79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
24.03.09 Справа№ 26/21
За позовом: Прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Львівгаз”, м. Львів
до відповідача: Самбірської Квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України, м. Самбір Львівської області
про: стягнення 126 472,22 грн.
Суддя Деркач Ю.Б.
при секретарі Боровець Я.
Представники:
від прокуратури Нестеренко А.А. -помічник прокурора
від позивача Станько М.М. -юрист (довіреність № 06-8074 від 30.09.2008 р.)
від відповідача Роман Г.І. -представник (довіреність № 1144 від 01.10.2008 р.)
Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки
передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.
Суть спору: Прокурор Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Львівгаз”, м. Львів звернувся до господарського суду з позовною заявою до Самбірської Квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України, м. Самбір Львівської області про стягнення 126 472,22 грн.
Ухвалою суду від 09.02.2009 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 24.02.2009 р. В судовому засіданні 24.02.2009 р. оголошувалась перерва до 17.03.2009 р. В судовому засіданні 17.03.2009 р. оголошувалась перерва до 24.03.2009 р.
Представник прокуратури в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав просив позов задоволити повністю.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, у відзиві на позовну заяву визнає наявність боргу частково в сумі 53 624,97 грн., а проти решти заборгованості в сумі 22 835,30 грн. заперечує з підстав наведених в Акті Контрольно -ревізійного відділу у Самбірському районі і м. Самборі № 21 -38/34 від 04.12.2007 року, і обгрунтовує це також наявністю Акту звірки розрахунків між підприємством та розпорядником коштів державного бюджету за природний газ та транспортування газу на суму 53 624,97 грн. станом на 01.04.2008 року.
Представник позивача у судовому засіданні проти відзиву відповідача на позовну заяву заперечив, посилаючись на те, що Договір укладений між позивачем і відповідачем із дотриманням Постанови КМ України № 1729 від 27.12.2009 року «Про забезпечення споживачів природним газом», діє, і недійсним не визнавався. Також зазначив, що акт звірки розрахунків на відміну від актів приймання -передачі, є документом бухгалтерської звітності а не первинним документом, а отже і не може вважатись підставою для відмови у задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:
Між сторонами укладено договори на постачання та транспортування природного газу для потреб бюджетних установ і організацій № 344 від 01.03.2006 року (далі по тексту -договір1) і № 344 від 28.04.2006 року (далі по тексту -договір2), внесено зміни наступною Додатковою угодою № 1 від 01.04.2006 року (до договору1), та Додатковою угодою № 1 від 01.02.2007 року (до договору2).
Згідно п. 1.1 договорів, позивач зобов'язувався надавати послуги з транспортування і постачання природного газу, а відповідач зобов'язувався здійснити оплату відповідно до умов договорів.
Позивач свої обов'язки по договорах виконав, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу № 3 від 31.03.2006 року, № 4 від 30.04.2006 року, № 11 від 30.11.2006 року, № 12 від 31.12.2006 року, № 1 від 31.01.2007 року, № 2 від 28.02.2007 року, № 3 від 30.03.2007 року, № 4 від 31.04.2007 року, № 11 від 31.11.2007 року (копії знаходяться в матеріалах справи)
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Розрахунок за транспортування природного газу повинен був здійснюватися відповідно до п. 7.1 договорів, де зазначено, що оплата за надання послуг здійснюється Споживачем (відповідачем) шляхом оплати грошовими коштами на рахунок позивача в наступному порядку:
50 % від вартості запланованих для поставки обсягів газу у поточному місяці до10 та до 20 числа місяця поставки;
остаточний розрахунок за фактичні надані послуги здійснюється до 30 (31) числа звітного місяця.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З матеріалів справи вбчається, що відповідач своїх зобов'язань по договору перед позивачем щодо оплати поставленого природного газу належним чином не виконував, внаслідок чого у нього виникла заборгованість на суму 76 455,95 грн.
Згідно п. 8.3. договорів, за несвоєчасну оплату послуг по транспортуванню природного газу Споживач (відповідач) сплачує на користь Облгазу (позивача) крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п. 2 Постанови КМ України № 1729 від 27.12.2009 року «Про забезпечення споживачів природним газом», потреба споживачів задовольняється:
населення -з ресурсу природного газу власного видобутку, а в разі нестачі -за рахунок інших ресурсів НАК «Нафтогаз України»;
установ і організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, суб'єктів господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, котелень, установлених на дахові та прибудованих, - з ресурсів імпортованого природного газу Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України.
Відповідно до п. 1 Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженого Постановою КМ України №1729 від 27.12.2009 року «Про забезпечення споживачів природним газом»(далі по тексту - Порядок), Мінпаливенерго, Мінекономіки і НКРЕ разом з НАК "Нафтогаз України" щороку розробляють прогнозний річний баланс надходження та розподілу природного газу в Україні (з поквартальною розбивкою) з урахуванням потреби в ньому національної економіки, бюджетних установ та організацій, населення, а також можливостей газотранспортної системи і не пізніше ніж 20 грудня року, що передує планованому, подають на затвердження Кабінету Міністрів України.
Згідно п. 12. Порядку суб'єкти господарської діяльності, що мають ліцензію на розподіл природного і нафтового газу:
забезпечують рівні умови доступу до газотранспортної системи для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності;
забезпечують у межах виділених постачальниками планових обсягів природного газу його транспортування відповідно до договорів, укладених із споживачами;
обмежують або припиняють подачу газу споживачам в установленому порядку у разі неповного проведення розрахунків за спожитий природний газ та надані послуги з його транспортування та розподілу, або для яких постачальником не виділено планових обсягів (лімітів) поставки природного газу.
Враховуючи наведене вище, позивач свої обов'язки по договорах виконав повністю.
Оскільки відповідач у строки, встановлені п. 7.1 договорів за поставлену йому продукцію не розрахувався, позивачем обгрунтовано на підставі п. 8.3 Договорів, та норм ст. 625 ЦК України заявлено позовну вимогу про стягнення заборгованості, а також нараховано пеню в розмірі 9 199,90 грн., три проценти річних в розмірі 6 485,14 грн. та інфляційні втрати в розмірі 34 331,23 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення повністю
З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд -
1. Позов задоволити повністю
2. Стягнути з Самбірської Квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України, м. Самбір, вул. Заводська, 13, Львівська область (р/р 35212005007465 в ГУ ДКУ Львівської області, МФО 825014, код ЄДРПОУ 08060912) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Львівгаз”, м. Львів, вул. Золота, 42 (р/р 26004301366653 в Залізничному відділенні ПІБ м. Львова, МФО 325105, код ЄДРПОУ 03349039) 76 455 грн. 95 коп. основного боргу, 9 199 грн. 90 коп. пені, 34 331 грн. 23 коп. інфляційних втрат та 6 485 грн. 14 коп. -3% річних.
3. Стягнути з Самбірської Квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України, м. Самбір, вул. Заводська, 13, Львівська область (р/р 35212005007465 в ГУ ДКУ Львівської області, МФО 825014, код ЄДРПОУ 08060912) в дохід державного бюджету 1 264 грн. 72 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.
Суддя Деркач Ю.Б.