Справа № 456/4309/13-к
Провадження № 1-кп/456/196/2013
"29" жовтня 2013 р. Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі: головуючої - судді Гули Л. В.
при секретарі Петренко Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию справу на підставі обвинувального акта в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013150130000744 від 16.04.2013 року, стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
з участю : зі сторони обвинувачення - прокурора Лехуша А.А.
потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3
представників потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5,
ОСОБА_1 16.04.2013 року о 15 год. 40 хв., маючи умисел на протиправне заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, переслідуючи мету власної користі та наживи, перебуваючи в м. Стрию по вул. Львівській, де реалізовуючи свій єдиний злочинний умисел щодо відкритого викрадення чужого майна, відкрито заволодів майном потерпілого ОСОБА_2, а саме : золотим ланцюгом з хрестиком загальною вагою 8,17 г вартістю 2042 грн. та золотою каблучкою вагою 5,47 г вартістю 1367 грн., після чого залишив місце події, тим самим завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 3409 грн.
Крім цього, 01.05.2013 року близько 10 год. 00 хв. ОСОБА_1, маючи умисел на протиправне заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, переслідуючи мету власної користі та наживи, перебуваючи в місті Стрию по вулиці Січових Стрільців, де реалізовуючи свій єдиний злочинний умисел щодо відкритого викрадення чужого майна, відкрито заволодів майном неповнолітньої потерпілої ОСОБА_3, а саме : мобільним телефоном марки ''Samsung Wawe GT-S 5250'' білого кольору вартістю 600 грн. із сім картою мобільного оператора ''Лайф'' вартістю 10 грн., на рахунку якої грошей не було, після чого залишив місце події, тим самим завдав потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 610 грн.
Тобто, обвинувачений ОСОБА_1 визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а саме : у відкритому викраденні чужого майна, вчиненому повторно.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та надав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення, зокрема, про те, що дійсно 15.04.2013 року близько 14 год. 00 хв., прогулюючись вулицею Львівською м. Стрия, що неподалік Стрийського аграрного коледжу, побачив невідомого хлопця віком близько 16-17 років, який чекав на зупинці маршрутку. Коли маршрутка під'їхала, зайшов разом з ним у маршрутку та побачив на його шиї золотий ланцюжок. В цей момент у нього виник умисел на заволодіння ним. Під'їхавши до супермаркету ''Сільпо'', вони вийшли з маршрутки, а потерпілий ОСОБА_2 попрямував у напрямку Стрийського аграрного коледжу, якого він наздогнав біля кафе ''Львів'янка'' та попросив подивитися на ланцюжок. Золоту каблучку потерпілий віддав йому добровільно під загрозою того, що він не поверне йому золотий ланцюжок. Жодного опору потерпілий не чинив, з його боку також погроз чи вимагання не було. ОСОБА_6, якого він зустрів на вул. Б. Хмельницького неподалік церкви, в цей час стояв неподалік та не бачив, як він заволодів золотими прикрасами потерпілого ОСОБА_2 Вказані речі мав на меті здати в ломбард, а за виручені кошти погасити грошовий борг. Викрадені ним золоті речі добровільно повернув потерпілому ОСОБА_2
Крім цього, 01.05.2013 року близько 10 год. 00 хв., знаходячись на зупинці біля дитсадка ''Барвінок'', що на вулиці С. Стрільців у м. Стрию, побачив свою знайому ОСОБА_3 та попросив у неї мобільний телефон для здійснення дзвінка, маючи умисел на заволодіння ним та не маючи на меті його повертати. Переконавшись, що поряд немає сторонніх осіб та настав сприятливий момент для його втечі, почав тікати з мобільним телефоном ОСОБА_3, яка кричала слідом за ним та вимагала повернути мобільний телефон. Сів у таксі та поїхав у ломбард ''Скарбниця'', що в місті Стрию по вул. Валовій, де за телефон отримав 250 грн. У вчиненому щиро розкаюється, просить його суворо не карати, так як матеріальна шкода потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ним повністю відшкодована.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють жодних обставин справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам судового провадження те, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Таким чином, аналізуючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винність обвинуваченого ОСОБА_1 доведена повністю та об'єктивно.
Отже, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ст. 186 ч. 2 КК України, оскільки він повторно вчинив відкрите викрадення чужого майна.
При призначенні покарання обвинуваченому по даній справі суд суворо дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів, а з врахуванням того, що позбавлення волі є одним із найсуворіших покарань, тому таке покарання слід призначати до реального відбування тільки тоді, коли у суду є достатнє переконання, що звільнення особи від відбування такого, не сприятиме виправленню засудженого.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує обставини кримінального правопорушення, його наслідки, характер та ступінь участі обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, дані про особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує характер та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, фактичні обставини справи, конкретний характер і ступінь участі обвинуваченого у вчиненому ним кримінальному правопорушенні, тяжкість заподіяних кримінальним правопорушенням наслідків, спосіб вчинення кримінального правопорушення і його мотиви, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, притягувався до кримінальної відповідальності за ст. 190 ч. 1 КК України, однак був звільнений у зв'язку з примиренням з потерпілою, неодружений, не працює, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, розкаюється у вчиненому, під час досудового розслідування сприяв розкриттю кримінального правопорушення, позицію потерпілих, які претензій до нього не мають, просять карати за законом, обставини, що пом'якшують покарання, якими, на думку суду, є щире каяття, сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обставин, які обтяжують покарання. Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, його щире каяття, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності, та беручи до уваги всі вказані обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд прийшов до переконання, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства, а тому необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання в межах санкції інкримінованої йому статті КК України у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Речові докази : золотий ланцюжок з хрестиком та золоту чоловічу каблучку з камінцем, передані на зберігання потерпілому ОСОБА_2, слід залишити в його власності ; мобільний телефон марки ''Samsung Wawe GT-S 5250'' білого кольору із сім картою мобільного оператора ''Лайф'', переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_3, слід залишити в її власності.
Цивільний позов не заявлений.
Процесуальних витрат по справі немає.
Керуючись ст., ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, та призначити покарання за ст. 186 ч. 2 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить новий злочин і виконає покладені на нього судом обов'язки.
Згідно зі ст. 76 п., п. 3, 4 КК України зобов'язати ОСОБА_1 повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця свого постійного проживання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Речові докази : золотий ланцюжок з хрестиком та золоту чоловічу каблучку з камінцем, передані на зберігання потерпілому ОСОБА_2, залишити в його власності ; мобільний телефон марки ''Samsung Wawe GT-S 5250'' білого кольору із сім картою мобільного оператора ''Лайф'', переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_3, залишити в її власності.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Стрийський міськрайонний суд шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Л.В.Гула