Справа № 523/16685/13-ц
"06" листопада 2013 р.
м.Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Шепітко І.Г.
при секретарі Вовкович І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 22 в м.Одесі цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2, заінтересована особа - ОСОБА_3, -
До Суворовського районного суду м.Одеси звернулась заявниця зі скаргою на дії державного виконавця Боржемського С.І. і просить скасувати постанову ВП №38720987 від 09.07.2013 року про накладення арешту на все майно, що належить боржнику - ОСОБА_1 із забороною здійснювати його відчуження, визнавши незаконними дії державного виконавця щодо накладення арешту. Свої вимоги заявниця обґрунтовує тим, що державний виконавець не повинен був накладати арешт на все майно, а лише на конкретне майно у межах суми боргу, тому державний виконавець неправомірно наклав арешт. Також заявниця просила поновити строк на оскарження, оскілки копію оскаржуваної постанови вона отримала нещодавно.
У судове засідання заявниця подала заяву про розгляд справи за її відсутності, при цьому підтримала заявлені вимоги.
Заінтересована особа ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про розгляд скарги судом повідомлявся належним чином.
Суб'єкт оскарження у судовому засіданні заперечував проти скарги, вважав свої дії правомірними, вказавши також про застосування наслідків пропущення строку оскарження постанови.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, у судовому засіданні встановлено, що 08.07.2013 року державним виконавцем Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2, постановою ВП №38720987 відкрито виконавче провадження з виконання рішення Суворовського районного суду м.Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 183756,70 грн.
09.07.2013 року державним виконавцем Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2, постановою ВП №38720987 накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_1 із забороною здійснювати його відчуження. Зазначену постанову винесено згідно ст.57 Закону України “Про виконавче провадження”.
Згідно наданих копій виконавчих документів, достовірні дані щодо повідомлення боржника про накладення арешту відсутні, сам факт відправлення поштової кореспонденції на її адресу не доводить отримання копії оскаржуваної постанови, державним виконавцем не надано до суду достатніх доказів на спростування зазначених у скарзі обставин, тому Ухвалою суду від 06.11.2013 року строк оскарження постанови судом було поновлено.
У відповідності до вимог ст.57 Закону України “Про виконавче провадження”, що відноситься до загального порядку звернення стягнення на майно боржника (глава 4 Закону), арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
Статтею 58 цього Закону передбачено, що визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Отже, державним виконавцем було правомірно відкрито виконавче провадження з виконання рішення суду, правомірно вжито заходів щодо накладення арешту на майно боржника, однак накладення арешту на все майно боржника виключає можливість з'ясування вартості цього майна, а, як наслідок - і співмірності суми боргу та вартості арештованого майна.
З урахуванням необхідності отримання достовірних даних про належне боржникові майно і його оцінки для вирішення питання про накладення арешту в межах суми заборгованості, така постанова про накладення арешту не відповідає вимогам Закону.
Статтею 85 Закону передбачено право стягувача на оскарження дії чи бездіяльності Державної виконавчої службу шляхом подання скарги до начальника відповідного відділу Державної виконавчої служби, або до суду.
Згідно ст.387 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Аналізуючи встановлені у судовому засіданні обставини у сукупності із зазначеними нормами Закону, суд дійшов висновку про обгрунтованість вимог за скаргою та необхідність часткового задоволення скарги, оскільки суд самостійно не скасовує постанову державного виконавця, а зобов'язовує усунути виявлені порушення.
Керуючись ст.ст.10, 11, 158, 169, 209, 210, 218, 222, 293, 387 ЦПК України, суд, -
Скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Зобов'язати державного виконавця Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_2 скасувати постанову ВП №38720987 від 09.07.2013 року про накладення арешту на все майно, що належить боржнику - ОСОБА_1 із забороною здійснювати його відчуження та вирішити питання про накладення арешту на належне ОСОБА_1 на праві власності майно у межах суми заборгованості.
Копію ухвали направити учасникам процесу.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5 -ти денний строк з дня постановления ухвали.
Суддя: