Справа № 504/2063/13-ц
2/504/1612/13
28.10.2013смт. Комінтернівське
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді - Барвенка В.К.,
при секретарі - Мельниковій В.М.,
за участі позивача - ОСОБА_1,
за участі відповідача - ОСОБА_2, -
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 9, смт. Комінтернівське, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, визначення прізвища позивача та покладення на позивача витрат, пов'язаних з реєстрацією розлучення в органах РАЦС, -
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, яким просить розірвати шлюб, зареєстрований 27.04.2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області, актовий запис № 18, визначити місце проживання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір'ю, після розірвання шлюбу залишити за позивачем прізвище «Гуменний» та витрати, пов'язані з реєстрацією розлучення в органах РАЦС покласти на позивача.
Від спільного шлюбу є неповнолітня дитина - син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії І-ЖД № 287639, видане 25.10.2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області, актовий запис № 99), що унеможливлює розірвання шлюбу через органи реєстрації актів цивільного стану.
В мотивування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що спільне життя з відповідачкою виявилось невдалим із-за несумісності характерів, відсутності взаєморозуміння, довіри та спільних інтересів. Вони втратили одне до одного почуття кохання та поваги. Вони не підтримують подружніх стосунків, не ведуть спільне господарство, проживають окремо, тому надання строку для примирення є недоцільним, оскільки подальші сімейні відносини неможливі.
Позивач вважає, що шлюб має лише формальний характер, тому просить суд задовольнити його позов та розірвати між ними шлюб.
Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 28.10.2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині визначення місця проживання дитини залишено без розгляду.
У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позові.
Відповідачка у судовому засіданні позовні вимоги щодо розірвання шлюбу визнала, проти задоволення позову не заперечувала.
Розглянувши доводи та пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази на предмет їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову виходячи з наступного:
Згідно з ч. 3 ст. 109 Сімейного кодексу України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя і зберігання шлюбу суперечили б інтересам одного із них, що має істотне значення.
Судом встановлено, що сторони припинили подружні стосунки, не ведуть спільне господарство.
Сумісне життя суперечить інтересам подружжя.
Надання строку для примирення суд вважає недоцільним.
При цьому суд приймає також до уваги, що спору відносно майна між сторонами не має.
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги щодо розірвання шлюбу грунтуються на вищевказаних положеннях діючого законодавства, тому підлягають задоволенню.
Стаття 16 Конвенції про дискримінацію жінок забезпечує на основі рівності чоловіків та жінок рівні особисті права чоловіка і дружини, в тому числі вибір прізвища, професії, заняття.
Відповідно до ч. 8 ст. 235 ЦПК України у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги в частині залишення йому прізвища «Гуменний» після розірвання шлюбу суперечать вищевказаним положенням діючого законодавства, оскільки позивач не змінював своє прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається, тому не підлягають задоволенню.
В частині позовних вимог про покладення на позивача витрат в органах РАЦС щодо реєстрації розірвання шлюбу, суд приходить до висновку, що слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до Розділу 3 ч. 3 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, які затверджені Наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 року за № 52/5, рішення суду про розірвання шлюбу, постановлене судом після набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», а саме 27.07.2010 року, надсилається судом до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Аналогічне положення викладене у Розділі 3 ст. 15 ч. 7 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 року за № 2398-VІ.
Відмітка про розірвання шлюбу за рішенням суду робиться в паспортах або паспортних документах осіб, шлюб між якими розірвано, у разі їх звернення до органу державної реєстрації актів цивільного стану, відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 15 Розділу 3 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Таким чином, вищевказаними положеннями діючого законодавства, яке регулює порядок державної реєстрації розірвання шлюбу на підставі рішення суду, не передбачено стягнення зі сторін судового процесу витрат в органах РАЦС щодо реєстрації розірвання шлюбу у судовому порядку.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 105, 109 - 113 Сімейного кодексу України, Стаття 16 Конвенції про дискримінацію жінок, Розділу 3 ч. 3 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, які затверджені Наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 року за № 52/5, Розділу 3 ст. 15 ч. 7 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 року за № 2398-VІ, ст. ст. 10, 11, 15, 57-61, 64, 88, 208, 212 - 215, 218, 223, 235, ст. 293-294, 296 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який був зареєстрований 27.04.2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області, актовий запис № 18.
В задоволенні решти позову - відмовити.
Рішення після набрання ним законної сили направити до відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Комінтернівського районного управління юстиції в Одеській області для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області протягом десяти днів з часу його проголошення через Комінтернівський районний суд Одеської області.
Суддя В. К. Барвенко