Іменем України
26.03.09 Справа №28/64/09
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
при секретарі: Акімовій Т.М.,
за участю представників сторін:
позивача: Сальніков В.В., довіреність від 25.12.2008 року № б/н;
відповідача : Чалаплюк С.В., довіреність від 20.03.2009 року № 5;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “УкрСпецТрейд Коорпорейшен” на ухвалу господарського суду Запорізької області від 13.01.2009 року у справі № 28/64/09
за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Оранта Січ”, м. Запоріжжя,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “УкрСпецТрейд Коорпорейшен”, м. Запоріжжя,
про стягнення 100 000,00 грн.
Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду від 26.03.2009 року № 544 справа № 28/64/09 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий - Яценко О.М., суддів - Коробка Н.Д., Кричмаржевський В.А.
Колегія суддів прийняла справу до свого провадження.
За згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.01.2009 року (суддя Яцун О.В.) клопотання Відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Оранта Січ” про забезпечення позову задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно та належні відповідачу грошові кошти у розмірі основної суми заборгованості за договором - 890 000,00 грн. до розгляду справи по суті.
Товариство з обмеженою відповідальністю “УкрСпецТрейд Коорпоройшен”, не погодившись із прийнятим у справі судовим актом, звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Запорізької області від 13.01.2009 року по справі № 28/64/09 скасувати. Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що господарським судом Запорізької області при вирішенні питання щодо забезпечення позову не з'ясовано обставин, вказаних позивачем в якості підстав для застосування заходів забезпечення позову. Зазначає про відсутність обставин, які б свідчили про те, що невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду. При цьому посилається на той факт, що в забезпечення виконання спірного договору позики між позивачем та відповідачем укладено договір застави, відповідно до умов якого заставодавець (ТОВ “УкрСпецТрейд Коорпорейшен”) в забезпечення виконання своїх зобов'язань за договором позики передав в заставу заставодержателю (ВАТ “СК “Оранта Січ”) майно на суму 1 002 958,00 грн. Зазначене, на думку заявника апеляційної скарги, робить застосування обраного судом заходу забезпечення позову безпідставним. Крім того зазначає, що накладення арешту не тільки на майно, але й на належні відповідачу грошові кошти повністю паралізує діяльність підприємства, що суттєво впливає на його економічний стан.
Представники відповідача в судовому засіданні 26.03.2009р. підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав. Представник позивача у судовому засіданні 26.03.2009р. заперечив проти доводів апеляційної скарги, ухвалу суду вважає законною та обґрунтованою. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду без змін.
За заявою представників сторін, апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів запису судового процесу.
За приписами ст.106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до ст.99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Згідно ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали господарського суду, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, Запорізький апеляційний господарський суд
В процесі розгляду господарським судом Запорізької області справи № 28/64/09 від Відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Оранта-Січ”, м. Запоріжжя, надійшла заява про вжиття заходів по забезпеченню позову. Вперше, позивачем у справі клопотання було заявлено безпосередньо у позовній заяві (а.с.5), вдруге, в окремому клопотанні від 09.01.2009 року (а.с.35). Господарський суд клопотання позивача залишив без задоволення з посиланням на відсутність належних доказів в обґрунтування необхідності для застосування заходів забезпечення позову.
13.01.2009р. ВАТ “СК “Оранта-Січ” повторно звернулося до господарського суду Запорізької області з клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову. В обґрунтування заявленого клопотання позивач посилався на ухилення відповідача від виконання зобов'язання за договором та здійснення дій по відчуженню належного йому майна на користь третіх осіб.
Клопотання позивача судом задоволено, про що господарським судом Запорізької області винесено відповідну ухвалу від 13.01.2009 року (а.с.46), яка є предметом перегляду в даному апеляційному провадженні.
Колегія суддів вважає апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду від 15.11.2006 року, такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
За змістом ст.67 ГПК України, позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно з Роз'ясненнями ВАСУ “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” № 02-5/611 від 23.08.1994р., умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Вказані обставини підтверджуються роз'ясненнями Вищого господарського суду України, наданими у Інформаційних листах від 06.08.2008р. № 01-8/471, від 16.10.2008р. № 01-8-626 “Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права”, та у Інформаційному листі від 12.12.2006р. №01-8/2776 “Про деякі питання практики забезпечення позову”.
Стаття 66 ГПК України обумовлює допустимість застосування заходів із забезпечення позову наявністю обставин, які свідчать про те, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
В позовній заяві ставиться вимога про стягнення з відповідача 100 000,00 грн. за договором займу № 28 від 04.09.2008р. на загальну суму 1 000 000, 00 грн.
В обґрунтування такої вимоги позивач послався на те, що відповідач ухиляється від виконання зобов'язання за договором та здійснює заходи по відчуженню належного йому майна на користь третіх осіб.
Зміст позовних вимог та фактичні обставини справи свідчать про те, що спір виник щодо виконання зобов'язань контрагента позивача за договором по поверненню суми позики, яка складає значну суму - 1 млн. грн.
Аналіз змісту позовних вимог і природа спірних правовідносин свідчить про те, що місцевим господарським судом обґрунтовано вжиті заходи до забезпечення позову, оскільки існує обґрунтоване припущення про те, що грошові кошти, з приводу яких виник спір, можуть зникнути або зменшитись за кількістю на момент виконання рішення, у випадку задоволення позову.
Заходи до забезпечення позову, які застосовані судом першої інстанції, відповідають вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності і пов'язаності вимог заявника, а також принципам допустимості і належності вжитого судом засобу забезпечення.
Також, в п.10 Роз'яснення ВАСУ “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” зазначено наступне: враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинились до застосування заходів забезпечення позову.
Відповідач не позбавлений права звернутися до суду із заявою про скасування забезпечення позову, у випадку наявності обставин, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинились до застосування заходів забезпечення позову.
Заявником апеляційної скарги не наведено обґрунтованих і переконливих доводів про відсутність необхідності вжиття заходів до забезпечення позову.
Безперечно, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів. При цьому, достатньо обґрунтоване припущення є не так фактом, який підлягає встановленню, як елементом аргументації, або оціночною категорією.
Відповідно до вимог статті 67 Кодексу ( 1798-12 ) позов забезпечується:
накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; <…>
Слід зазначити, що граматично єднально-розподільні судження в юридичному законодавстві і правовій науці виражаються не тільки сполучником «або», а також за допомогою коми.
Відповідно, в контексті наведеної норми піддані арешту кошти або майно слід обмежувати тільки розміром суми позову та можливих судових витрат, а не розподілено або кошти або майно.
З огляду на викладене, доводи осіб, які подали апеляційні скарги, про порушення приписів статті 67 ГПК України, видаються колегії суддів помилковими.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Не вбачає колегія невідповідностей ухвали суду першої інстанції ані Роз'ясненню Вищого арбітражного суду України N 02-5/611 від 23.08.94р., а ні Інформаційному листу ВГСУ від 12.12.2006р. N 01-8/2776.
Заявником апеляційної скарги не наведено обґрунтованих і переконливих доводів про відсутність необхідності вжиття заходів до забезпечення позову.
Апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.
Разом з тим, враховуючи наведені норми права, колегія зазначає про помилковість висновків господарського суду стосовно визначення розміру суми арешту майна та грошових коштів відповідача сумою основного боргу за договором - 890 000,00 грн., тоді як сума позову складає 100 000,00 грн.
Статтею 66 ГПК України передбачені підстави для забезпечення позову, а не зобов'язань за договором взагалі, в даному випадку договором застави.
За таких обставин, ухвалу господарського суду Запорізької області від 13.01.2009р. по справі № 28/64/09 слід скасувати частково. Суму арешту на майно та належні відповідачу грошові кошти обмежити заявленою до стягнення сумою 100000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 66, 67, ст. 89, ст. ст. 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальності “УкрСпецТрейд Коорпорейшен” залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 13.01.2009 року у справі №28/64/09 скасувати частково.
Резолютивну частину ухвали господарського суду викласти в такій редакції: “Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та належні відповідачу грошові кошти у розмірі заявлених позовних вимог - 100 000,00 грн. до розгляду позовної заяви та прийняття господарським судом рішення по суті”.