Справа № 1319/11217/12 Головуючий у 1 інстанції: Чорна С.З.
Провадження № 22-ц/783/5660/13 Доповідач в 2-й інстанції: Зверхановська Л. Д.
Категорія:27
28 жовтня 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Зверхановської Л.Д.
суддів: Штефаніци Ю.Г., Цяцяка Р.П.
при секретарі: Служалі А.Ю.
з участю: представника позивача - Жулинського А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 14 червня 2013 року,
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 14 червня 2013 року задоволено позов Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет застави.
Звернуто стягнення на рухоме майно, що перебуває в заставі ПАТ "ПроКредит Банк" відповідно до Договору застави транспортних засобів №0305-Д31 з майновими поручителями від 07.02.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом ЛМНО ОСОБА_5 та зареєстрованим в реєстрі за №522, шляхом реалізації на прилюдних (публічних) торгах, а саме:
транспортний засіб: тип - Фургон-С, марка ЗИЛ, модель 431412, 1992 р.в., колір синій, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_9, реєстраційний НОМЕР_4, який належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_5, виданого Вінницьким МРЕО ДАІ УМВС України у Вінницькій області з початковою ціною для реалізації 24 745 грн.;
транспортний засіб: тип - легковий комбі-В, марка ВАЗ, модель 2108, 1990 р.в., колір червоний, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_6, реєстраційний № НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_4, ІПН НОМЕР_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_7, виданого Львівським МРЕВ ДАІ УМВС України у Львівській області 26.12.2000року, з початковою ціною для реалізації 10 605 грн.
Вирішено за рахунок коштів, отриманих від реалізації предметів застави, частково задоволити вимоги ПАТ "ПроКредит Банк" за договором про надання траншу №3.21138/0305 від 31.03.2008р. в розмірі 237 125,18 грн.
Вирішено питання судових витрат.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_3.
В апеляційній скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права і підлягає скасуванню в частині звернення стягнення на транспортний засіб: тип -Фургон-С, марка ЗИЛ, модель 43412, 1992 року випуску, реєстраційний НОМЕР_8, який належить ОСОБА_3 Вказує, що являється добросовісний набувачем даного транспортного засобу, оскільки не знав та не міг знати про знаходження майна у заставі на момент придбання транспортного засобу. Звертає увагу суду, що транспортний засіб був знятий з обліку і поставлений на облік в органах державної автоінспекції без повідомлення апелянта про наявність права застави на вказаний транспортний засіб. Вважає, що причиною відчуження транспортного засобу стало невиконання позивачем п. 2.12 умов договору застави від 07 лютого 2006 року, а тому апелянт не міг знати про перебування майна у заставі і наявність обтяжень щодо його відчуження. Покликається на порушення судом ст.ст.32, 109 ЦПК України.
Крім цього зазначає, що до участі даної справи необхідно залучити заставодавця, який неправомірно відчужив транспортний засіб та з'ясування обставин добросовісності набуття права власності на автомобіль.
Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в частині звернення стягнення на транспортний засіб: тип-Фургон-С, марка ЗИЛ, модель 43412, 1992 року випуску, реєстраційний НОМЕР_8, який належить ОСОБА_3.
Колегія суддів вважає можливим розглядати справу у відсутності осіб, які беруть участь у справі, у тому числі і апелянта ОСОБА_3, котрі належним чином відповідно до вимог ст.ст.74-76 ЦПК України повідомлені про час та місце розгляду справи, але не з'явилися в судове засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення відповідає даним вимогам.
Районним судом встановлено, що 07.02.2006 року між ЗАТ «ПроКредит Банк» (повним правонаступником якого є ПАТ «ПроКредит Банк») та ОСОБА_6 було укладено рамкову угоду №0305, згідно якої позивач зобов»язався на положеннях та умовах цієї угоди та договорів про надання траншу відкрити клієнту кредитну лінію загальною сумою за договорами 100 000 доларів США строком на 84 місяці.
31 березня 2008 року відповідно до даної рамкової угоди між банком та ОСОБА_6 було укладено договір про надання траншу №3.21138/0305 (із змінами відповідно до договору про внесення змін №1 від 20 січня 2009 року), згідно якого позивач надав ОСОБА_6 кредит у розмірі 20 000 доларів США строком на 30 місяців зі сплатою 16 % річних за користування кредитом.
07.02.2006 року в якості забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором укладено договір застави транспортних засобів №0305-Д31 з майновими поручителями, посвідчений приватним нотаріусом ЛМНО ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за №522, згідно якого заставодавці передають позивачу у заставу: транспортний засіб: тип - Фургон-С, марка ЗИЛ, модель 431412, 1992 р.в., колір синій, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_9, реєстраційний № НОМЕР_3, який належить на праві власності ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2, виданого Львівським МРЕВ ДАІ УМВС України у Львівській області 02.11.2004 року, оціночна вартість згідно договору - 24 745,00 грн., а також транспортний засіб: тип - легковий комбі-В, марка ВАЗ, модель 2108, 1990 р.в., колір червоний, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_6, реєстраційний № НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_4, ІПН НОМЕР_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_7, виданого Львівським МРЕВ ДАІ УМВС України у Львівській області 26.12.2000р. з початковою ціною для реалізації 10 605,00 грн.
Відповідно до ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
ОСОБА_6 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконала, не повернула отримані кошти та не сплатила нараховані відсотки згідно встановленого графіку і станом на 14 листопада 2012 року загальна сума заборгованості ОСОБА_6 становить 237 125,18 грн.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 24.02.2012 року задоволено позов ПАТ «ПроКредит Банк» про стягнення боргу солідарно з ОСОБА_6, як позичальника, та ОСОБА_8, ОСОБА_9, як поручителів, у розмірі 238 619,40 грн.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способи захисту цивільних прав та інтересів судом визначений ст..16 ЦК України. Крім перелічених у ч.2 цієї статті способів захисту, також зазначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів по договору застави в судовому порядку визначений Законом України «Про заставу».
Згідно ст.ст.19, 20 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Згідно ч.1 ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення на предмет застави.
Відповідно до ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.
Районним судом встановлено, що транспортний засіб марки «ЗИЛ» д.н.з. НОМЕР_3, який належав ОСОБА_7, 30.05.2009 року був реалізований нею ОСОБА_3 та йому присвоєно новий реєстраційний номер: транспортний засіб: тип - Фургон-С, марка ЗИЛ, модель 431412, 1992 р.в., колір синій, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_9, реєстраційний № НОМЕР_4, який належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_5, виданого Вінницьким МРЕО ДАІ УМВС України у Вінницькій області.
Частиною 2 ст.586 ЦК України визначено, що заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.
Аналогічне положення закріплено і у п.4.1.3 договору застави від 07.02.2006 року.
ОСОБА_7 грубо порушила умови Договору застави транспортних засобів №0305-Д31 з майновим поручителями від 07.02.2006р., а саме п.4.1.3. даного Договору.
Згідно ч.1 ст.27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.
У відповідності до ч.3 ст.9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком випадків.
У відповідності до ст.10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього майна.
Згідно із ч.3 ст.577 ЦК України застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
У Державний реєстр обтяжень рухомого майна відомості про обтяження транспортних засобів відповідно до договору застави від 07.02.2006 року були внесені 04.12.2007 року(а.с.17).
Відтак, твердження апелянта про те, що він є добросовісним набувачем спірного транспортного засобу, а тому на цей транспортний засіб не може бути звернено стягнення як на предмет застави, колегія суддів вважає неспроможними.
Не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги і доводи апелянта у тій частині, що позивачем не виконано п. 2.12 умов договору застави від 07 лютого 2006 року.
Колегія суддів вважає безпідставними також твердження апелянта про те, що судом порушено вимоги ст.ст.32, 109 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає.
Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду, передбачена ЦПК України, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 14 червня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: