79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
08.12.06 Справа№ 5/582-19/108
За позовом: Державної податкової інспекції у Галицькому р-ні м. Львова, м. Львів;
До Відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Львівське хлібоприймальне підприємство», м. Львів;
Третя особа 1: Відділення державного казначейства у Галицькому р-ні м. Львова, м. Львів;
Третя особа 2: Відділення державного казначейства у Пустомитівському р-ні, , м. Пустомити Львівської області;
Третя особа 3: Відділення державного казначейства у Перемишлянському р-ні, м. Перемишляни Львівської області;
Третя особа 4: Відділення державного казначейства у Львівській області, м. Львів
Про стягнення 831 702,00 грн.
Суддя Левицька Н.Г.
Секретар судового засідання Вахняк О.Є.
В судовому засіданні взяли участь представники Сторін:
Позивача: Говороха Ю.А. -ст. держ. под. інсп. (дов. №790/10-007 від 20.01.2006р.);
Рождественська Л.П. - гол. держ. под. інсп. (дов. №1615/10-007 від 01.01.2006р.);
Яремчук О.В. -ст. держ. под. інсп. (дов. №9549/10-008 від 03.05.2006р.);
Відповідача: Дуб Т.Р. - предст. (дов. б/№ від 10.05.2006р.);
Котур М.В. -предст. (дов. б/№ від 10.05.2006р.);
Третьої особи 1: Міхняк Г.М. -нач. відділу бух. обліку (дов. №03-49/508 від 26.04.2006р.);
Третьої особи 2: не з'яився;
Третьої особи 3: Мацюк Н.С. -заст нач відділу видатків;
Третьої особи 4: Ожибко П.І. -гол. спец. (дов. №13-11/6538);
Представникам Сторін та Третіх осіб, які взяли участь у справі роз'яснено їх права та обов'язки передбачені ст. ст. 49, 51 КАС України, зокрема, право заявляти відводи.
Суть спору:
Позовні вимоги заявлено Державною податковою інспекцією у Галицькому районіні м. Львова до Відповідача: ВАТ «Львівське хлібоприймальне підприємство»,м. Львів про стягнення 831 702,00 гривень до державного бюджету за бюджетними позиками, наданими на закупівлю зерна, елітарного та сортового насіння за державними замовленнями 1995 -1997 рр.
Обставини справи:
Ухвалою суду від 03.04.2006р. судом відкрито провадження у справі, та призначено її до розгляду в попередньому засіданні на 27.04.2006р.
Ухвалами суду від 28.04.2006р., 17.05.2006р., 30.05.2006р., 21.06.2006р., 10.07.2006р., 18.08.2006р., 14.09.2006р., 27.09.2006р., 23.10.2006р., 20.11.2006р. судом оголошено перерву в судовому засіданні з причин, наведених у відповідних ухвалах суду.
Ухвалою від 14.09.2006р. судом залучено до участі у справі Третю особу-4 на стороні Позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Відділення державного казначейства Львівської області, м. Львів.
Представник Позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, навівши наступні аргументи:
Позивач зазначив, що заборгованість ВАТ «Львівське хлібоприймальне підприємство» перед бюджетом виникла на підставі “Порядку надання і повернення бюджетної позички для фінансування державного контракту 1995р. на поставку до державних ресурсів зерна, сортового і гібридного насіння зернових культур», затвердженого наказом Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Міністерства сільського господарства і продовольства України №119/109/193 від 12.07.1995р., “Порядку надання і повернення бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна, елітного і сортового насіння за державним замовленням 1996р.», затвердженого наказом Міністерства фінансів України, Міністерства сільського господарства і продовольства України № 72/113 від 11.04.1996р., “Порядку надання бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна і сортового насіння за державним замовленням 1997р.», затвердженого наказом Міністерства фінансів України, Міністерства сільського господарства і продовольства України, ДАК «Хліб України» № 70/54/18 від 04.0З.1997р.
На підставі поданих до суду документів Позивач визначив, що заборгованість Відповідача за бюджетними позичками становить: за 1995р.- в сумі 154121,00 грн., за 1996р. -27800,00 грн., за 1997р. -649781,00 грн.
Позивач надав суду копії договорів про надання бюджетної позички, звітів, актів прийому -передачі заборгованості, які, на його думку, підтверджують вище вказану заборгованість.
Відповідач в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив посилаючись на наступне:
В 1995-1997 рр. бюджетна позичка, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України "Про стан підготовки до збиральних робіт і формування державного контракту на закупівлю зерна у 1995 році" від 31.05.1995р. № 370, Постанови Кабінету Міністрів України від 12.03.1996р. № 323 "Про задоволення державних потреб у сільськогосподарській продукції на 1996р.", Постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.1997р. №124 "Про задоволення державних потреб у зерні в 1997р." надавалась сільськогосподарським товаровиробникам, а не заготівельному підприємству.
Відповідач по справі вказав, що Позивачем не представлено жодного документу, який би свідчив про надання позички саме Відповідачу, а тому вважає позовні вимоги необгрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Представник Третьої особи-1 на стороні Позивача, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Відділення Державного казначейства у Галицькому районі м. Львова, в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Зокрема зазначив, що надання бюджетних позичок здійснювалось у відповідності до “Порядків надання бюджетних позичок на закупівлю продовольчого зерна, сортового насіння за державним замовленням 1995-1997рр.», шляхом укладання заготівельною організацією двосторонніх договорів з товаровиробниками, які отримали грошові аванси, сільгосптехніку, матеріально-технічні ресурси, насіння, міндобрива, паливо-мастильні матеріали в рахунок закупівлі продовольчого зерна за державними замовленнями 1995-1997рр. Третя особа-1: ВДК у Галицькому районі м. Львова, м. Львів вважає, що ВАТ “Львівське ХПП» зобов'язано забезпечити повне повернення бюджетної позички на підставі вказаних договорів. Також ВДК у Галицькому районі м. Львова посилається на те, що заготівельна організація веде особові рахунки про надання та повернення бюджетної позички по кожному товаровиробнику та контролює своєчасне повернення позички.
Враховуючи те, що обов'язок повернення бюджетних позичок покладений на Відповідача, Відділення державного казначейства просить суд позовні вимоги задоволити.
Представник Третьої особи-2 на стороні Позивача, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Відділення державного казначейства у Пустомитівському районі, м Пустомити Львівської області в судове засідання не з'явився, письмових пояснень по суті спору до суду не надав. Від начальника даного відділення казначейства надійшло Клопотання № 12-21/123 від 19.06.2006 р., № 12-21/195 від 04.10.2006р. з проханням розглядати дану справу за відсутності їх представника.
Представник Третьої особи-3 на стороні Позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Відділення державного казначейства у Перемишлянському районі, м. Перемишляни Львівської облатсі письмового пояснення по суті спору суду не надав. З усних пояснень у судовому засіданні судом встановлено, що Третя особа-3 позовні вимоги підтримує, оскільки вважає, що Відповідач по справі є відповідальним за повернення бюджетних позичок, наданих, згідно із “Порядками надання бюджетних позичок на закупівлю продовольчого зерна, сортового насіння за державним замовленням 1995-1997рр.».
Третьою особою-4 на стороні Позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Відділенням державного казначейства у Львівської області, м. Львів, письмових пояснень по суті справи до суду не надано. З усних пояснень у судовому засіданні судом встановлено, що Третя особа-3 позовні вимоги підтримує, оскільки вважає, що Відповідач по справі є відповідальним за повернення бюджетних позичок, наданих згідно із “Порядками надання бюджетних позичок на закупівлю продовольчого зерна, сортового насіння за державним замовленням 1995-1997 рр.».
Заслухавши пояснення Сторін, оглянувши в судовому засіданні оригінали первинних документів та оцінивши докази, що що додані до матеріалів справи матеріалів справи, судом встановлено наступне:
В 1995-1997рр. закупівля зерна і сортового насіння у сільгоспвиробників для держконтракту і держзамовлення проводились за рахунок наданих державою бюджетних позичок.
Зазначені правовідносини врегульовані Постановою Кабінету Міністрів України "Про стан підготовки до збиральних робіт і формування державного контракту на закупівлю зерна у 1995 році" від 31.05.1995р. № 370, Постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.1996р. № 323 "Про задоволення державних потреб у сільськогосподарській продукції на 1996рік", Постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.1997р. № 124 "Про задоволення державних потреб у зерні в 1997 році".
З метою виконання зазначених постанов було затверджено відповідні Порядки, а саме: спільним наказом Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Міністерства сільського господарства і продовольства України від 12.07.1995р. № 119/109/193, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.1995р. за № 334/870, затверджено “Порядок надання і повернення державної позички для фінансування державного контракту 1995р. на поставку до державних ресурсів зерна, сортового і гібридного насіння зернових культур»; спільним наказом Міністерства фінансів України та Міністерства сільського господарства і продовольства України від 11.04.1996р. №72/113, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.06.1996р. за № 265/1290, затверджено “Порядок надання і повернення бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна, елітного і сортового насіння за державним замовленням 1996р.»; спільним наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України, Міністерства фінансів України та Державної акціонерної компанії "Хліб України" від 04.03.1997р. № 70/54/18, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.06.1997р. за № 212/2016, затверджено “Порядок надання бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна і сортового насіння за державним замовленням 1997р.».
Відповідно до вищенаведених Порядків безвідсоткова бюджетна позичка надавалась фінансовим органом (рай (міськ) фінвідділом в 1995р., відділенням державного казначейства в 1996-1997рр.) за трьохсторонніми угодами, укладеними цими органами з заготівельним (переробним) підприємством та сільгосптоваровиробником.
Державним замовником на поставку продовольчого зерна до державних ресурсів був Мінсільгосппрод і ДАК "Хліб України", заготівельні та переробні підприємства і організації якого мали укладати з товаровиробниками (виконавцями державного замовлення) державний контракт на закупівлю зерна.
При цьому, надання бюджетної позички рай (міськ) фінвідділами чи органами державного казначейства здійснювалось або шляхом авансування оплати витрат сільгоспотоваровиробників на закупівлю пально-мастильних матеріалів, насіння, міндобрив, засобів захисту рослин, запчастин, сільгосптехніки, витрат на капремонт техніки та погашення установам банків заборгованості по кредитах тощо на підставі поданих товаровиробниками документів (рахунків-фактур, товаротранспортних накладних та ін.), або шляхом надання позички у вигляді матеріально-технічних ресурсів, в т.ч. зерно- і кормозбиральних комбайнів. Фіноргани забезпечували облік укладених контрактів та надання авансів в розрізі товаровиробників та заготівельних організацій, а останні забезпечували окремий облік зерна, прийнятого від товаровиробників, і проводили остаточні розрахунки з ними за поставлене зерно після відшкодування товаровиробниками суми авансу.
Відповідно до Порядків надання бюджетних позичок 1995, 1996, 1997 рр., контроль покладається: - за наданням і своєчасним поверненням бюджетної позички на Головне управління Державного казначейства України; - за закупівлю зерна, елітного і сортового насіння за державним замовленням, поставками матеріально-технічних ресурсів та своєчасним поверненням бюджетної позички - на Мінсільгосппрод України.
Відповідальність перед фінорганами за підсумками проведених ними документальних перевірок несли товаровиробники (за недопоставку зерна на суму отриманого авансу) та заготівельні організації (за неповернення бюджетних позичок).
З матеріалів справи вбачається, що ВАТ «Львівське хлібоприймальне підприємство» є правонаступником Державного підприємства "Львівське хлібоприймальне підприємство", яке було заготівельним підприємством та здійснювало облік грошових коштів, отриманих сільськогосподарськими товаровиробниками у вигляді авансів, та облік зерна, отриманого від останніх у виконання держконтракту, чим пояснюється наявність у відділення державного казначейства звітів про надання та повернення бюджетної позички, наданої заготівельним організаціям для фінансування державного контракту на зерно 1995-1997рр., відповідно до яких ВАТ «Львівське хлібоприймальне підприємство» обліковує заборгованість за бюджетною позичкою, наданю у 1995р.- на суму 171200,00 грн., у 1996р.- на суму 27800,00 грн., у 1997р.- в сумі 703 500,00 грн. станом, на 01.07.2004 р.
Судом встановлено, що відповідно до поданих Позивачем платіжних доручень платником по наданню позичок виступає Відділення державного казначейства у Перемишлянському або Пустомитівському р-нах, а одержувачем позички є конкретно визначений сільськогосподарський товаровиробник відповідного району Львівської області.
Отже, дані платіжні доручення свідчать про те, що позика надавалась не Відповідачу по справі: ВАТ «Львівське хлібоприймальне підприємство», м. Львів, а безпосередньо сільскогосподарським товаровиробникам.
Договори, підписані між відділеннями держаного казначейства відповідних районів, Відповідачем і сільськогосподарськими товаровиробниками товаровиробником судом без доказів їх фактичного виконання, шляхом перерахування коштів на рахунок Відповідача не можуть бути підставою стягнення заборгованості за бюджетними позичками 1995-1997рр. Крім того, договори подані не на всю суму наданої бюджетної позички.
Відповідно обов'язку Відповідача по поверненню бюджетної позички, суд встановив наступне:
Відповідно до умов Примірних договорів, “Порядків надання бюджетної позички 1995р., 1996р., 1997р.», Відповідач зобов'язувався закласти до державних ресурсів продовольче зерно та сортове насіння в кількості, яка відповідає сумі отриманої бюджетної позички, та забезпечити повне повернення одержаної бюджетної позички, згідно з укладеним договором по мірі реалізації продукції, але не пізніше визначеної дати кожним Порядком надання позички.
На товаровиробника покладався обов'язок поставити до державних ресурсів продовольче зерно та сортове насіння за державним замовленням в кількості, що відповідає сумі отриманого авансу.
Зобов'язання за даним договором вважаються виконаними повністю після поставки продовольчого зерна та сортового насіння за державним замовленням в кількості, що відповідає сумі наданої позички, та повернення наданої бюджетної позички по мірі реалізації продукції, але не пізніше визначеної дати кожним Порядком надання позички.
Отже, у Відповідача виникає обов'язок повернення бюджетної позички і відповідальність за неповренення після поставки сільськогосподарським товаровиробником продовольчого зерна та сортового насіння до Відповідача.
Однак, Позивач не надав доказів поставки сільськогосподарським товаровиробником зерна Відповідачу, а тому, відсутні підстави для того, щоб вважати, що Відповідач не виконав свої обов'язки по даних договорах.
Позивач по справі посилається на Акти прийому-передачі заборгованості при міжобласному та внутріобласному переміщенні зерна, які на його думку підтверджують факт одержання позички Відповідачем.
Однак, виходячи з того, що бюджетна позичка надавалась сільськогосподарським товаровиробникам, а тому, при потребі переміщення зерна в іншу місцевість укладалися акти прийому-передачі заборгованості між заготівельними підприємствами для того, щоб було відомо скільки зерна, якого сорту передалось сільськогосподарським товаровиробникам з одного району в інший, а разом із зерном передавалась заборгованість на вартість зерна.
Проаналізувавши Акти прийому-передачі за бюджетною позичкою, наданою для авансування держконтракту на зерно в 1995-1997рр., суд прийшов до висновку по те, що зі змісту даного Акту випливає, що передається заборгованість сільськогосподарських товаровиробників, а не заборгованість Відповідача по справі, а по-друге, підписання Актів прийому-передачі заборгованості зі сторони Відповідача по справі свідчить про належне облікування бюджетної позички при її передачі.
Відповідно до п. 6.1. Примірного договору у разі невиконання або неналежного виконання умов, зазначених в п.4.2, на поставку продукції для державних потреб з винної сторони (товаровиробника) стягується неустойка (штраф, пеня), а також відшкодовуються завдані збитки в частині, непокритій неустойкою (штрафом, пенею).
Сплата неустойки (штрафу, пені) не звільняє виконавця від виконання державного замовлення на поставку продовольчого зерна та сортового насіння в натурі.
Згідно з п. 6.2. Примірного Договору при невиконанні "заготівельним підприємством" умов договору, зазначених у п. 3.4, "відділення Державного казначейства" має право безспірного стягнення з нього заборгованості за виданою позичкою із застосуванням штрафних санкцій у вигляді пені.
Відповідно, до вищеперелічених умов Примірного трьохстороннього Договору, який укладався між Відділенням Державного казначейства, заготівельно-переробним підприємством і товаровиробником чітко передбачено, що на Відділення Державного казначейства покладено обов'язок застосування відповідальності до заготівельно-переробного підприємства і товаровиробника у разі невиконання останніми умов Договору.
Стаття 9 Закону України Про Державний бюджет України на 1995р/, ст. 10 Закону України Про Державний бюджет України на 1996р., ст. 16 Закону України Про Державний бюджет України на 1997р. також передбачають безспірне стягнення зі сторони Відділення державного казначейства.
Зокрема, в ст. 16 Закону України Про Державний бюджет України на 1997 рік, вирішено надати право органам системи Міністерства фінансів України та Державної податкової адміністрації за наслідками документальних перевірок стягувати у безспірному порядку з підприємств і організацій прострочену заборгованість з наданих позичок, у тому числі і у вигляді товарного кредиту (на умовах поточного року, оренди, лізингу), під державне замовлення сільськогосподарської продукції, та інших позичок, а також у разі нецільового їх використання з нарахуванням пені в розмірі 0,2 відсотка непогашеної заборгованості (суми нецільового використання) за кожний день до повного їх повернення.
Отже, Відділення державного казначейства і ДПА своєчасно не скористалися своїми законними правами щодо безспірного стягнення заборгованості за бюджетними позичками з сільськогосподарських товаровиробників, які не здійснили погашення позички у встановлені Порядками строки.
Позивачем по справі було надано до доказової бази за бюджетними позичками 1995р. лист Головного управління сільського господарства і продовольства Львівської обласної державної адміністрації № 10-01/7-187 від 01.10.2004р., яким реструктуризовано заборгованість сільськогосподарським товаровиробникам за бюджетними позичками, наданими через ВАТ «Львівське хлібоприймальне підприємство», згідно із Законом України «Про врегулювання заборгованості за бюджетними позичками, наданими державним та іншим сільськогосподарським підприємствам усіх форм власності і господарювання через обслуговуючі, заготівельні і переробні підприємства, і реструктуризацію заборгованості зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) переробних підприємств агропромислового комплексу».
Даний лист ще раз сівдчить, що бюджетні позички надавались сільськогосподарським товаровиробникам, а не Відповідачу по справі: ВАТ “Львівське хлібоприймальне підприємство», м. Львів. Відповідно, заборгованість за даними позичками реструктуризовувалась товаровиробникам, а не Відповідачу по справі.
ВАТ “Львівське хлібоприймальне підприємство», м. Львів долучено до матеріалів справи Довідки про проведення перевірок Відділенням державного казначейства у Галицькому районіні м. Львова, КРУ у Львівській області.
В даних довідках зазначено про те, що саме товаровиробники погашають заборгованість по бюджетним позичкам, визначено обсяги заборгованості товаровиробників, яка не повернута на момент проведення перевірки, і ін. А щодо порушень по поверненню бюджетних позичок зі сторони ВАТ «Львівське хлібоприймальне підприємство», то в даних довідках зазначено, що порушень щодо цільового використання і своєчасного повернення бюджетної позички, наданої у 1996-1997 рр. не встановлено. Форма даних документів також свідчить про відсутність будь-яких порушень Відповідача у погашенні бюджетних позичок, оскільки у разі виявлення таких, перевіряючі повинні були б скласти Акт про проведену перевірку із зазначенням порушень, а не довідку.
Оглянувши дані довідки суд приходить до висновку про те, що дані документи підтверджують відсутність порушень повернення бюджетної позички Відповідачем.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги не є підставними, документально і нормативно необґрунтованими, тому не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, та керуючись ст.ст. 71, 94, 158 -163, 167 КАС України, суд, -
1. У задоволенні позовних вимог відмовити.
Поставнову може бути оскаржено в порядку, визначеному главою 1 розділу ІV КАС України.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Левицька Н.Г.