36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
17.03.2009 р. Справа № 10/187
за позовом Спільного українсько-шведського підприємства “Умак”, вул. Кагамлика, 37-а, м. Полтава, 36000
до 1. Управління праці та соціального захисту населення Октябрського рай ону м. Полтави, вул. Калініна, 30, м. Полтава, 36000
2. Виконавчого комітету Полтавської міської ради, вул. Жовтнева, 36, м. Полтава, 36000
3. Державне казначейство України в Полтавській області, вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01014
про стягнення 33865,00 грн.
Суддя Георгієвський В.Д.
Представники сторін:
Від позивача: Мисник Д.М., дов. б/н від 06.01.09р.
Від відповідачів: 1. Кінаш О.М., дор. № 02-1174 від 25.02.09р.
Пуніна І.А., дор. № 04-1173 від 25.02.09р.
2. Дзюбло О.І., дов. № 02-17/1/1447 від 29.09.08р.
3. Тукало В.М., дов. № 04-21/5507 від 14.12.07р.
від прокуратури: не з”явився
Суддя Георгієвський В.Д. прийняв справу до провадження відповідно до ухвали заступника голови господарського суду від 01.12.08р. Пушко І.І.
Відповідно до ст. 69 ГПК України строк вирішення спору продовжено за клопотанням сторін 22.01.2009р.
Спільне українсько-шведське підприємство товариство з обмеженою відповідальністю (надалі -Позивач) звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Виконкому Октябрської районної ради; Виконавчого комітету Полтавської міської ради; Державного казначейства України про стягнення 33865,00 грн. за виконані послуги по перевезенню окремих категорій громадян в квітні 2006 року (відповідно до заяви про уточнення позовних вимог від 17.06.08р.).
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що на виконання укладеного з Виконкомом Полтавської міської ради договором, Позивачем у квітні 2006р. здійснено перевезення пільгових категорій пасажирів. Кошти, передбачені для зазначеної компенсації, надходять до місцевого бюджету шляхом цільових субвенцій з Державного бюджету України. Розпорядником цих коштів є Управління праці та соціального захисту Виконкому Октябрської районної ради (надалі -Відповідач).
На звернення Позивача, як-то передбачено умовами договору перевезення, до Відповідача з пропозицією укласти договір про фінансування витрат на пільгові перевезення, Відповідач відповіді не надав.
Відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Октябрського району м. Полтави позов не визнає з підстав, які зазначено у клопотанні від 24.07.06р., а також підтримуючи доводи, які викладені в апеляційній та касаційній скарзі зазначає про покладення обов”язку по забезпеченню укладання договору на автобусних маршрутах загального користування із автоперевізником-переможцем конкурсу на міських автобусах, маршрутах загального користування відповідно до Закону України “Про автомобільний транспорт” на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, а не на перевізника, відповідач вказує, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов”язання та здійснюють відповідні видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних асигнувань встановлених кошторисами. Зобов”язання, взяті розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань, не вважаються бюджетними зобов”язаннями і не підлягають сплаті за рахунок бюджетних коштів.
Відповідач - Виконавчий комітет Полтавської міської ради позовні вимоги до відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Октябрського району м. Полтави підтримує з підстав, які зазначено у відзиві від 18.06.08р. та від 16.09.09р., просить суд їх задовольнити.
Відповідач - Державне казначейство України надав письмові пояснення по суті спору в яких зазначив, що перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення проводиться згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету в межах фактичних зобов”язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.
Прокуратура представництва в судове засідання своїх представників не забезпечила.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:
20.03.06р. між Виконкомом Полтавської міської ради (Відповідач 1) та СП ТОВ “Умак” (Позивач) укладений договір №2 про надання послуг пасажирським автомобільним транспортом на міських маршрутах, відповідно до умов якого Перевізник здійснює перевезення пасажирів, у тому числі і пільгових категорій громадян, згідно встановлених маршрутів та графіків. При цьому пунктом 2.2.7 цього договору передбачено, що Позивач самостійно укладає відповідні договори на відшкодування збитків від пільгового перевезення на соціально-значущих маршрутах з головним розпорядником коштів згідно з пільгового проїзду окремих категорій громадян ... Термін дії договору встановлений з 20.03.06р. до 31.12.06р.
Проте, договір з розпорядником названих коштів -Управлінням праці та соціального захисту Виконкому Октябрської районної ради не був укладений.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та докази, надані сторонами в їх сукупності, зауваження наглядової інстанції, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити з таких підстав.
Відповідно до частини 1 ст. 31 Закону України “Про автомобільний транспорт” відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов”язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримкипроїзної частини автомобільної дороги та під”їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати.
За правилами частини 2 ст. 2 цього Закону органи виконавчої влади та органі місцевого самоврядування зобов”язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону.
Тобто, при наявності договору про надання послуг з пільгового перевезення окремих категорій громадян, укладеним органом виконавчої влади з перевізником, останній має право отримати компенсацію відповідно до закону.
З приписів ст. 51 Закону України “Про державний бюджет на 2006 рік” вбачається, що за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом надаються кошти, зокрема, на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян ...
Таким чином, джерело названої компенсації є законодавчо встановленим.
При цьому зі змісту пункту 4 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженою Постановою КМУ від 04.03.2002р. №256, вбачається, що ... суми субвенцій перераховуються на рахунки місцевих бюджетів ... відкриті у відповідних органах Державного казначейства, пропорційно обсягам субвенцій, передбаченим у державному бюджеті. Разом з тим, розпорядником коштів названої субвенції в даному випадку є, зокрема і Управління праці та соціального захисту Виконкому Октябрської міської ради в м. Полтаві.
На виконання ст. 68 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов”язання та здійснюють відповідні видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Зобов”язання взяті розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань не вважаються бюджетними зобов”язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів, та є бюджетним правопорушенням.
Статтею 51 Бюджетного кодексу України передбачено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов”язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, які затверджені та розподілені на початку бюджетного року.
За пунктом 2 частини 1 статті 97 цього Кодексу до трансфертів, які надаються з Державного бюджету України місцевим бюджетам, зокрема входять субвенції на здійснення програм соціального захисту, у тому числі на компенсацію виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.
Зі змісту частини 6 статті 51 Кодексу вбачається, що будь-які зобов”язання, взяті фізичними та юридичними особами за коштами Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, не вважаються бюджетними зобов”язаннями. Витрати державного бюджету на покриття таких зобов”язань не можуть здійснюватися.
За статтею 102 Кодексу видатки місцевих бюджетів, передбачені у пункті “б” пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу (до яких також включено компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян), фінансуються за рахунок субвенцій з Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 2 Порядку фінансування видатків місцевих бюджеті на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.02р. № 256 фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі.
Пункт 4 вказаного Порядку передбачає, що перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державним казначейством згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов'язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до розпорядження від 06.02.06р. №53 Виконком Полтавської міськради встановив у 2006р. розподілити кошти у розмірі 800 тис.грн. між перевізниками, до складу яких увійшов і Позивач і якому виділено 216800 грн. з названої суми на рік в цілому.
Згідно бюджетного запиту на 2006 рік розрахункова потреба видатків на компенсаційні виплати по пільговому проїзду автотранспортом окремим категоріям громадян становить 2492,880 грн. При обрахунках бюджетного запиту враховано потреби в коштах (а.с. 70) відповідно до інструкції "Про порядок обліку пасажирів, що перевозяться громадським транспортом на маршрутах" (зі змінами та доповненнями), затвердженого наказом Мінстату України від 27.05.2996р. №150, де передбачена середньомісячна частота поїздок для ветеранів війни та прирівнених до них за пільгами осіб, пенсіонерів, інвалідів всіх категорій в обласних центрах - 10 поїздок на місяць, для працюючих категорій з правом безоплатного проїзду у громадському транспорті середньомісячна частота 60 поїздок на місяць.
З Державного бюджету в 2006р. на надання передбачених законодавством пільг в т.ч. компенсацій за пільговий проїзд окремих категорій громадян виділені кошти в загальній сумі становлять 4314300,00 грн. в т.ч. на відшкодування за автотранспортні перевезення виділено 1222,300 грн., що становить 49% від потреби (а.с. 71, 72, 76).
Виділені кошти на автоперевезення в 2006 р. забезпечують пільговий проїзд непрацюючій категорії - 5 поїздок на місяць, працюючій категорії пільговиків, які постраждали внаслідок аварій на ЧАЕС - 13 поїздок на місяць.
Як зазначає Відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Виконкому Октябрської районної ради в 2006 році єдиним перевізником по пільговим маршрутам являвся Позивач, з яким в січні 2006р. була укладено угоду на автоперевезення на загальну суму 1222,300 грн. (а.с. 79), який надавав послуги по пільговому перевезенню всіх пільгових категорій громадян на маршруті № 20 благодійно.
З матеріалів справи вбачається, що у державному бюджеті на відповідні роки достатньої кількості коштів на фінансування державних програм соціального захисту, передбачених у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 Бюджетного кодексу України передбачено не було, а відтак можливість отримання позивачем в повному обсязі компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян у разі дотримання відповідачами покладених на них обов'язків щодо направлення бюджетних запитів (замовлень) про надання бюджетної субвенції для погашення кредиторської заборгованості за відповідною державною програмою була відсутня.
З огляду на ті обставини, на які посилається позивач в обґрунтування позову та докази, які надані на їх підтвердження, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 82-84 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ.
В позові відмовити.
Суддя Георгієвський В.Д.
Пункт 4 вказаного Порядку передбачає, що перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державним казначейством згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов'язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до розпорядження від 06.02.06р. №53 Виконком Полтавської міськради встановив у 2006р. розподілити кошти у розмірі 800 тис.грн. між перевізниками, до складу яких увійшов і Позивач і якому виділено 216800 грн. з названої суми на рік в цілому.
Згідно бюджетного запиту на 2006 рік розрахункова потреба видатків на компенсаційні виплати по пільговому проїзду автотранспортом окремим категоріям громадян становить 2492,880 грн. При обрахунках бюджетного запиту враховано потреби в коштах (а.с. 70) відповідно до інструкції "Про порядок обліку пасажирів, що перевозяться громадським транспортом на маршрутах" (зі змінами та доповненнями), затвердженого наказом Мінстату України від 27.05.2996р. №150, де передбачена середньомісячна частота поїздок для ветеранів війни та прирівнених до них за пільгами осіб, пенсіонерів, інвалідів всіх категорій в обласних центрах - 10 поїздок на місяць, для працюючих категорій з правом безоплатного проїзду у громадському транспорті середньомісячна частота 60 поїздок на місяць.
З Державного бюджету в 2006р. на надання передбачених законодавством пільг в т.ч. компенсацій за пільговий проїзд окремих категорій громадян виділені кошти в загальній сумі становлять 4314300,00 грн. в т.ч. на відшкодування за автотранспортні перевезення виділено 1222,300 грн., що становить 49% від потреби (а.с. 71, 72, 76).
Виділені кошти на автоперевезення в 2006 р. забезпечують пільговий проїзд непрацюючій категорії - 5 поїздок на місяць, працюючій категорії пільговиків, які постраждали внаслідок аварій на ЧАЕС - 13 поїздок на місяць.
Як зазначає Відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Виконкому Октябрської районної ради в 2006 році єдиним перевізником по пільговим маршрутам являвся ВАТ "ПАТП-15327", з яким в січні 2006р. була укладено угоду на автоперевезення на загальну суму 1222,300 грн. (а.с. 79), який надавав послуги по пільговому перевезенню всіх пільгових категорій громадян на маршруті № 20 благодійно.
З матеріалів справи вбачається, що у державному бюджеті на відповідні роки достатньої кількості коштів на фінансування державних програм соціального захисту, передбачених у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 Бюджетного кодексу України передбачено не було, а відтак можливість отримання позивачем в повному обсязі компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян у разі дотримання відповідачами покладених на них обов'язків щодо направлення бюджетних запитів (замовлень) про надання бюджетної субвенції для погашення кредиторської заборгованості за відповідною державною програмою була відсутня.
З огляду на ті обставини, на які посилається позивач в обґрунтування позову та докази, які надані на їх підтвердження, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 82-84 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ.
В позові відмовити.
Суддя Георгієвський В.Д.