. позивачем виконані роботи на суму 550172,26 грн., які відповідач повинен був сплатити до 30.11.12 р. З урахуванням передплати в сумі 176460,00 грн. сума боргу складає 373712,26 грн.
Представник позивача в судовому засіданні 30.10.13 р. виклав та підтримав позовні вимоги з урахуванням поданих письмових пояснень.
Згідно п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
З огляду на вищевикладене, оскільки явка представника відповідача в судове засідання обов'язковою не визнавалась, відповідач не скористався належним йому процесуальним правом приймати участь в судовому засіданні, беручи до уваги клопотання відповідача, а також те, що представник позивача проти розгляду справи у відсутності представника відповідача не заперечував, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, здійснював розгляд справи за відсутності представника відповідача, виключно за наявними у справі матеріалами.
Подане представником позивача письмове клопотання від 30.10.13 р. про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу судом задоволене. Засідання господарського суду по розгляду даної справи проведено без фіксації технічними засобами. Судовий процес відображено у протоколі судового засідання.
Перед початком розгляду справи представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Представник позивача в судовому засіданні 30.10.13 р. повідомив суд, що права та обов"язки стороні зрозумілі.
Відводу судді представником позивача не заявлено.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши наданими сторонами доказами та оглянувши в судовому засіданні їх оригінали, суд
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема,з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до Закону України «Про здійснення державних закупівель» згідно протоколу № 3 засідання комітету з конкурсних торгів Новгород - Сіверської міської ради в серпні 2012 р. Новгород - Сіверська міська рада провела процедуру закупівлі по ліквідації наслідків підтоплення території по вулицях Парковій, Весняній, Калініна в м. Новгород-Сіверський Чернігівської області.
11 вересня 2012 р. між Новгород-Сіверською міською радою (відповідач у справі, Замовник за договором) та Публічним акціонерним товариством «Новгород-Сіверська пересувна механізована колона № 86» (позивач у справі, Учасник за договором) був укладений договір № 5 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти від 11.09.12 р. (далі - Договір).
Згідно п.1.1. Договору Учасник, пропозицію якого акцептовано за результатами закупівлі у одного учасника, зобов'язується виконати роботи з ліквідації наслідків підтоплення територій по вулицях Парковій, Весняній, Калініна в м. Новгород-Сіверський Чернігівської області (далі - Об'єкт) згідно із затвердженою проектно - кошторисною документацією та здати об'єкт в експлуатацію.
Відповідно до п.1.2 Договору Замовник зобов'язується надати Учаснику будівельний майданчик, проектно - кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування, прийняти завершений будівництвом Об'єкт і повністю сплатити вартість виконаних робіт у порядку, передбаченому цим Договором та додатками до нього.
За умовами п.2.1 Договору Учасник повинен передати (поставити) Замовнику товар (товари), (виконати передбачені цим договором роботи або надати Замовнику послугу (послуги)), якість яких відповідає умовам та нормам ДБН.Д-2000.
У відповідності до п.6.1.1 Договору Учасник зобов'язаний почати будівництво не пізніше 5 днів після отримання авансу та передачі будівельного майданчик та проектно - кошторисної документації по акту.
Згідно п.6.3.1 Замовник зобов'язаний передати по акту Учаснику будівельний майданчик не пізніше 2 (двох) календарних днів після набрання чинності цим Договором.
Згідно п.8.1 Договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили,які існували під час укладання Договору та виникли поза волею сторін (аварія,катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).
Відповідно до п. 10.1. Договору цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання його сторонами.
Укладеною 15.11.12 р. між сторонами Додатковою угодою № 3 до договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти № 5 від 11.09.12 р., зокрема п.1, у розділі ХІІІ «Місцезнаходження та банківські реквізити сторін» основного договору змінено розрахунковий рахунок «Замовника» на рахунок № 35423061002172 у зв'язку з відкриттям нового КФК для оплати робіт, які фінансуються за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально - економічного розвитку окремих територій
Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 33 Господарського кодексу України та § 1, 3 глави 61 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно ст. 875 Цивільного кодексу України (ст. 318 Господарського кодексу України) за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 1 ст.843 Цивільного кодексу України визначено, що договором підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Пунктом 3.1 Договору визначена загальна сума Договору, згідно з пропозицією конкурсних торгів, 1983931,00 грн., в т.ч. ПДВ 330655,016 грн. Сума кошторисних призначень на 2012 рік становить 588200,00 грн., в т.ч. ПДВ 98033,33 грн.
Згідно ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Згідно п.5.1 Договору початок робіт - вересень 2012 р., кінець робіт - грудень 2013 р.
Відповідно до п.п.6.1.1., 6.3.1 Договору актом прийому - передачі площадки під будівництво від 25.10.12 р. позивачу передані будівельний майданчик та проектно - кошторисна документація на виконання БМР.
Згідно ч.1 ст.853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
В силу ч.4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником та прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.
За умовами п.п. 4.4., 6.1.5 Договору акти виконаних робіт готує Учасник і передає уповноваженому представнику Замовника щомісячно не пізніше 25 числа. Уповноважений представник Замовника на протязі 3 днів перевіряє реальність актів та підписує їх.
Згідно наданих позивачем матеріалів на виконання умов Договору позивачем виконані роботи на загальну суму 550172,26 грн., що підтверджується підписаним сторонами та скріпленим печатками сторін актом №1 та актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в за листопад 2012 року на суму 261603,12 грн. та 288569,14 грн. відповідно, а також довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3 за листопад 2012 року на суму 550172,26 грн., копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Судом встановлено, що акти № 1 та 2 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012 р. (типова форма № КБ-2в) та довідка про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2012 р. (типова форма № КБ-3) не містять дати їх підписання сторонами.
Відповідно до Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві та Порядку визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000) замовник з підрядником при укладенні договору підряду обумовлюють вид договірної ціни, порядок подання підрядником документів про обсяги і вартість виконаних робіт, проведення перевірки їх достовірності, підписання та оплати замовником тощо, що зазначається у договорі підряду.
Примірні форми первинних облікових документів у будівництві розроблені відповідно до вимог законодавчих та нормативно-правових актів і є складовою частиною Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000). Тому ці форми рекомендуються до застосування при взаєморозрахунках за виконані роботи між замовниками та виконавцями робіт з будівництва, що здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій.
По об'єктах, будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, застосування таких форм обумовлюється договором підряду.
Зазначені типові форми первинних облікових документів у будівництві затверджені наказом Мінрегіонбуду № 554 від 04.12.2009 р. «Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві».
Виходячи з того, що примірні форми № КБ-2в та № КБ-3 розроблені з метою спрощення процедури здійснення перевірки правильності визначення вартості виконаних будівельних робіт, а також з того, що використання коштів державного та місцевих бюджетів, а також коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій підлягає обов'язковому багаторівневому контролю, змінювати наповнення форм не рекомендується.
Згідно ст. 254 Цивільного кодексу України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.
У відповідності до листа Менрегіонбуду України № 12/19-3-9-14-295 від 16.03.10 р. періодичність подання підрядником примірних форм визначається у договорі підряду (пункти 98, 99 та 102 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановкою Кабінету Міністрів України від 01.08.05 р. № 668, пункт 3.3.8 Правил визначення вартості будівництва ДБН д. 1.1-1-2000). Практикою проведення взаєморозрахунків за виконані роботи з будівництва прийнято щомісячне оформлення таких документів.
Отже, в актах виконаних робіт та довідці про їх вартість вказано, в якому місяці виконано роботи із зазначенням обсягу та вартості виконаних робіт, тому акти та довідку слід вважати підписаними в останній день місяця строку. Тобто, відповідач був зобов'язаний оплатити вартість виконаних позивачем робіт до 30.11.12 р. включно відповідно до п.4.3 Договору, згідно умов якого Замовник здійснює щомісячні платежі за виконані роботи згідно актів (форма КБ-2в, форма КБ-3), підписаних уповноваженими предствникамии сторін.
Згідно ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника - достроково.
За умовами п.4.5 Договору кінцеві розрахунки з Учасником здійснюються у двотижневий термін після здачі Об'єкта в експлуатацію.
Як свідчать матеріали справи та підтверджено в судовому засіданні представником позивача, Об'єкт в експлуатацію зданий не був через відсутність коштів.
Відповідно до ч. 2 ст. 854 Цивільного кодексу України підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Згідно п.4.1 Договору до початку робіт Замовник перераховує аванс в розмірі 30% від вартості річного обсягу робіт на розрахунковий рахунок Учасника.
У відповідності до умов п.4.1 Договору відповідачем 23.10.13 р. перерахований аванс в сумі 176460,00 грн. в розмірі 30% від вартості річного обсягу робіт на 2012 рік - 588200,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою банку від 23.10.12 р.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В порушення вищезазначених норм цивільного законодавства та положень Договору відповідач розрахунок за виконані роботи своєчасно не здійснив, у зв'язку з чим, з урахуванням внесеного авансу в сумі 176460,00 грн. станом на момент подання позовної заяви до суду утворилась заборгованість за Договором в сумі 373712,26 грн.
Як вбачається із наданого позивачем акту приймання виконаних робіт та підтверджено представником позивача в судових засіданнях, будь-які заперечення щодо повного та належного виконання робіт по Актах №1 та № 2 приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в за листопад 2012 року та довідці про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3 за листопад 2012 року відсутні.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем виконано прийняті на себе зобов'язання по виконанню робіт, обумовлених Договором, а відповідачем, у свою чергу, прийнято виконання цих робіт без будь - яких зауважень.
Додатково позивачем долучено до позовних матеріалів підписаний сторонами акт звіряння взаєморозрахунків № 6 від 20.09.13 р. за період з 01.07.12 р. по 20.09.13 р. на підтвердження факту наявності станом на 20.09.13 р. заборгованості відповідача в сумі 373712,26 грн.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст.193 ГКУ кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, свої зобов'язання щодо сплати позивачу грошових коштів в сумі 373712,26 грн. у встановлений строк, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, а також умовам Договору відповідач не виконав, в результаті чого у відповідача станом на час звернення до суду утворилась заборгованість перед позивачем за наведеним Договором у заявленому вище розмірі, яку позивач просить стягнути в позовній заяві.
У відповідності до ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України покладено на сторони та інших учасників судового процесу. При цьому відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності боргу або належного обґрунтування, що заперечує викладені позивачем позовні вимоги.
Доказів визнання недійсним чи розірвання Договору № 5 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти від 11.09.12 р. суду не надано.
За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно з частиною 1 статті 614 Кодексу особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (частина 2 зазначеної статті).
Згідно з частиною першою статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Чинним законодавством України встановлено, що при укладанні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення, тобто мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Так, майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст.179 Цивільного кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 4 ст. 219 Господарського кодексу України встановлено, цю сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер них обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.
Як свідчать матеріали справи, будь - які застереження щодо несвоєчасного виконання зобов'язань за договором з підстав, зазначених відповідачем у відзиві, в Договорі № 5 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти від 11.09.12 р. відсутні, за наявності реальної можливості їх передбачення під час укладання зазначеного договору.
Також з боку відповідача відсутні будь-які заперечення щодо порядку та умов укладення Договору № 5 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти від 11.09.12 р. на час його підписання.
Згідно з частини першої ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Частина 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.
Тобто, відповідач, як юридична особа, самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями за Договором № 5 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти від 11.09.12р., і така відповідальність не може ставитись у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб, у тому числі Державної казначейської служби України.
Суд вважає за необхідне зазначити, що непереборною силою визнається надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Як підстава звільнення особи, що порушила зобов'язання, від відповідальності непереборна сила характеризується двома ознаками. По-перше, це зовнішня до діяльності сторін обставина, яку сторони, хоча б навіть і передбачили, але не могли попередити. До таких обставин, як правило, відносять стихійні лиха (землетрус, повінь, пожежі) та соціальні явища (війни, страйки, акти владних органів тощо). По-друге, ознакою непереборної сили є її надзвичайність, що означає, що це не рядова, звичайна обставина, яка хоча і може спричинити певні труднощі для сторін, але не виходить за рамки буденності, а екстраординарна подія, яка не є звичайною. Окрім цього, чинним законодавством України значно обмежено перелік органів, уповноважених засвідчувати обставини непереборної сили.
Отже, посилання відповідача на непереборну силу, внаслідок якої відбулось порушення зобов'язання, є безпідставним, та таким, що суперечить визначенню поняття та ознак непереборної сили.
З огляду на викладене, судом встановлено, що дії органу УДКСУ щодо повернення платіжних доручень без виконання та повернення коштів в державний бюджет, що мало наслідком їх відсутність для проведення своєчасного та повного розрахунку з позивачем за виконані роботи, не є обставиною непереборної сили.
Отже, клопотання відповідача про припинення провадження у справі задоволенню не підлягає, а посилання відповідача на відсутність вини у виникненні заборгованості, як на підставу звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання згідно ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України та п 8.1 Договору внаслідок непереборної сили судом відхиляються.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з того, що позов доведений позивачем, факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті вартості виконаних позивачем робіт підтверджується матеріалами справи, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не представив, як і належних та допустимих доказів, що спростовують вищевикладені обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 373712,26 грн. боргу за виконані роботи з ліквідації наслідків підтоплення територій по вулицях Парковій, Весняній, Калініна в м. Новгород-Сіверський Чернігівської області підлягають задоволенню в повному обсязі.
Частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, згідно ч.1 ст. 218 Господарського кодексу України, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно п.1 ст. 546, ст. 547 Цивільного кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст.548 Цивільного кодексу).
У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.
Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України.
Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 7.3.1 Договору передбачено, що за несвоєчасне здійснення розрахунків Замовник сплачує Учаснику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми нездійсненого платежу на користь Учасника за кожен день прострочення.
Враховуючи вищевикладене та у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо сплати боргу за виконані роботи у терміни, визначені умовами Договору, позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення пеню в сумі 22049,02 грн. за період з 01.12.12 р. по 23.09.13 р. включно та три відсотки річних в сумі 9118,58 грн. за період з 01.12.12 р. по 23.09.13 р., які він просить стягнути з відповідача відповідно до наданих розрахунків.
Згідно ч. 1 п. 18 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.05 року № 01-8/344 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати "перерахунок" замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак з огляду на вимоги частини 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.
За результатами здійсненої за допомогою системи "ЛІГА" перевірки нарахування позивачем заявлених до стягнення пені, відсотків річних та інфляційних нарахувань судом встановлено наступне.
Розмір пені, перерахований судом у відповідності до умов Договору, з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України за період з 01.12.12 р. по 01.06.13 р. становить 14046,10 грн., а отже є меншим, ніж нараховано та заявлено до стягнення позивачем. Розмір перерахованих судом відсотків річних за період з 01.12.12 р. по 23.09.13 р. становить 9120,07 грн., а отже є більшим, ніж нараховано та заявлено до стягнення позивачем. Проте виходячи з того, що збільшення розміру позовних вимог є правом позивача, передбаченим ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, яким позивач не скористався, суд не вправі самостійно збільшувати розмір позовних вимог в частині нарахування відсотків річних, тому позовні вимоги в частині стягнення відсотків річних підлягають задоволенню в сумі, нарахованій позивачем - 9118,58 грн. Позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 14046,10 грн.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 202, 254, 263, 525, 526, 530, 546-549, 599, 610, 612, 614, 617, 625, 626, 629, 653, 837, 843, 845, 846, 853, 854, 875, 882 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193, 216-219, 230-232, 318 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Новгород-Сіверської міської ради (вул. К.Маркса, 2, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000, п/р 35420019002172 в УДКСУ, МФО 853592, код 04061978) на користь Публічного акціонерного товариства «Новгород-Сіверська пересувна механізована колона № 86» (вул. Леваневського, 67 б, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000, п/р 26001300287615 в АТ «Ощадбанк», МФО 353553, код 01351440) 373712,26 грн. боргу, 14046,10 грн. пені, 9118,58 грн. відсотків річних та 7937,54 грн. на відшкодування судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Повний текст рішення складений та підписаний 04 листопада 2013 року.
Суддя А.М.Селівон