79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
01.04.09 Справа № 11/228
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого -судді Городечної М.І.
суддів Юркевича М.В
Кузя В.Л.
розглянувши апеляційну cкаргу Акціонерного товариства закритого виду «Виробничо-торгівельна кондитерська фірма «Буковинка»від 29.01.2009 року № 13/07 (вх. № 20 від 09.02.2009 року)
на рішення Господарського суду Чернівецької області від 19.01.2009 року
у справі № 11/228
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукровий союз», м.Київ
до Акціонерного товариства закритого типу «Виробничо-торгівельна кондитерська фірма «Буковинка», м.Чернівці
про стягнення 843092 грн.
за участю представників сторін: не з»явились.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 19.01.2009 року у справі № 11/228 задоволено частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукровий союз»до Акціонерного товариства закритого типу «Виробничо-торгівельна кондитерська фірма «Буковинка»: стягнено 663092 грн. боргу, а в частині стягнення 180000 грн. припинено провадження у справі. Також даним рішенням відшкодовано позивачу за рахунок відповідача судові витрати: 8430,92 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з даним рішенням місцевого суду в частині стягнення з нього 30000 грн. боргу, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Зокрема, в апеляційній скарзі від 29.01.2009 року № 13/07 (вх. № 20 від 09.02.2009 року) Акціонерне товариство закритого типу «Виробничо-торгівельна кондитерська фірма «Буковинка»(надалі -АТЗТ) вважає, що оскаржене ним рішення підлягає скасуванню, з підстав неповного з»ясування судом обставин справи та неправильного застування судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, в обгрунтування зазначених підстав для скасування зазначає про те, що судом першої інстанції не було враховано при прийнятті рішення того, що відповідачем після подання до нього позову було добровільно сплачено позивачу 210000 грн., а не 180000 грн., зокрема 16.12.2008 року було сплачено 30000 грн., однак судом в порушення вимог ст. 80 ГПК України не було припинено провадження у справи, а прийнято рішення по суті.
Сторони в судове засідання явку представників не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що стверджується поштовими повідомленнями про вручення їм під розписку ухвали суду від 16.02.2009 року, а тому, враховуючи положення ст.ст. 33, 43, 99, 101 ГПК України, колегія суддів апеляційного суду вважає, що нею забезпечено право сторін на участь в судовому засіданні, та відповідно, на судовий захист, і вважає за можливе прийняти в даному судовому засіданні, за наслідками здійснення апеляційного провадження по перегляду рішення Господарського суду Чернівецької області від 19.01.2009 року у справі № 11/228, відповідної постанови.
Апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази у справі, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення. При цьому суд встановив наступні обставини та виходив з таких мотивів.
21 вересня 2007 року сторонами укладено договір купівлі-продажу № Р2007пд9 (надалі - Договір), відповідно до якого позивач зобов»язувався передати відповідачу у власність цукор-пісок українського виробництва, урожаю 2007 року, а відповідач зобов»язувався прийняти його та оплатити в розмірі 100% вартості поставленого товару протягом 1-го календарного дня з моменту поставки товару, перерахувавши кошти на розрахунковий рахунок позивача (п.п. 1.1, 5.1).
Таким чином, дана Угода по своїй правовій природі містить ознаки договору поставки, оскільки відповідає всім правовим вимогам відносин між сторонами, що регулюються § 1 глави 30 ГК України, § 1 глави 54 ЦК України.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем належним чином не виконано свого зобов”язання за Договором згідно п.п. 1.1, 5.1 щодо оплати отриманого по вищезазначених накладних цукру-піску. Заборгованість відповідача перед позивачем на час подання позову складала 843092 грн., що стверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень та виписок з банківського рахунку відповідача (а.с. 69-84). Доказів протилежного відповідачем у відповідності до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України суду не подано.
19.01.2009 року позивачем подано в господарський суд Чернівецької області уточнення позовних вимог, в якому зазначив про те, що відповідачем після подання позову було здійснено наступну проплату: 17.11.2008 року -10600 грн., 17.11.2008 року -45000 грн., 05.12.2008 року -4400 грн., 09.12.2008 року -30000 грн., 12.12.2008 року -30000 грн., 16.12.2008 року -30000 грн., 18.12.2008 року -30000 грн., 24.12.2008 року -30000 грн., всього, як зазначив позивач -180000 грн., в підтвердження чого подано суду копії банківських виписок (а.с. 97-102), за винятком виписки за 16.12.2008 року.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 525 цього ж Кодексу, Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як вбачається з матеріалів справи, змісту апеляційної скарги, відповідачем не заперчується наявність заборгованості перед позивачем в розмірі 633092 грн. (663092 грн -30000 грн.)
В той же час, колегія суддів апеляційного суду враховуючи зміст уточнення позовних вимог, апеляційної скарги, дійшла висновку, що якщо зсумувати зазначені позивачем в уточненні позовних вимог проплати, з врахуванням зазначеної самим позивачем в уточненні проплати 16.12.2008 року на суму 30000 грн., то виходить сума 210000 грн., а не 180000 грн.
В підтвердження факту проплати відповідачем 16.12.2008 року 30000 грн., ним подано суду копію банківської виписки.
Однак, судом першої інстанції зазначеним обставинам оцінки не було дано, що в порушення вимог ст.ст. 4-5, 43, 80, 82-85 ГПК України призвело до прийняття в цій частині рішення по суті, а отже, рішення Господарського суду Чернівецької області від 19.01.2009 року у справі № 11/228 слід скасувати в частині стягнення 30000 грн., та припинити провадження у справі в цій частині відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. В решті оскаржуване рішення від 19.01.2009 року слід залишити без змін.
Також суд апеляційної інстанції враховуючи положення ст. 49 ГПК України, виходячи з пропорційності розміру задоволених позовних вимог, вини відповідача у виникненні спору, вважає, що судом першої інстанції вірно розподілено судові витрати. А також враховуючи, положення ч. 2 ст. 49 ГПК України, вважає що судові витрати по розгляду справи в суді першої інстанції, в частині розгляду позовних вимог, провадження по яких припинено в суді апеляційної інстанції, слід покласти на відповідача.
Судові витрати по розгляду справи в апеляційному суді відповідно до вимог статтей 49, 105 ГПК України покласти на позивача в розмірі 150 грн., з врахуванням вимог п.п. «г»п. 2 ст. 3 Декрету КМ України «Про державне мито». Щодо решти суми сплаченого відповідачем державного мита за подання апеляційної скарги на рішенні Господарського суду Чернівецької області від 19.01.2009 року у справі № 11/228(платіжне доручення № 2314 від 28.01.2009 року), то відповідно до положень п.п. «г»п. 2 ст. 3, п. 1 ч. 1 ст. 8 Декрету КМ України «Про державне мито»підлягає поверненню Акціонерному товариству закритого типу «Виробничо-торгівельна кондитерська фірма «Буковинка»в розмірі 4065,44 грн. (4215,46 грн. -150 грн.) в порядку, встановленому даним Декретом.
Керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 49, 101, 103, 105 ГПК України,-
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого виду «Виробничо-торгівельна кондитерська фірма «Буковинка»задоволити.
2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 19.01.2009 року у справі № 11/228 скасувати в частині задоволення позову в сумі 30000 грн. боргу та припинити провадження в цій частині позовних вимог. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 19.01.2009 року у справі № 11/228 в частині задоволення позову про стягнення 633092 грн. боргу, стягнення 8430,92 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, та припинення провадження у справі щодо стягнення 180000 грн. -залишити без змін.
3. Стягнути з Акціонерного товариства закритого виду «Виробничо-торгівельна кондитерська фірма «Буковинка»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукровий союз»150 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.
4. Доручити Господарському суду Чернівецької області відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України видати наказ на виконання даної постанови.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
6. Справу повернути в господарський суд Чернівецької області.
Головуючий-суддя Городечна М.І.
Судді Юркевич М.В.
Кузь В.Л.