Україна
Харківський апеляційний господарський суд
07 квітня 2009 року Справа № 27/220-08
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Токаря М.В., судді КамишевоїЛ.М., судді Фоміної В.О.
при секретарі -Боровій О.В.
за участю представників сторін :
позивача - Косянюк О.В. (дов. № 19 - юр/58 від 07.08.07 р.)
відповідача - Крячко О.В. (дов. б/н від 22.12.2008 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського
апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача вх. № 415Х/1-13
на рішення господарського суду Харківської області від 04.02.2009р. по справі №
27/220-08
за позовом ЗАТ Завод "Південкабель", м.Харків
до ТОВ "Високі енергетичні технології", м.Харків
Про стягнення 327315,69 грн.
встановила:
Позивач - ЗАТ Завод "Південкабель" ,звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Високі енергетичні технології" про стягнення попередньої оплати за неспожиту електроенергію в розмірі 327315,69 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 04 лютого 2009 року (повний текст рішення підписаний 09.02.2009 року) позовні вимоги задоволено . Стягнуто з відповідача на користь позивача суму попередньої оплати за неспожиту електроенергію в розмірі 327315,69 грн. та судові витрати в сумі 3391,15 грн.
Відповідач з рішенням господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою і просить апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 04 лютого 2009 року по даній справі та прийняти нове , яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційну скаргу , зокрема, обґрунтовує тим , що вказане рішення прийнято з порушенням норм матеріального права , оскільки виходячи з фактичних обставин справи вимоги позивача про стягнення заборгованості у грошовій формі на момент подання позову є недоведеними, необґрунтованими та безпідставними. Позивач мав право вимагати постачання електричної енергії, від чого відповідач і не відмовлявся.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу.
Представник позивача проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення , а оскаржуване рішення господарського суду без змін. В своєму відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив , що після винесення рішення судом першої інстанції платіжним дорученням №1 від 23.09.2009 року , відповідач частково повернув передплату за електроенергію згідно договору № 28-Е від 12.05.2003 року у сумі 39860,00 грн., що на думку позивача підтверджує згоду апелянта з позицією позивача щодо обов'язку ТОВ «Високі енергетичні технології»повернути суму попередньої оплати за непоставлену електроенергію.
Дослідивши та перевіривши наявні матеріали справи та доводи апеляційної скарги на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в оскаржуваному рішенні , колегія суддів встановила наступне.
12 травня 2003 року між ТОВ «Високі енергетичні технології»(постачальник -відповідач) та ЗАТ завод «Південкабель»( споживач -позивач) укладено договір № 28-Е, предметом якого є забезпечення позивача електроенергією у встановлених даним договором обсягах через мережу АК «Харківобленерго». Строк дії договору встановлений ( з урахуванням додаткової угоди від 01.12.2007 року) до 31 грудня 2008 року.
Відповідно до п.3.2 договору розрахунки за електроенергію , що надається позивачеві , проводиться виключно грошовими коштами на умовах передплати і здійснюється поетапно:
I. 25% замовленого обсягу споживання на розрахунковий місяць - до7 числа розрахункового місяця
II. 25% замовленого обсягу - до 14 числа розрахункового місяця
III. 25% замовленого обсягу - до 21 числа розрахункового місяця
IV. 25% замовленого обсягу - до 28 числа розрахункового місяця
Пунктом 3.4 договору встановлено , що у разі , якщо оплата , здійснена позивачем за електроенергію, більше її дійсної вартості, надлишково сплачена сума зараховується як оплата за електроенергію , яка буде поставлятися в наступних періодах.
Згідно з п. 4.2.2 договору позивач зобов'язався за 15 днів до початку наступного місяця подачі електроенергії надати відповідачеві заявку на необхідну кількість електроенергії. А п. 4.2.3 договору передбачає , що щомісячно до І числа місяця , наступного за розрахунковим , позивач зобов'язаний оформити з агентствами ( філіями) «Харківенергозбут»та передати відповідачеві Акт взаємо звірки фактичного використаної електроенергії, що належить ТОВ «Високі енергетичні технології».
Як вбачається з матеріалів справи , а саме Акту звіряння взаємних розрахунків , складеного сторонами станом на 30.11.2008 року ( а.с.62-66) та Актів про фактичний обсяг споживання електричної енергії( а.с.27-34), станом на 01.09.2008 року у позивача виникла переплата за спожиту електроенергію в сумі 727 315,60 грн.. 04.09.2008 року позивач перерахував передплату за електроенергію за вересень 2008 року в сумі 150000,00 грн.. Відповідач не поставив позивачеві електроенергію , внаслідок чого з урахуванням передплати , проведеної 04.09.2008 року розмір надлишково сплаченої позивачем суми склав 877315,60грн..
З Акту звіряння взаємних розрахунків вбачається , що відповідач частково повернув позивачеві передплату за неспожиту електроенергію , а саме в сумі 550000,00 грн., а тому на час звернення позивача до суду сума заборгованості склала 327315,60 грн.
Представник відповідача не заперечує проти наявності заборгованості перед позивачем , проте вважає , що строк повернення суми передплати надлишково отриманої ним від позивача , настав лише по закінченні строку дії договору - 31.12.2008 року. Свої твердження обґрунтовує тим , що позивач не відмовився від договору . Також в своїй апеляційній скарзі відповідач вказує на те , що сума заборгованості, яку просить стягнути позивач не є передплатою.
Проте з такими доводами відповідача судова колегія погодитись не може, оскільки дані твердження повністю спротостовуються п. 3.4 договору . До того ж , відповідач частково повертаючи позивачеві кошти зазначає їх у платіжному дорученні , як повернення передплати за електроенергію відповідно договору № 28-Е від 12.05.2003 року ( а.с. 92).
Також слід зазначити , що умови договору не передбачають відмови сторони від договору , а встановлює лише порядок його розірвання до закінчення строку.
Окрім цього ,як зазначалось вище , умовами договору передбачений обов'язок позивача надати заявку на подачу електроенергії. Обов'язковість надіслання заявки у письмовому вигляді п.4.2.2 договору не передбачено. Як встановлено в ході судового розгляду та не спростовано відповідачем , заявки передавались відповідачеві в усному порядку у телефонному режимі. Даний факт також підтверджується перерахуванням позивачем у вересні 2008 року 150000,00 грн. передплати на отримання електроенергії у вересні 2008 року.
Педставником відповідача не спростований і факт отримання 08.12.2008 року (вх.№122) від позивача претензії № 19-юр/146 від 05.12.2008 року з вимогою повернення передплати в сумі 327315,60 грн. . Відповіді на претензію відповідачем не надано.
Таким чином , з пред'явленням вимоги (претензії) позивач вже вважав порушеним своє право на отримання від відповідача суми передплати , а тому 25 грудня 2008 року подав позов до господарського суду Харківської області , що також спростовує твердження апелянта в апеляційній скарзі , що на час звернення до суду право позивача не було порушено .
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Пунктом 2 ст. 712 ЦК України встановлено , що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором , законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з п.2 ст. 693 ЦК України якщо продавець , який одержав суму попередньої оплати товару , не передав товар у встановлений строк , покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Таким чином , посилання апелянта в апеляційній скарзі на можливість вимоги позивачем у нього лише поставки електроенергії є недоречним.
За таких підстав , колегія суддів дійшла висновку , що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване, законне рішення , при всебічному ,повному дослідженні обставин справи і підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст.99,101,п.1ст.103, ст. 105 ГПК України ,- колегія суддів ,-
Постановила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення
Рішення господарського суду Харківської області від 04.02.2009 року по справі № 27/220-08 залишити без змін.
Повний текст постанови виготовлений 08 квітня 2009 року.
Головуючий суддя Токар М.В.
Судді Камишева Л.М.
Фоміна В.О.