79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
30.11.06 Справа№ 4/1640-27/253
Суддя Н.Судова-Хомюк
За участю секретаря судового засідання М.Король
Розглянула судову справу
За позовом: Дочірної компанії«Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»,м.Київ
До відповідача: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»,м.Львів
Про визнання заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог недійсною
та
За зустрічним позовом: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»,м.Львів
До відповідача: Дочірної компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»,м.Київ
Про визнання недійсними заяв про зарахування зустрічних однорідних вимог.
В судовому засідання взяли участь представники:
Від позивача : Працьовитий Ю.В.-представник;
Від відповідача : Шиян М.В.-представник;
Позовні вимоги заявлені Дочірною компанією«Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»,м.Київ до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»,м.Львів про визнання заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог недійсною.
Сторона відповідача позов заперечила та звернулася з зустрічною позовною вимогою,предметом якої є визнання недійсними заяв про зарахування зустрічних однорідних вимог.
Суд здійснює спільний розгляд первісних та зустрічних вимог учасників судової справи.
В процесі розгляду судової справи, з огляду на представлені документи та заслухані пояснення представників сторін,суд,встановив наступне.
30.12.2005 року між ВАТ«Львівгаз»та ДК «Газ України»був укладений договір про надання послуг з транспортування природного газу за № 06/05-1993.Також, у 2006 році між вказаними сторонами було укладено ряд договорів на постачання природного газу,які на час розгляду судової справи є діючими.
Сторона позивача по первісному позову вказує,що 09.06.2006 року було одержано заяву від ВАТ«Львівгаз»про зарахування зустрічних однорідних вимог за № 08-4114 від 31.05.2006 року. Направлена на адресу позивача заява про зарахування зустрічних однорідних вимог дала підстави відповідачу вчинити юридичні дії,спрямовані на припинення взаємних зобов»язань,шляхом зменшення власної кредиторської заборгованості за договором від 19.12.2005року № 06/05-1878 та, відповідно зменшення заборгованості позивача за угодою від 30.12.2005року № 06/05-1993 на суму 5 121 239,25 грн..
Сторона позивача вказує на те, що станом на дату складання заяви №08-4114 від 31.05.2006року, заборгованість позивача за послуги з транспортування природного газу по договору від 30.12.2005року№ 06/05-1993 була відсутня.Зазначене підтверджується, направленими на адресу відповідача за первісним позовом, заявами про зарахування зустрічних однорідних вимог,якими було погашено заборгованість за договорами від 30.12.2005року № 06/05-1993 та від 31.01.2006 року № 06/06-76 на суму 5 121 239,25 грн..До матеріалів справи долучені заяви:
- від 26.04.2006 № 31/19-5230 на суму 4 035 869,22 грн.;
- від 26.05.2006 № 31/19-6488 на суму 1 085 370,03 грн..
Сторона позивача за первісним позовом вважає,що дії ВАТ«Львівгаз» суперечать чинному законодавству,а тому є підставою для визнання такого правочину недійсним.
Відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов»язків. Ст.203 ЦК України містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Суд вважає,що надіслану на адресу позивача за первісним позовом заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог за № 08-4114 від 31.05.2006 року, слід розглядати як окремий правочин.Зміст правочину не може суперечити нормам Цивільного кодексу,іншим актам цивільного законодавства,а також правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків,що обумовлені ним.
Згідно з ч.ч.1,3 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Підставою для визнання правочину недійсним є його невідповідність вимогам закону. Цивільне законодавство пов»язує дійсність правочинів з дійсністю елементів, з яких він складається (ст.203 ЦК України). Зокрема недійсні правочини можна розділити на такі основні групи,як :
-правочини з недоліками суб»єктного складу;
-правочини з недоліками волі ;
-правочини з недоліками форми;
-правочини з недоліками змісту.
Суд вважає,що стороною позивача за первісним позовом не доведено факту відповідності спірного листа, як окремого правочину, наведеним ознакам,а тому відсутні підстави для визнання його недійсним.
Згідно ст.601 ЦК України, Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Зарахування взаємних вимог як підстава припинення изобов»язання може здійснюватися за наявності сукупності умов,закріплених у ст.601 ЦК України.По-перше зарахуванню підлягають лише зустрічні вимоги,тобто вимоги,що випливають з двох різних зобов»язань,сторонами в яких є одні й ті ж самі особи,кожна з яких в одному зобов»язанні виступає кредиторо,а у другому-боржником.По-друге,зустрічні вимоги мають бути однорідними,тобто такими,предмет виконання яких є однаковим.По-третє,строк виконання зустрічних та однорідних умов має настати, або є таким, що не був встановлений чи визначений моментом пред»явлення вимоги.
Сторона відповідача заперечує зарахування зустрічних вимог за вказаними заявами та направляє на адресу ДК «Газ України» листи від 16.05.2006 року № 06-3819 та від 03.06.2006р.№06-4269 про відмову.
В процесі судового розгляду сторона позивача за зустрічними позовними вимогами вважає,що подані ДК «Газ України»заяви від 26.04.2006 № 31/19-5230 на суму 4 035 869,22 грн.,від 26.05.2006 № 31/19-6488 на суму 1 085 370,03 грн.не відповідають змісту ст.,ст.601,602 ЦК України, а тому повинні бути визнані недійсними.
Суд вважає,що позовні вимоги по первісному позову та зустрічному позову є однорідними.Порядок виконання зобов»язань по договорах,щодо яких сторони висловили намір здійснити зарахування зустрічних вимог, врегульований самими сторонами при укладанні угод.
Так, відповідно до п.5.2 договору від 30.12.2005р.№06/05-1993 про надання послуг по транспортуванню природного газу в 2006 році,оплата послуг виконавця -ВАТ»Львівгаз»по транспортуванню газу здійснюється замовником - ДК «Газ України»на підставі акту приймання-передачі послуг по транспортуванню до 30-ого числа наступного за звітним.
В п.5.1 договору 31.01.2006 року № 06/06-76 на постачання природного газу передбачено,що розрахунки за газ покупець - ВАТ»Львівгаз»здійснює ВАТ»Львівгаз»грошовими коштами в національній валюті України шляхом поточного перерахування на рахунок постачальника протягом місяця поставки газу.
П.6.1 договору № 06/05-1878 від 19.12.2005року на постачання природного газу передбачено також оплату грошовими коштами покупця - ВАТ»Львівгаз».
Порядок розрахунків за газ поставлений для споживачів по договорам на постачання природного газу врегульований імперативними нормативно-правовими актами,зокрема, постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 12.07.2000 №759 «Про затвердження Алгоритму розподілу коштів,що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств»,назва в редакції постанови від 30.09.2005р.за № 860. Крім цього, п.13 «Порядку забезпечення споживачів природним газом»,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 за №1729, передбачено,що постачання природного газу всім категоріям споживачів здійснюється тільки за умови забезпечення його 100-відсоткової оплати грошима.
Зазначені обставини заперечують зарахування взаємних вимог у відповідності до ст.601 ЦК України.
За правовою природою припинення зобов»язання зарахуванням зустрічної вимоги це - одностороння угода, яка оформляється заявою однієї з сторін,і якщо інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування ,вона вправі на підставі ст.16 ЦК України та ст.20 ГК України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду.
Керуючись ст.ст.16,202.203,ч.1,3ст.215,ст.601Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу Украни,ст.33,43,49,82-85 Господарсько-процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити в задоволенні первісних та зустрічних позовних вимог.
Суддя Судова-Хомюк Н.М.