79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
01.04.09 Справа№ 32/205
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Палюх Г.І., розглянувши матеріали справи
За позовом: Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м.Київ.
До Комунального підприємства „Стрийтеплоенерго”, м.Стрий Львівська область.
Про стягнення 1 908 403,70 грн.
Представники сторін:
Від позивача: Працьовита С.М. -головний юрисконсульт (довіреність вих. №228/10 від 31.12.2008р.).
Від відповідача: Білінський З.М. -керівник.
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.
Суть спору: Позовні вимоги заявлено Дочірньою компанією „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м.Київ до Комунального підприємства „Стрийтеплоенерго”, м.Стрий Львівська область про стягнення 1 908 403,70 грн. заборгованості, з яких 1 269 735,65 грн. основного боргу, 140 465,78 грн. пені, 430 198,37 грн. інфляційних нарахувань, та 68 003,90 грн. 3% річних.
Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду.
В судовому засіданні 01.04.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення виготовлено та підписано 13.04.2009р.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення 140 465,78 грн. пені, 430 198,37 грн. інфляційних нарахувань, та 68 003,90 грн. 3% річних. підтримав.
Представник відповідача проти стягнення 140 465,78 грн. пені, 430 198,37 грн. інфляційних нарахувань, та 68 003,90 грн. 3% річних заперечив посилаючись на той факт, що підприємство купує природний газ для вироблення теплової енергії для задоволення потреб населення, бюджетних установ та організацій, яка використовується для опалення приміщень, отримання гарячої води і промислових технологічних процесів, підприємство знаходиться у важкому фінансовому становищі. Крім того, представник відповідача просив врахувати той факт, що сума основного боргу була сплачена.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд встановив:
30.12.2005р. між ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»(постачальник) та КП «Стрийтеплоенерго»(покупець), керуючись Законом України «Про нафту і газ», постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. № 1729 «Про порядок забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом»з наступними змінами та доповненнями, «Правилами подачі та використання природного газу в народному господарстві України», затвердженими наказом Держкомнафтогазу України від 01.11.1994р. № 355 (Правила), іншими нормативними документами, які регламентують поставку та розподіл природного газу, було укладено договір № 06/05-2545ТЕ-21 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій (далі по тексту -договір).
Згідно вищевказаного договору постачальник зобов»язується передати у власність покупцю в 2006 році природний газ ( надалі -газ), а покупець зобов»язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.
За даним договором постачається імпортований природний газ отриманий НАК «Нафтогаз України»за зовнішньоекономічними контратками укладеними на виконання міжнародних договорів України та переданий постачальнику за договором купівлі-продажу природного газу між НАК «Нафтогаз України»та постачальником (п.1.2. договору).
Газ, що постачається за даним договором, використовується покупцем виключно для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом даного договору.
Згідно п.3.2, п.3.3. договору приймання-передача газу протягом місяця здійснюється рівномірно з припустимим перевищенням добових обсягів від середньодобового не більше як на 5 відсотків. Приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці, оформляється актом приймання-передачі газу в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого та про транспортованого газу.
Не пізніше 5 числа місяця наступного за місяцем поставки газу покупець зобов»язується надати постачальнику два примірники акту приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця та погоджені газорозподільною або газотранспортною організацією. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків (п.3.4. договору).
Крім того, 15.03.2006р. між ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»(постачальник) та КП «Стрийтеплоенерго»(покупець) було укладено додаткову угоду № 1 до договору, згідно якої було доповнено ст.1 договору пунктом 1.4; пункт 4.1. договору викладено в іншій редакції, доповнено пункт 5.1 договору підпунктом 5.1.2 згідно якого змінювалась ціна за 1000,00 куб.м. газу.
Позивач свої зобов»язання за договором виконав, передав протягом січня-грудня 2006року природний газ на загальну суму 6 464 088,96 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу (знаходяться в матеріалах справи).
Відповідач свої зобов»язання по договору на момент подання позивачем позовної заяви виконав частково в сумі 5 194 353,31 грн. Станом дату звернення позивача з позовною заявою до господарського суду, у відповідача існував основний борг в сумі 1 269 735,65 грн.
Після порушення провадження в даній справі відповідач сплатив основний борг в сумі 1 269 735, 65 грн., в підтвердження чого надав платіжне доручення № 635 від 18.09.2008р. на суму 1 269 736,65 грн.
Відтак провадження в цій частині підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.
За несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов»язаня позивач на підставі п.7.2., п.7.5. договору, п.6.ст.231 ГК України, ст.ст.258,549-551 ЦК України нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним розрахунку становить 140 465,78 грн.
Крім того, позивач на підставі ст.625 ЦК України нарахував збитки від інфляції в сумі 430 198,37 грн. та 3% річних в сумі 68 003,90 грн.
Відтак заборгованість відповідача становить 638 668,05 грн. з яких 140 465,78 грн. пеня, 430 198,37 грн. інфляційних нарахувань та 68 003,90 грн. 3% річних.
При прийнятті рішення суд виходить із наступного:
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Факт виконання позивачем зобов'язань по договору підтверджується актами прийому-передачі природного газу (знаходяться в матеріалах справи).
Враховуючи ту обставину, що основний борг в сумі 1 269 735,65 грн. був сплачений відповідачем, підтвердженням чого є платіжне доручення № 635 від 18.09.2008р. на суму 1 269 736,65 грн., провадження у справі в частині стягнення основного боргу підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, в зв»язку з відсутністю предмету спору.
Щодо позовних вимог про стягнення пені за прострочення платежу, суд зазначає наступне:
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За умовами п.7.2. договору в разі неолплати або несвоєчасної оплати у строки, зазначені у п.6.1. даного договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Неустойка нараховується постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом (п.7.5. договору).
Розглядаючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені суд враховує, що КП «Стрийтеплоенерго» є основним постачальником теплової енергії у Стрийському районі для вироблення теплової енергії для задоволення потреб населення, бюджетних установ та організацій, яка використовується для опалення приміщень, отримання гарячої води і промислових технологічних процесів. У зв'язку із несплатою основним споживачем -населенням грошових коштів за надані послуги, а також у зв'язку із великою дебіторською заборгованістю перед відповідачем, останній опинився у важкому фінансово-економічному становищі. Так, згідно з наданим суду балансом станом на 31.12.2008р. поточна дебіторська заборгованість становить на кінець звітного періоду 598,00 тис. грн.; кредиторська заборгованість становить 2 101,00 тис. грн. поточні зобов»язання за розрахунками з бюджетом на кінець звітного періоду становлять 256,00 тис.грн., з оплати праці 319,00 тис. грн.. Згідно поданого відповідачем звіту про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість, поточна кредиторська заборгованість становить 3 533,5 тис. грн., поточна дебіторська заборгованість становить 10 126,8 тис. грн.., з неї прострочена 6111,5 тис. грн. Суд враховує, що на розрахунки з позивачем вплинули невідшкодування місцевим бюджетом різниці між затвердженими тарифами на житлово-комунальні послуги та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України за рішенням суду розмір неустойки може бути зменшений у виняткових випадках, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Враховуючи вищенаведене, норми ст. 1 Закону України “Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги”, Закону України “Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію”, важкий фінансовий стан беручи до уваги, що розмір санкцій становить надмірно велику суму, а також те, що стягнення з відповідача нарахованої пені у повному обсязі може негативно позначитися на подальшій господарській діяльності, призвести до банкрутства відповідача та позбавити підприємство можливості належним чином постачати теплову енергію жителям та організаціям, завдати тяжких наслідків для населення відповідного населеного пункту, використовуючи своє право, надане ст. 233 ГК України та відповідно до п.3 ч.1. ст. 83 ГПК України, суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 140 465,78 грн.
Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, з відповідача на користь позивача правомірно підлягає стягненню згідно поданого ним розрахунку 430 198,37 грн. інфляційних нарахувань та 68 003,90 грн. 3% річних.
В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої
вимоги і заперечення поданими суду доказами.
В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обґрунтованим в частині стягнення 430 198,37 грн. інфляційних нарахувань та 68 003,90 грн. 3% річних.
Судові витрати: держмито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь позивача згідно вимог ст.49 ГПК України.
Керуючись ст.ст.11, 525, 526, 530, ч.3 ст.551, 611,612, 549 ЦК України, ст.ст.174,233 ГК України, ст.ст. 33, 43, 49, п.1-1 ст.80, ст.82, п.3 ст.83, ст.ст.84, 115, 116 ГПК України, господарський суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Стрийтеплоенерго», вул.Ольги Басараб, 13-А, м.Стрий, Львівська область (р/р 260059698 в ЛОД АППБ «Аваль», м.Львів на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», вул.Шолуденка, 1, м.Київ (рахунок №260083013814 в ГОУ ПІБ України, МФО 300012, код ЄДРПОУ 31301827) 430 198,37 грн. інфляційних нарахувань та 68 003,90 грн. 3% річних, 17 679,38 грн. держмита та 109,32 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати згідно вимог ст.116 ГПК України.
4. В частині стягнення основного боргу в сумі 1 269 735,65 грн. провадження у справі припинити.
5. В частині стягнення 140 465,78 грн. пені відмовити.
6. Рішення вступає в законну силу відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Суддя