Справа № 554/2903/13-ц
Номер провадження 22-ц/786/3837/2013
Головуючий у 1-й інстанції Тімошенко Н.В.
Доповідач Прядкіна О. В.
06 листопада 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Прядкіної О.В.
Суддів: Пилипчук Л.І., Бутенко С.Б.
При секретарі: Нестеренко А.М.
За участю: представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 17 квітня 2013 року
по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька, -
Заочним рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 17 квітня 2013 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на його утримання в розмірі 1000 грн. щомісячно, починаючи з 12 березня 2013 року.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2на користь держави судовий збір в сумі 229,40 грн.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 03 червня 2013 року заяву ОСОБА_2 про скасування заочного рішення залишено без задоволення.
Рішення оскаржила ОСОБА_2, яка в апеляційній скарзі просить скасувати рішення і ухвалити нове по суті позовних вимог, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав:
Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебували в зареєстрованому шлюбі з 30 червня 1993р. по 05 березня 2013р., від якого мають доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.
У 1995 році ОСОБА_4 удочерив доньку ОСОБА_5 від першого шлюбу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Задовольнивши позовні вимоги про стягнення аліментів з ОСОБА_2, районний суд виходив з того, що позивач за станом здоров"я не займається адвокатською діяльністю і потребує матеріальної допомоги на придбання спеціальних ліків на відновлення свого стану, на санаторно-курортне лікування, що потребує значних коштів.
Проте, погодитись з таким висновком місцевого суду колегія суду не може, так як він зроблений без належного з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін, належної оцінки наданих ними доказів.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_4 посилався на те, що він є пенсіонером та відповідно до довідки № 1127 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Октябрському районі м. Полтави як пенсіонер за віком та отримує пенсію в розмірі 1596 грн. 42 коп. Відповідно до посвідчення ОСОБА_4 є ветераном праці. З 2000 року у нього діагностували хвороби: кардіосклероз, гіпертонію, діабет, 28 січня 2013р. переніс операцію на серці.
Відповідно до ч.1 ст.202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
При вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків слід враховувати, що вказане право батьків, якому кореспондує обов'язок повнолітніх дітей виникає за наявності двох умов: непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина.
Так, позивачу 01.03.2013р. встановлена друга група інвалідності.
Однак сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов'язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу. Тобто, батьків слід визнавати такими, що потребують матеріальної допомоги. Свідченням такої потреби є отримання матір'ю чи батьком доходів, які є меншими за прожитковий мінімум. Згідно діючого законодавства, держава забезпечує необхідним утриманням непрацездатних осіб - пенсією за віком, пенсією з інвалідності, державною допомогою тощо.
Зважаючи на те, що позивач отримує пенсію у розмірі 1596 грн. 42 коп., яка перевищує встановлений ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" від 06 грудня 2012 року N 5515-VI прожитковий мінімум, який становить 1108,00 грн. на одну особу, ним не надано суду належних та допустимих доказів наявності потреби у додатковій матеріальній допомозі.
Відповідно до ст. 201 СК України визначено обов'язкові умови та підстави покладення на дітей обов'язку утримувати своїх батьків: діти досягли вісімнадцяти років; батьки є непрацездатними за віком або за станом здоров'я; батьки потребують матеріальної допомоги; відсутні обставини для звільнення дітей від обов'язку утримувати своїх батьків.
Слід зазначити, що моментом виникнення обов'язку утримувати своїх батьків є наявність усіх перерахованих умов.
Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо.
Як вбачається з інформації державної податкової інспекції у м.Полтаві ОСОБА_4 має відкритими такі види діяльності : надання в оренду власного чи орендованого нерухомого майна та діяльність у сфері права ( а.с.62).
У власності позивача перебуває ? частина нежитлового приміщення по АДРЕСА_1.
Відповідно до облікових карток приватних ТЗ за позивачем зареєстровані автомобіль Volkswagen PASSAT 2001 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, автомобіль УАЗ 469Б ЗНГ, рік випуску 1985, д.н.з.НОМЕР_3, мотоцикл НОМЕР_2, рік випуску 2009 (а.с.98-100).
Згідно ч.1. ст. 205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.
Відповідно до п.21 Постанови Пленуму ВСУ № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» що обов'язок повнолітніх дочки, сина
утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202), не є абсолютним.
На час ухвалення судового рішення судом першої інстанції , відповідач після закінчення у 2009р. Полтавської медичної стоматологічної академії ніде не працює. Згідно договору від 22.07.2013р. про підготовку лікаря-спеціаліста ОСОБА_2 на платній основі зарахована в інтернатуру названої академії.
Таким чином, відповідач не має змоги надавати матеріальну допомогу позивачу, зважаючи на відсутність будь-якого доходу, а ОСОБА_4 відповідно до положень ст.ст. 10,60 ЦПК України не надано доказів наявної потреби у матеріальній допомозі.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення місцевого суду з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст.303, 307, 309 п.п.3,4 ч.1,316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 17 квітня 2013 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом 20 днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий О.В. Прядкіна
Судді: Л.І. Пилипчук
С.Б. Бутенко