Кіровоградської області
"05" січня 2007 р.
Справа № 14/259
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С.Б., 05.01.2007 р., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 14\259
за позовною заявою Держаного підприємства «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», м. Кіровоград
до відповідача: Державної податкової інспекції в м. Кіровограді (далі по тексту - ДПІ), м. Кіровоград
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення
Секретар судового засідання - Дряпак Я.В.
Представники :
від позивача - Бондаренко М.В. , довіреність № 01/18-1374 від 11.09.06 ;
від позивача - Терещенко Н.П. , довіреність № 01/18-1374 від 11.09.06 ;
від відповідача - Коряковцев Я.В.. , довіреність № 1 від 30.08.06 ;
Подано позов про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Кіровограді від 27.04.2006 р. №0000582310\0, від 15.06.2006 р. №0000582310\1 про визначення податкового зобов'язання за платежем - дивіденди (частина прибутку), що сплачується до бюджету державними підприємствами в розмірі 45 700,00 грн. основного платежу та 22 850,00 грн. штрафної (фінансової) санкції.
Подано заяву про зміну (доповнення) позовних вимог, згідно якого позивач просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Кіровограді від 27.04.2006 р. №0000582310\0, від 15.06.2006 р. №0000582310\1, від 28.08.2006 р. №0000582310\2.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що станом на 01.01.2003 р. та до 31.10.2003 р. підприємство не мало статусу державного підприємства і не повинно було здійснювати відрахування до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу) в цей період.
Крім того, посилаючись на підпункт д) підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно якого не може бути притягнутий до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення, позивач звертає увагу суду, що відповіддю ДПІ у м. Кіровограді від 28.11.2003 р. за №25648, яка вважається податковим роз'ясненням, підтверджено, що Кіровоградський філіал інституту землеустрою не повинен здійснювати відрахування до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу).
В запереченнях на позов державна податкова інспекція стверджує, що в 2003 році Кіровоградській філіал Інституту землеустрою УНАН, як юридична особа, який має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, діяв на принципах госпрозрахунку, як самостійний суб'єкт господарювання, економічною основою якої є державна власність, а тому відповідно до статті 52 Закону України «Про державний бюджет на 2003 рік» повинен здійснювати відрахування до загального фонду державного бюджету частини прибутку за результатами щоквартальної господарсько-фінансової діяльності у 2003 році у розмірі 15 відсотків від обсягу чистого прибутку.
Оскільки позивач порушив положення статі 52 Закону України «Про державний бюджет на 2003 рік» і не сплатив до бюджету частини прибутку у розмірі 45 700,00 грн. відповідач вважає правомірним прийняття спірного податкового повідомлення-рішення №0000582310\0 від 27.04.2006 р. та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -
Фахівцями ДПІ у м. Кіровограді проведена планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства Державного підприємства «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» за період з 01.01.2003 р. по 31.12.2005 р.
За результатами перевірки складено акт №35\23-1\00700186 від 17.04.2006 р., в якому зазначено порушення позивачем статті 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2003 рік» та пункту 1 Постанови КМ України від 22.04.2003 р. №557 «Про норматив і порядок відрахування до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) державними не корпоратизованими та корпоратизованими казенними підприємствами та їх об'єднаннями», а саме не нарахування та не сплату до бюджету частини прибутку в сумі 45 700,00 грн., в тому числі за 1 квартал 2003 р. в сумі 19 300,00 грн., за 2 квартал 2003 р. в сумі 26 400,00 грн.
Акт перевірки став підставою для прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення від 27.04.2006 р. №0000582310\0 про визначення податкового зобов'язання за платежем - дивіденди (частина прибутку), що сплачується до бюджету державними підприємствами в розмірі 45 700,00 грн. основного платежу та 22 850,00 грн. штрафної (фінансової) санкції.
Не погодившись з вказаним рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку, скарга позивача залишена без задоволення, спірне податкове повідомлення-рішення без змін.
Господарський суд не погоджується з висновками податкового органу та задовольняє вимоги позивача про скасування спірних податкових повідомлень-рішень в силу наступного.
Відповідно до статті 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2003 рік» державні не корпоратизовані та корпоратизовані , казенні підприємства та їх об'єднання сплачують за результатами фінансово-господарської діяльності у 2002 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2003 році до загального фонду Державного бюджету України частину прибутку (доходу).
Державне підприємство «Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» створений у 2003 році шляхом пере підпорядкування та реорганізації Інституту землеустрою Української академії аграрних наук, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності від 31.10.2003 р.
До 31.10.2003 р. згідно Свідоцтва про державну перереєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності від 23.02.1999 р., довідки №16018 про включення до ЄДРПО України від 13.05.2002 р. позивач найменувався Кіровоградський філіал Інституту землеустрою Української академії аграрних наук та за організаційно-правовою формою відносився до державної наукової госпрозрахункової установи за кодом «420».
Згідно пункту 3.1 Статуту Кіровоградського філіалу Інституту землеустрою Української академії аграрних наук, затвердженого Українською академією аграрних наук філіал є державною науковою госпрозрахунковою установою.
Дане положення підтверджується вимогами Закону України »Про наукову і науково - технічну діяльність» до наукових установ.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» - науково-дослідна (науково-технічна) установа - юридична особа незалежно від форми власності, що створена в установленому законодавством порядку, для якої наукова або науково-технічна діяльність є основною і становить 70 відсотків загального річного обсягу виконаних робіт.
Згідно пункту 2.2 Статуту Кіровоградського філіалу Інституту землеустрою Української академії аграрних наук України майже всі види діяльності філіалу відносяться до наукової та науково-технічної діяльності. Згідно звіту про фінансові результати та звіту про виконання наукових та науково-технічних робіт за 2003 рік(т.2 а.с.24-29) річний обсяг наукових робіт становив 100 відсотків.
У відповідності до статті 7,10 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» Статутом Кіровоградського філіалу інституту землеустрою визначено порядок призначення керівного складу наукової установи (пункти 6.4,6.8 Статуту), створення вченої (наукової, науково-технічної) ради наукової установи (стаття 8 Статуту), що підтверджує віднесення позивача до наукових установ.
На вимогу статті 11 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» Кіровоградський філіал інституту землеустрою проходив державну атестацію наукових установ, про що свідчить витяг з постанови Президії Української академії аграрних наук від 28.11.2002 р.. протокол №16.
Відповідно до статті 12 цього Закону Інститут землеустрою Української академії аграрних наук було внесено до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, про що свідчить Свідоцтво освіти і науки України серії НВ №00114.
Аналізуючи Статут Кіровоградського філіалу землеустрою вбачається, що він не мав цілого ряду суттєвих ознак притаманних державним підприємствам, а саме відповідно до пункту 2.1 Статуту метою створення філіалу було проведення наукових і проектно-розвідувальних робіт, пов'язаних з поліпшенням використання та охороною земель, земельно-облікових і оціночних робіт згідно з законодавством України, а не отримання прибутку, відповідно до пункту 4.2 Статуту майно філіалу є державною власністю та належить останньому на правах оперативного управління, що відповідає статті 37 Закону України «Про власність», а не правах повного господарського відання, як цього вимагає 39 Закону України «Про власність» для державних підприємств, відповідно до пункту 7.1 Статуту філіал виконує наукові, проектно-вишукувальні роботи, як правило, за завданнями Академії наук, Інституту землеустрою, Держкомзему України і сільськогосподарських органів та за договорами з обласними управліннями земельних ресурсів, іншими юридичними і фізичними особами, тобто переважно за завданнями певних державних установ у відповідній сфері, що не відповідає самостійному плануванню своєї діяльності, встановленому статтею 20 Закону України «Про підприємства в Україні» для підприємств.
З огляду на викладене, господарський суд погоджується з твердженням позивача, що Кіровоградський філіал землеустрою академії аграрних наук України з 01.01.2003 р. по 31.10.2003 р. не мав статусу державного підприємства і не повинен був здійснювати відрахування до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу) в зазначений період.
З матеріалів справи вбачається, що позивач в 1 та 2 кварталах 2003 року здійснював відрахування частини прибутку, отриманого філіалом за результатами фінансово-господарської діяльності до державного бюджету в розмірі 25 100,00 грн. за 1 квартал 2003 р., 20 600,00 грн. за 2 квартал 2003 р., але вказані відрахування частини прибутку в сумі 45 700,00 грн. згідно декларації по податку на прибуток за 9 місяців 2003 року не нараховані, а фактично сплачені до бюджету кошти 26.11.2003 р. спрямовані на бюджетний рахунок по податку на додану вартість згідно листа позивача від 18.11.2003 р. №03\3-1064.
Такі дії позивача пов'язані з наданим йому ДПІ у м. Кіровограді відповіддю на запит з приводу застосування Постанови КМ України від 22.04.2003 р. №557 «Про норматив і порядок відрахування до спеціального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) державними не корпоратизованими, казенними підприємствами та їх об'єднаннями», зі змісту якої вбачається, що позивач не підпадає під дію Постанови КМ України від 22.04.2003 р. №557(т.1, а.с.10-11).
Відповідно до підпункту «г» підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим роз'ясненням вважаються будь-які відповіді контролюючого органу на запити зацікавлених осіб з питань оподаткування.
Отже відповідь ДПІ в м. Кіровограді від 28.11.2003 р. на запит позивача від 07.11.2003 р. слід вважати податковим роз'ясненням.
За нормою підпункту «д» підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не може бути притягнутий до відповідальності платник податків, якій діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутністю податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення.
В запереченнях на позов відповідач посилається на існування під час надання відповіді ДПІ у м. Кіровограді на запит позивача роз'яснень Державної податковою адміністрації України з даного питання, при цьому жодного доказу існування на той час податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет, суду не надав.
Даний факт є підставою для застосування при розгляді даної справи норм підпункту «д» підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та однією з обставин для задоволення позовних вимог.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає неправомірним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Кіровограді від 27.04.2006 р. №0000582310\0 про визначення позивачу податкового зобов'язання за платежем - дивіденди (частина прибутку), що сплачується до бюджету державними підприємствами в розмірі 45 700,00 грн. основного платежу та 22 850,00 грн. штрафної (фінансової) санкції.
Керуючись частинами 1-3 статті 160, частиною 1 статті 162, статтею 163, частинами 1-4 статті 254, статтею 258, пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Кіровограді № 0000582310/0 від 27.04.2006 р., № 0000582310/1 від 15.06.2006 р. та № 0000582310/2 від 28.08.2006 р.
Стягнути з Державного бюджету України (№ рахунку 31118095600002, МФО 823016, отримувач коштів ВДК у м. Кіровограді, банк отримувача УДК у Кіровоградській області, ідентифікаційний код 24145329) на користь Державного підприємства "Кіровоградський науково - дослідний та проектний інститут землеустрою" (25030, м. Кіровоград, вул. Академіка Корольова, 26, відомості про рахунки відсутні) судові витрати по справі 3,40 грн. державного мита.
За заявою стягувача після набрання постановою законної сили господарський суд видає виконавчий лист.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження , але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя
С. Б. Колодій