29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"24" лютого 2009 р. Справа №5/258-НА
Господарський суд Хмельницької області у складі головуючого судді Грамчука І.В. при секретарі Атаманчук І.А., розглянувши позовні матеріали, вислухавши повноважних представників сторін у справі
за позовом Маківської сільської ради, с. Маків, Дунаєвецького району
до Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" відокремленого підрозділу "Держенергонагляд у Південно-Західному регіоні" в особі Державної інспекції з енергонагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Хмельницькій області, м. Хмельницький
про скасування постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про електроенергетику № Х-25-07 від 07.08.2007р.
суддя : І. Грамчук
За участю представників:
позивача - не з'явились
відповідача - Подолянюк Н.О. - представник за довіреністю
Суть спору: Позивач у позовній заяві просив суд скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про електроенергетику № Х-25-07 від 07.08.2007р., якою накладено штраф на Маківську сільську раду у розмірі 1700 грн. з тих підстав, що згідно ч. 3 ст.27 Закону України “Про електроенергетику” суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за правопорушення в електроенергетиці. Пункт 1 Постанови Кабінету Міністрів “Про затвердження Положення про порядок накладення на суб'єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику” визначає порядок накладення Національною комісією регулювання електроенергетики, державними інспекторами з експлуатації електричних станцій і мереж, державними інспекторами з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії на суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику. З точки зору представника заявника, відповідно до ч. 1 ст. 3 та ч. 1,2 ст. 55 Господарського кодексу України, позивач не є суб'єктом господарської діяльності, а тому, на його думку, відповідачем неправомірно застосовано штрафні санкції до органу місцевого самоврядування. У зв'язку з цим позивач вважає прийняття зазначеної постанови незаконним.
В попередньому судовому засіданні повноважними представниками сторін заявлено спільне клопотання, у якому просили суд надати їм строк для укладення мирової угоди по даній справі.
Заслухавши прибулих осіб та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважав за можливе приведене клопотання задовольнити, зупинивши провадження у справі №5/258-НА до 1 листопада 2008р., вважаючи визначений судом термін достатнім для можливого примирення.
5 листопада 2008р. провадження у справі поновлено із викликом у попереднє судове засідання повноважних представників сторін.
Прибулі до суду представники позивача наполягали на задоволенні позовних вимог, вважаючи неправомірним застосування штрафних санкцій до сільської ради за правопорушення, вчинені іншими юридичними особами.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, підтвердивши це у запереченнях на адміністративний позов за № 03/4-371 від 21.05.2008р. (вх.01-24/15834 від 12.11.2008р.) та безпосередньо в ході судового розгляду. Зокрема, звертається увага на те, що статтею 8 Господарського кодексу України визначена участь держави, органів державної влади та органів місцевого самоврядування в господарській діяльності. У організаційно-господарських відносинах орган місцевого самоврядування є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, яка здійснюється від імені відповідної державної чи комунальної установи. При цьому, коли органи місцевого самоврядування виступають від імені держави чи територіальної громади в якості учасників господарських відносин, то діють не як органи влади, що наділені владними повноваженнями, а саме як учасники господарських правовідносин і набувають відповідну господарську правосуб'єктність, а саме визнану державою здатність суб'єктів певного виду (учасників відносин у сфері господарювання) мати та здійснювати господарські права та обов'язки, що встановлені діючим законодавством, а також набувати їх в процесі здійснення господарської діяльності чи управління нею. Складовими господарської правосуб'єктності є господарська компетенція і господарська правоздатність. Тому, коли територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування стає учасником цивільних правовідносин, вона може бути притягнута до відповідальності за порушення прав і охоронюваних законом інтересів іншого учасника відносин і навпаки. До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, відповідно до п.5 ст. 30 Закону України „Про місцеве самоврядування", належать самоврядні повноваження, а саме забезпечення соціально-культурних закладів, які належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, а також населення паливом, електроенергією, газом, тощо.
Споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. При цьому додатково звертає увагу на те, що відповідно до Закону України „Про електроенергетику" споживачі електроенергетики - суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб виключно на підставі договору про її продаж та купівлю. Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, державним наглядом за безпечним виконанням робіт на об'єктах електроенергетики незалежно від форм власності, безпечною експлуатацією енергетичного обладнання і державним наглядом за режимами споживання електричної і теплової енергії. Між позивачем та ВАТ ЕК “Хмельницькобленерго” в особі Дунаєвецького РЕМ укладений договір № 316 від 01.07.2004 року про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам -суб'єктам підприємницької діяльності, за яким позивач набув прав споживача та прийняв на себе зобов'язання і відповідальність на умовах договору, у відповідності з чинним законодавством України про електроенергетику.
Додатково відповідач посилався на положення статей 2 та 3 ГК України, стверджуючи, що суб'єктами господарської діяльності є всі учасники відносин у сфері господарювання : суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності. Тому вважає, що до відповідача обґрунтовано застосовано штрафні санкції, як до суб'єкта господарської діяльності за порушення законодавства про електроенергетику відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України, зокрема постановою №1312 від 21.07.1999р. У зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог та оскаржувану постанову визнати такою, що відповідає вимогам закону та залишити без змін.
Ухвалою суду від 02.12.2008р. попереднє судове засідання відкладалось з повторним зобов'язанням сторін виконати вимоги ухвал суду від 10.04.2008р. та 05.05.2008р. та викладені в описовій частині даної ухвали.
На виконання вимог ухвал від 02.12.2008р., 05.05.2008р. та 10.04.2008р. позивачем надіслано пояснення по справі. Відповідно до останніх пояснень відповідач позов не визнав, стверджував, що укладення мирової угоди у даному спорі неможливе, заперечення проти позову подані 12.12.2008 року підтримав в повному обсязі.
У попередньому судовому засіданні 18.12.2008р. повноважний представник позивача позовні вимоги підтримав та у додаткових поясненнях звернув увагу на те, що Маківська сільська рада є органом місцевого самоврядування, який відповідно до ч.1 ст.8 Господарського кодексу України не є суб'єктом господарювання. Позивач не проводить діяльність у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, а створює і підтримує необхідні матеріально-технічні умови для закладів комунальної власності, що є господарчим забезпеченням діяльності не господарюючих суб'єктів відповідно до ч.3 ст.3 Господарського кодексу України. Посилаючись на статтю 27 Закону України "Про електроенергетику" повідомив, що тричі штрафи накладались на сільського голову. Окрім того, припис, за невиконання якого було накладено штраф на позивача постановою №Х-25-07, містить вимогу скласти паспорти на заземлюючі пристрої дитсадків "Калинка" та "Сонечко", які є самостійними юридичними особами, що користуються майном комунальної власності з правом оперативного управління і повинні самостійно забезпечувати відповідність функціонування силових електроустановок Правилам технічної експлуатації електроустановок споживачів. Постановою №Х-15-07 від 12.06.2007 року відповідачем за невиконання того ж самого припису, що й в оскаржуваній постанові вже було накладено штраф в розмірі 850грн. Також стверджував, що оскаржувана постанова була винесена всупереч меті, з якою повноваження про накладення штрафу надано органу Держенергонагляду. Метою даного повноваження мало б бути усунення порушень Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, тоді як із винесенням спірної постанови про накладення штрафу в 1700грн. порушено необхідний баланс між негативними наслідками для сільської ради та цілями на досягнення яких спрямоване це рішення. При винесенні оскаржуваної постанови інспекція Держенергонагляду категорично відмовилась враховувати відсутність фінансування на виконання припису та відсутність відповідних бюджетних призначень, ігноруючи той факт, що бюджет Маківської сільської ради є дотаційним, що у своїй сукупності робить неможливим виконання приписів у вказані в них терміни. Загалом виконання усіх пунктів припису тягнуло видатки в сумі близько 20000грн. - а це значні кошти для сільського бюджету і їх неможливо віднайти навіть протягом року.
Ухвалою суду від 18.12.2008р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду із викликом повноважних представників сторін у судове засідання. 29.01.2009р. судове засідання відкладалось у зв'язку з неявкою повноважного представника позивача.
У судовому засіданні 04.02.2009р. повноважний представник позивача позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.
Повноважний представник відповідача у судовому засіданні 04.02.2009р. проти заявленого заперечувала з посиланням на подані 12.11.2008 року заперечення по справі.
Представники Маківської сільської Ради на виклик до господарського суду не прибули, що не перешкоджає судовому розгляду справи відповідно до п.2 ст.128 КАС України.
Вислухавши повноважного представника відповідача та дослідивши наявні в матеріалах справи докази господарським судом встановлено наступне :
1 липня 2004р. між ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго в особі Дунаєвецького РЕМ (постачальник) та Маківською сільською радою (споживач) укладено договір № 316 по постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам-суб'єктам підприємницької діяльності. Згідно п. 1.1 договору постачальник зобов'язувався здійснювати передачу та постачання електричної енергії споживачу (надалі позивачу), а позивач зобов'язувався сплатити за спожиту електроенергію та здійснювати інші платежі згідно умов даного договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.
Проведеною перевіркою позивача, Кам'янець-Подільським відділенням інспекції Держенергонагляду у Хмельницькій області складено акт перевірки від 27.07.2007р. № 97-КП-ППС/821 про порушення Закону України „Про електроенергетику", зокрема статті 27 Закону - не виконання припису від 12.06.2007р. №15/766, п.п.№№1,2,3,4,5,6,7.
7 серпня 2007р. старшим державним інспектором з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії винесено постанову № Х-25-07 про накладення штрафу на позивача за порушення законодавства про електроенергетику у розмірі 1700 грн., яку позивач вважає неправомірною, а тому просить спірну постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про електроенергетику № Х-25-07 від 07.08.2007р. скасувати.
Аналізуючи надані сторонами докази, наведенні міркування, судом приймається до уваги наступне:
Згідно зі статтею 9 Закону України "Про електроенергетику" державний нагляд в електроенергетиці здійснює, зокрема, Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії здійснює нагляд за електричними і тепловикористовуючими установками та тепловими мережами споживачів.
Згідно статті 1 Закону України "Про електроенергетику" споживачами енергії є суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.
Відповідно до статті 26 вказаного Закону споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. При цьому споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач.
Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 27 Закону встановлено:
"Суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за правопорушення в електроенергетиці:
за неподання інформації або подання завідомо недостовірної інформації, передбаченої в ліцензіях на виробництво, передачу або постачання електричної енергії та в нормативно-правових актах, що регулюють питання функціонування об'єднаної енергетичної системи України і споживання енергії, - штраф у розмірі до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Національної комісії регулювання електроенергетики України, Державної інспекції з експлуатації електричних станцій і мереж, Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії та порушення умов ліцензій - штраф у розмірі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина третя).
Державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії на підставі акта перевірки, оформленого в установленому порядку, за наявності порушень, передбачених цією статтею, видають у межах своєї компетенції суб'єктам господарської діяльності постанови про накладення штрафів за встановленою формою (частина четверта).
Санкції, передбачені частиною третьою цієї статті, застосовуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина сьома)".
В пункті 11 Положення про державний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.96 N 929 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.2002 N 665), визначені права Держенергонагляду, який, зокрема, має право:
вимагати в межах своєї компетенції від суб'єктів електроенергетики та споживачів вжиття заходів для усунення виявлених Держенергонаглядом порушень;
отримувати в установленому порядку від суб'єктів електроенергетики та споживачів інформацію, необхідну для виконання покладених на них завдань;
видавати суб'єктам електроенергетики та споживачам обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень нормативно-правових актів.
Положенням про порядок накладення на суб'єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.99 N 1312 в чинній на час прийняття спірної постанови редакції, встановлено, що:
штрафи за порушення законодавства про електроенергетику накладаються на суб'єктів господарської діяльності за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії та порушення умов ліцензій (пункт 2);
рішення про накладення штрафу приймається на підставі акта перевірки суб'єкта господарської діяльності, складеного посадовими особами Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії (пункт 7);
рішення про накладення штрафу оформляється постановою Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії (пункт 8).
Факт використання Маківською сільрадою електричної енергії для власних потреб на підставі відповідного договору № 316 від 01 липня 2004 року з додатками є незаперечним. З вказаних додатків до договору від 01 липня 2004 року вбачається, що електроенергія використовувалася заявником для господарської діяльності, в тому числі і на утримання об'єктів соціальної інфраструктури (дитячі садочки, клуби, фельдшерсько-акушерський пункт, тощо), частина з яких являються самостійними юридичними особами.
При укладенні вказаного договору Маківською сільрадою не заперечувався той факт, що вона є споживачем електричної енергії, який бере на себе відповідні обов'язки, серед яких і дотримання вимог Правил технічної експлуатації електроустановок та .
З урахування встановлених у ході судового розгляду обставин справи, суд прийшов до висновку, що при укладенні договору на постачання електричної енергії № 316 від 01 липня 2004 року Маківська сільрада діяла не як орган місцевого самоврядування, а як самостійний суб'єкт господарської діяльності, який мав намір оплатно спожити електричну енергію не лише для власних потреб.
З огляду на викладені вимоги чинного законодавства України про електроенергетику та встановлені обставини справи суд дійшов висновку про те, що оспорювану постанову винесено інспекцією у межах її повноважень та у визначеному законом порядку, відповідачем обґрунтовано застосовано штрафні санкції згідно оспорюваної постанови у розмірі 1700 грн.
На підставі відзначеного у позові Маківської сільської ради, с. Маків, Дунаєвецького району до Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" відокремленого підрозділу "Держенергонагляд у Південно-Західному регіоні" в особі Державної інспекції з енергонагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Хмельницькій області, м. Хмельницький про скасування постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про електроенергетику № Х-25-07 від 07.08.2007р. слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 6, 14, 71, 86, 94, 104, 105, 158-163, 167, 254-259, пп.3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
У позові Маківської сільської ради, с. Маків, Дунаєвецького району до Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" відокремленого підрозділу "Держенергонагляд у Південно-Західному регіоні" в особі Державної інспекції з енергонагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Хмельницькій області, м. Хмельницький про скасування постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про електроенергетику № Х-25-07 від 07.08.2007р. - відмовити.
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя І.В. Грамчук