Справа № 438/204/13 Головуючий у 1 інстанції: Гудима Л.Я.
Провадження № 22-ц/783/5857/13 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.
Категорія справи: 52
28 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - судді Цяцяка Р.П.,
суддів Зверхановської Л.Д. і Шашкіної С.А.,
при секретарі Служалі А.Ю.,
за участю позивача ОСОБА_3 і його представника ОСОБА_4; Монастирського І.В. - представника ПАТ „Укрнафта",
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Бориславського міського суду Львівської області від 04 червня 2013 року,
20 лютого 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства „Укрнафта" в особі структурного підрозділу, Бориславської центральної бази виробничого обслуговування, третя особа - ОСОБА_6, в кінцевій редакції позовних вимог якого просив суд 1) скасувати наказ про відсторонення його від роботи від 21.05.2012 року № 109; 2) стягнути з відповідача заробітну плату за час проходження медичного огляду та заробітну плату в розмірі 2/3 встановленої тарифної ставки за час простою з вини роботодавця в період з 21.05.2012 року по день звільнення; 3) поновити пропущений строк на оскарження наказу про звільнення позивача та скасувати наказ від 09 липня 2012 року № 88/к про припинення трудового контракту з ним з підстав, що передбачені п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України; 4) поновити його на роботі оператором котельні 3 розряду Бориславської ЦБВО ПАТ „Укрнафта" та 5) стягнути з відповідача на його користь 300 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Оскаржуваним рішенням у задоволенні вище згаданих позовних вимог відмовлено і позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Апелянт просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги, покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення норм матеріального права.
Вважає, що суд не дав належної оцінки тому, що про дійсну причину вимоги відповідача щодо необхідності проходження ним позачергового медогляду, а саме - заяву 9-ти працівників котельні від 27.04.2012 року та копію службової записки головного енергетика від 10.05.2012 року, він довідався лише у квітні 2013 року, а також не дав належної оцінки довідці про проходження ним періодичного медичного огляду від 23.05.2012 року, яку відповідач не вважав достатньою підставою для допуску позивача до роботи.
Вважає, що відмова у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача заробітної плати за час безпідставного відсторонення його від роботи і проходження ним медичного огляду по день звільнення з роботи суперечить змісту ч.2 ст. 233 КЗпП України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта і його представника на підтримання доводів апеляційної скарги та заперечення цих доводів зі сторони представника відповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
В преамбулі розпорядження начальника ЦБВО від 11.05.2012 року № 04 „Про направлення працівників для проходження додаткового медичного огляду", яким зобов'язано направити операторів котельні ОСОБА_7 та ОСОБА_3 у Бориславську міську центральну лікарню для проходження додаткового медичного огляду, в якості підстав для видачі цього розпорядження зазначено заяву працівників котельні від 27.04.2012 року та доповідну записку головного енергетика від 10.05.2012 року (а.с. 18).
Як визнав в суді сам позивач (апелянт), це розпорядження довели до його відома, однак він відмовився під ним розписуватися, оскільки не був згідний з ним.
Вище наведене спростовує доводи апеляційної скарги стосовно того, що про вище згадані заяву працівників котельні та доповідну записку головного енергетика позивач довідався лише у квітні 2013 року, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині до уваги прийматися не можуть.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме - довідки Центральної міської лікарні м. Борислава від 22.01.2013 року, ОСОБА_7 (рідний брат позивача) виконав вище згадане розпорядження від 11.05.2012 року і пройшов обстеження лікарсько-контрольною комісією, однак згідно її заключення № 86 „ОСОБА_7 працювати оператором котельні не може. Рекомендовано перевід на іншу роботу на тому ж підприємстві" (а.с. 33).
В той же час, позивач не пройшов обстеження згаданою лікарсько-контрольною комісією, в т.ч. - і після відсторонення його від роботи наказом від 21.05.2012 року № 109 (а.с. 19).
Обставини, які передували звільненню позивача з роботи, та обставини самого звільнення за зверненнями ОСОБА_7 і ОСОБА_3 у липні 2012 року були предметом перевірки Територіальною державною інспекцією праці у Львівській області, згідно висновків якої порушень чинного трудового законодавства при відстороненні позивача від роботи у зв'язку з непроходженням ним додаткового медичного огляду та при звільненні його з роботи у подальшому допущено не було (а.с. 77-84).
Незважаючи на звернення до суду з даним позовом зі значним порушенням місячного строку, передбаченого частиною 1 ст. 233 КЗпП України, а саме - через більш, як сім місяців, позивачем так і не було подано до суду в якості доказу відповідних медичних висновків про можливість виконання ним обов'язків оператора котельні, так само, як не було подано таких доказів і в подальшому.
За вище наведених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку про те, що підстави для його скасування відсутні і апеляційну скаргу на нього, яка не спростовує висновків рішення суду, слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити та залишити рішення Бориславського міського суду Львівської області від 04 червня 2013 року без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий:
Судді: