79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
11.10.06 Справа№ 2/1007-22/219а
За позовом
Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області, м.Городок
до відповідача
Приватної агрофірми “Путятичі», с.Путятичі
Про
Стягнення 14818,99 грн.
Суддя Желік М.Б.
Представники :
Від позивача
Іванович Р.Р.- представник
Від відповідача
Кисіль І.І. -директор
Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області, м. Городок, Львівська область, звернулось із позовною заявою до приватної агрофірми "Путятичі", с. Путятичі, Львівська область, про стягнення 14818,99 грн. витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з 01.01.2005 р. по 01.01.2006 p..
26.06.2006 p. господарським суд Львівської області відкрито провадження у справі та призначено розгляд на 20.07.2006 p.. Розгляд справи неодноразово відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 20.07.2006 p., 15.08.2006 p., 23.08.2006 p., 05.10.2006 p..
Представникам сторін роз'яснено їх права згідно зі ст. ст. 49, 51 КАС України. У відповідності до ст. 71 КАС України справа слухається за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що відповідач є платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зобов'язаний покривати витрати на виплату і доставку пільгових пенсій. За період з 01.01.2005 р. по 01.01.2006 р. працівникам відповідача було виплачено пільгові пенсії, зокрема, Дмитришин М.І. - 4956,34 грн., Наулична О.І. - 4688,78 грн., Пандрак Г.М. - 5173,87 грн., усього - 14818,99 грн.. Проте, відповідач зазначену заборгованість не погасив, хоча і визнав її розмір. Просить позов задовольнити.
Представник відповідача позов заперечив, зазначивши, що працівники Дмитришин М.І., Наулична О.І., Пандрак Г.М. працювали у ССГ ім. І. Франка, яке було реорганізоване у три приватні агрофірми: "Відродження", "Зелений Гай", "Путятичі", а відтак, відповідач не є правонаступником усіх прав та обов'язків ССГ ім. І. Франка. Посилається на наявність у відповідача статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку. Просить у позові відмовити.
Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Як випливає з довідки №953 від 03.08.2006 р. виконавчого комітету Мильчицької сільської ради Городоцького району Львівської області, приватна агрофірма "Путятичі" утворена внаслідок реорганізації ССГ імені І. Франка. Статут відповідача зареєстровано Городоцькою районною державною адміністрацією Львівської області №641 від 13.03.2000 p.. З положень статуту правонаступництво відповідача не вбачається.
Згідно із записами у трудових книжках, Пандрак Ганна Михайлівна, Дмитришин Марія Іванівна, Науличная Ольга Іванівна працювали у Спілці селянських господарств ім. І. Франка до 29.02.2000 р. і продовжували трудову діяльність у приватній агрофірмі "Путятичі", що підтверджується записами у трудових книжках, довідками, виданими відповідачем, та змістом заяв про призначення пенсій. Зазначене обставина, як і підставність призначення вказаним працівникам пільгових пенсій, сторонами не заперечувалась. Враховуючи, що позивач просить стягнути заборгованість, яка утворилась за період з 01.01.2005 р. по 012.01.2006 p., посилання відповідача на те, що правонаступниками ССГ ім. І. Франка стало три приватних агрофірми, а не лише відповідач, не має значення для справи, не спростовує позовних вимог та не впливає на правову кваліфікацію спірних відносин.
Матеріалами справи, зокрема, довідками від 19.06.2006 p., карткою особового рахунку по відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком 2, розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" підтверджується, що за період з 01.01.2005 р. по 01.01.2006 р. працівникам відповідача було виплачено пільгові пенсії, зокрема, Дмитришин М.І. - 4956,34 грн., Наулична О.І. - 4688,78 грн., Пандрак Г.М. - 5173,87 грн., усього - 14818,99 грн.. З листа відповідача від 27.01.2006 р. вбачається факт визнання ним зазначеної заборгованості, хоча в ході судового розгляду представник відповідача позовні вимоги не визнав.
Згідно із ч. З ст. 72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Згідно із п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, зокрема, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами вказаного закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпеченім". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", об'єктом оподаткування є, зокрема, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього закону (а саме: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади), - фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", а також винагороди, що виплачуються громадянам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру. Згідно із абз. 4 п. 1 ст. 2 вказаного закону, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Як вбачається з довідки державної податкової інспекції у Городоцькому районі відповідач є платником фіксованого сільськогосподарського податку.
Таким чином, на нього поширюється виключення, вказане в абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування". Враховуючи вищенаведене, наявність щодо відповідача правових підстав, з якими закон пов'язує обов'язок особи погашати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, не доведена суду у встановленому порядку, не підтверджується законодавством.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що у позові слід відмовити. Судові витрати згідно зі ст. 94 КАС України, відносяться на рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 69-71, 86, 161-163, 245-247, 252, 253 КАС України, суд
1. У позові відмовити повністю.
2. Постанова набирає законної сили у відповідності із ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України.
Суддя Желік М.Б.