36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
23.02.2009 Справа №9/53
м. Полтава
За позовом Полтавського обласного радіотелевізійного передавального центру, 36011, м. Полтава, пр-т Першотравневий, 26а
до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, 36008, м. Полтава, вул. Фрунзе, 155
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві № 0001111504/0 від 11.10.2005 р.
Головуючий суддя Ківшик О.В.
Суддя Бунякіна Г.І.
Суддя Плеханова Л.Б.
Секретар судового засідання Марчевська М.О.
Представники:
від позивача : Гребеля В.В. (див. журнал судового засідання);
від відповідача : Чала О.Д. (див. журнал судового засідання).
Склад суду призначено відповідно до ухвали від 22.09.2008 р. заступника голови господарського суду Полтавської області Пушка І.І..
Постанова приймається після перерви, оголошеної в судовому засіданні 17.02.2009 р. в силу ст. 150 КАС України з огляду на витребування від позивача додаткових документальних доказів.
17.02.2009 р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення її повного тексту.
Суть спору : Розглядається позовна заява Полтавського обласного радіотелевізійного передавального центру про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві № 0001111504/0 від 11.10.2005 р., за яким до позивача застосовано штраф в сумі 5 950,00 грн. (50%) за затримку на 204 календарні дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання (11 900,00 грн. - основний платіж з податку на прибуток державних підприємств, податкові зобов'язання з якого визначені позивачу за податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Полтаві № 0000101504/0 від 13.01.2005 р.).
Предмет позову викладено в редакції ухвали від 16.03.2007 р. по справі № 9/94 про роз'єднання вимог за позовом № 1032/01-20 від 12.10.2006 р. в окремі провадження.
Відповідач позов не визнає за мотивами, викладеними у листі № 6793/9/10-044 від 04.05.2007 р. (вх. № 07428 від 08.05.2007 р.), посилаючись на правомірність спірного податкового повідомлення-рішення.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 12.06.2007 р. провадження у справі зупинено в порядку п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України з огляду на оскарження у судовому порядку податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві № 00001011504/0/0 від 13.01.2005 р. (справа № 9/94).
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 25.01.2008 р. провадження у справі поновлено в порядку ч. 5 ст. 156 КАС України, оскільки судове рішення по справі № 9/94 набрало законної сили (постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2007 р. по справі № 22-а-634/07).
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 25.09.2008 р. провадження у справі зупинено в порядку п. 1 ч. 1 ст. 156 КАС України до закінчення реорганізації Полтавського обласного радіотелевізійного передавального центру та встановлення його правонаступників.
Колегією суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2008 року ухвалу господарського суду Полтавської області від 25.09.2008 р. з цієї справи скасовано з направленням для подальшого розгляду до суду першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази,
встановив :
За результатами невиїзної документальної (камеральної) перевірки Полтавського обласного радіотелевізійного передавального центру з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток по податковому повідомленню-рішенню форми "Р" № 0000101504/0 від 13.01.2005 р., що набрали форму акту від 20.09.2005 р. № 82/15-353 ДПІ у м. Полтаві констатувала несвоєчасну сплату частини вказаної узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 11 900,00 грн. із затримкою сплати на 204 дні.
Результатом цього висновку стало визначення позивачу податкового зобов'язання в сумі 5 950,00 грн. у вигляді штрафу в розмірі 50% від несвоєчасно сплаченого узгодженого податкового зобов'язання відповідно пп.. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.200 р. (із змінами і доповненнями).
Не погодившись з даними висновками, Полтавський обласний радіотелевізійний передавальний центр звернувся до суду з позовом.
При постановленні сул довго рішення суд виходив з наступного.
Полтавський обласний радіотелевізійний передавальний центр 08.11.2004 р. подав до ДПІ у м. Полтаві декларацію з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2004 року. У рядку 17 даної декларації платник самостійно визначив суму податкового зобов'язання, а саме : задекларовано суму податку до сплати 34,9 тис. грн.; у рядку 21 даної декларації платник самостійно визначив суму податкового зобов'язання, а саме : задекларовано дивіденди та прирівняні до них платежі, що сплачуються до бюджету державними не корпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами в сумі 63,2 тис. грн..
Строки погашення податкового зобов'язання регулюються п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Так, відповідно до ч. 1 пп. 5.3.1 цього пункту платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Підпунктом 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:
а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.
Як вбачається з матеріалів справи, дивіденди та прирівняні до них платежі, що сплачуються до бюджету державними не корпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами в сумі 63,2 тис. грн. задекларовані позивачем за 9 місяців 2004 року наростаючим підсумком : 15,5 тис. грн.. -за І квартал 2004 року (декларація від 06.05.2004 р.), 47,7 тис. грн.. -за І півріччя 2004 року (декларація від 09.08.2004 р.).
Саме в межах вищевикладених норм Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” діяв позивач, сплативши платіжним дорученням № 617 від 11.05.2004 р. 15 500,00 грн. дивідендів за І квартал 2004 р., платіжним дорученням № 1129 від 27.07.2005 р. 47 700,00 грн. дивідендів за ІІ квартал 2005 р., платіжним дорученням № 1595 від 15.11.2004 р. -34 900,00 грн. податку на прибуток за 9 місяців 2004 року.
Не зважаючи не це, за результатами камеральної перевірки податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІІ квартал 2004 року Полтавського обласного радіотелевізійного передавального центру, що набрали форму акту від 10.12.2004 р. № 143, ДПІ у м. Полтаві констатувала заниження з боку останнього податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 11,9 тис. грн..
Результатом цього висновку стало визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 35 700,00 грн., в тому числі 11 900,000 грн. основний платіж та 23 800,00 грн. штрафна (фінансова) санкція за податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Полтаві № 0000101504/0 від 13.01.2005 р..
При цьому висновки ґрунтуються тим, що позивач-платник порушив приписи пп.. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Оцінка податковому повідомленню-рішенню ДПІ у м. Полтаві № 0000101504/0 від 13.01.2005 р. була дана постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2007 р. по справі № 22-а-634/07, якою вказане податкове повідомлення-рішення визнано недійсним.
В обґрунтування мотивів прийняття такого рішення суд апеляційної інстанції посилається на те, що акт камеральної перевірки не містить даних про з'ясування наявності рішення про нарахування та виплату дивідендів та інших необхідних даних, а тому висновки про наявність порушень зроблені при довільному тлумаченні норм чинного на момент проведення перевірки законодавства та фактичних обставин, що є перевищенням повноважень працівників ДПС.
Відповідно до п. 5 ст. 254 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту їх проголошення. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі, не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін (п. 2 ст. 255 КАС України).
З огляду на викладене, посилання відповідача на пп.. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” в даному випадку є неправомірним, оскільки у ньому передбачена відповідальність за несплату узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом.
Матеріалами справи підтверджується як факт своєчасної сплати узгодженої суми за декларацією від 08.11.2004 р. з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2004 року, так і недійсність податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві № 0000101504/0 від 13.01.2005 р..
Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Заперечення та документи, надані відповідачем, не містять доказів того, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі Закону. Вимоги ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України щодо свого обов'язку довести правомірність свого рішення відповідачем не виконано.
За викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими як нормами права, так і поданими доказами, а тому підлягають задоволенню.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 158-163 та п. 6 р. VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві № 0001111504/0 від 11.10.2005 р., за яким до позивача застосовано штраф в сумі 5 950,00 грн. (50%) за затримку на 204 календарні дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
3. Постанову надіслати сторонам за адресами, зазначеними в її вступній частині.
Головуючий суддя Ківшик О.В.
Суддя Бунякіна Г.І.
Суддя Плеханова Л.Б.
Дата підписання повного тексту постанови :
Примітки :
Сторони та інші особи , які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково до Харківського адміністративного апеляційного суду в порядку та в строки, визначені ст. 186 КАС України.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.