Справа № 1316/4731/12 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський В.Є.
Провадження № 22-ц/783/4560/13 Доповідач в 2-й інстанції: Мацей М. М.
Категорія:
28 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Мацея М.М.,
суддів: Монастирецького Д.І., Тропак О.В.,
секретаря: Дідуся О.Р.,
з участю: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на заочне рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_5 про усунення перешкод в здійсненні права власності шляхом виселення, -
Заочним рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 лютого 2013 року позов задоволено. Зобов'язано ОСОБА_7 та ОСОБА_5 не чинити ОСОБА_6 перешкоди в користуванні житловим будинком АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_7 та ОСОБА_5 з житлового будинку АДРЕСА_1.
Вирішено питання судових витрат.
Ухвалою цього суду від 07 березня 2013 року заяву ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення від 01 лютого 2013 року залишено без задоволення.
Заочне рішення оскаржила відповідачка ОСОБА_5
В апеляційній скарзі, посилаючись на незаконність, порушення норм матеріального та процесуального права. просить заочне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Зазначає, що суд ухвалив заочне рішення без повідомлення відповідачів про час та місце слухання справи, тим самим порушив їх права на судовий захист. Крім того, ОСОБА_7 перебуває в Львівському СІЗО, а в спірній квартирі проживає неповнолітня дочка. Вважає, що при ухваленні заочного рішення судом грубо порушено норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта ОСОБА_5 і ОСОБА_8 - ОСОБА_4 та представника відповідача ОСОБА_7 - ОСОБА_3 на підтримання апеляційної скарги, пояснення представника позивачки ОСОБА_6 - ОСОБА_2 на заперечення скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом установлено, що 04 листопада 2010 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було укладено договір іпотеки нерухомого майна, згідно якого ОСОБА_5 зобов'язалась до 04 серпня 2011 року повернути ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 7 820 000,00 грн., що на день укладення договору є еквівалентом 90000 доларів США, а з метою забезпечення належного виконання зобов'язання за договором позики грошових коштів передала в іпотеку належне їй на праві власності будинковолодіння АДРЕСА_1 та земельну ділянку за вказаною адресою площею 0,1768 га, на якій розташоване зазначене будинковолодіння. ОСОБА_6 зареєструвала право власності на зазначені предмети іпотеки.
На вимогу від 28 лютого 2012 року про погашення боргу ОСОБА_5 не відреагувала, борг не повернула, а на вимогу від 07 листопада 2012 року про виселення з будинковолодіння остання не відреагувала.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Частина 4 ст.6 цього Закону встановлює, що якщо будівля (споруда), що передається в іпотеку, розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, така будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій вона розташована.
Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основними зобов'язаннями шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Статтею 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.
Судом та матеріалами справи встановлено, що на підставі договору іпотеки від 04 листопада 2010 року позивачка ОСОБА_6 є власником будинковолодіння та земельної ділянки по АДРЕСА_1.
Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.
У відповідності з ст. 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. На підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Згідно з положеннями ст. 109 ЖК України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Допускається виселення в адміністративному порядку з санкції прокурора лише осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом. Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або основного власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Зважаючи на викладене, судова колегія погоджується з висновками суду. Оскільки такі ґрунтуються на повному та всебічному з'ясуванні обставин справи і відповідно до чинного законодавства.
Доводи апеляційної скарги щодо неналежного повідомлення відповідачів про час і місце розгляду справи і порушення у зв'язку з тим їх прав на судовий захист, перебування ОСОБА_8 у слідчому ізоляторі та проживання у спірному помешканні неповнолітньої дочки останнього, колегія суддів вважає неспроможними, вони не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновків суду.
Матеріалами справи достовірно встановлено, що неповнолітня ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1, не є співвласником зазначеного будинковолодіння чи земельної ділянки, такі на праві приватної власності на час укладення договору іпотеки належали одній відповідачці - ОСОБА_5
За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, подані сторонами докази та правильно визначив характер спірних правовідносин, ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Заочне рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий: Мацей М.М.
Судді: Монастирецький Д.І.
Тропак О.В.