Провадження № 11-кп/792/199/13
Справа № 672/605/13-к Головуючий в 1-й інстанції Сакенов Ю.К.
Категорія: п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187,
ч. 3 ст. 185 КК України Доповідач Болотін С. М.
04 листопада 2013 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області в складі :
головуючого-судді Болотіна С.М.,
суддів Вітюка В.Ж., Матущака М.С.,
з участю секретаря Боднарчук Я.Д.,
прокурора Павлишина В.І.,
захисника ОСОБА_1,
обвинуваченого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Городоцького районного суду від 03 липня 2013 року, -
Вироком Городоцького районного суду від 03 липня 2013 року
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Гаврилівці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, раніше судимого:
- 24.11.2008 року Ярмолинецьким районним судом за ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі.
16.08.2011 року звільненого з місць позбавлення волі умовно-достроково терміном на 1 рік 3 місяці 8 днів,
визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 185 КК України, та призначено покарання:
- за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України - у виді чотирнадцяти років позбавлення волі із конфіскацією майна;
- за ч. 4 ст. 187 КК України - у виді десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- за ч. 3 ст. 185 КК України - у виді п'яти років позбавлення волі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено покарання у виді чотирнадцяти років позбавлення волі із конфіскацією майна.
Відповідно до ч. ч. 1, 5 с. 71 КК України шляхом часткового приєднання до покарання визначеного за сукупністю злочинів, невідбутої частини покарання у виді одного року трьох місяців восьми днів позбавлення волі, визначеного вироком Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 24.11.2008 року, остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді п'ятнадцяти років позбавлення волі із конфіскацією майна.
Строк відбування покарання ОСОБА_2 ухвалено рахувати з 03.07.2013 року, зарахувавши в строк відбування покарання період перебування під вартою з 24.10.2012 року по 02.07.2013 року, включно.
Долю речових доказів вирішено від вимог ст. 100 КПК України.
Витрати в сумі 7173 грн. 80 коп. за проведення експертиз по епізодах за якими обвинуваченого визнано винним стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_2 залишено попередній - тримання під вартою.
В пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України (за епізодами крадіжок майна ОСОБА_3 з під'їзду багатоквартирного будинку по вул. Грушевського в с. Стріхівці Ярмолинецького району Хмельницької області), ОСОБА_2 визнано невинуватим та виправдано за недоведеністю його участі у вчиненні даних злочинів.
За вироком суду, 10.07.2012 року близько 23 год. 00 хв. ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в с. Проскурівка Ярмолинецького району Хмельницької області, з метою придбання горілки домашнього виробництва прийшов по вулицю ОСОБА_4 до будинку АДРЕСА_2, де проживала ОСОБА_4, яка на його думку продавала спиртні напої домашнього виробництва. Отримавши від ОСОБА_4 відмову у продажі йому горілки домашнього виробництва, він вирішив дочекатись доки ОСОБА_4 засне, після чого непомітно проникнути в її будинок з метою викрадення горілки та продуктів харчування.
Для реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_2, обдумуючи спосіб проникнення, обійшов будинок ОСОБА_4 і встановив, що на всіх вікнах будинку, окрім одного, яке знаходиться поруч із вхідними дверима в будинок, встановлені металеві решітки. Після цього ОСОБА_2 вирішив проникнути в будинок саме через вікно, на якому відсутня решітка.
Дочекавшись доки ОСОБА_4 вимкнула світло та лягла спати, ОСОБА_2, 11.07.2012 року близько 01 год. 00 хв., будучи переконаним, що потерпіла спить, за допомогою господарського ножа, якого постійно носив із собою, зняв дерев'яні штапики та скло з вікна і кинув їх у квітник поблизу входу в будинок.
Після цього, ОСОБА_2 проник у одну з кімнат будинку, де почув як в сусідній кімнаті прокинулась ОСОБА_4, яка почула, що в будинку знаходиться стороння особа. При цьому, ОСОБА_2 побачив як ОСОБА_4 швидко попрямувала з кімнати в коридор, намагаючись покинути будинок. З метою уникнення цього ОСОБА_2, умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свої дій, прикладаючи фізичну силу, знаходячись біля виходу з кімнати, де спала ОСОБА_4, схопив своїми руками за обидва передпліччя і утримуючи потерпілу та стискаючи руками, спричинив ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження. При цьому ОСОБА_2, утримуючи ОСОБА_4, не дав змоги потерпілій вирватись від нього та залишити кімнату.
Після цього ОСОБА_4 почала кричати, у зв'язку з чим ОСОБА_2, злякавшись викриття, вирішив вчинити вбивство потерпілої.
Для цього, з метою позбавлення життя ОСОБА_4, ОСОБА_2 правою рукою дістав з задньої кишені своїх штанів господарський ніж, за допомогою якого проник у будинок потерпілої, і утримуючи його у правій руці, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та їх наслідки, бажаючи їх настання, переслідуючи мету вбивства потерпілої із корисливих мотивів, з прикладанням фізичної сили умисно наніс три удари в задню поверхню грудної клітини зліва в міжлопаточну ділянку, спричинивши потерпілій три колото-різані рани на задній поверхні грудної клітини зліва в міжлопаточній ділянці, які проникли в ліву плевральну порожнину із ушкодженням хребетного кінця 7 ребра зліва, лівої легені, котрі згідно висновку судово-медичної експертизи № 110 від 30.11.2012 були небезпечними для життя в момент їх спричинення і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень; один удар в задню поверхню шиї справа, спричинивши колото-різану рану на задній поверхні шиї справа в нижній третині із ушкодженням правого поперечного відростку 7 шийного хребця, яка згідно вищевказаного висновку судово-медичної експертизи відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості; два удари в задню поверхню лівого плеча, спричинивши дві колото-різані рани на задній поверхні лівого плеча в середній третині, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_4 впала на підлогу обличчям вниз.
Оскільки потерпіла продовжувала кричати, ОСОБА_2 умисно з метою закінчення свого злочинного умислу, спрямованого на позбавлення життя ОСОБА_4, став правим коліном на грудну клітину потерпілої, здавлюючи її тим самим та спричинив тілесні ушкодження у вигляді перелому 2,3 ребер зліва по лівій передньо-підпахвинній лінії із ознаками розтягнення на зовнішній кістковій пластинці, 7,8,9,10 ребер зліва по лівій передньо-пахвинній лінії, 8,9 ребер справа по правій передньо-підпахвинній лінії із ознаками розтягнення на зовнішній кістковій пластинці, які відносяться до середнього ступеня тяжкості. Окрім цього, утримуючи в правій руці господарський ніж, умисно наніс ОСОБА_4 ножем один удар в передню поверхню грудної клітини зліва, спричинивши одну колото-різану рану на передній поверхні грудної клітини зліва в ділянці нижньо-зовнішнього квадранту лівої молочної залози, яка проникає в ліву плевральну порожнину із ушкодженням грудинного кінця 4 ребра зліва, верхньої долі лівої легені, серцевої сумки, серозної оболонки в ділянці судинної ніжки серця, крововиливом в перикардіальну порожнину, яка була небезпечна для життя в момент її спричинення та відноситься до тяжких тілесних ушкоджень; чотири удари в ліву бокову поверхню грудної клітини, спричинивши чотири колото-різані рани на лівій боковій поверхні грудної клітини в середній третині між лівою передньо-пахвинною та задньо-підпахвинною лініями, які проникають в ліву пленарну порожнину із ушкодженням лівої легені, які були небезпечними для життя в момент їх спричиненні, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень; три удари в ліву передньо-бокову поверхню шиї, спричинивши три поверхневі надрізи шкіри лінійної форми розміром від 0,4x0,1 см до 1x0,1 см, довжинники яких розміщенні між 2 та 8 год. за циферблатом годинника на лівій передньо-боковій поверхні шиї в середній третині і які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Окрім цього, ОСОБА_2 умисно з метою вбивства ОСОБА_4 наніс потерпілій ногами і руками численні удари по обличчю та інших частинах тіла, а саме: удар в ділянку носа, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді відламкового перелому правої та лівої носових кісток із гострою носовою кровотечею, крововиливу у м'які тканини носу, забійної рани та садна на спинці носу по серединній лінії та зліва, крововиливу в шкіру на носі із поширенням на праву та ліву підочно-виличні ділянки, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень які небезпечні для життя в момент заподіяння; два удари в передню поверхню грудної клітини зліва, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді перелому 2,3 ребер зліва між лівою пригрудинною та лівою середньо-ключичною лініями, перелому 5 ребра між лівою середньою-ключичною і лівою передньо-підпахвинною лініями, крововиливу на передній поверхні грудної клітини зліва і верхній третині по лівій пригрудній лінії, які відносяться до середнього ступеня тяжкості. Крім цього ОСОБА_2 наніс численні тілесні ушкодження, які відносяться до ступеня легких, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
В результаті нанесення ОСОБА_2 ОСОБА_4 численних ударів в область голови у потерпілої виникла носова кровотеча.
Дивлячись що ОСОБА_4 подає ознаки життя, з метою доведення свого злочинного умислу, спрямованого на позбавлення життя потерпілої до кінця, ОСОБА_2 взяв у руки подушку, яка знаходилася на підлозі біля нього і, умисно, поклавши її на обличчя ОСОБА_4 та прикладаючи фізичне зусилля, почав душити ОСОБА_4,закриваючи отвори носу та рота до тих пір, доки потерпіла перестала подавати ознаки життя. В результаті комбінованої механічної асфіксії спричиненої аспірацією кров'ю дихальних шляхів та закриття отворів носу і рота подушкою ОСОБА_4 померла на місці події.
Впевнившись в смерті потерпілої, ОСОБА_2 пішов у сусідню кімнату, де біля скрині на підлозі взяв півторалітрову пластикову пляшку з горілкою домашнього виробництва, з холодильника дві півлітрові банки з тушонкою домашнього виробництва, 100 гр ковбаси домашнього виробництва та помідори.
Заволодівши майном ОСОБА_4 на загальну суму 75 грн. 60 коп., ОСОБА_2 вийшов з кімнати в коридор будинку та, відчинивши вхідні двері ключем, який знаходився в замковому отворі, покинув місце вчинення злочину.
26 липня 2012 року близько 23 години ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, повторно з мотивів власного збагачення та з метою вчинення крадіжки чужого майна, шляхом зриву засувного пристрою вхідних дверей будинку ОСОБА_5, що розташований в с. Проскурівка, Ярмолинецького району Хмельницької області, проник в середину будинку, звідки, умисно, таємно викрав двоє шортів вартістю по 80 грн. кожні, двоє штанів вартістю 60 грн. кожні, кофту зимову вартістю 50 грн., кофту вартістю 40 грн., плоскогубці вартістю 30 грн., молоток вартістю 40 грн., банку консерви »Сардина» вартістю 7 грн. 34 коп. та п'ять пар шкарпеток ціною 2 грн. за одну пару.
Всього ОСОБА_2 таємно викрав майна ОСОБА_5 на загальну суму 457 грн. 34 коп.
29 липня 2012 року близько 20 години ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, повторно з мотивів власного збагачення та з метою вчинення крадіжки чужого майна, шляхом відкривання вікна в будинку ОСОБА_6, що розташований в с. Корначівка, Ярмолинецького району Хмельницької області, проник в середину будинку, звідки умисно таємно викрав грошові кошти в сумі 115 грн. Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_2 знаходячись на господарстві ОСОБА_6, проник в сховище - погреб, звідки викрав скляну банку ємкістю 3 л вартістю 5 грн. 50 коп. з консервованим компотом вартістю 25 грн., скляну банку ємністю 2 л вартістю 5 грн. консервованих помідорів вартістю 20 грн., скляну банку ємністю 1 л вартістю 3 грн. консервованих кабачків вартістю 10 грн. 72 коп., дві скляні банки ємкістю 0,5 л ціною 1 грн. 80 коп. за одну, консервованих грибів по ціні 24 грн. 35 коп. за одну.
Всього ОСОБА_2 таємно викрав майна ОСОБА_6 на загальну суму 236 грн. 52 коп.
В поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати. Стверджує, що докази його вини, органами досудового розслідування, зібрані з грубим порушенням вимог кримінального процесуального закону. Вважає, що висновки суду, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки вони не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, та мають істотні суперечності. На його думку, суд не взяв до уваги показання інших свідків по справі, які стверджували алібі обвинуваченого, не дав їм правової оцінки. Стверджує, що злочинів, передбачених ст. ст. 115 ч. 2 п. 6, ст. 187 ч. 4 КК України не вчиняв, себе оговорив під тиском працівників правоохоронних органів, а тому вважає вирок суду незаконним та необґрунтованим.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, обвинуваченого та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу, з посиланням на зазначені в ній доводи, прокурора, який просить апеляцію залишити без задоволення, а вирок - без зміни, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого підлягає до задоволення частково, виходячи з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2, зокрема постанови про визнання особи потерпілим, ОСОБА_7 у встановленому законом порядку був визнаний потерпілим по провадженню (а.с. 108, т. 1).
Інших рішень, в тому числі щодо позбавлення ОСОБА_7 цього статусу, в кримінальному провадженні не приймалося.
Доказів, які б стверджували протилежне, в матеріалах кримінального провадження не встановлено, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.
Разом з тим, розглядаючи провадження, приймаючи рішення про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні ряду злочинів та призначення покарання, суд в порушення вимог ст. 314 КПК України належним чином, у встановленому законом порядку потерпілого ОСОБА_7 про дату, час і місце судового засідання не повідомив.
За таких обставин доводи апеляційної скарги обвинуваченого про неправильність застосування кримінального процесуального закону районним судом у відсутності потерпілого ОСОБА_7, у встановленому законом порядку не повідомленого про день, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає обґрунтованими.
Вказаними діями потерпілого ОСОБА_7 було позбавлено гарантованих йому державою та Конституцією України прав, в тому числі права приймати участь в процесі судового розгляду, захищати свої права та законні інтереси, висловлювати думки та подавати заперечення, ставити питання та вимагати відшкодування спричинених злочинами збитків, тощо.
Позбавлений можливості усунути названі протиріччя і апеляційний суд, оскільки допущено істотні порушення норм КПК України.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що наявну в матеріалах провадження заяву потерпілого ОСОБА_7 про розгляд справи у його відсутність не можна вважати належним повідомленням останнього про день, час і місце судового розгляду. Оскільки, вказану заяву суд на розгляд учасників судового провадження не поставив, думку останніх з цього приводу не з'ясував, у встановленому законом порядку її до провадження не приєднав, питання про розгляд провадження у відсутність ОСОБА_7 не прийняв, потерпілого про день, час і місце судового розгляду у встановленому законом порядку в подальшому не повідомляв, а провів ще цілий ряд судових засідань з прийняттям рішення по суті у відсутність потерпілого ОСОБА_7 не повідомленого про день та час судового розгляду (а.с. 108, т. 6).
Через порушення вимог ст. 412 КПК України вирок підлягає скасуванню, а провадження - призначенню до нового розгляду у суді першої інстанції.
Разом з тим, вирок суду повинен відповідати вимогам встановленим КПК України.
Як вбачається з матеріалів даного кримінального провадження, вирок Городоцького районного суду від 3 липня 2013 року цим вимогам кримінального процесуального закону не відповідає.
За обвинуваченням, яке було пред'явлене ОСОБА_2 органами досудового розслідування, останній обвинувачувався в умисному, протиправному заподіянні смерті потерпілій ОСОБА_4 - умисному вбивстві, скоєному з корисливих мотивів та вчиненні розбійного нападу на неї, тобто у вчиненні злочинів, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України.
Як убачається з вироку, суд погодився з такою кваліфікацією дій обвинуваченого ОСОБА_2
Формулюючи ОСОБА_2 обвинувачення визнане судом доведеним за ч. 4 ст. 187 КК України, місцевий суд у мотивувальній частині вироку не вказав конкретно місце, час, спосіб, мотиви вчинення злочину, хоч органами досудового розслідування ці обставини були конкретизовані.
Так, визнавши ОСОБА_2 винним у умисному, протиправному нападі на потерпілу ОСОБА_4 з метою заволодіння її майном, поєднаним із проникненням в житло та заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, суд у вироку не вказав та не виклав у чому виражалась об'єктивна сторона цього злочину.
Більше того, суд своїм вироком виключив таку кваліфікуючу ознаку злочину, як «напад», що згідно вимог закону відрізняє розбій від інших корисливих злочинів проти власності.
Наведені обставини мають суттєве значення, оскільки свідчать про об'єктивну сторону злочину, та безпосередньо впливають на його кваліфікацію.
При новому судовому розгляді кримінального провадження суду необхідно належним чином дослідити та дати оцінку всім зібраним доказам в їх сукупності, одночасно перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі обвинуваченого, прийняти законне та обґрунтоване рішення з дотриманням вимог кримінального процесуального закону.
Крім того, за результатами розгляду провадження, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 є винним у незаконному заволодінні майном потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також підлягає виправданню за епізодами заволодіння майном ОСОБА_3 та ОСОБА_8
З огляду на те, що вказане рішення суду жодним із учасників судового провадження, в тому числі обвинуваченим, прокурором та потерпілими, не оскаржується, колегія суддів вважає, що вирок суду в частині визнання винним ОСОБА_2 за епізодами викрадення чужого майна у ОСОБА_5 та ОСОБА_6, призначення покарання за цими обставинами, а також його виправдання по обставинах заволодіння майном потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_8 підлягає залишенню без змін, оскільки дані злочини випливають не з одного правопорушення, їх окремий розгляд є можливим та не впливає на кваліфікацію дій і призначення покарання обвинуваченому.
Керуючись ст. ст. 404, 407, 412, 415 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Городоцького районного суду від 03 липня 2013 року в частині визнання винним ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 115 ч. 2 п. 6, 187 ч. 4 КК України і призначення покарання за цими статтями скасувати, а по кримінальному провадженню в цій частині призначити новий розгляд у суді першої інстанції в іншому складі суду.
Цей же вирок в частині визнання винним ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185 КК України та призначення покарання за епізодами викрадення чужого майна у ОСОБА_5, ОСОБА_6 та його виправдання за епізодами викрадення чужого майна у ОСОБА_3 та ОСОБА_8 залишити без зміни.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 залишити попередній - тримання під вартою.
Судді (підписи)
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області Болотін С.М.