Справа № 1-424/2011
Провадження № 1/456/42/2013
іменем України
"21" жовтня 2013 р.
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді Бораковського В. М.
при секретарі Проців І.В.
з участю прокурора Пристаюка В.Б.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працює,
невійськовозобов'язаного, без постійного місця проживання, раніше судимого: 1) 20.09.1990 р. Стрийським міським судом за ч.2 ст.229-6
КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.45 КК
України призначено іспитовий строк тривалістю 1 рік; 2) 13.06.1991
р. Стрийським міським судом за ч.2 ст.81 КК України до 1 року
виправних робіт, на підставі ст.43 КК - призначено покарання 1 рік
4 місяці позбавлення волі; 3) 23.02.1994 р. Шевченківським районним судом м. Львова за ч.2 ст.229-6 КК до 3 років позбавлення
волі; 4) 26.07.1996 р. Стрийським міським судом за ч.3 ст.140 КК
України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 5)
29.05.2003 р. Стрийським міським судом за ч.3 ст.185, ч.2 ст.15,
ч.2 ст.185, ч.1 ст.296, ч.1 ст.309 КК України до 3 р. 6 міс.
позбавлення волі; 6) 30.10.2006 р. Стрийським міським судом за ч.2
ст. 185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.370 КК України до 3 р. 2 міс. позбавлення
волі; 7) 20.04.2011 р. Стрийським міськрайонним судом за ч.2
ст.263, ч.2 ст.309 КК України до 2 р. 1 міс. позбавлення волі; 8)
05.08.2011 р. Дрогобицьким міськрайонним судом за ч.1 ст.358, ч.3
ст.358, ч.2 ст.263 до штрафу в розмірі 1020 грн.,
за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.3 ст.15; ч.2 ст. 185 КК України -
встановив:
ОСОБА_2 18 серпня 2011 року, близько 10 год., реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, повторно, шляхом розбиття вікна, проник у квартиру №2, що по вул. Івана Франка,14 в м.Стрию, звідки таємно викрав: пральну машинку марки «Рига-8» вартістю 160 гривень, пральну машинку марки «Уріка» вартістю 200 гривень, три чоловічі сорочки, одна з яких - білого кольору, в зелену полоску вартістю 20 гривень, друга - жовто-зеленого кольору в клітинку вартістю 20 гривень, третя - голубого кольору вартістю 20 гривень та три пари джинсів: дві пари - синього кольору вартістю по 150 гривень кожні, інші - чорного кольору вартістю 150 гривень, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 720 гривень.
Крім цього, ОСОБА_2, 19 серпня 2011 року, близько 17 години, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, повторно, намагався таємно викрасти одну чавунну кришку люка каналізаційного колодязя вартістю 902 гривні, яка належить КП «Стрийводоканал», що знаходилася на проїзній частині дороги, навпроти будинку №10 по вул. Шашкевича м. Стрия, однак злочину не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, так як на місці вчинення злочину був виявлений мешканцем одного із будинків, який розташований неподалік місця вчинення злочину, і в подальшому був затриманий працівниками міліції.
Крім цього, ОСОБА_2, 03 вересня 2011 року, близько 16 години, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, повторно, шляхом вибиття дверей, проник у будинок №12, що по вул. Добрівлянській в м.Стрию, звідки таємно викрав майно ОСОБА_4, а саме: автомобільний ножний насос з манометром сірого кольору вартістю 50 гривень, телефонний апарат сірого кольору вартістю 40 гривень, три шерстяні покривала, два з яких біло-синього кольору, інше - біло-червоного кольору вартістю 30 гривень кожне, парасолю чорного кольору вартістю 20 гривень та парасолю сірого кольору вартістю 20 гривень, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 220 гривень.
В судовому засіданні підсудний вину визнав частково та суду пояснив, що приблизно за тиждень до крадіжки він дійсно був вдома у ОСОБА_3, там ночував, проте жодного майна у потерпілого він не викрадав. Зранку 18.08.2011р. пішов у міліцію до ОСОБА_5, який йому сказав, що потрібно вчинити крадіжку у ОСОБА_3, на що він погодився. Після цього він, працівники міліції ОСОБА_5 і ОСОБА_6 сіли в їх службовий автомобіль і поїхали на вулицю ОСОБА_7 до будинку, де живе ОСОБА_3 Приїхавши, він самостійно вибив ліктем вікно, заліз в квартиру і відкрив двері зсередини працівникам міліції. В кімнату зайшов ОСОБА_6 і сказав, щоб він брав пральні машинки, а потім ще почав добирати якісь речі. Він взяв пральні машинки, а речі брати не хотів, бо вони йому не підходили по розміру. Однак, ОСОБА_6 сказав, що їх треба брати. Приблизно через 2 тижні ці речі вони закинули на горище одного закинутого будинку. Після цього викликали слідчих, щоб зробити вилучення цих речей. Слідчі приїхали, все пофотографували, а потім він зніс ці речі назад у багажник їх автомобіля. Пральні машинки він здав у пункт прийому біля «Лотоса» близько обіду. Коли їх здавав, то поряд в машині сиділи ОСОБА_5 і ОСОБА_6, спостерігаючи за цим. Отримав за них 100 грн. Гроші залишив собі, витратив на власні потреби. Пральні машинки здав ОСОБА_8, який там працював.
Щодо крадіжки люка, підсудній суду пояснив, що вранці прийшов у відділення міліції, бо напередодні ОСОБА_5 йому сказав, що потрібно піти викрасти люк. Разом з ним ОСОБА_5 направив ОСОБА_9 і ОСОБА_10. ОСОБА_5 йому сказав, що він про все домовився, і коли він буде знімати люк, то до нього підійде колишній міліціонер - ОСОБА_11, далі мав підбігти ОСОБА_12 і ОСОБА_10, які його ніби-то затримають і викличуть міліцію. Йому дали лом, який він сховав у рукаві. ОСОБА_12 і ОСОБА_10 йшли попереду нього, він йшов позаду них. Вони йому вказали на каналізаційний люк, який потрібно викрасти, самі стояли за деревом. Він підійшов до люку, підважив його ломом і відсунув в сторону. Спочатку ніхто не підходив, але через деякий час прийшов міліціонер, який почав кричати до нього, що він злодій. Тоді підійшли ОСОБА_12 і ОСОБА_10, викликали чергову машину. Вони поїхали у відділення, від нього відібрали пояснення і ОСОБА_5 сказав, щоб він прийшов близько 23 год., а вони ще поїздять по місту і подивляться, де ще є люки. До вчинення цього злочину його спонукали працівники міліції, бо їм потрібно було зробити показники. Він усвідомлював, що вчиняє злочини. Близько 22 год. вони поїхали на вулицю поблизу пологового будинку. З ним був ОСОБА_5, ОСОБА_13, ОСОБА_12 і ОСОБА_10 ОСОБА_11 вони зняли ще один каналізаційний люк, погрузили його в машину та поїхали далі в мікрорайон. Протоколи він не читав. Визнає, що брав участь у вчиненні злочинів, проте стверджує, що його спонукали до цього працівники міліції і злочини він вчиняв у співучасті з ними. Просить суд його суворо не карати.
Крім цього підсудний ОСОБА_2 суду пояснив, що 03 вересня 2011 року, близько 16 години, разом із вищевказаними працівниками міліції приїхав на їхньому автотранспорті до будинку №12, що по вул. Добрівлянській. Він дійсно вибив двері, проник у будинок, звідки таємно викрав майно ОСОБА_4, яке вони погрузили в машину, а пізніше він написав явку з повинною за вчинення данного злочину. Однак вказує, що злочин він вчинив разом із працівниками міліції.
Вина підсудного у вчиненні ним злочинів підтверджується наступними доказами у справі:
- показами в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_3, який підтримав дані ним на досудовому слідстві показання і пояснив суду, що 18 серпня 2011 року він був в місті, коли повернувся додому, то побачив, що в нього вибите вікно. Коли зайшов до хати, то побачив, що в нього викрали дві пральні машинки. Сусіди його повідомили, що бачили, як двоє чоловіків витягали з його будинку машинки. Пізніше він побачив, що зникли ще джинси, сорочки, спортивна сумка з речами. Тоді він вирішив звернутися до міліції. По описах сусідів він відразу зрозумів, що це був ОСОБА_2, а відносно другого чоловіка, то він не знає, хто б це міг бути. Сусіди йому вказали на напрямок, куди чоловік поніс викрадені речі;
- показами в судовому засіданні представника цивільного позивача ОСОБА_14, який суду пояснив, що в 2011 році його повідомили про викрадення кришки каналізаційного люку в районі вулиці Заньковецької в м. Стрию. Потім слідчі під розписку повернули йому кришку люка. Цивільний позов він не заявляв, претензій до підсудного немає, люк їм повернули. Вважає, що підсудного слід покарати відповідно до закону;
- даними на досудовому слідстві й перевіреними в судовому засіданні показами потерпілого ОСОБА_4, згідно яких 03.09.2011р. він, прийшовши до свого житлового будинку, який знаходиться в м.Стрию по вул. Добрівлянській,12, виявив, що з будинку зникли автомобільний ножний насос з манометром, три шерстяні покривала, телефонний апарат, парасолі чорного та сірого кольору. Останній раз в будинку він був 01.09.2011 р. Через деякий час викрадені речі йому були пред'явлені в відділенні міліції для впізнання. Там йому стало відомо, що їх викрав ОСОБА_2 (Т.1 а.с.168);
- показами в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_15 - доньки ОСОБА_4, який помер 28.02.2013р., про те, що їй від батька відомо про те, що 03.09.2011р. з його квартири в м. Стрию по вул. Добрівлянській,12 були викрадено речі. В подальшому було встановлено, що цей злочин вчинив ОСОБА_2 Жодних претензій до підсудного вона немає, цивільний позов не заявляла;
- даними на досудовому слідстві й перевіреними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_8, який суду пояснив, що пральні машинки йому продав ОСОБА_2, вони вже були у використанні, фірми «Рига». В той день він прийшов на пункт прийому склотари та металобрухту, куди прийшов і невідомий йому чоловік, який тягнув дві пральні машинки. Останній запропонував йому купити їх за 100 грн., на що він погодився. Він купив їх і залишив в підсобному приміщенні біля магазину «Лотос», що по вул. Шевченка. Через кілька днів до нього прийшли працівники міліції, які повідомили, що ці пральні машинки викрадені та вилучили їх;
- показами в судовому засіданні свідка ОСОБА_11, який повністю підтримав дані ним на досудовому слідстві показання і суду пояснив, що події мали місце в неділю 2011 року, приблизно о 16-17 год. Почувши грюкіт, він виглянув у вікно і побачив, як невідомий йому чоловік за допомогою лому для бортування коліс, знімає каналізаційний люк, який знаходився напроти його будинку. Він вирішив спуститись вниз і спитав в нього, що він робить. Коли він прийшов на місце, то люк був уже знятий, а мужчина, який це зробив, сказав йому, що хоче здати люк на металолом, щоб купити собі щось поїсти. Після цього він відібрав у цього мужчини з рук лом і викликав міліцію, які приїхали приблизно через 15-20 хв. До цього часу підсудний поводив себе спокійно, нікуди не втікав, опору не чинив. Працівники міліції, які прибули на місце, склали протокол;
- показами в судовому засіданні свідка ОСОБА_5, який суду пояснив, що ОСОБА_2 вчинив ряд злочинів, в основному це були крадіжки. Він прийшов у міліцію, звернувся до чергового повідомивши йому, що скоїв злочин. Черговий направив його у карний розшук до нього. ОСОБА_2 написав явки з повинною, дав пояснення. Вони проводили розшукові заходи, встановлювали потерпілих, ходили на пункт прийому (по епізоду викрадення пральних машинок у ОСОБА_3П), проводили відтворення, на яких ОСОБА_2 все розказував як було. Такі самі заходи проводилися і по крадіжці майна з квартири ОСОБА_4 ОСОБА_2 повідомив, що пральні машинки з квартири ОСОБА_3 викрадав сам. По епізоду викрадення майна у ОСОБА_3 зазначає, що все, що говорить підсудний - це неправда. По епізоду викрадення люку повідомив, що до свідка ОСОБА_11 він того дня не телефонував і взагалі його не знав. Про те, що крадіжку речей з квартири ОСОБА_3 вчинили двоє людей йому нічого не відомо, оскільки йому особисто про це ОСОБА_3 не повідомляв, а ОСОБА_2, коли давав пояснення і писав явку з повиною казав, що був один. В них є службова машина ВАЗ 2107 срібного кольору. Підсудний ОСОБА_2 їздив в цій машині всього один раз, коли його везли на відтворення, яке проводив слідчий в кінці досудового слідства. Жодного речового доказу в машині не перевозилось;
- показами в судовому засіданні свідка ОСОБА_6, який суду пояснив, що погано пригадує події, оскільки минуло багато часу. Може сказати лише одне, що підсудний ОСОБА_2 обвинувачувався у вчиненні ряду крадіжок. По епізоду викрадення майна у ОСОБА_3 знає, що ОСОБА_2 здав викрадені пральні машинки на металобрухт. Він в квартирі ОСОБА_3 не був і речей не брав. Того, про що говорить підсудний не було. По епізоду викрадення каналізаційного люку йому не відомо нічого, лише те, що підсудний ОСОБА_2 був затриманий на місці працівниками патрульно-постової служби і доставлений у відділок. По епізоду крадіжки майна ОСОБА_4 знає, що деякі з тих речей, які були викрадені з квартири ОСОБА_4, були вилучені у ОСОБА_2, які саме, точно не пригадує. Знає, що їх вилучав слідчий Кулак І.Р. Особисто він за тою адресою не був, в будинок не заходив;
- показами в судовому засіданні свідка ОСОБА_16, який суду пояснив, що він проводив розслідування по даній кримінальній справі, деталей не пригадує, оскільки пройшло багато часу. Він відбирав явки з повинною у підсудного. Вину підсудний визнав повністю, розповів все без тиску та примусу, в присутності свого захисника. Слідство проводилося повно, всебічно та об'єктивно. По другому епізоду - викрадення майна у ОСОБА_3 пам'ятає лише те, що була явка з повинною, пояснення потерпілого. Про те, чи були виявлені речі, пральні машинки він не знає. По епізоду викрадення каналізаційного люку пам'ятає, що підсудний ОСОБА_2 був затриманий на місці події. Також пам'ятає, що відтворення проводилося по всіх епізодах;
- протоколами огляду місця події від 19.08.2011р. (Т.1 а.с.77-80), 22.08.2011 р. (Т.1 а.с.7-10), 23.08.2011 р. (Т.1 а.с.15-16), 07.09.2011р. (Т.1 а.с.147-148, 153-154), 08.09.2011р. (Т.1 а.с.157-158), в яких описано місце вчинення ОСОБА_2 злочинів;
- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 05.09.2011 р. (Т.1 а.с.113-117), згідно якого ОСОБА_2 відтворив обстановку та обставини вчинення ним злочинів 18.08.2011 р., 19.08.2011 р.;
- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 13.09.2011р. (Т.1 а.с.170-172), згідно якого ОСОБА_2 добровільно відтворив обстановку та обставини подій, які мали місце близько 10 год. 18 серпня 2011р., близько 16 год. 3 вересня 2011р.;
- протоколом огляду речових доказів та постановою про визнання та прилучення до справи речових доказів: двох пральних машинок «Уріка» та «Рига-8», двох мішків і монтировки, кришки люку (Т.1 а.с.123-124);
- довідкою ПП «ОСОБА_17В.» від 30.08.2011 р., згідно якої вартість пральної машини марки «Рига-8» становить 160 грн., вартість пральної машини марки «Уріка» становить 200 грн. (Т.1 а.с.18);
- довідкою КП «Стрийводоканал» №501 від 05.09.2011 р., згідно якої вартість одного чавунного люка каналізаційного колодязя становить 902 грн. (Т.1 а.с.88);
- довідкою КП «Антей» №511 від 07.09.2011 р. про вартість автомобільного насосу з манометром, телефонного апарату; трьох шерстяних покривал (Т.1 а.с.152);
- протоколом огляду речових доказів та постановою про визнання та прилучення до справи речових доказів: трьох покривал, стаціонарного телефону та насосу (Т.1 а.с.176-177).
Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають.
Таким чином винність підсудного ОСОБА_2 доведена і його дії слід кваліфікувати за ч.3 ст. 185, ч.3 ст.15; ч.2 ст. 185 КК України.
Показання підсудного, дані в суді про те, що злочини він вчиняв за ініціативи працівників міліції, суд вважає недостовірними, розцінює їх як форму захисту з метою уникнення відповідальності за скоєне, оскільки зазначені показання спростовуються вищенаведеними доказами та їх аналізом.
Суд вважає, що покази, які давав підсудний невдовзі після вчинення ним злочинів й відразу після затримання, в яких детально розповів про обставини вчинення ним крадіжок майна потерпілих, є правдивими, а потім змінені підсудним з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Так, у своїх власноручно написаних явках з повинною (Т.1 а.с.12, 82, 150), при допиті його як підозрюваного (Т.1 а.с.111-112, 169), ОСОБА_2 описав не лише подію злочину, але й повідомив про всі обставини викрадення майна потерпілих, зокрема, зазначив час, місце, мотив та спосіб вчинення злочинів.
В подальшому ці показання були підтверджені ОСОБА_2 на відтворенні обстановки та обставин події та при допиті його як обвинуваченого (Т.1 а.с.113-117, 170-172).
Під час слідчої дії ОСОБА_2 в присутності значної кількості осіб (понятих та інших учасників слідчої дії) давав показання про визнання вини, і незаконні методи слідства до нього не застосовувалися.
Свої показання на досудовому слідстві як обвинувачений, ОСОБА_2 давав в присутності адвоката ОСОБА_18 в приміщенні Стрийського МВ ГУ МВСУ (Т.1 а.с.184-185).
Суд визнає такими, що відповідають дійсності показання ОСОБА_2 як підозрюваного та обвинуваченого про обставини вчинених ним злочинів, оскільки вони узгоджуються з іншими об'єктивними доказами у справі.
З цих же підстав суд не приймає до уваги показання ОСОБА_2, дані ним в судовому засіданні під час розгляду кримінальної справи.
Тому, оцінюючи визнавальні показання підсудного на досудовому слідстві в сукупності з іншими доказами у справі, суд вважає їх належними й допустимими доказами, які підтверджують вину підсудного у вчиненні злочинів.
Версії, висунуті підсудним про причетність до злочину працівників міліції, судом перевірені, не знайшли свого підтвердження, спростовані показаннями працівників міліції - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_16, і до уваги не приймаються.
Крім того органами досудового слідства пред'явлено ОСОБА_2 обвинувачення у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.185 КК України, а саме, що він 11 серпня 2011 року, близько 11 год. 30 хв., реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, повторно, знаходячись у квартирі №2, що по вул. Івана Франка,14 м. Стрия, що належить ОСОБА_3, таємно викрав із кишені штанів ОСОБА_19, який в той час спав на ліжку в даній квартирі, мобільний телефон марки «Нокіа-1616», вартістю 365 гривень, в якому знаходився стартовий пакет оператора «Діджус», вартістю 25 гривень, на рахунку якого грошей не було, чим спричинив останньому матеріальної школи на загальну суму 390 гривень.
Досудове слідство, як на докази вчинення ОСОБА_2 вказаних злочинних дій, покликається на явку з повинною підсудного, показання потерпілого ОСОБА_19 та свідка ОСОБА_3
Пленум Верховного Суду України в п.19 Постанови від 01 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» роз'яснив, що відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також на доказах, отриманих незаконним шляхом. Якщо сумніви у винуватості підсудного не були усунені в ході судового слідства, суд або суддя, виходячи із презумпції невинуватості та необхідності тлумачення всіх сумнівів на користь підсудного, виносить щодо нього виправдувальний вирок.
Суд, виходячи із презумпції невинуватості підсудного вважає, що ОСОБА_2 по даному епізоду слід визнати невинним і по суду виправдати, оскільки участь підсудного у вчиненні даного злочину не доведена жодними доказами у справі.
Даний висновок суду ґрунтується на зібраних та перевірених в судовому засіданні доказах у справі:
- показаннях підсудного про те, що він вказаного злочину не вчиняв і телефону у потерпілого ОСОБА_19 не викрадав;
- показаннях потерпілого ОСОБА_19 про те, що 11 серпня 2011 року він дійсно був у помешканні ОСОБА_3 і мав при собі мобільний телефон, вважає, що його викрав ОСОБА_2, оскільки окрім них трьох, в помешканні більше нікого не було, проте точно ствердити, що це був підсудний не може;
- показаннях свідка ОСОБА_3 про те, що 11 серпня 2011 року він, ОСОБА_2 ю.Є. та ОСОБА_19 вживали спиртні напої у його помешканні, вранці виявили, шо телефон зник, вважає, що телефон викрав ОСОБА_2, оскільки крім них трьох в квартирі більше нікого не було, проте точно ствердити, що це був підсудний не може, оскільки після пропажі телефону він із потерпілим обшукали одяг підсудного за його згодою і у нього не виявили телефону.
Наведені показання потерпілого та свідків не дають суду підстав вважати, що телефон був викрадений саме підсудним ОСОБА_2, досудовим слідством не здобуто жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував участь підсудного у вчиненні даного злочину.
Показання потерпілого ОСОБА_19 та свідка ОСОБА_3 про обставини вчинення злочину, не дають підстав суду вважати, що вказаний злочин був вчинений саме підсудним ОСОБА_2
Суд бере до уваги показання підсудного про те, що злочину він не вчиняв, вважає такі покази чіткими, послідовними, такими, що відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються іншими зібраними в судовому засіданні доказами.
Окрім цього, на підставі постанови Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 04.04.2013 р. (Т.2 а.с.181-184), в порядку ст.315-1 КПК України, органами досудового розслідування проведено додаткову перевірку і жодних доказів про винність ОСОБА_2 у вчиненні вказаного злочину органом досудового слідства не здобуто, що дає підстави суду визнати ОСОБА_2 невинним і по суду виправдати, оскільки його вина не доведена жодними доказами у справі.
Таким чином суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_2:
-таємного викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, поєднану з проникненням у житло, тобто вчинення ним злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
-закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, тобто скоєння ним злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України.
Обираючи покарання підсудному суд враховує характер та тяжкість вчинених злочинів, фактичні обставини справи, спосіб вчинення злочинів і його мотиви, а також те, що підсудний вину у вчиненні злочинів визнав частково, не працює, раніше неодноразово судимий, судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена, характеризується негативно, на обліку в лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, шкоду потерпілим не відшкодував, у вчиненому не розкаявся, а тому вважає за необхідне призначити підсудному покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій ч.3 ст.185, ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України.
Підстав для застосування ст.ст. 69,75 КК України до підсудного ОСОБА_2, із врахуванням обставин справи, наслідків та тяжкості скоєних злочинів, суд не вбачає. Таке покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для його можливого виправлення, перевиховання та профілактики вчинення нових злочинів.
Керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд
засудив:
ОСОБА_2 визнати винним у вчинені злочинів, передбачених ч.3 ст. 185, ч.3 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України, й призначити йому покарання:
за ч. 3 ст. 185 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі;
за ч.3 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України - 1 (один) рік позбавлення волі;
Відповідно до ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань, остаточне покарання ОСОБА_2 визначити 3 /три/ роки 6 /шість/ місяців позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України приєднати невідбуте покарання у виді штрафу в розмірі 1020 гривень за вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05 серпня 2011 року і остаточне покарання ОСОБА_2 визначити 3 /три/ роки 6 /шість/ місяців позбавлення волі та штраф в розмірі 1020 гривень.
ОСОБА_2 в пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст.185 КК України визнати невинним і виправдати за недоведеністю участі підсудного у вчиненні злочину .
Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з часу його затримання, тобто з 05.09.2011р. (Т.1 а.с. 107).
Запобіжний захід ОСОБА_2 взяття від варту - до вступу вироку в законну силу залишити без змін.
Речові докази (Т.1 а.с.124, 177):
- дві пральні машинки марки «Уріка» та «Рига-8» - повернути потерпілому ОСОБА_3;
- кришку каналізаційного колодязя - повернути КП «Стрийводоканал»;
- три шерстяні покривала, стаціонарний телефон та ножний насос з манометром, - повернути потерпілому ОСОБА_4;
- два мішки і монтировку, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Стрийського МВ ГУ МВС України у Львівській області - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області шляхом подання протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення апеляції через Стрийський міськрайонний суд Львівської області.
Вирок виготовлений у одному примірнику та має силу оригіналу.
Головуючий-суддя ОСОБА_20