Апеляційний суд Рівненської області
06 листопада 2013 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області у складі:
Головуючого судді: Квятковського А.С.
Суддів: Міщенко О.А., Шпинти М.Д.
При секретарі: Міщук Л.А.
З участю прокурора: Чорнозуба Д.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Здолбунівського районного суду від 23 липня 2013 року за поданням Здолбунівської КВІ про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Ухвалою Здолбунівського районного суду від 23 липня 2013 року скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлено ОСОБА_1 для відбування покарання за вироком Здолбунівського районного суду від 21 липня 2011 року.
В апеляційній скарзі засуджений вважає ухвалу суду необ'єктивною. Вказує, що судом не було взято до уваги те, що має на утриманні трьох малолітніх дітей. Доводить, що причина неявки для реєстрації в органи КВІ є поважною, оскільки з'явившись для реєстрації він міг втратити роботу. Зазначає, що саме ця обставина є причиною неявки в період з 11.03.2013 року по 28.03.2013 року.
Просить ухвалу скасувати, вирок від 21 липня 2011 року залишити без змін та змінити запобіжний захід.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора Чорнозуба Д.Д., дослідивши матеріали подання та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів подання, вироком Здолбунівського районного суду від 21 липня 2011 року ОСОБА_1 засуджено за ч.1 ст.263 КК України до трьох років позбавлення волі з іспитовим строком два роки та з покладенням обов'язків на підставі ст..76 КК України. Під час відбування покарання засуджений зарекомендував себе з негативної сторони, притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності та в повній мірі не виконував покладені на нього судом обов'язки. Так під час іспитового строку вироком Здолбунівського районного суду від 22 січня 2013 року був засуджений за ч.2 ст.297 КК України за заволодіння предметами, що знаходились на могилі.
Крім того, під час іспитового строку засуджений ОСОБА_1 не виконував належним чином покладені на нього обов'язки в частині явки до кримінально-виконавчої інспекції, 11.03.2013 року та 28.03.2013 року скоїв адміністративне правопорушення за що притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 та ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до вимог ч.2 ст.78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчиняє правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Висновок суду про те, засуджений ОСОБА_1 не виконував покладені на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України є обгрунтованим, тому судове рішення суду першої інстанції щодо скасування звільнення від відбування покарання з випробування за вироком суду від 21 липня 2011 року є законним і підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом не було враховано в нього наявність на утриманні трьох малолітніх дітей та характеристику його як особи є безпідставним.
Керуючись ст..407, 418 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Здолбунівського районного суду від 23 липня 2013 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Головуючий: Квятковський А.С.
Судді: Міщенко О.А.
Шпинта М.Д.