Справа №784/2843/13 31.10.2013 31.10.2013 31.10.2013
Провадження №22-ц/784/2417/13
Головуючий у першій інстанції-Батченко О.В.
Категорія 48 Доповідач апеляційної інстанції-Данилова О.О.
31 жовтня 2013 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого - Данилової О.О.,
суддів - Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,
при секретарі - Орельській Н.М.,
за участю позивачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, представника відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги
ОСОБА_1
на заочне рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 травня 2013 року та додаткове рішення того ж суду від 26 липня 2013 року у цивільній справі за позовом
ОСОБА_1
до ОСОБА_4
про стягнення аліментів
У березні 2013 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів.
Позивачка зазначала, що з 8 липня 2010 року перебуває ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі. Мають сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. З вересня 2011 року сімейні стосунки припинені, сторони проживають окремо, син проживає з нею та знаходиться на її утриманні, а відповідач, незважаючи на вжиті нею заходи, ухиляється від сплати аліментів. Вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, доходів не має.
Посилаючись на обов'язок ОСОБА_4 утримувати сина та непрацездатну дружину, ОСОБА_1 просила стягнути на утримання сина аліменти в твердій грошовій формі - по 1000 грн. щомісячно, 17 000 грн. аліментів за минулий час (з вересня 2011 року по лютий 2013 року), а також на власне утримання по 600 грн. щомісячно до ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідач ОСОБА_4 у судовому засіданні участі не приймав, своєї думки щодо позову суду не повідомив.
Заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 травня 2013 року та додатковим рішенням того ж суду від 26 липня 2013 року позов задоволено частково. З ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на сина ОСОБА_5 по 400 грн. щомісячно, та аліменти на утримання позивачки по 350 грн. щомісячно (судом допущено описку щодо ім'я, прізвища, по-батькові стягувача). Додатковим рішення того ж суду від 26 липня 2013 року у задоволенні вимог про стягнення аліментів за минулий час відмовлено.
В апеляційних скаргах на судові рішення ОСОБА_1 просила їх скасувати та стягнути аліменти у розмірі, зазначеному в позові. Апелянт посилалась на те, що суд не врахував потреби її сім'ї, можливості відповідача, який має постійну роботу, а висновок про недоведеність підстав стягнення аліментів за минулий час не відповідає обставинам справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість судових рішень в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 8 липня 2010 року (а.с. 4). Від шлюбу мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с. 3). Сторони проживають окремо. Малолітня дитина проживає з матір'ю та знаходиться на її утриманні.
ОСОБА_1 не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (а.с. 6).
У відповідності до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до вимог частини 3 статті 181 СК України кошти на утримання дитини за рішенням суду присуджуються у частці від доходу її батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
За правилами статті 184 СК України умовами визначення аліментів в твердій грошовій сумі є нерегулярний, мінливий дохід, одержання частини доходу в натурі, а також наявність інших обставин, що мають істотне значення.
Проте ОСОБА_4 має постійну роботу, з січня 2006 року працює в ТОВ «Нові технології ЛТД», його дохід має стабільний характер ( а.с.43).
Такі обставини є підставою визначення аліментів на дитину у частці від доходу ОСОБА_4 відповідно до частини 3 статті 181 СК України.
Оскільки суд невірно застосував норми матеріального права, колегія суддів вважає необхідним вийти за межі апеляційної скарги за правилами частини 3 статті 303 ЦПК та змінити рішення суду в цій частині з вищеназваних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Умовою стягнення аліментів за минулий час є доведеність того, що позивач вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати (частина 2).
Проте матеріали справи не містять доказів вжиття позивачкою будь-яких заходів для одержання аліментів від відповідача та ухилення останнього від їх сплати. Зміст sms-повідомлень, на які посилається позивачка ( а.с.52-54), не може бути достатнім доказом цих обставин.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду (додаткового) про відмову у задоволенні вимог про стягнення аліментів на дитину за минулий час.
За положеннями частини 2 статті 75 СК України право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до частини 2 статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Визначення розміру аліментів одному з подружжя здійснюється за правилами статті 80 СК України у частці від заробітку ( доходу) другого з подружжя і ( або) у твердій грошовій сумі. Будь-яких обмежень щодо вибору того чи іншого способу визначення аліментів на утримання подружжя сімейне законодавство не містить.
Отже, визначення способу сплати аліментів на вимогу ОСОБА_1 у твердій грошовій сумі не суперечить чинному законодавству.
Умовою стягнення аліментів одному з подружжя є спроможність другого з подружжя надати таку допомогу.
ОСОБА_4 є працездатною особою, має постійну роботу, а тому має можливість надавати допомогу дружині до досягнення дитиною трирічного віку.
Враховуючи розмір середнього заробітку відповідача за останні п'ять повних місяців роботи (2167 грн.), аліментні зобов'язання щодо дитини, розмір прожиткового мінімуму на непрацездатну особу, обмеження відрахувань з заробітної плати, відсутність у позивачки інших джерел доходу, колегія суддів вважає, що можливостям ОСОБА_4 відповідає сплата аліментів дружині у розмірі 450 грн. на місяць.
Таким чином, судове рішення в частині стягнення аліментів на сина ОСОБА_5 та утримання позивачки підлягає зміні.
Керуючись статтями 309,316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Заочне рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 травня 2013 року змінити в частині стягнення аліментів.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26 березня 2013 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 400 грн. щомісячно, починаючи з 26 березня 2013 року по ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішення від 13 травня 2013 року в частині стягнення судових витрат залишити без змін.
Додаткове рішення від 26 липня 2013 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий Судді