"14" квітня 2009 р.
Справа № 30/177-08-3388
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Мирошниченко М. А.,
Суддів: Бєляновського В. В. та Шевченко В. В.,
при секретарі - Волощук О. О.,
за участю представників:
позивача за первісним позовом -не з'явився,
відповідача за первісним позовом -ТОВ „Будбілд” - не з'явився,
відповідача за первісним позовом -ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” -Єгоров Б. С.,
відповідача за первісним позовом -ПП „Ай Темс” - Прозорова Я. В.,
відповідача за первісним позовом -ТОВ „Шляхпостач” - не з'явився,
3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом -РВ ФДМУ по Дніпропетровській області -Десятова Н. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса апеляційну скаргу ПП „Ай Темс”, м. Запоріжжя,
на рішення господарського суду Одеської області від 18.12.2008 р.
у справі №30/177-08-3388
за позовом ТОВ „Індустріально - метизна спілка”, м. Одеса,
до ТОВ „Будбілд”, м. Одеса, ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод”, с. Нива Трудова Дніпропетровської області, ПП „Ай Темс”, м. Запоріжжя, ТОВ „Шляхпостач”, м. Кривий Ріг,
про звернення стягнення на заставлене майно та визнання договору про надання послуг недійсним,
та за зустрічним позовом ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод”, с. Нива Трудова Дніпропетровської області,
до ТОВ „Індустріально -метизна спілка”, м. Одеса, та ТОВ „Будбілд”, м. Одеса,
про визнання договору неукладеним та визнання права власності,
08.08.2008 р. (вх. №4628) ТОВ „Індустріально -метизна спілка” (далі -позивач) у господарському суді Одеської області пред'явлено позов до ТОВ „Будбілд” (далі -відповідач-1) та ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” (далі -відповідач-2) про солідарне звернення стягнення на майно Відповідачів 1 та 2 в межах договору застави б/н від 28.03.2008 р., а саме: рухоме майно, у т.ч. обладнання та основні засоби цілісного майнового комплексу ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” згідно з Додатком №1 до договору застави від 28.03.08р., залізничний шлях (під'їзний шлях), прилеглий до стрілки №4-а станції Апостолове Придніпровської залізниці (с. Нива Трудова Апостолівського району Дніпропетровської області) довжиною 13234 м. (від межі цілісного майнового комплексу ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” до стрілки №4-а станції Апостолове Придніпровської залізниці) згідно з Додатком №2 до договору застави від 28.03.08р.; про зобов'язання ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” виконати умови договору застави б/н від 28.03.2008 р. в частині забезпечення зберігання заставленого майна (а.с. 2-7, т.1).
Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.08.2008 р. (а.с. 1, т.1) за вищевказаним позовом порушено провадження у справі та його прийнято до розгляду.
17.09.2008 р. (вх. №5399) Відповідачем-2 (ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод”) у господарському суді Одеської області пред'явлено зустрічний позов до ТОВ „Індустріально -метизна спілка” та ТОВ „Будбілд” про визнання неукладеним договору про задоволення вимог заставодержателя, оформленого у вигляді Акту приймання-передачі заставленого майна; визнання за ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” права власності на: залізничний шлях (під'їзний шлях), прилеглий до стрілки №4-а станції Апостолове Придніпровської залізниці (с. Нива Трудова Апостолівського району Дніпропетровської області) довжиною 13234 м. (від межі цілісного майнового комплексу ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” до стрілки №4-а станції Апостолове Придніпровської залізниці) (а.с. 124-127, т.1). Свої вимоги позивач мотивував наступним.
28.03.2008 р. ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” та ТОВ „Індустріально -метизна спілка” уклали договір застави, за умовами якого, з метою забезпечення виконання зобов'язання, що виникло у ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” за укладеним із ТОВ „Індустріально -метизна спілка” договором б/н від 28.03.2008 р. (основне зобов'язання), за яким заставодавець зобов'язаний сплатити на користь заставодержателя грошові кошти в сумі 2000000 грн. Для забезпечення виконання умов договору б/н від 28.03.2008 р., заставодавець надає у заставу заставодержателю належне йому на праві власності майно, а саме: рухоме майно, у т.ч. обладнання та основні засоби цілісного майнового комплексу ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” згідно з Додатком №1; залізничний шлях (під'їзний шлях), прилеглий до стрілки №4-а станції Апостолове Придніпровської залізниці (с. Нива Трудова Апостолівського району Дніпропетровської області) довжиною 13234 м. (від межі цілісного майнового комплексу ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” до стрілки №4-а станції Апостолове Придніпровської залізниці) згідно з Додатком №2. Вказане майно належить ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” на підставі наказу РВ ФДМУ по Дніпропетровській області №12/282-АО від 14.02.1997 р. та Переліку нерухомого майна, переданого у власність ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод”, виданого 07.12.2001 р. РВ ФДМУ по Дніпропетровській області за вих. №12/7-5228. Заставлене майно обліковується на балансі ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод”. Відповідно до п.11 Договору застави, у разі невиконання або неналежного виконання умов договору б/н від 28.03.2008 р. (основне зобов'язання) та цього Договору застави, заставодавець у 10 денний термін зобов'язаний укласти із заставодержателем договір про задоволення вимог заставодержателя, яким передбачається перехід права власності на предмет застави до заставодержателя. При цьому, відповідно до вимог п.11.1. Договору застави, сторони повинні узгодити ціну (вартість) заставленого майна. Під час врегулювання спірних питань щодо охорони та страхування заставленого майна заставодавець та заставодержатель мали намір укласти договір про задоволення вимог заставодержателя. З метою врегулювання спірних взаємовідносин ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” 15.08.2008 р. підписав із ТОВ „Індустріально - метизна спілка” Акт приймання-передачі заставленого майна - залізничного шляху (під'їзного шляху), прилеглого до стрілки №4-а станції Апостолове Придніпровської залізниці (с. Нива Трудова Апостолівського району Дніпропетровської області) довжиною 13234 м. (від межі цілісного майнового комплексу ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” до стрілки №4-а станції Апостолове Придніпровської залізниці). При цьому, в самому Акті сторони не зазначили ціну (вартість), за якою таке майно повинне відійти заставодержателю з метою задоволення його вимог. Слід зазначити, що в самому цьому Акті сторони зазначили, що протягом 5-ти банківських днів вони повинні узгодити ціну реалізації такого майна. Листом від 20.08.2008 р. ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” повідомив заставодержателя про вартість передачі йому майна у погашення заборгованості в сумі 200000 грн. Однак, в листі від 25.08.08 р. ТОВ „Індустріально-метизна спілка” відмовило у прийнятті майна за вказаною ціною, зазначивши, що майно було передане заставодавцем заставодержателю за вартістю, визначеною у договорі застави. На вимогу повернути заставлене майно з тих підстав, що домовленості про ціну не було, заставодержатель відмовив, повідомивши письмово листом від 25.08.08р., в якому вказав, що угода про задоволення вимог заставодержателя є укладеною у вигляді акту приймання-передачі. Позивач за зустрічним позовом вважає, що угода про задоволення вимог заставодержателя укладена не була, з наступних обставин. Згідно зі ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству тощо. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. Статтею 180 ГК України встановлені істотні умови господарського договору. Так, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами КМУ. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними. Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору. Вказані умови передбачені й ст. 638 ЦК України. В порушення вимог ст. 180 ГК України, Акт приймання-передачі заставленого майна зазначених вимог щодо ціни та строку угоди не містить. Необхідно зауважити, що ціна (вартість) предмета застави, що передається, - є обов'язковою умовою для договору про задоволення вимог заставодержателя, що випливає не лише із суті цього договору (заставленим майном конкретною вартістю задовольняються конкретні кредиторські вимоги на певну суму), але із умов Договору застави. Слід зазначити й про порушення вимог ст. 181 ГК України щодо порядку укладання господарських договорів. Так, в порушення ст. 181 ГК України, сторони не врегулювали свої розбіжності шляхом направлення одна одній протоколу розбіжностей. За вказаних умов, коли сторони не погодили ціну та строк договору - такий договір про задоволення вимог заставодержателя, оформлений Актом приймання-передачі заставленого майна, не можна вважати укладеним. Відповідно, не укладений договір не породжує жодних правових наслідків для сторін. Однак, як повідомило ТОВ „Індустріально-метизна спілка” заставлене майно - залізничний шлях (під'їзний шлях), прилеглий до стрілки №4-а станції Апостолове Придніпровської залізниці (с. Нива Трудова Апостолівського району Дніпропетровської області) довжиною 13234 м. (від межі цілісного майнового комплексу ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” до стрілки №4-а станції Апостолове Придніпровської залізниці), вже оприбутковано на баланс Товариства. За таких обставин, коли спірне майно не було вилучено у ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” та ВАТ не позбавлене прав володіння цим майном, але зазначене майно було оприбутковано за неукладеною угодою за ТОВ „Індустріально-метизна спілка”, позивач за зустрічним позовом вважає за необхідне вимагати визнання за ним права власності на вказане майно. Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Оскільки ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” набуло прав власності на спірне майно в результаті приватизації такого майна (майно увійшло до статутного фонду ВАТ в процесі приватизації на підставі Переліку нерухомого майна, що передається у власність ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод”, виданого РВ ФДМУ від 07.12.2001 р. №12/7-5228), позивач за зустрічним позовом є належним власником цього майна та вправі вимагати визнання за ним права власності. В обґрунтування зустрічного позову позивач за ним також послався на ст.ст. 368,392 ЦК України, ст.ст. 179-181 ГК України.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.09.2008 р. (а.с.123, т.1) зустрічну позовну заяву відповідача-2 прийнято до розгляду та об'єднано її з позовною заявою (первісним позовом) ТОВ „Індустріально - метизна спілка” в одну справу.
27.09.2008 р. (вх. №19146) ТОВ „Індустріально-метизна спілка” подало до суду заяву про уточнення позову (а.с. 144-147, т.1), а саме просило суд солідарно звернути стягнення на майно ТОВ „Будбілд” та майно ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” в межах договору застави б/н від 28.03.2008 р., а саме: рухоме майно, у т.ч. обладнання та основні засоби цілісного майнового комплексу ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” згідно з Додатком №1 до договору застави від 28.03.08р.; залізничний шлях (під'їзний шлях), прилеглий до стрілки №4-а станції Апостолове Придніпровської залізниці (с. Нива Трудова, Апостолівського району Дніпропетровської області) довжиною 13234 м. (від межі цілісного майнового комплексу ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” до стрілки №4-а станції Апостолове Придніпровської залізниці) згідно з Додатком №2 до договору застави від 28.03.08р.; залучити як відповідачів у справі: ПП „Ай Темс”, ТОВ „Шляхпостач”; визнати недійсним договір №0421 на надання послуг, укладений 21.04.2008 р. між ПП „Ай Темс” та ТОВ „Шляхпостач”, як такий, що порушує права й законні інтереси заставодержателя - ТОВ „Індустріально-метизна спілка”; витребувати від ПП „Ай Темс” та ТОВ „Шляхпостач” заставне майно, а саме: залізничний шлях (під'їзний шлях), прилеглий до стрілки №4-а станції Апостолове Придніпровської залізниці (с. Нива Трудова Апостолівського району Дніпропетровської області) довжиною 13234 м. (від межі цілісного майнового комплексу ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” до стрілки №4-а станції Апостолове Придніпровської залізниці).
Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.09.2008 р. (а.с. 22, т.2) до участі в цій справі залучено в якості відповідачів за первісним позовом -ПП „Ай Темс” та ТОВ „Шляхпостач”.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.10.2008 р. (а.с. 42, т.2) заяву ТОВ „Індустріально -метизна спілка” щодо забезпечення позову задоволено, а саме на період розгляду цієї справи накладено арешт на залізничний шлях (під'їзний шлях), прилеглий до стрілки №4-а станції Апостолове Придніпровської залізниці (с. Нива Трудова Апостолівського району Дніпропетровської області) довжиною 13234 м. (від межі ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” до стрілки №4 станції Апостолове Придніпровської залізниці); заборонена ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод”, ТОВ „Шляхпостач”, ПП „Ай-темс” та будь-яким іншим особам здійснювати дії, направлені на відчуження, пошкодження та демонтаж залізничного шляху (під'їзного шляху), прилеглого до стрілки №4-а станції Апостолове Придніпровської залізниці (с. Нива Трудова Апостолівського району Дніпропетровської області) довжиною 13234 м. (від межі ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” до стрілки №4 станції Апостолове Придніпровської залізниці). Стягувачем зазначено ТОВ „Індустріально -метизна спілка”.
29.10.2008 р. (вх. №22624) ТОВ „Індустріально-метизна спілка” знов подало до суду заяву про уточнення позову (а.с. 64-69, т.2), а саме просило суд солідарно звернути стягнення на майно ТОВ „Будбілд” та майно ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” в межах договору застави б/н від 28.03.2008 р., а саме: рухоме майно, у т.ч. обладнання та основні засоби цілісного майнового комплексу ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” згідно з Додатком №1 до договору застави від 28.03.08р.; частину залізничного шляху (під'їзного шляху), прилеглого до стрілки №4-а станції Апостолове Придніпровської залізниці (с. Нива Трудова, Апостолівського району Дніпропетровської області) довжиною близько 1234 м. (від межі цілісного майнового комплексу ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” до стрілки №4-а станції Апостолове Придніпровської залізниці) згідно з Додатком №2 до договору застави від 28.03.08р.; визнати недійсним договір №0421 на надання послуг, укладений 21.04.2008 р. між ПП „Ай Темс” та ТОВ „Шляхпостач”, як такий, що порушує права й законні інтереси заставодержателя - ТОВ „Індустріально - метизна спілка”; стягнути з ТОВ „Шляхпостач” вартість частини демонтованого заставного майна - частини залізничного шляху (під'їзного шляху), прилеглого до стрілки №4-а станції Апостолове Придніпровської залізниці (с. Нива Трудова, Апостолівського району Дніпропетровської області) довжиною близько 12000 м. (від межі цілісного майнового комплексу ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” до стрілки №4-а станції Апостолове Придніпровської залізниці), в сумі 4 800 000 грн. Окрім зазначеного у своєму позові та уточненні до нього, ТОВ „Індустріально - метизна спілка” вказало, що під час розгляду справи господарським судом Одеської області позивачу стало відомо, що частина заставленого майна, а саме залізничний шлях (під'їзний шлях) довжиною близько 12000 м. був повністю демонтований ТОВ „Шляхпостач”, про що свідчать: лист ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” від 20.06.08р., яким це ВАТ повідомляє, що у квітні-червні 2008 року невідомими особами була демонтована частина під'їзного шляху довжиною 13234 м.; копія договору про виконання послуг з демонтажу, укладеного між ПП „Ай Темс” та ТОВ „Шляхпостач” 21.04.2008 р. Про незаконний демонтаж ТОВ „Шляхпостач” заставленого майна - залізничного шляху (під'їзного шляху) свідчать також наступні докази. По-перше, фотофіксація процесу демонтажу працівниками ТОВ „Шляхпостач”. По-друге, судові рішення по господарській справі 32/81-08 господарського суду Дніпропетровської області. Так, ухвалою про порушення провадження з цієї справи від 04.06.08р., господарський суд Дніпропетровської області порушив провадження за позовом ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” до ТОВ „Шляхпостач” та ПП „Ай темс” про визнання права власності та заборону відповідачам здійснювати демонтаж під'їзного шляху. Ухвалою цього ж суду від 04.06.08р. по справі 32/81-08 (с. Васильєв О. Ю.) було заборонено ТОВ „Шляхпостач” та будь-яким іншим особам до часу набрання чинності рішенням у цій справі здійснювати будь-які дії, направлені на демонтаж спірного залізничного під'їзного шляху. По-третє, ухвала Апостолівського районного суду Дніпропетровської області про вжиття заходів забезпечення позову. Так, у зв'язку із незаконним демонтажем спірної залізничної під'їзної колії ухвалою Апостолівського райсуду Дніпропетровської області від 28.05.2008 р. було накладено арешт на майно під'їзного залізничного шляху станція Апостолове, с. Нива Трудова довжиною 13234 м. та заборонено будь-яким особам здійснювати демонтаж спірного майна. По-четверте, рішення 20 позачергової сесії Нивотрудівської сільської ради від 15.05.2008 р. „Про термінові та невідкладні дії сільської ради”, яким орган місцевого самоврядування, на території якої демонтується під'їзний залізничний шлях, Нивотрудівська сільська рада вирішила заборонити будь-яким особам здійснювати демонтаж спірної під'їзної залізничної колії. По-п'яте, листування ФДМУ з питання протиправного знищення під'їзної залізничної колії. Так, листами від 27.05.2008 р. Голова ФДМУ звернулася на адресу Генерального прокурора України та Міністра внутрішніх справ України, у зв'язку із тим, що є підстави вважати, що для власного збагачення від здачі металобрухту відбувається повне знищення надзвичайно важливої для територіальної громади с. Нива Трудова частини залізничної колії (с. Апостолове, с. Нива Трудова, 13 км.), Фонд просить правоохоронні органи терміново втрутитись та вжити заходів з метою припинення правопорушення. Отже, втрата частини предмета застави відбулася не з вини заставодавця - ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод”, а з вини ТОВ „Шляхпостач”.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.10.2008 р. (а.с. 105-106, т.2) заяву ТОВ „Індустріально -метизна спілка” щодо забезпечення позову задоволено частково; на період розгляду справи накладений арешт на грошові кошти ТОВ „Шляхпостач” у розмірі 4 800 000 грн., які знаходяться на поточних та інших рахунках цього ТОВ, на демонтовані залізничні під'їзні колії, у т. ч. їх складові - залізничні шпали, рельси тощо, що знаходяться у володінні ТОВ „Шляхпостач”. Стягувачем вказано ТОВ „Індустріально -метизна спілка”.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.11.2008 р. (а.с. 116, т.2) ухвалу господарського суду Одеської області від 31.10.2008 р. з цієї справи щодо накладення арешту на грошові кошти ТОВ „Шляхпостач” та на демонтовані залізничні під'їзні колії, у т. ч. їх складові - залізничні шпали, рейки тощо, що знаходяться у володінні ТОВ „Шляхпостач”, - скасовано.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18.11.2008 р. (а.с. 118-119, т.2) апеляційну скаргу ТОВ „Шляхпостач” на ухвалу господарського суду Одеської області від 31.10.2008 р. повернено, справу надіслано до господарського суду Одеської області.
16.12.2008 р. (вх. №25932) ТОВ „Індустріально -метизна спілка” подало до суду заяву про відмову від позовних вимог (а.с. 11-12, т.3), в якій просило прийняти відмову від позовних вимог про стягнення з ТОВ „Шляхпостач” вартості частини демонтованого заставного майна - частини залізничного шляху (під'їзного шляху), прилеглого до стрілки №4-а станції Апостолове Придніпровської залізниці (с. Нива Трудова Апостолівського району Дніпропетровської області) довжиною близько 12000 м. (від межі цілісного майнового комплексу ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” до стрілки №4-а станції Апостолове Придніпровської залізниці), в сумі 4 800 000 грн., оскільки позивач, ВАТ „Апостолійвський комбікормовий завод” та ТОВ „Шляхпостач” досягли між собою згоди щодо порядку та умов відшкодування ТОВ „Шляхпостач” вартості демонтованої частини залізничного шляху.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.12.2008 р. (а.с. 17, т.3) позовну заяву ТОВ „Індустріально - метизна спілка” щодо звернення стягнення на залишкову частину предмету застави та визнання недійсним договору №0421 на надання послуг, укладеного 21.04.2008 р. між ПП „Ай Темс” та ТОВ „Шляхпостач” залишено без розгляду.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.12.2008 р. (а.с. 18, т.3) провадження у справі №30/177-08-3388 за первісним позовом у частині стягнення з ТОВ „Шляхпостач” вартості частини демонтованого заставного майна - частини залізничного шляху (під'їзного шляху), прилеглого до стрілки №4-а станції Апостолове Придніпровської залізниці (с. Нива Трудова Апостолівського району Дніпропетровської області) довжиною близько 12000 м. (від межі цілісного майнового комплексу ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” до стрілки №4-а станції Апостолове Придніпровської залізниці), в сумі 4 800 000 грн. припинено.
Рішенням господарського суду Одеської області від 18.12.2008 р. (підписаним суддею Рогою Н. В. 23.12.2008 р.) з цієї справи зустрічний позов задоволено частково, а саме визнано за ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” право власності на залізничний шлях (під'їзного шляху), прилеглий до стрілки №4-а станції Апостолове Придніпровської залізниці (с. Нива Трудова Апостолівського району Дніпропетровської області) довжиною 2117 м. (від межі ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” до стрілки №4 станції Апостолове Придніпровської залізниці); стягнено з ТОВ „Будбілд” на користь ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” витрати по сплаті держмита у сумі 42,5 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 29,5 грн.; стягнено з ТОВ „Індустріально - метизна спілка” на користь ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” витрати по сплаті держмита у сумі 42,5 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 29,5 грн.; в задоволенні решти зустрічних позовних вимог відмовлено (а.с. 20-23, т.3). Своє рішення суд мотивував наступним.
В порушення вимог ст. 180 ГК України, Акт приймання-передачі заставленого майна від 15.08.2008 р. вимог щодо ціни та строку угоди не містить. Отже, заставодержатель та заставодавець не досягли домовленості щодо ціни та строку угоди про задоволення вимог заставодержателя, що підтвердили представники сторін в судовому засіданні. Суд погодився із доводами представника ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод”, що ціна (вартість) предмета застави, що передається, є обов'язковою умовою угод про задоволення вимог заставодержателя, що випливає не лише із суті цього договору, але із умов договору застави. За вказаних умов, коли сторони не погодили ціну та строк договору, такий договір про задоволення вимог заставодержателя, оформлений Актом приймання-передачі заставленого майна від 15.08.2008 р., не можна вважати укладеним. Договір, що є неукладеним, не породжує жодних правових наслідків для сторін. Погоджуючись із доводами представника ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод”, суд одночасно зазначив, що вимоги про визнання договору неукладеним не можуть бути задоволені судом, оскільки такий спосіб захисту порушеного права не передбачений ст. 16 ЦК України. Судом встановлено, що ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” набуло правомірно прав власності на спірне майно в результаті приватизації такого майна (майно увійшло до статутного фонду ВАТ в процесі приватизації на підставі Переліку нерухомого майна, що передається у власність ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод”, виданого РВ ФДМУ від 07.12.2001 р. №12/7-5228. ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” є належним власником заставленого майна - залізничного шляху (під'їзного шляху). Як з'ясовано судом із пояснень представників сторін в судовому засіданні, ТОВ „Індустріально-метизна спілка” не визнає право власності з підстав оприбуткування на баланс вказаного майна та відмовляється повернути це майно шляхом підписання акту про передачу (повернення) майна законному власникові. Дійшовши висновку про те, що угода, оформлена сторонами у вигляді Акту приймання-передачі заставленого майна від 15.08.08р., є неукладеною та такою, що не породжує будь-яких правових наслідків, суд вбачив, що ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” не втратив повноважень власника заставленого майна, залізничного шляху (під'їзного шляху). Проаналізувавши обставини справи, суд вбачив за необхідне задовольнити частково позовні вимоги про визнання права власності на залізничний шлях, у зв'язку із тим, що на час вирішення справи в натурі наявна лише частина заставленого майна, а саме - частина залізничного шляху (під'їзного шляху) довжиною 2117 м. Решта заставленого залізничного шляху довжиною 11017 м. на час ухвалення рішення по справі була демонтована, що позбавляє суд можливості задовольнити позовні вимоги про визнання права власності в цій частині. В обґрунтування свого рішення суд також послався на ст. 392 ЦК України.
Не погоджуючись зі вказаним рішенням, відповідач за первісним позовом -ПП „Ай Темс” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого суду за зустрічним позовом ВАТ „АКЗ” щодо визнання права власності за ВАТ „АКЗ” на під'їзний залізничний шлях, прилеглий до стрілки №4-а станції Апостолове Придніпровської залізниці довжиною 2117 м. (від межі ВАТ „АКЗ” до стрілки №4-а станції Апостолове), з тих підстав, що господарським судом Одеської області було порушено ст. 87 ГПК України, якою врегульовано, що рішення та ухвали розсилаються сторонам не пізніше п'яти днів після їх прийняття або вручаються їм під розписку. ПП „Ай Темс” не отримувало рішення цього суду від 18.12.08р., а дізналося про це рішення 15.01.09р. у судовому засіданні по розгляду справи №32/81-08 у господарському суді Дніпропетровської області, таким чином ПП „Ай Темс” було позбавлено можливості вчасно звернутися з апеляційною скаргою на зазначене рішення. Рішення господарського суду Одеської області від 18.12.08р. прийняте з порушенням ст.ст. 16,60 ГПК України, з огляду на таке. Відповідно до ст. 16 ГПК України, справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна. Таким чином, рішення прийняте з порушенням ст. 16 ГПК України, оскільки місцезнаходження майна, яке є предметом спору, - с. Нива Трудова Апостолівського району Дніпропетровської області, тобто виключно господарський суд Дніпропетровської області має право розглядати спори про право власності на дане майно. Відповідно до ст. 60 ГПК України, відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів. Таким чином, рішення прийняте з порушенням ст. 60 ГПК України, оскільки ВАТ „АКЗ” подало зустрічний позов як до позивача ТОВ „ІМЗ”, так і до відповідача за первісним позовом - ТОВ „Будбілд”. Господарський суд Одеської області прийняв рішення від 18.12.08р. про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі, а саме не залучив до участі у справі за зустрічним позовом ВАТ „АКЗ” відповідача за первинним позовом - ПП „Ай Темс” (власника спірних залізничних шляхів), хоча ВАТ „АКЗ” достовірно про це знав (з матеріалів справи №32/81-08, що слухається в господарському суді Дніпропетровської області). Господарський суд Одеської області своїм рішенням встановив факт того, що ВАТ „АКЗ” набуло правомірно прав власності на спірне майно в результаті приватизації такого майна (майно увійшло до статутного фонду ВАТ в процесі приватизації на підставі Переліку нерухомого майна, що передається у власність ВАТ „АКЗ”, виданого РВ ФДМУ від 07.12.2001 р. №12/7-5228). Згідно з даним переліком до статутного фонду було передано майно, включаючи залізничний шлях, - площадка з інвентарним номером „61” 1976 року випуску, а згідно з зустрічною позовною заявою ВАТ „АКЗ” просить визнати право власності на під'їзний залізничний шлях, прилеглий до стрілки №4-а станції Апостолове Придніпровської залізниці довжиною 13234 м. (від межі цілісного майнового комплексу ВАТ „АКЗ” до стрілки №4-а станції Апостолове). Таким чином, невідомо чому господарський суд Одеської області ототожнив залізничні шляхи площадку під інвентарним номером „61” з під'їзним залізничним шляхом, прилеглим до стрілки №4-а станції Апостолове Придніпровської залізниці довжиною 13234 м. (від межі цілісного майнового комплексу ВАТ „АКЗ” до стрілки №4-а станції Апостолове). При цьому, господарський суд Одеської області не залучив до участі у справі РВ ФДМУ по Дніпропетровській області (при розгляді справи №32/81-08 в господарському суді Дніпропетровської області РВ ФДМУ по Дніпропетровській області не підтвердив факту передачі під'їзного залізничного шляху, прилеглого до стрілки №4-а станції Апостолове Придніпровської залізниці довжиною 13234 м. (від межі цілісного майнового комплексу ВАТ „АКЗ” до стрілки №4-а станції Апостолове) на баланс ВАТ „АКЗ”). В провадженні господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №32/81-08 за позовом ВАТ „АКЗ” до відповідачів: ПП „Ай Темс” та ТОВ „Шляхпостач”, за участю прокурора Дніпропетровської області та третіх осіб без самостійних вимог: РВ ФДМУ по Дніпропетровській області та Новотрудівська сільська рада, про визнання за ВАТ „АКЗ” права власності на залізничну під'їзну колію від станції Апостолове до території ВАТ „АКЗ” в с. Нива Трудова та про заборону відповідачам здійснювати дії, що направлені на демонтаж вищезазначеної колії. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом РВ ФДМУ по Дніпропетровській області №12/282-АО від 14.02.1997 р. було створене ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод”. У листі РВ ФДМУ по Дніпропетровській області від 07.12.2001 р. №12/7-5228 міститься перелік державного майна, що передане ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод”, включаючи залізничні шляхи, площадка інвентарний номер 61, вартістю 17046,82 грн. Зазначене майно є залізничною під'їзною колією від станції Апостолове - до території позивача в с. Нива Трудова Апостолівського району Дніпропетровської області. Для визначення фактичних обставин щодо предмету спору, слід звернути увагу на вже встановлені факти правомірного набуття ПП „Ай Темс” права власності на під'їзні залізничні шляхи (інвентарні номери №№ 200264, 200269, 200271, 200272, випущені у 1976, 1977, 1978 та 1993 роках). Зазначені під'їзні залізничні шляхи стали об'єктом незаконних та противоправних дій з боку позивача за зустрічним позовом - ВАТ „АКЗ”, що направлені на привласнення майна, яке ніколи ВАТ „АКЗ” не належало. Відсутні докази спростування обставини права власності ПП „Ай Темс” на спірне майно - під'їзний залізничний шлях, прилеглий до стрілки №4-а станції Апостолове Придніпровської залізниці довжиною 13234 м. (від межі цілісного майнового комплексу ВАТ „АКЗ” до стрілки №4-а станції Апостолове). Всі дії зі спірним майном - під'їзний залізничний шлях, довжиною 13234 м., а не залізничним шляхом площадки з інвентарним номером „61”, з боку ПП „Ай Темс” були здійснені як повноправним власником щодо володіння, розпорядження та використання своєю власністю, з огляду на таке. На підставі наказу №232 від 29.06.2006 р. Міністерства промислової політики України, ВАТ „МітталСтіл Кривий Ріг” передано з балансу, а ДП „Кривбасшахтозакриття” прийнято на баланс майно агропромислового комплексу, яке розташоване за адресою: с. Нива Трудова Апостолівського району Дніпропетровської області і не увійшло до статутного фонду ВАТ „Криворіжсталь” в процесі корпоратизації, про що 23.08.2006 р. складено акт приймання-передачі майна. Листом №10/5-3-1368 від 15.09.2006 р. Міністерство промислової політики України надало дозвіл ДП „Кривбасшахтозакриття” на реалізацію частки активів, які не входять до цілісного майнового комплексу, підприємства через біржу на конкурсних засадах. 26.09.2006 р. між Брокерською конторою №20 ТОВ СП „Укрспецторг”, яка на підставі договору-доручення №7 від 15.09.2006 р. діє від імені Південної МДПІ у м. Кривому Розі, та ТОВ „Апостоловагромаш-Плюс” укладено договір купівлі-продажу майна, що знаходиться у податковій заставі і належить ДП „Кривбасшахтозакриття”. Відповідно до умов даного договору, 29.09.2006 р. сторонами складено акт приймання-передачі до договору купівлі-продажу від 26.09.2006 р. 29.09.2006 р. ТОВ „Апостоловагромаш-Плюс” продало ТОВ „Рантьє” за договором №15 купівлі-продажу нерухоме майно, до складу якого увійшли під'їзні залізничні шляхи. Рішенням постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації „Регіональна правова група” від 10.10.2006 р. у справі №6/2 визнано дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна та обладнання №15 від 29.09.2006 р. 03.04.2008 р. ТОВ „Рантьє” продало ПП „Ай Темс” під'їзний залізничний шлях. Таким чином, право власності на під'їзний залізничний шлях (інвентарні номери №№ 200264, 200269, 200271, 200272) правомірно перебуває у ПП „Ай Темс”. Крім того, про правомірність набуття права власності ПП „Ай Темс” на спірне залізничне полотно зазначається в ухвалі Апостолівського районного суду від 29.05.2008 р., постанові Апостолівського РВ УМВС України в Дніпропетровській області про відмову в порушенні кримінальної справи від 30.04.08р. та постанові прокуратури Апостолівського району Дніпропетровської області про відмову в порушенні кримінальної справи від 07.08.08 р. ТОВ „Шляхпостач”, який виконував договірні зобов'язання, демонтував під'їзні залізничні шляхи, які мають інвентарні номери 200264, 200269, 200271, 200272, а не №61. Тобто на майно, яке перебуває у власності позивача, взагалі ніхто не зазіхався. Також, учасником по справі №32/81-08 є РВ ФДМУ по Дніпропетровській області. 26.06.08р. РВ ФДМУ по Дніпропетровській області подано інвентаризаційний опис основних засобів №10. Згідно з п.28 даного опису, позивачеві було передано залізничні шляхи площадку під інвентарним номером 61 у кількості 1 од. та датою випуску 1976 року. У той час, як ПП „Ай Темс” має у власності під'їзний залізничний шлях, які були випущені у 1976, 1977, 1978 та 1993 роках. Тобто це вже говорить про те, що залізничні шляхи, про які позивач зазначає, та які має у власності ПП „Ай Темс”, це зовсім різні речі. Це ще раз підтверджує, що на майно ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод”, яке знаходиться на його території, відповідач - ПП „Ай Темс” не претендує. Невідомо, чому господарський суд Одеської області ототожнив шляхи площадку під інвентарним номером „61” з під'їзним залізничним шляхом, прилеглим до стрілки №4-а станції Апостолове Придніпровської залізниці довжиною 13234 м. (від межі цілісного майнового комплексу ВАТ „АКЗ” до стрілки №4-а станції Апостолове). ПП „Ай Темс” взагалі не було відомо, що в господарському суді Одеської області порушена справа №30/177-08-3388. Таким чином, апелянт це вважає поважною причиною для подання нових доказів до суду апеляційної інстанції (а.с. 44-50, т.3).
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 03.02.2009 р. відновлено ПП „Ай Темс” процесуальний строк для подання апеляційної скарги, її розгляд призначений на 10.03.2009 р., про що учасники процесу, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені.(а.с. 40-41, т.3).
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 19.02.2009 р.(а.с. 80, т.3) до участі у розгляді цієї справи на стадії апеляційного провадження залучено в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на сторони позивача за зустрічним позовом - РВ ФДМУ по Дніпропетровській області та витребувані у сторін додаткові докази, а саме:
- у ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод (позивача за зустрічним позовом) план -схему (викопіювання) місцерозташування залізничного шляху (під'їзного шляху) прилеглого до стрілки №4-а станції Апостолове Придністровської залізниці довжиною 13234 м. (від межі цілісного майнового комплексу ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” до стрілки №4-а станції Апостолове Придністровської залізниці), право власності на частину якої визнано судовим рішенням, що оскаржується, за ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод”;
- у ПП „Ай Темс” (відповідача за первісним позовом) схему (викопіювання) місцерозташування залізничного шляху, власником якого ПП „Ай -Темс” себе вважає, та правовстановлюючі документи на зазначений залізничній шлях, які б підтверджували його належність ПП „Ай -Темс”.
03.03.2009 р. (вх. №150) до Одеського апеляційного господарського суду надійшло письмове заперечення ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” на апеляційну скаргу, в якому воно просило відмовити у задоволенні скарги, з огляду на те, що скаржник не довів факту, що він є власником спірного майна і його доводи необґрунтовані (а.с. 91, т.3).
10.03.2009 р. (вх. №150) до Одеського апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення залученої апеляційним судом 3-ї особи -РВ ФДМУ по Дніпропетровській області, в яких вона зазначила, що ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” у власність серед іншого було передано об'єкт інвнт. №61 „залізничні шляхи площадка” без визначення їх довжини. До пояснень 3-я особа додала наказ про створення ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” та перелік майна, що йому передавалось у власність (а.с. 95 -98, т.3).
Фіксування судового засідання здійснювалось технічними засобами.
У судовому засіданні 10.03.2009 р. представник ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити скаргу без задоволення, а рішення місцевого суду -без змін. До відзиву він додав не засвідчену ксерокопію документу, в якому зазначено, що на ній відображеною територію ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” (а.с. 104-108, т.3).
Представник позивача за первісним позовом у судове засідання 10.03.2009 р. не з'явився, однак від нього надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Представники ТОВ „Будбілд” та ТОВ „Шляхпостач” у судове засідання 10.03.2009 р. не з'явились, про причини неявки суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду справи не надали.
Суд встановив, що ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” та ПП „Ай Темс” не виконали вимог суду, викладених в ухвалі від 19.02.2009 р.
Враховуючи викладені обставини (невиконання ухвали суду від 19.02.2009 р.), клопотання про відкладення розгляду справи та клопотання учасників процесу про продовження строку апеляційного провадження, ухвалою від 10.03.2009 р. строк розгляду апеляційної скарги було продовжено на два місця -до 02.06.2009 р., розгляд справи відкладено на 07.04.2009 р. та повторно зобов'язано ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” та ПП „Ай Темс” надати документи та здійснити дії, зазначені в ухвалі від 19.02.2009 р., про що всі учасники процесу, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені (а.с. 117-118, т.3).
02.04.2009 р. (вх. №150) до суду надійшов відзив ТОВ „Індустріально - метизна спілка” на апеляційну скаргу, в якому воно просило суд залишити скаргу без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін (а.с. 131-133, т.3)
02.04.2009 р. до суду надійшов відзив ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” на апеляційну скаргу, в якому воно також просило суд залишити скаргу без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін. До зазначено відзиву ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” додало документи, витребувані у нього судом ухвалами від 19.02.2009 р. та від 10.03.2009 р., тобто виконав вимоги суду.
Представники ТОВ „Індустріально -метизна спілка”, ТОВ „Будбілд” та ТОВ „Шляхпостач” у судове засідання 07.04.2009 р. не з'явились, клопотань про відкладення справи не заявили, про причини свого нез'явлення суд не повідомили і судова колегія, враховуючи думку інших учасників процесу, прийняла рішення про початок розгляду справи за їх відсутністю.
Представник скаржника надав суду витребувані документи, а судова колегія, дослідивши їх, залучила до матеріалів справи.
Представник скаржника (ПП „Ай Темс”) у поясненнях, наданих апеляційному суду в судовому засіданні 07.04.2009 р., підтримав скаргу і просив її задовольнити на викладених у ній підставах. Він просив суд скасувати рішення місцевого суду і припинити провадження у справі, не пославшись при цьому, не зважаючи на вимогу суду, на норму процесуального права, на підставі якої він вважає за можливе припинення провадження у справі, проте зазначив, що спір розглянуто з порушенням територіальної підсудності.
Представник ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” у поясненнях, наданих апеляційному суду в судовому засіданні 07.04.2009 р., просив суд відмовити у задоволенні скарги і залишити рішення місцевого суду без змін.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 07.04.2009 р. до 14.04.2009 р.
09.04.2009 р. від залученої судом апеляційної інстанції 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на сторони позивача за зустрічним позовом -РВ ФДМУ по Дніпропетровській області знов надійшли письмові пояснення та документи, які були у неї витребувані, і судова колегія залучила їх до матеріалів справи.
13.04.2009 р. від представника ПП „Ай Темс” надійшло клопотання про направлення до правоохоронних органів матеріалів справи з повідомленням про вчинення злочину, передбаченого ст. 202 УК України, з тих підстав, що операція по передачі ТОВ ІМЗ (продавець) ВАТ „АКЗ” (покупець) векселя проведена з порушенням законодавства.
14.04.2009 р. представник ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” надав суду письмові доповнення до відзиву, в яких просив суд залишити скаргу без задоволення.
Представник 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом -РВ ФДМУ по Дніпропетровській області після перерви у судове засідання 14.04.2009 р. не з'явився і судова колегія прийняла рішення про закінчення розгляду справи за його відсутністю.
За згодою учасників процесу, згідно ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови.
Заслухавши пояснення учасників процесу, ознайомившись з доводами апеляційної скарги та запереченнями на неї, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладеним в рішенні висновкам цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.
Відповідно до приписів ст. 60 ГПК України, відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. При цьому зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.
Ознайомившись зі змістом і суттю позовних вимог ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” та первісних позовних вимог ТОВ „Індустріально -метизна спілка”, а також складом зазначених у цих позовах сторін, судова колегія встановила наступне.
По-перше, відповідач за первісним позовом ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” пред'явив зустрічний позов не тільки до позивача за первісним позовом ТОВ „Індустріально -метизна спілка”, а і до відповідача за первісним позовом - ТОВ „Будбілд”, що суперечить приписам ст. 60 ГПК України.
По-друге, вимоги ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” до вказаних ним відповідачів, а саме про визнання права власності на нерухоме майно (залізничні шляхи) взаємно не пов'язані з первісним позовом, що також не відповідає приписам ст. 60 ГПК України.
Слід також зазначити, ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” не вказав у своєму позові, в якості відповідача ПП „Ай Темс”, хоча, як свідчать матеріали справи, саме це підприємство (а не зазначені ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” у позові відповідачі - ТОВ „Індустріально -метизна спілка” та ТОВ „Будбілд”) не визнає право власності ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” на залізничні шляхи (оскільки вважає, що вони (шляхи) належать йому на праві власності), і ПП „Ай Темс” при розгляді справі в суді першої інстанції було лише відповідачем за первісним позовом, провадження по частині вимог якого припинено, а в решті частині - залишено без розгляду.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку, що заявлений ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” позов за своєю суттю та змістом не є, у розумінні ст. 60 ГПК України, зустрічним позовом відносно первісного позову, а є окремим (самостійним) позовом, прийняття якого до розгляду повинно регулюватись не за правилами ст. 60 ГПК України, а на загальних підставах.
Місцевий суд не звернув уваги на зазначені обставини і помилково прийняв до провадження позов ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” як зустрічний позов та безпідставно розглянув його спільно з позовом ТОВ „Індустріально -метизна спілка”.
Стаття 58 ГПК України передбачає можливість об'єднання в одну справу кілька однорідних позовних заяв, в яких беруть участь ті ж самі сторони. Проте, прийняття таких позовних заяв повинно здійснюватись також на загальних підставах, тобто з урахуванням і відповідно до приписів ст. 15 та ст. 16 ГПК України.
Згідно до приписів ст. 16 ГПК України, справи у спорах про визнання права власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцем знаходженням майна.
Приймаючи до уваги що предметом спору за позовом ВАТ „Апостолівський комбікормовий завод” є визнання права власності на нерухоме майно, яке знаходиться в Дніпропетровській області, цей позов за підсудністю, відповідно до приписів ст. 16 ГПК України, повинен розглядатись у господарському суді Дніпропетровської області.
Відповідно до приписів п.6 ч.3 ст. 104 ГПК України, рішення місцевого суду в будь-якому випадку підлягає скасуванню, якщо це рішення прийнято з порушенням правил предметної або територіальної підсудності.
Враховуючи викладене, рішення місцевого суду з цієї справи підлягає скасуванню, а матеріали в цій частині, відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України, викладених у п.25 інформаційного листа від 14.08.2007 р. №01-8-675, поверненню до господарського суду Одеської області, який з урахуванням наведеного у цій постанові повинен надіслати їх за встановленою підсудністю, в порядку ст. 17 ГПК України.
Судова колегія відхиляє клопотання представника ПП „Ай Темс” про направлення до правоохоронних органів матеріалів справи з повідомленням про вчинення злочину, передбаченого ст. 202 УК України, з тих підстав, що вказана в цьому клопотанні операція по передачі ТОВ „ІМЗ” ВАТ „АКЗ” векселя не була предметом розгляду в суді апеляційної інстанції (оскільки ухвалами місцевого суду (які, доречи, ніким оскаржені не були і набули законної сили) провадження у справі по частині вимог за первісним позовом частково припинено, а в решті - залишені без розгляду, а саме у первісному позові йшлося про вказаний вексель), а тому ця операція не могла оцінюватись і не оцінювалась судом апеляційної інстанції і, відповідно, він не має права робити висновки щодо наявності в цих діях ознак злочину, що не позбавляє заявника права самому звернутись до вказаних органів з таким клопотанням.
Керуючись ст.ст. 15 -17,60,99,101-105 ГПК України, колегія суддів -
1. Апеляційну скаргу ПП „Ай Темс” (м. Запоріжжя) - задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Одеської області від 18.12.2008 р. у справі №30/177-08-3388 -скасувати, а матеріали справи в частині скасованого рішення повернути до господарського суду Одеської області, якому, з урахуванням наведеного у цій постанові, - надіслати ці матеріали за встановленою підсудністю, в порядку ст. 17 ГПК України, до господарського суду Дніпропетровської області.
Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий: Мирошниченко М. А.
Судді: Бєляновський В. В.
Шевченко В. В.
Повний текст постанови виготовлено і підписано 15.04.2009 р.