Справа № 436/1112/13ц
Провадження № 22ц/782/3344/13
29.10..2013 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області у складі:
Головуючого - Дмитрієвої Л.Д.
Суддів: Пащенко Л.В.Медведєва А.М.
секретаря: Івасенко І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську апеляційну скаргу Кам»янобрідського Відділу Державної Виконавчої Служби Луганського міського Управління Юстиції на ухвалу Кам»янобрідського райсуду м.Луганська від 10.07.2013 року за скаргою ОСОБА_2 на дії держвиконавця Кам»янобрідського ВДВС Луганського МУЮ Шестопалової О.В.,заінтересована особа ОСОБА_4
Ухвалою Кам»янобрідського районного суду м.Луганська від 10.07.2013 року скарга ОСОБА_2 задоволена.
Визнано дії державного виконавця щодо здійснення розрахунку заборгованості ОСОБА_2 за рішенням Кам'янобрідського районного суду м. Луганська від 04.09.1996 року за період з 01.01.2000р. по 20.09.2012р. - неправомірними.
Зобов'язано державного виконавця Кам'янобрідського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управляння юстиції здійснити новий розрахунок заборгованості по аліментам за рішенням Кам'янобрідського районного суду м. Луганська від 04.09.1996 року з урахуванням дійсного розміру заробітку боржника та довідки ВДВС № 3793 про відсутність заборгованості по аліментам станом на 01.05.2008р.
Кам»янобрідський ВДВС Луганського МУЮ вважає, що така ухвала суду порушує їхні права, тому подало апеляційну скаргу, в якій просять скасувати ухвалу суду та постановити нову про відмову у задоволенні скарги, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Задовольняючи скаргу суд першої інстанції виходив з того, що дії державного виконавця щодо здійснення розрахунку заборгованості ОСОБА_2 за рішенням Кам'янобрідського районного суду м. Луганська від 04.09.1996 року за період з 01.01.2000р. по 20.09.2012р є протиправними, оскільки при здійсненні розрахунку державним виконавцем не було взято до уваги те, що відповідно до довідки Кам'янобрідського ВДВС Луганського МУЮ від 19.05.2008 року за вих..№ 3793, яку містять матеріали виконавчого провадження, станом на 01.05.2008 року заборгованість за ОСОБА_2 за аліментами відсутня (а.с.9). Крім того, відповідно до трудових договорів від 03.01.2008 року, 03.11.2008 року, 27.01.2011 року та облікової картки Пенсійного фонду України, ОСОБА_2 отримував мінімальну заробітну плату (а.с. 15-20, 47).
За таких обставин суд прийшов до вірного висновку, про протиправність дій державного виконавця.
Судова колегія вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Кам'янобрідського районного суду м. Луганська від 04.09.1996 року ОСОБА_2 зобов'язаний сплачувати на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання доньки ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частки всіх видів заробітку, але не менш ніж ? неоподаткованого мінімуму доходів громадян щомісячно, починаючи з 05.09.1996 року і до повноліття дитини.
17.03.2000р. державним виконавцем Кам'янобрідського ВДВС Луганського МУЮ було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
27.09.2012 року на підставі ч.10 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем було направлено подання до Кам'янобрідського РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за ст. 164 КК України. Розрахунок заборгованості по стягненню аліментів був зроблений на підставі інформації з Управління Пенсійного фонду України, щодо трудових відносин та нарахованої заробітної плати ОСОБА_2 за період з 01.01.2000 року по 20.09.2012 рік за вих. № 8472/08/21.
Постановою Кам'янобрідського районного суду м. Луганська від 21.06.2013 року кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2 за ст. 164 ч.І КК України направлено прокурору Кам'янобрідського району м. Луганська для проведення додаткового розслідування.
Відповідно до ч.4 ст.74 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець обчислює розмір заборгованості із сплати аліментів, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і боржнику.
Відповідно до ч.З ст.74 ЗУ «Про виконавче провадження» розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення, виходячи з фактичного заробітку (доходу), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не проводилось, або одержаного ним на момент визначення заборгованості, у твердій грошовій сумі, або у відсотковому відношенні. Якщо боржник в цей період не працював, заборгованість визначається виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості.
При здійсненні розрахунку державним виконавцем не було взято до уваги те, що відповідно до довідки Кам'янобрідського ВДВС Луганського МУЮ від 19.05.2008 року за вих..№ 3793, яку містять матеріал виконавчого провадження, станом на 01.05.2008 року заборгованість за ОСОБА_2 за аліментами відсутня (а.с.9).
Вказані обставини також встановлені постановою Кам'янобрідського районного суду м. Луганська від 21.06.2013 року за обвинуваченням ОСОБА_2 за ст. 164 ч.І КК України.
Згідно з ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Крім того, відповідно до трудових договорів від 03.01.2008 року, 03.11.2008 року, 27.01.2011 року та облікової картки Пенсійного фонду України, ОСОБА_2 отримував мінімальну заробітну плату (а.с. 15-20, 47).
Відповідно до ч.7 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу)боржника на підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи, фізичної особи - підприємця відрахування здійснюються з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови державного виконавця. При цьому розмір аліментів у разі їх стягнення у частці від заробітку (доходу) не може бути менше встановленого Сімейним кодексом України. У разі якщо стягнути аліменти в зазначеному розмірі неможливо, адміністрація підприємства, установи, організації, фізична особа, фізична особа - підприємець, які проводили відрахування, нараховують боржнику заборгованість із сплати аліментів.
Згідно п.2 ст.182 Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Таким чином, вирішуючи спір, суд першої інстанції вірно встановив обґрунтованість скарги, та обрав, визначений нормами ст. 387 ЦПК України спосіб та порядок захисту прав скаржника шляхом зобов'язання деравного виконавця здійснити новий розрахунок заборгованості по аліментам з урахуванням дійсного розміру заробітку боржника та довідки ВДВС №3793 про відсутність заборгованості по аліментам станом 01.05.2008 року.
Зазначені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильних висновків суду.
За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст.,307,312 ЦПК України судова колегія,-
Апеляційну скаргу Кам»янобрідського Відділу Державної Виконавчої Служби Луганського міського Управління Юстиції - відхилити.
Ухвалу Кам»янобрідського райсуду м.Луганська від 10.07.2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: