Справа № 685/338/13-ц
Провадження № 22-ц/792/2145/13
04 листопада 2013 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Талалай О.І.
суддів: П'єнти І.В., Корніюк А.П.
з участю секретаря: Сацюк Г.О.
апелянта: ОСОБА_1 і його представника: ОСОБА_2
представника позивача: ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Теофіпольського районного суду від 06 вересня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів,
ПАТ КБ «ПриватБанк» (далі Банк), звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначило, що 28 лютого 2007 року з ОСОБА_1 був укладений договір, відповідно до якого наданий кредит у сумі 1400 доларів США у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач своїм підписом у відповідній заяві підтвердив згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг і Правилами користування платіжною карткою складає договір між ним і Банком. ОСОБА_1 свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконував, станом на 28 лютого 2013 року виникла заборгованість у сумі 3113,80 доларів США.
Рішенням Теофіпольського районного суду від 06 вересня 2013 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 3113,81 доларів США, що еквівалентно 24879 грн. 34 коп., у тому числі: заборгованість за кредитом - 1267,14 доларів США, що еквівалентно 10124 грн. 46 коп., заборгованість по процентах за користування кредитом - 1106,65 доларів США, що еквівалентно 8840 грн. 13 коп., по комісії за користування кредитом - 532,14 доларів США, що еквівалентно 4251 грн. 80 коп., штрафи - 62,58 доларів США, що еквівалентно 500 грн. 01 коп. і 145,30 доларів США, що еквівалентно 1160 грн. 95 коп. Вирішено питання про судові витрати.
ОСОБА_1, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення і неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. З Умовами і правилами надання банківських послуг ознайомлений не був. Суд неправомірно відхилив його заяву про застосування строку позовної давності.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 і його представник апеляційну скаргу підтримали. Представник позивача визнала її не обґрунтованою у повному обсязі.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції встановив та правильно виходив з того, що 28 лютого 2007 року між Банком і ОСОБА_1 був укладений договір, відповідно до якого наданий кредит у сумі 1400 доларів США у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач своїм підписом у відповідній заяві підтвердив згоду на те, що підписана заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає договір. ОСОБА_1 свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконував, станом на 28 лютого 2013 року виникла заборгованість у сумі 3113,80 доларів США. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Наведене підтверджується матеріалами справи - заявою ОСОБА_1 від 28 лютого 2007 року, Умовами і правилами надання банківських послуг, випискою по особовому рахунку, розрахунком заборгованості за договором.
Вирішуючи даний спір, суд правильно керувався нормами матеріального права: ст. 525, ст. 526, ст. 611, ч. 1 ст. 1054 ЦК України, згідно яких одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом; за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Невірним є посилання у рішенні суду на ст. 538 ЦК України (зустрічне виконання зобов'язання), але це не призвело до неправильного вирішення справи.
Процесуальних порушень, які були би підставою для скасування судового рішення не встановлено.
Посилання апелянта на те, що він не був ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг спростовуються його заявою від 28 лютого 2007 року з відміткою про ознайомлення і згоду з Умовами і правилами надання банківських послуг.
Доводи апеляційної скарги про не застосування судом строку позовної давності є безпідставними.
На підставі ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Частиною 5 ст. 261 ЦК України передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.
Відповідно до п. 9.12 Умов і правил надання банківських послуг договір діє на протязі 12 місяців з часу підписання. Якщо на протязі цього строку ні одна із сторін не проінформує другу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на той же строк.
Із змісту заяви ОСОБА_1 вбачається, що заборгованість погашається щомісячними платежами у розмірі 7 % від суми заборгованості.
Несплата відповідачем чергових платежів, яка розпочалася у 2007 році, не є встановленим строком виконання зобов'язання. Вимагати дострокового повернення кредиту - це право Банку.
Інші доводи апеляційної скарги на законність рішення суду не впливають і його висновки не спростовують.
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав в межах доводів апеляційних скарг для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Теофіпольського районного суду від 06 вересня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: (підпис) Судді: (підписи)
Вірно:
Головуючий:
Головуючий в першій інстанції: Стецюк І.С. Провадження: № 22-ц/792/2145/13
Доповідач: Талалай О.І. Категорія: 19, 27