29 жовтня 2013 р.Справа № 821/218/13-а
Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Вербицької Н.В.,
Кравченко К.В.
при секретарі: Абилгазіновій К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдінг» та Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдінг» до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення,-
В січні 2013р. ТОВ «Агрохолдінг» звернулось в суд із позовом до ДПІ у м.Херсоні Херсонської області ДПС (далі ДПІ) про визнання не чинними та скасування податкових повідомлень-рішень.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що працівниками ДПІ проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Агрохолдінг» щодо дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011р. по 30.09.2012р. За результатами перевірки складений акт від 12.12.2012р. за №2930/22-1/32809496, у висновках якого встановлені порушення норм Податкового законодавства.
ДПІ 08.01.2013р. прийняті податкові повідомлення-рішення про донарахування податку на додану вартість та податку на прибуток за №0000092200 на суму 133798грн. та штрафною санкцією на суму 66899грн., №0000082200 на суму 146991грн. та штрафною санкцією на суму 73945грн., №0000062200 на суму 767946грн., №0000072200 на суму 25364грн., №0000102200 на суму 50729грн.
Позивач зазначає, що твердження ДПІ щодо придбання товарів Товариством за безтоварними операціями спростовується наданими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а тому посилаючись на зазначені обставини просить позов задовольнити.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013р. адміністративний позов задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 08.01.2013р. №0000062200, №0000072200, №0000102200 повністю, №0000092200 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 116123грн. та в частині застосування штрафних санкцій у сумі 58062грн.
В апеляційній скарзі ТОВ «Агрохолдінг» просить постанову суду змінити та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, визнавши не чинними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000092200 на суму 133798грн. та штрафною санкцією на суму 66899грн., №0000082200 на суму 146991грн. та штрафною санкцією на суму 73495грн. від 08.01.2013р., посилаючись на порушення норм права.
В апеляційній скарзі ДПІ просить скасувати постанову суду в частині задоволення позовних вимог та винести нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення норм права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційних скарг, пояснення на них, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарг без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.
За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надані усі необхідні документі, які підтверджують факт реальності господарських операцій з контрагентами за вказаний період, укладені угоди з постачальниками відповідають діючому законодавству, а тому у платника податків були усі підстави для формування податкового кредиту, правильно визначений податок на прибуток підприємства та у відповідності до податкового законодавства визначено бюджетне відшкодування. В той же час, з урахуванням того, що контрагентами ТОВ «Світ-гранул», ТОВ «УНМАК», ПП «Агропром Рута» не зареєстровані податкові накладні в Єдиному державному реєстрі податкових накладних по операціям з позивачем, а сам платник податку по цим операціям сформував податковий кредит, суд дійшов висновку, що прийняте ДПІ податкове повідомлення-рішення є правомірним, підстав для його скасування не має.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи, що на підставі акту перевірки від 12.12.2012р. за №2930\22-1\32809496 (т.1 а.с.8-35) ДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 08.01.2013р. за №0000062200, яким позивачу збільшено грошові зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 767946,0грн., №000072200, яким позивачу збільшено грошові зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 25364,0грн. та за штрафними санкціями на 6341,0грн., №0000082200, яким позивачу збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 146991,0грн. та за штрафними санкціями на 73495,5грн., №0000092200, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за вересень-листопад 2011р. травень 2012 року загалом на 133798,0грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 66899,0 грн. за завищене декларування бюджетного відшкодування, №0000102200, яким позивачу збільшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за червень 2012 року на 50729,0грн.
Підставою для прийняття спірних податкових рішень стали висновки акту перевірки про виявлені порушення, які полягають у тому, що позивач у податковій звітності задокументував безтоварні операції з продажу та придбання товарів у ТОВ «Фабрика продовольчих товарів», ТОВ «Укрзерногруп», фірми «Агро-Люкс» та ПП «Берс Агро», а тому придбання таких товарів не може бути підставою для відображення їх у податковому обліку та звітності. Крім того для декларування витрат платник податку зобов'язаний використовувати належним чином складені бухгалтерські документи, наявність порушень у вигляді відсутності підпису посадових осіб постачальника є істотною перешкодою для включення цього документу до витрат за господарською операцією із ТОВ «Світ гранул». Також, як визначено в ст.198,201ПК України не можуть бути включені до складу податкового кредиту операції з придбання товарів (послуг) на підставі податкових накладних не зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, що стосується ПДВ від ПП «Агропром Рута», ТОВ «Світ Гранул», ТОВ «УНМАК».
В акті перевірки від 12.12.2012р. відповідач збільшив грошові зобов'язання позивача з податку на прибуток у зв'язку з виявленням порушень податкового законодавства, за якими за перевірені податкові періоди задекларовані позивачем доходи загалом зменшено на 189079,0грн. та задекларовані позивачем витрати загалом зменшено на 3778256,0грн. Зменшення доходу та витрат відбулось на думку ДПІ у зв'язку з визнанням недійсними правочинів з придбання та продажу товарів (послуг) позивача за вказані податкові періоди. Збільшення валового доходу за ІІ і ІУ квартал 2011р. на 2654136,0грн. відбулось у зв'язку із продажем товарів неплатникові податку на прибуток за цінами меншими ніж звичайні.
Під час перевірки правомірності формування витрат та податкового кредиту платника податку за вказаний період відповідач встановив, що у ІІІ та ІУ кварталі 2011р. позивач сформував витрати в сумі 225265,0грн. та податковий кредит з ПДВ в сумі 45062,0грн. по відносинам з ТОВ «Фабрика продовольчих товарів». Позивачем не було надано усіх посвідчень про якість придбаних товарів. Надані Товарно-транспортні документи мали дефекти їх складання (відсутні коди учасників транспортного процесу, не вказано повної адреси місць навантаження та розвантаження, немає посилання на подорожні листи та інше). У відношенні посадових осіб постачальника товарів ПП «Комманд» (третій ланцюг відносно позивача) порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва. За цих обставин, ДПІ на підставі цивільного законодавства визнає господарські операції з ТОВ «Фабрика продовольчих товарів» такими що створені без мети реального настання наслідків та є нікчемними. А тому, за наслідками укладених нікчемних угод, ДПІ вважає, що позивач неправомірно сформував валові витрати та податковий кредит по відносинам з ТОВ «Фабрика продовольчих товарів».
ДПІ в акті перевірки також зазначає, що позивач у 2012р. сформував витрати у сумі 2850219,5грн. та податковий кредит з ПДВ у сумі 570044,0грн. по відносинам з ТОВ «Укрзерногруп». За наданими договорами контрагентом здійснювалось постачання макухи соняшникової, яка у подальшому реалізована позивачем ПАТ «Херсонгаз» у квітні-травні 2012р. на суму 3411858,0грн., утому числі ПДВ 568643,0грн. Але на думку ДПІ представлені по цим операціям Товарно-транспортні накладні були складені з порушеннями. Крім того, перевіркою ДПІ у Солом'янському районі м.Києва (акт від 31.08.2012р. №779/22-317/36854165) правочини ТОВ «Укрзерногруп» з придбання та продажу товарів в силу приписів Цивільного кодексу України визнані нікчемними, такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави і суспільства, вчинені з метою приховування сплати податків третіх осіб. Визнання нікчемними цих правочинів стало підставою для визнання нікчемними правочинів з придбання зазначеного товару позивачем у ТОВ «Укрзерногруп» та з подальшого продажу цього товару ПАТ «Херсонгаз». Отже, за таких обставин відповідач зменшив валові доходи позивача на 2850219,5грн., податкові зобов'язання з ПДВ на 568643,0грн., валові витрати позивача на 2850219,5 грн. та податковий кредит на 568643,0 грн.
В акті перевірки ДПІ зазначило, що під час складання податкової звітності за 2011р. позивач сформував витрати у сумі 45180,0грн. та податковий кредит у сумі 9036,0грн. по відносинам з ПП «Фірма «Агро-Люкс» та витрати у сумі 49477,35грн. і податковий кредит у сумі 9895,47грн. по відносинам з ПП «Берс Агро». Однак, відповідно до акту перевірки від 14.02.2012р. №523/23-5/35219914, ДПІ встановлені порушення положень цивільного законодавства в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, обумовлених правочинами з придбання товарів ПП «Фірма «Агро-Люкс» у ПП «Асцела» та подальшої реалізації товарів позивачеві. За актом перевірки від 30.01.2012р. №333/23-5/33014759 податковим органом за місцем реєстрації постачальника встановлено порушення вимог положень ЦК України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків обумовлених правочинами з придбання товарів ПП «Берс Агро» у ТОВ «ТФ «Діаніт» та подальшого продажу цих товарів позивачеві. З наведених підстав відповідач вважає нікчемними правочини з придбання товарів у ПП «Фірма «Агро-Люкс» та ПП «Берс Агро» і вважає протиправним декларування витрат та податкового кредиту по цим операціям.
Вирішуючи питання правомірності висновків ДПІ, викладених в акті перевірки та прийнятих на його підставі податкових повідомлень-рішень, судова колегія виходить з наступного.
Так, судом першої інстанції досліджені надані позивачем первинні бухгалтерські документи щодо придбання, оприбуткування, зберігання та використання у господарській діяльності товарів, придбаних у ТОВ «Фабрика продовольчих товарів», ТОВ «Укрзерногруп», фірми «Агро-Люкс» та ПП «Берс Агро». Позивачем надані угоди, укладені позивачем із зазначеними контрагентами, видаткові та податкові накладні, ТТН щодо перевезення товару, довіреності на отримання товару. Позивач на підставі договору оренди від 01.09.2010р. користується складом для зберігання зернових. Бухгалтерською довідкою підтверджується надходження на склад товару (висівка пшенична розсипна), який у подальшому на давальницьких умовах перероблений ТОВ «Агропродукт - Херсон» у висівку гранульовану, що реалізована позивачем на експорт. Вказані операції підтверджені договорами, актами приймання-передачі та ВМД. Судом першої інстанції також досліджені первинні бухгалтерські документи на підтвердження реалізації ПАТ «Херсонгаз» придбаної у ТОВ «Укрзерногруп» макухи соняшникової. Всі господарські операції оплачені позивачем у безготівковому порядку, відображені у складі витрат та податкового кредиту, контрагенти задекларували зобов'язання.
Що стосується недоліків у оформленні ТТН, виявлених ДПІ під час перевірки, то на думку суду першої інстанції, з якою погоджується і судова колегія, вказані недоліки не можуть бути підставою для визнання господарських операцій позивача безтоварними.
Надані позивачем докази свідчать про те, що ДПІ безпідставно зменшила позивачу витрати та податковий кредит за результатами господарських операцій із ТОВ «Фабрика продовольчих товарів», ТОВ «Укрзерногруп», фірми «Агро-Люкс» та ПП «Берс Агро» у перевірений період.
Однією з підстав для зменшення розміру задекларованих позивачем витрат було виключення із складу витрат видаткової накладної від 19.09.2012р. №102 на загальну суму 136530,0грн. у тому числі ПДВ 22755,0грн., складеної ТОВ «Світ гранул». Підставою для такого виключення було те, що у цій видатковій накладній відсутній підпис директора постачальника та особи, що відвантажила товар.
З дослідженого в судовому засіданні, як суду першої інстанції так і суду апеляційної інстанції, примірника видаткової накладної №102, вбачається, що вона має всі належні підписи посадових осіб постачальника, а відсутність такого підпису на момент перевірки відповідачем не доведено. На думку суду, при визначені права платника податку на включення операцій з придбання товарів (послуг) до складу витрат, головним є використання цього придбання в оподатковуваних операціях платника податку та документальне підтвердження факту такого придбання. У разі коли факт придбання цього товару є сумнівним у зв'язку з відсутністю підписів посадових осіб постачальника це придбання має бути спростоване виключно на підставі матеріалів зустрічної перевірки постачальника.
В акті перевірки зазначено про збільшення доходів позивача для обчислення податку на прибуток за 2011р. Підставою для такого збільшення послужила реалізація товарів неплатникам податку на прибуток за цінами, меншими ніж звичайні. Так, згідно контракту за №1103-1\2010 від 29.03.2010р. з додатковими угодами, позивач здійснював експорт висівок гранульованих підприємству «VESMA » (USA), яке не є платником податку на прибуток. Для визначення звичайної ціни товару по цій операції перевіркою використана інформація про укладені на момент продажу такого товару договори з ідентичними (однорідними товарами) у співставлених умовах поставки. За даними проведеного аналізу умов договорів на ринку ідентичних товарів України та світовому ринку, згідно даних інформацій, які надійшли від бірж, враховано кількість (обсяг) товарів, строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для таких операцій. При перевірці застосування звичайних цін було порівняно ціни, які наведено у контрактах з цінами, які наведені на сайті АПК інформ (WWW.apk-inform.com.ru). За результатами аналізу кожної партії поставки товарів податковим органом встановлено заниження доходу на суму 2654136,0грн. у зв'язку з продажем товарів за цінами меншим ніж звичайні.
Позивач не погоджується із здійсненням такого нарахування, пояснивши, що нарахування проводиться за процедурою, встановленою для нарахування зобов'язань за непрямими методами. Для узгодження такого донарахування податкових зобов'язань податковий орган має звернутись до суду та довести правомірність визначення зобов'язань за результатами застосування звичайних цін.
Як передбачено податковим законодавством, для обчислення податкових зобов'язань відповідач зобов'язаний був використовувати звичайні ціні для обчислення доходу для визначення податку на прибуток у разі продажу товарів (послуг) пов'язаним особам, особам що не є платниками податку на прибуток, або особам що сплачуть цей податок за ставками нижчими, ніж платник податку. Вказаний порядок визначений в ст.39ПК України. До вступу в силу положень ст.39ПК порядок застування, визначення та узгодження податкових зобов'язань у зв'язку із застосуванням податковим органом звичайних цін був визначений п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР.
Відповідно до п.39.14. ст.39 ПКУ обов'язок доведення того, що ціна договору (правочину) не відповідає рівню звичайної ціни, покладається на орган державної податкової служби у порядку, встановленому законом. За результатами цієї перевірки приймається відповідне податкове повідомлення-рішення. У разі коли платник податків розпочинає процедуру оскарження цього податкового повідомлення-рішення, або несплати відповідної суми, визначеної в такому податковому повідомленні-рішенні, протягом строків, встановлених цим Кодексом податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним. Керівник органу державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.
Оскільки ДПІ не довела того факту, що звичайна ціна товару не відповідає умовам договору, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач в частині застосування звичайних цін при продажу товарів неплатникам податку на прибуток за актом перевірки №2930 мав би скласти окреме податкове повідомлення - рішення та при несплаті зобов'язань, визначених цим податковим повідомленням-рішенням звернутись до суду та підтвердити правомірність застосування звичайних цін для визначення податкових зобов'язань.
Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно в цій частині задовольнив позов, та скасував податкові повідомлення-рішення №№0000062200, 0000072200 від 08.01.2013р.
Крім перегляду розміру грошових зобов'язань з ПДВ позивача за безтоварними угодами на результати перевірки вплинуло зменшення податкового кредиту у зв'язку с тим, що платник податку у порушення п.198,3ст.198 п.201.10 ст.201 ПКУ до складу податкового кредиту включив ПДВ у сумі 164666,0грн., сплачений (нарахований) за податковими накладними не зареєстрованими постачальниками в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, у тому числі за травень 2012р. - 17675,0грн. та за вересень 2012р. - 146991,0грн. За цими податковими накладними у травні, вересні 2012р. позивач задокументував податковий кредит від ПП «Агропром Рута», ТОВ «Світ Гранул», ТОВ «УНМАК» на суму, що перевищує 10грн. ПДВ по кожній окремій податковій накладній.
Відповідачем доведено, що вказані порушення стали підставою для збільшення грошових зобов'язань з ПДВ за податковим повідомленням-рішенням №0000082200 від 08.01.2013р. та для зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за податковим повідомленням-рішенням №0000092200 від 08.01.2013р.
Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що завищення податкового кредиту позивачем та заниження ПДВ у розмірі 164666грн. відбулось за податковими накладними не зареєстрованими постачальниками в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.
Наведені докази послужили підставою для висновку суду першої інстанції для відмови платнику податків у скасуванні податкового-повідомлення рішення від 08.01.2013р. №0000082200 (146991,0грн.) та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.01.2013р. №0000092200 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 116123,0грн. (133798 - (164666,0 - 146991,0) = 116123,0) та в частині застосування штрафних санкцій у сумі 58062,0грн. (116123,0 х 25%) за завищене декларування бюджетного відшкодування.
Що стосується збільшення бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2012р. на суму 50729грн., то на думку суду першої інстанції, з якою погоджується судова колегія, ДПІ не надано підстав та причин такого збільшення.
Судом першої інстанції встановлено, що заниження бюджетного відшкодування на 50729,0грн. не підтверджено відповідачем документально, а тому не може враховуватись для складення податкового повідомлення-рішення. Суд зазначає, що збільшення бюджетного відшкодування є наслідком зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за податковим повідомленням-рішенням №0000092200, оскільки пояснення щодо такого рішення від податкового органу не отримано, суд першої інстанції вважає необхідним скасувати податкове повідомлення-рішення №0000102200.
Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про те, що позивачем доведений факт реальності господарських операцій, дійсність та реальність угод з контрагентами, по відповідним операціям з приводу придбання товарів (послуг). В той же час не спростований висновок податкових органів по податковим накладним, які не були внесені в Єдиний державний реєстр податкових накладних по вказаним контрагентам.
Що стосується посилань ДПІ на нікчемність правочинів по господарським операціям з контрагентами, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив, що у відповідності до цивільного законодавства, а саме ст.215ЦК України, нікчемність вчинених позивачем правочинів повинна бути визнана тільки в судовому порядку. Оскільки в судовому порядки жодний із правочинів нікчемним не визнаний, то угоди є такими, що прийняті у відповідності до норм діючого законодавства.
Слід також зазначити, що умовою для визнання правочину таким, що суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.
По справі ДПІ не надало суду і не посилалось на наявність таких доказів, які б підтвердили наявність умислу посадових осіб позивача на укладення таких правочинів.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,200,206КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдінг» - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013р. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: Н.В. Вербицька
К.В. Кравченко