29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"09" червня 2008 р. Справа №6/226-НА
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Хмельницькоїфілії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" м. Хмельницький
до Державної інспекції з контролю за цінами в Хмельницькій області м. Хмельницький
про визнання нечинним та скасування рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Хмельницькій області №111 від 07.03.2008р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін - вилучення у ВАТ „Укртелеком” в дохід державного бюджету 1579,24 грн. безпідставно отриманого доходу та 3158,48 грн. штрафу
Суддя Танасюк О.Є. Секретар судового засідання Сарбей О.Ф.
Представники сторін:
Від позивача: Ціммерман В.А. -за довіреністю б/н від 18.02.2008р.
Матущак М.Г. -за довіреністю б/н від 11.01.2006р.
Вальчук О.П. -за довіреністю від 11.04.2008р.
Від відповідача : Замрієва С.С. -за довіреністю №0005 від 08.01.2008р.
Суть спору: Позивач звернувся з позовом, в якому просить суд визнати нечинним та скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Хмельницькій області №111 від 07.03.2008р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін -вилучення у ВАТ „Укртелеком” в дохід державного бюджету 1579,24 грн. безпідставно отриманого доходу та 3158,48 грн. штрафу, вважаючи оспорюване рішення незаконним і таким, що прийняте відповідачем із перевищенням повноважень, визначених Законами України „Про ціни та ціноутворення”, „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.
Позивач вказує на те, що згідно ст. 66 Закону України „Про телекомунікації” тарифи на телекомунікаційні послуги встановлюються самостійно за винятком, коли вони підлягають державному регулюванню шляхом встановлення граничних або фіксованих цін. Таким чином, державному регулюванню підлягають тарифи на загальнодоступні послуги та тарифи на надання в користування каналів електрозв'язку операторів телекомунікацій, які займають монопольне становище на ринку цих послуг.
При цьому, позивач стверджує, що стягнення плати за надання розшифровок, надання послуг з розшифрування тривалості та напрямку телефонних дзвінків за заявою абонента належать до переліку додаткових телекомунікаційних послуг, вартість яких встановлюється внутрішніми актами товариства та не належить до сфери державного регулювання. Тому вважає, що відповідач фактично здійснив перевірку тарифів, які відповідно до законодавства віднесені до вільних цін, чим вийшов за меді наданих йому повноважень.
За таких обставин, позивач вказує на порушення вимог закону України „Про телекомунікації” та Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг (затверджених постановою Кабінету Міністрів України №720 від 09.08.2005р.), просить задоволити позов.
В додаткових обґрунтуваннях позивач посилається на те, що державні фіксовані та регульовані ціни на телекомунікаційні послуги відповідно до ст. 66 Закону України „Про телекомунікації” передбачені шляхом встановлення граничних або фіксованих тарифів лише на загальнодоступні послуги та на надання в користування каналів електрозв'язку операторами, що займають монопольне становище на ринку. Рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 05.05.2006 року № 258 затверджено Граничні тарифи на загальнодоступні телекомунікаційні послуги на період з 01.11.2006 року, в яких державою визначений перелік телекомунікаційних послуг, щодо яких встановлюються державні ціни із зазначенням самих цін. До граничних тарифів на загальнодоступні послуги не включена послуга „надання споживачу в письмовій формі розшифровки нарахованої до оплати суми за міжміські, міжнародні телефонні розмови на вимогу абонента”, відповідно, позивач вправі був встановити плату за дану послугу самостійно, що і передбачено ч. 1 ст. 66 Закону України „Про телекомунікації”.
Крім того, відповідачем не оскаржений наказ ВАТ „Укртелеком” від 12.07.2007 року за № 319, яким затверджені тарифи на додаткові послуги зв'язку. Відповідач не довів порушення позивачем вимог спеціальних норм законодавства з питань ціноутворення. Щодо надання зазначених послуг, то позивач наголошує, що дана послуга не відноситься до загальнодоступних телекомунікаційних послуг, а є додатковою послугою, на яку погоджувався споживач у договорі.
Відповідач в судовому засіданні 22.04.2008р. та у письмовому запереченні проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що актом перевірки від 26.02.2008р. встановлено необґрунтовано одержану виручку внаслідок безпідставного стягування позивачем плати за роздруківки за міжміський та міжнародний телефонний зв'язок з абонентів -юридичних осіб.
При цьому, позивачем було порушено п.16 ст. 2 Закону України від 19.01.2006р. №3375-ІУ „Про внесення змін до Закону України „Про телекомунікації”, п.31,107 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2005р. №720 „Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг”, оскільки позивач безпідставно стягував плату за роздруківки за телефонні розмови з абонентів -юридичних осіб.
Зазначає, що плата за роздруківки відноситься до тарифів на загальнодоступні послуги. Право споживачів на безоплатне отримання рахунків і розшифровок встановлено як Законом України „Про телекомунікації” так і Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг. Відповідно, позивачем безпідставно стягувалась плата за роздруківки (розшифровки) за міжміський та міжнародний телефонний зв'язок абонентів (юридичних осіб).
Таким чином, вважає, що сума необґрунтованої виручки разом із штрафом у подвійному розмірі згідно вимог ст. 14 Закону України „Про ціни та ціноутворення” підлягає вилученню в доход держаного бюджету. Тому підстав для скасування спірного рішення не вбачає просить у позові відмовити.
Розглядом матеріалів справи встановлено :
16.01.2008р. начальником держінспекції з контролю за цінами в Хмельницькій області видано повідомлення №3 про проведення планової перевірки дотримання державної дисципліни цін за період з 11 по 29 лютого 2008р., яке направлено на адресу позивача.
26.02.2008р. Державною інспекцією з контролю за цінами в Хмельницькій області проведена планова перевірка порядку застосування тарифів на загальнодоступні (універсальні) телекомунікаційні послуги в Цеху електрозв'язку №1 смт. Теофіполь Центру електрозв'язку №1 м. Волочиськ Хмельницької філії ВАТ „Укртелеком” за період з січня 2006р. по лютий 2007р., за результатами якої складено акт б/н.
Вказаною перевіркою встановлено, що внаслідок порушення вимог п.16 ч.1 ст. 32 Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про телекомунікації” цехом №1 смт. Теофіполь центру електрозв'язку №1 м. Волочиськ за період з березня по січень 2008р. необґрунтовано отримано виручку в сумі 1579,24 грн., оскільки позивачем відповідно до наказу ВАТ „Укртелеком” від 24.10.2006 року №498 надаються роздруківки міжміських розмов юридичним особам, як додаткова послуга, згідно укладеного Договору.
07.03.2008р. на підставі акту перевірки відповідачем прийнято рішення №111, яким у зв'язку з необґрунтованим одержанням виручки внаслідок безпідставного стягування плати за роздруківки (розшифровки) телефонних розмов за міжміський та міжнародний телефонний зв'язок вирішено стягнути з позивача до державного бюджету 1579,24 грн. необґрунтовано одержаної виручки та штрафу в розмірі 3158,48 грн.
11.03.2008р. на адресу позивача направлено претензію за вих. №0642 з вимогою сплатити до бюджету 1579,24 грн. суму безпідставно одержаної виручки та 3158,48 грн. штрафних санкцій, яка позивачем відхилена (лист від 28.03.2008р. №8/2601) з тих підстав, що відповідач при перевірці вийшов за межі наданих повноважень, оскільки здійснив перевірку тарифів, які віднесені до вільних цін.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач просить суд визнати нечинним та скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Хмельницькій області №111 від 07.03.2008р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін -вилучення у ВАТ „Укртелеком” в дохід державного бюджету 1579,24 грн. безпідставно отриманого доходу та 3158,48 грн. штрафу.
Досліджуючи надані по справі докази та пояснення представників сторін, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне.
Відповідно до ст. 6 Закону України „Про ціни та ціноутворення”, ст. 190 Господарського кодексу України, вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно.
Статтею 9 Закону України „Про ціни та ціноутворення” встановлено, що державні фіксовані та регульовані ціни та тарифи встановлюються державними органами України, а згідно ст. 13 Закону державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів.
Згідно ст. 66 Закону України „Про телекомунікації”, тарифи на телекомунікаційні послуги встановлюються операторами, провайдерами телекомунікацій самостійно, за винятком випадків, коли вони підлягають державному регулюванню шляхом встановлення граничних або фіксованих тарифів. Державному регулюванню підлягають: 1. тарифи на загальнодоступні послуги; 2. тарифи на надання в користування каналів електрозв'язку операторів телекомунікацій, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку цих послуг.
Відповідно до статті 62 Закону України „Про телекомунікації” до загальнодоступних телекомунікаційних послуг належать: підключення кінцевого обладнання споживача до телекомунікаційних мереж загального користування (універсальний доступ), послуги фіксованого телефонного зв'язку в межах зони нумерації (місцевий телефонний зв'язок), а також виклик служб екстреної допомоги, послуги довідкових служб і зв'язку за допомогою таксофонів, за винятком послуг, що надаються з використання безпроводового доступу.
Судом враховується, що граничні тарифи в силу ст. 18 Закону України „Про телекомунікації” встановлює Національна комісія з питань регулювання зв'язку України, якою рішенням 05.05.2006 року №258 затверджено із реєстрацію в Міністерстві юстиції України 29.06.2006 року за № 767/12641, Граничні Тарифи на загальнодоступні телекомунікаційні послуги. При цьому серед затверджених тарифів не міститься тарифів по послугах щодо надання роздруківки міжміських та міжнародних телефонних розмов.
Враховуючи, що державний контроль за цінами здійснюється при застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів, а тарифи по послугах щодо надання роздруківки міжміських та міжнародних телефонних розмов до таких не відносяться, підстави вважати, що позивачем одержана виручка за порушення державної дисципліни цін, відсутні.
Згідно пункту 16 статті 32 Закону України „Про телекомунікації”, споживачі під час замовлення та/або отримання телекомунікаційних послуг мають право на безоплатне отримання від оператора, провайдера телекомунікацій рахунків за надані телекомунікаційні послуги. За особистим зверненням споживача з урахуванням технічної можливості обладнання телекомунікаційної мережі нарахована до оплати сума за надані послуги повинна бути розшифрована тільки за той розрахунковий період, до якого споживач має претензії, із зазначенням номера абонента, якого викликав споживач, виду послуги, часу початку і закінчення кожного сеансу зв'язку, обсягу наданих послуг, суми коштів до сплати за кожний сеанс зв'язку.
Право споживачів на безоплатне отримання рахунків і розшифровок нарахованої до оплати суми за період, до якого споживач має претензії зазначені також в пунктах 31 та 107 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 року за № 720.
Однак, отримання безкоштовної розшифровки телефонних розмов можливе при виконанні чітко визначених умов: особисте звернення споживача, наявність технічної можливості обладнання, наявність претензії за певний розрахунковий період. При цьому, сума розшифровується тільки за той розрахунковий період, до якого споживач має претензії.
Судом враховується, що жодної з цих умов не було доведено відповідачем і не відображено в акті перевірки, не відображено також документів первинного бухгалтерського обліку, які відповідають ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, згідно з якими здійснювались розрахунки суми порушення. Зазначене суперечить п. 3.2 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України 03.12.2001 року № 298/519, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.12.2001 року за № 1047/6238.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом враховується, що відповідачем на підтвердження зазначеного в акті перевірки порушення не надано жодного доказу. Натомість, як вбачається з наданих позивачем доказів, тарифи по послугах щодо надання роздруківки міжміських та міжнародних телефонних розмов встановлюються суб'єктом господарювання самостійно (зокрема, згідно наказу ВАТ „Укртелеком” від 24.10.2006р. №498), абоненти претензій за надання роздруківок (розшифровок) телефонних розмов по виставлених рахунках не мали, про що свідчать копії листів абонентів, а у договорах з абонентами передбачалась така платна послуга, як надання роздруківок.
За таких обставин спірне рішення не відповідає чинному законодавству і підлягає визнанню нечинним і скасуванню, а позов відповідно задоволенню.
Судові витрати по справі підлягають відшкодуванню позивачу згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104,105, 158-163, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Відкритого акціонерного товариства ”Укртелеком” в особі Хмельницької філії м. Хмельницький до Державної інспекції з контролю за цінами в Хмельницькій області м. Хмельницький про визнання нечинним та скасування рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Хмельницькій області №111 від 07.03.2008р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін -вилучення у ВАТ „Укртелеком” в дохід державного бюджету 1579,24 грн. безпідставно отриманого доходу та 3158,48 грн. штрафу задоволити.
Визнати нечинним та скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Хмельницькій області №111 від 07.03.2008р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін -вилучення у ВАТ „Укртелеком” в дохід державного бюджету 1579,24 грн. безпідставно отриманого доходу та 3158,48 грн. штрафу.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства ”Укртелеком” в особі Хмельницької філії м. Хмельницький, вул. Проскурівська,13 (код 01182500) 3,40 грн. (три гривні 40 коп.) відшкодування судового збору.
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви по апеляційне оскарження. Подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.Є. Танасюк
Віддрук. 3 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу.