36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
10.03.2009 р. Справа № 20/46
за позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Колос Т", м.Золотоноша
до Приватного підприємства "Мобільний контент", смт.Новооржицьке
про визнання договору дійсним
Суддя Киричук О.А.
Представники:
від позивача: Клюєв О.С.
від відповідача: Дяченко О.П., дов. від 27.02.2009р.
Розглядається позовна заява про визнання дійсним договору № 1 від 02.07.2008р.
В обгрунтування позову позивач зазначає, що відповідач не виконав своїх договірних зобов'язань щодо сплати коштів.
Відповідач відзив на позов не надав.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:
В позовній заяві позивач просить „визнати договір № 1 від 02.07.2008р. дійсним відповідно до пункту 2.3 цього договору”.
При цьому, позивачем зазначається, що „роботи було проведено своєчасно і в строк, але в зв'язку з підвищенням цін на матеріали та інфляції - автоматично пройшло підвищення цін на виконання робіт. Відповідно було оформлено Акт виконання робіт. ТОВ „Колос Т” запропонувало скористатися пунктом 2.3 договору”.
Відповідно до 2.3 договору № 1 від 02.07.2008р. „в разі збільшення вартості проведених робіт виконавець має право пред'явити свої вимоги до переоформлення майна на свою користь, якщо Замовник не розрахується своєчасно”.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Цивільним кодексом України визначені обставини за якими суд визнає договір дійсним.
Так, відповідно до ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Відповідно до ст. 218 ЦК України якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.
Чинним законодавством не передбачена можливість визнання договору дійсним відповідно до умов договору, як цього вимагає позивач у своєму позові.
Посилання позивача на підвищення цін, інфляцію, невиконання договірних зобов'язань щодо сплати коштів, надходження пропозиції від відповідача „скористатися пунктом 2.3 договору” не є тими обставинами з якими закон пов'язує визнання договору дійсним.
Позивачем надано заяву № 6/3-1 від 06.03.2009р. про затвердження мирової угоди (вх. №03171 від 06.03.09 р.).
За змістом мирової угоди відповідачем передається позивачеві майно, а саме: „корівник 4-ьох рядний, вісова МТФ, молочний блок, силосна споруда на МТФ, критий тік, ЗАВ-25, тік площадка, вісова на току, вісова на току, склад комора, комора, авто гараж добудова, гараж для пожежного авто, побутова майстерня.
Відповідно до ч.3 ст.78 ГПК України мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову.
Подана позивачем мирова угода за якою передається зазначене майно не стосується прав і обов'язків сторін щодо предмету даного позову про визнання дійсним договору.
За даних обставин, господарський суд не вбачає підстав для затвердження поданої позивачем мирової угоди.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-33, 43, 78, 82-85 ГПК України, суд,
В позові відмовити.
Суддя Киричук О.А.