Справа № 454/711/13 Головуючий у 1 інстанції: Пахут С.О.
Провадження № 22-ц/783/6826/13 Доповідач в 2-й інстанції: Мацей М. М.
Категорія: 79
28 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Мацея М.М.,
суддів: Тропак О.В., Шандри М.М.,
секретаря: Дідуся О.Р.,
з участю: представника ОСОБА_2- ОСОБА_3, представника ВДВС -
Пасічника А.Й., представника банку - Очабрук І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 12 березня 2013 року у справі за поданням державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Сокальського районного управління юстиції Львівської області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, -
Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 12 березня 2013 року подання задоволено. Заборонено виїжджати за кордон ОСОБА_2 до виконання ним зобов'язань за рішенням суду.
Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_2
В апеляційній скарзі, посилаючись на незаконність, необґрунтованість, неповне з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні подання державного виконавця.
Зазначає, що судом не перевірено факт одержання боржником усіх документів виконавчого провадження, факту ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням та не з'ясовано чи вживались державним виконавцем інші заходи для забезпечення виконання судового рішення. Вважає, що він не є боржником по даному виконавчому провадженні, а тому правових підстав забороняти йому виїжджати за кордон немає.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_3 на підтримання апеляційної скарги, пояснення ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на заперечення скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ст. 208 ЦПК України судові рішення викладаються у таких формах: ухвали; рішення; постанови.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставинах, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно п.1 ч.1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суду вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Задовольняючи подання, районний суд посилався на заборгованість багатопрофільного приватного малого підприємства «Сатурн-М» на користь стягувача у сумі 6982,85 грн. згідно наказу № 1/769-20/367 від 08 серпня 2011 року і наявність цього невиконаного зобов'язання стала підставою для обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України.
Однак судова колегія з такими висновками районного суду не погоджується, оскільки вони не відповідають обставинам справи, судом допущено порушення норм процесуального права.
Відповідно до п.18 ч.2 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у справі виїзду, боржника - фізичної особи, або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язання за рішенням.
Судом не наведено мотивів ухилення ОСОБА_2 від виконання зобов'язання і у чому полягало таке ухилення та не наведено жодного доказу на підтвердження факту ухилення його від виконання зобов'язання.
Посилаючись на постанову про відкриття виконавчого провадження від 22 серпня 2012 р. та повідомлення Державної міграційної служби щодо наявності у ОСОБА_2 паспорта громадянина України для виїзду за кордон, суд не мав жодних фактичних і правових підстав для заборони ОСОБА_2 виїжджати за кордон, оскільки зазначеним доказам суд не дав жодної оцінки і такі не можуть розцінюватися як ухилення ОСОБА_2 від виконання зобов'язання.
Відтак, оскільки при розгляді районним судом подання державного виконавця були відсутні докази ухилення ОСОБА_2 від виконання покладених на нього зобов'язань, висновок суду про задоволення такого подання є неправомірним та не ґрунтується на нормах цивільного процесуального законодавства.
Колегією суддів у відповідності до ст.303 ЦПК України установлено, що згідно виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, виданої 27 березня 2012 р. (перед відкриттям виконавчого провадження) право вчиняти юридичні дії від імені підприємства має інша, ніж ОСОБА_2, особа.
Таким чином, оскаржувана ухвала, в силу ст.ст. 307 ч.1 п.2, 311 ч.1 п.4, 312 ч.1 п.2 ЦПК України, підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні подання.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.2 п.2, 311 ч. 1 п. 4, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 12 березня 2013 року скасувати та постановити нову ухвалу.
У задоволенні подання державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Сокальського районного управління юстиції Львівської області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий: Мацей М.М.
Судді: Тропак О.В.
Шандра М.М.