"17" листопада 2008 р.
Справа № 6/1-21
14 год. 59 хв.
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумського І.П.
при секретарі судового засідання Паращук В.І.
Розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпо" вул. Текстильна, 18, м.Тернопіль, 46001
до відповідача №1 Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, вул. Білецька, 1, м.Тернопіль, 46000
відповідача №2 Головного управління державного казначейства в Тернопільській області, бульвар Шевченка, 39, м. тернопіль,4600
про скасування податкових повідомлень-рішень про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість та стягнення бюджетної заборгованості.
За участю представників сторін:
позивача: Авдєєнко В.В.
відповідача №1: Жукевич Л.Б.
відповідача №2: Клим А.А.
Прокурор: Молень І.Й.
Суть справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Альпо” м. Тернопіль звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до відповідача №1 - Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції м. Тернопіль, відповідача №2 - Головного управління державного казначейства в Тернопільській області про, з врахуванням уточнення:
- скасування податкових повідомлень-рішень №№0000532306 від 14.12.07р., 0008522305/0/47767 від 01.08.08р. про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за вересень 2007 року та стягнення заборгованості в сумі 84335грн. з бюджетного відшкодування за вересень 2007 року з податку на додану вартість (справа №6/1-21);
- скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0000823306/0 від 31.01.08р., 0008522305/0/47767 від 01.08.08р. про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за листопад 2007 року та стягнення заборгованості в сумі 63215 грн. з бюджетного відшкодування за листопад 2007 року з податку на додану вартість (справа №6/17-674);
- скасування податкових повідомлень-рішень №№0000222306 від 15.05.08р., 0008522305/0/47767 від 01.08.08р. про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за лютий 2008 року та стягнення заборгованості в сумі 122560грн. з бюджетного відшкодування за лютий 2008 року з податку на додану вартість (справа №6/99-2074).
Свої вимоги, підтримані в судовому засіданні його представником, позивач мотивував невідповідністю оспорюваних рішень фактичним обставинам та нормам закону, оскільки фактична перевірка достовірності заявленої до відшкодування бюджетної заборгованості проведена не була, а оскаржувані рішення прийнято на підставі висновків, що не відповідають дійсності.
У запереченнях на позов та згідно з поясненнями представника податкової служби, відповідач №1 позову не визнав, посилаючись на законність та обґрунтованість винесених рішень.
Відповідач №2, проти позову заперечив, описавши в відзиві процедуру бюджетного відшкодування ПДВ.
Судові засідання за переліченими справами неодноразово відкладались, в останнє на 17 листопада 2008 року.
Від прокурора надійшло повідомлення про вступ у справу, в порядку представництва інтересів держави на стороні відповідачів.
Для проведення експертизи, в порядку ст.156 КАС України, ухвалами у справах №6/1-21 від 27.02.08р., №6/17-674 від 04.04.08р., №6/99-2074 від 11.07.08р. провадження було зупинено.
Після усунення обставин, що стали підставною для зупинення, ухвалами суду від 12.06.08р. у справі №6/1-21, від 29.07.08р. у справі №6/17-674, від 09.09.08р. у справі №6/99-2074 провадження поновлено.
Ухвалою суду від 24 вересня 2008 року, на підставі ст.116 КАС України, справи за №№ 6/1-21, 6/17-674, 6/99-2074 об'єднано в одне провадження та присвоєно №6/1-21.
В розпочатому судовому засіданні учасникам процесу роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст. 49, 51, 60,130 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом здійснено фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду”, для створення архівної копії фонограми надано компакт-диск CD-R, серійний номер ВМ 4031313 G883.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, у т.ч. дані у попередніх судових засіданнях, суд встановив:
Згідно з поданими позивачем податковими деклараціями з податку на додану вартість за вересень, листопад 2007 року та лютий 2008, розрахунками сум бюджетного відшкодування, сума відшкодування ПДВ за названі місяці склала -84 335 грн., 63215 грн. та 122560 грн. відповідно.
Працівниками податкової служби проведено позапланові перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість «на розрахунковий рахунок платника податків у банку»за вересень, листопад 2007 року та лютий 2008 року.
За результатами перевірок складено Акти №№11420/23-623/32549973 від 04 грудня 2007 року, 570/23-623/32549973 від 22 січня 2008 року, 6196/23-623/32549973 від 13 травня 2008 року, відповідно до змісту яких ТОВ «Альпо»необхідних документів для підтвердження суми бюджетного відшкодування не надало, перевіряючих до проведення виїзної перевірки не допустило, відтак, в порушення п.п.7.7.2, 7.7.5, п.7.7, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР, належним чином не підтвердило заявлену до відшкодування суму.
На підставі Актів податкових перевірок, Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято податкові повідомлення -рішення:
- № 0000532306 від 14.12.07р., про зменшення ТОВ «Альпо»суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за вересень 2007р. в сумі 84335грн.
- № 0000823306/0 від 31.01.08р., про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за листопад 2007 року в сумі 63215 грн.
- № 0000222306 від 15.05.08р. про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за лютий 2008 року в сумі 122560грн.
Прийняття податковим органом перелічених рішень, стало підставою звернення позивача до суду.
Під час проведення призначеного судом експертного дослідження, з 03 червня по 02 липня 2008 року, працівниками податкової служби проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Альпо»з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01 квітня 2007 року по 31 березня 2008 року, про що 18 липня 2008 року складено Акт №8852/23-22/32549973.
У Акті перевірки №8852/23-22/32549973, перевіряючими, серед іншого, зроблено висновок про порушення позивачем п.1.18 ст. 1, п.4.1 ст.4, п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР, яке полягало у реалізації ТМЦ за цінами, нижчими за звичайні, внаслідок чого ТОВ «Альпо»занижено валові доходи та суми податкових зобов'язань по ПДВ, відтак завищено суму від'ємного значення по податку на додану вартість, та, як наслідок, завищено суму бюджетного відшкодування. А також через те, що до податкового кредиту платником включено сплачені суми ПДВ в складі вартості отриманих ним послуг: навантаження, розвантаження, транспортування, передпродажної підготовки товару, і т.п., які на думку перевіряючи, не приймали участі в господарській діяльності товариства.
За результатами розгляду Акта податкової перевірки позивача від 18 липня 2008 року №8852/23-22/32549973, головою ДПА в Тернопільській області, в порядку ст. 12 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», прийнято рішення №11176/7/23-427/475 від 30 липня 2008 року, про скасування, у т.ч. повідомлень-рішень Тернопільської ОДПІ, що є предметом дослідження у адміністративній справі №6/1-21:
- № 0000532306 від 14.12.07р. в частині зменшення на 18958 грн. сум бюджетного відшкодування за вересень 2007 року;
- № 0000823306/0 від 31.01.08р. в частині зменшення на 23124 грн. сум бюджетного відшкодування за листопад 2007 року;
- № 0000222306 від 15.05.08р. в частині зменшення на 28944 грн. сум бюджетного відшкодування за лютий 2008 року.
У зв'язку з цим, відповідача №1 зобов'язано винести податкове повідомлення-рішення.
В решті, перелічені рішення про зменшення сум бюджетного відшкодування у розмірі 65377 грн. за вересень 2007 року, 40091 грн. за листопад 2007 року і 93616 грн. за лютий 2008 року залишено без змін.
Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією, на підставі того ж Акта перевірки №8852/23-22/32549973 від 18 липня 2008 року та рішення голови ДПА в Тернопільській області №11176/7/23-427/475 від 30 липня 2008 року, прийнято податкове повідомлення -рішення №0008522305/0/47767 від 01.08.08р. року про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість, зокрема:
- за вересень 2007 року на 18958 грн.;
- за листопад 2007 року на 23124 грн.;
- за лютий 2008 року на 28944 грн.
В своїй позовній заяві, з врахуванням уточнень, позивач просить скасувати прийняті відповідачем №1 рішення №№0000532306 від 14.12.07р., 0000823306/0 від 31.01.08р., 0000222306 від 15.05.08р. та №0008522305/0/47767 від 01.08.08р. в частині, що торкається спірних правовідносин.
На обґрунтування перелічених вимог, позивач вказав на дотримання ним положень статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо формування сум податкового кредиту та бюджетного відшкодування. А також на безпідставність і недоведеність висновків податкового органу.
Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.11,70,71 КАС України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.
При цьому, згідно з ч.2 ст.71 КАС України, та приналежно до спірних правовідносин обов'язок, доведення обставин, які стали підставою прийняття суб'єктом владних повноважень оспорюваних рішень, покладається на відповідний податковий орган.
Крім того, рішення суб'єктів владних повноважень повинно прийматись на підставі і у відповідності до законів України, та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення (ч.3 ст.2, ст. 9 КАС України).
Однак, приписів згаданих норм Конституції та КАС України, щодо обґрунтованості прийняття рішень №№0000532306 від 14.12.07р., 0000823306/0 від 31.01.08р., 0000222306 від 15.05.08р., №0008522305/0/47767 від 01.08.08р. в оскаржуваній частині, відповідачем не доведено.
Так, відповідно до положень п. 1.7, 1.8 ст.1 Закону №168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом, а бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у випадках, визначених цим Законом.
Змістом п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону №168/97-ВР визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами (п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР).
Підпункт 7.5.1. статті 7 Закону №168/97-ВР передбачає, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:
дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту цього звітного податкового періоду.
Для позивача звітним податковим періодом є місяць.
При від'ємному значенні такої різниці та за відсутності податкового боргу попереднього періоду, отримана сума зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченого отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (п.п.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону №168/97-ВР).
Джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України (п.п.7.7.10 п.7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР).
Відповідно до висновків судової експертизи №№6-474/08 від 22.07.08р., 6-412/08 від 25.06.08р., 6-505/08 від 12.08.08р., зроблених за результатами дослідження матеріалів справ №№6/1-21,6/17-674, 6/99-2074, а також податкових декларацій по податку на додану вартість, податкових накладних, їх реєстрів, авансових звітів, банківських виписок, вантажно-митних декларацій, розхідних податкових накладних, оборотно-сальдових відомостей, тощо, експертом підтверджено правильність обчислення і віднесення платником сум бюджетного відшкодування з ПДВ в таких обсягах: 84335 грн. за вересень 2007р., 63215 грн. за листопад 2007 року та 122560грн. за лютий 2008 року.
В той же час, всупереч п.п. «ґ»п.3.1 р.3 наказу ДПА України №253 від 21.06.2001р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за №567/5758, п.п.8,10,11 Наказу ДПА України №110 від 17.03.2001р. і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.03.01р. за №268/5459, податкові повідомлення - рішення №№0000532306 від 14.12.07р., 0000823306/0 від 31.01.08р., 0000222306 від 15.05.08р., про зменшення сум бюджетного відшкодування ПДВ прийняті відповідачем №1 без необхідного вивчення вищеперелічених документів.
Вказане стверджується змістом самих Актів податкових перевірок №№11420/23-623/32549973 від 04 грудня 2007 року, 570/23-623/32549973 від 22 січня 2008 року, 6196/23-623/32549973 від 13 травня 2008 року, а також поясненнями представників відповідача №1, даних в судовому засіданні.
Правомірність віднесення до бюджетного відшкодування вказаних сум не спростовано і Актом №8852/23-22/32549973 від 18 липня 2008 року, складеним за результатами планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Альпо»з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01 квітня 2007 року по 31 березня 2008 року.
Згідно з названим Актом, прийнятим за результатами його розгляду податковим повідомленням-рішенням №0008522305/0/47767 від 01.08.08р., позивачу зменшено бюджетне відшкодування по податку на додану вартість за вересень 2007року на 84335 грн., за листопад 2007 року на 63215 грн., за лютий 2008 року на 122560грн., на підставі п.1.18 ст. 1, п.4.1 ст.4, п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР, частково у зв'язку з реалізацією ТМЦ за цінами, нижчими за звичайні. А також через те, що до податкового кредиту платником включено сплачені суми ПДВ в складі вартості отриманих ним послуг: навантаження, розвантаження, транспортування, передпродажної підготовки товару, і т.п., які на думку перевіряючих не приймали участі в господарській діяльності товариства.
Відповідно до п.1.18 ст.1 Закону №168/97-ВР, звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ).
За змістом п.п.1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону №334/94-ВР, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.
Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).
Для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів (п.п. 1.20.2. п.1.20 ст. 1 Закону №334/94-ВР).
Підпунктом 1.20.8. пункту 1.20 ст. 1 Закону №334/94-ВР, обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.
Донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін відповідно до п.п.1.20.10 п.1.20 ст.1 Закону №334/94-ВР, здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із законом, - також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким законом.
На запит податкового органу, листом від 16.07.08р. ТОВ «Альпо»повідомило, що відмінність ціни на товари пояснюється акційним розпродажем залишків, а також продажем за зниженими цінами пошкодженого товару.
Дослідження, щодо визначення звичайної ціни, в порядку встановленому п.1.20 Закону №334/94-ВР, відповідачем №1 під час проведення перевірки не здійснювалось.
Не підтвердженим залишився і висновок контролюючого органу про відсутність зв'язку між оплаченими позивачем послугами та його господарською діяльністю, а тому і про безпідставне включення платником частини їх вартості до свого податкового кредиту (стор. 18-19 Акта перевірки від 18 липня 2008 року №8852/23-22/32549973).
З огляду на наведене, твердження податкової служби про неправомірне заявлення ТОВ «Альпо»до бюджетного відшкодування 84335 грн. за вересень 2007р., 63215 грн. за листопад 2007 року та 122560грн. за лютий 2008 року, всупереч ст.ст.2,9,71 КАС України, не доведено суб'єктом владних повноважень, спростовується матеріалами справи і є таким, що не відповідає приписам Закону.
За таких обставин, податкові повідомлення - рішення №№0000532306 від 14.12.07р., 0000823306/0 від 31.01.08р., 0000222306 від 15.05.08р. повністю та №0008522305/0/47767 від 01.08.08р. в частині зменшення бюджетного відшкодування - за вересень 2007 року на 18958 грн., за листопад 2007 року на 23124 грн., за лютий 2008 року на 28944 грн., підлягають скасуванню, а задекларовані ТОВ «Альпо»суми до відшкодування.
Згідно з ст.ст. 87,89,94 КАС України, понесені позивачем судові витрати відшкодовуються пропорційно до задоволених вимог.
На підставі наведеного, Керуючись ст. ст. 2,3,7-17,69-72,86,87,89,94,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов задовольнити.
1. Визнати недійсними і скасувати податкові повідомлення -рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції №0000532306/0 від 14.12.2007р. в частині зменшення бюджетного відшкодування за вересень 2007р. на суму 65 377 грн.; № 0000082306/0/7510 від 31.01.2008р. в частині зменшення бюджетного відшкодування за листопад 2007р. на суму 40 091 грн.; № 0000222306/0/32081 від 19.05.2008р. в частині зменшення бюджетного відшкодування за лютий 2008р. на суму 93 616 грн.; №0008522305/0/47767 від 01.08.2008р. в частині зменшення бюджетного відшкодування за вересень 2007р. на суму 18 958 грн., за листопад 2007р. на суму 23 124 грн., за лютий 2008р. на суму 28 944 грн.
2. Стягнути з Державного бюджету 84 335 грн. (вісімдесят чотири тисячі триста тридцять п'ять) грн. бюджетної заборгованості по податку на додану вартість за вересень 2007р., 63 215 (шістдесят три тисячі двісті п'ятнадцять) грн. бюджетної заборгованості по податку на додану вартість за листопад 2007р. та 122 560 (сто двадцять дві тисячі п'ятсот шістдесят) грн. бюджетної заборгованості по податку на додану вартість за лютий 2008р. з р/р 31110030700002 (бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами), платник УДК у м. Тернополі, 14010200, код ЄДРПОУ 23588119, банк платника ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012
- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпо" вул. Текстильна, 18, м.Тернопіль р/р 26007011668484 в Тернопільській філії “Укрексімбанк” МФО 338879 код 32549973
3. Стягнути з Державного бюджету,-
- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпо" вул. Текстильна, 18, м.Тернопіль код 32549973 -2 955,95 грн., сплаченого держмита.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі 09 грудня 2008 року до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.
Суддя І.П. Шумський