справа № 2-3084/11
провадження № 2/361/20/13
04.11.2013
Іменем України
04 листопада 2013 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого - суддіОСОБА_1,
при секретарях: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про захист гідності та честі фізичної особи та відшкодування моральної шкоди,
У серпні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 31 березня 2010 року знаходячись у службовому приміщенні адвоката ОСОБА_6, що розташоване за адресою: Київська область, м. Бровари, бул. Незалежності, 2, під час виниклого спору між ним і колишньою дружиною ОСОБА_5 щодо розподілу спільного майна подружжя, остання в образливій формі у присутності свідка ОСОБА_7 звинуватила його у передачі судді Міхієнковій грошових коштів у розмірі 20000 доларів США за виграну цивільну справу, при цьому протягом 20-40 хв. в його адресу та адресу його матері висловлювалась грубими брутальними словами.
Крім цього у своїй заяві від 08 грудня 2010 року на адресу лікаря психіатра Броварської ЦРЛ про прийняття до нього медичних заходів відповідач ОСОБА_5 зазначила, що він, ОСОБА_4 присилає до неї додому таксиста з передачею від нього її фотографій з вирізаним її обличчям та нижню частину з підписами на фото. А також передав свої розірвані речі, після чого вона звернулась до суду про розірвання шлюбу і стягнення аліментів. Після 15 жовтня 2009 року розклеїв об'яви з назвою «Трасова» в яких написав різну аморальну гидоту на неї та її сім'ю, рвав штани.
Позивач розцінює зазначену поширену інформацію відповідача ОСОБА_5, як таку, що є недостовірною і негативною та такою, що завдає шкоди його здоров'ю, авторитету і авторитету його сім'ї. Внаслідок дій відповідача ОСОБА_5 йому завдано моральну шкоду, яку він оцінює в розмірі 1000 грн.
З урахуванням уточнення позовних вимог просить:
- визнати ці негативні відомості такими, що не відповідають дійсності, принижують його честь і гідність, ділову репутацію, а також принижують репутацію його матері ОСОБА_8;
- зобов'язати відповідача за власний рахунок розмістити оголошення в газеті «Урядовий кур'єр» такого змісту: «Я ОСОБА_5 повідомляю, що у службовому приміщенні адвоката ОСОБА_6, що знаходиться за адресою: Київська область м. Бровари, вул. Незалежності, 2, поширювала в присутності свідка ОСОБА_9 неправдиву інформацію щодо матері ОСОБА_4 та передачі ним судді коштів у розмірі 20000 доларів США за виграну справу, є такими, що не відповідають дійсності, оскільки знаходилась у схвильованому стані, про що кається та вибачається перед даними особами та в подальшому зобов'язується не допускати образливих висловлювань».
- встановити факт розповсюдження відповідачем ОСОБА_5 недостовірної інформації про нього зазначену у заяві лікарю психіатру Броварської ЦРЛ від 08 грудня 2010 року , а саме: що він «присилає ОСОБА_5 до додому таксиста з передачею від нього належні відповідачу фотографії на яких повирізав її обличчя та нижню частину з підписами на фото. А також передав свої розірвані речі, після чого вона звернулась до суду про розірвання шлюбу і стягнення аліментів. Після 15 жовтня 2009 року розклеїв об'яви з назвою «Трасова» в яких написав різну аморальну гидоту на неї та її сім'ю, рвав штани».
- захистити його честь і гідність шляхом відкликання з кабінету лікаря психіатра Броварської Центральної районної лікарні ОСОБА_10 оригіналу письмової заяви складеної відповідачем ОСОБА_5 08 грудня 2010 року, щодо прийняття до нього заходів медичного впливу;
- стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 1000 (одна тисяча) грн. та судові витрати.
Позивач ОСОБА_4 у судовому засіданні позов підтримав. Допитаний у судовому засіданні як свідок показав, що він дійсно перебував у зареєстрованому шлюбі із відповідачем ОСОБА_5, який 22 грудня 2008 року рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області розірвано. Після розірвання шлюбу відповідно до рішення цього ж суду від 28 червня 2008 року став сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, але на теперішній час в нього є заборгованість по сплаті аліментів. Після розірвання шлюбу намагаючись врегулювати спір щодо розподілу спільного майна подружжя ОСОБА_5 було запрошено на 31 березня 2010 року до службового приміщення адвоката ОСОБА_6 Спочатку розмова між ними була спокійною, а потім ОСОБА_5 в образливій формі у присутності свідка ОСОБА_7 звинуватила його у передачі судді грошових коштів у розмірі 20000 доларів США за виграну цивільну справу, при цьому протягом 20-40 хв. на його адресу та адресу його матері ОСОБА_8 висловлювалась грубими брутальними словами.
Крім цього у своїй заяві від 08 грудня 2010 року на адресу лікаря психіатра Броварської ЦРЛ про прийняття до нього медичних заходів відповідач ОСОБА_5 зазначила, що він, ОСОБА_4, присилає до неї додому таксиста з передачею від нього її фотографій де повирізав її обличчя та нижню частину з підписами на фото. А також передав свої розірвані речі, після чого вона звернулась до суду про розірвання шлюбу і стягнення аліментів. Після 15 жовтня 2009 року розклеїв об'яви з назвою «Трасова» в яких написав різну аморальну гидоту на неї та її сім'ю, рвав штани.
Після цього випадку він за порадою своїх знайомих у листопаді 2010 року звернувся за медичною допомогою до лікаря психіатра Броварської ЦРЛ ОСОБА_10, а потім звертався для медичного обстеження до Комунального закладу Київської обласної ради «Обласне психіатрично-наркологічне об'єднання, що знаходиться у смт. Глеваха Васильківського району Київської області, у Республіканський психоневрологічний консультативний центр Київської міської клінічної психоневрологічної лікарні № 1. На даний час він не знає перебуває він на обліку у лікаря психіатра чи ні.
Вважає, що діями відповідача ОСОБА_5 йому завдано моральну шкоду у розмірі 1000 грн., оскільки внаслідок отриманих образ в нього пропав сон і він змушений був звертатись за медичною допомогою до лікарів і купував ліки.
Також пояснив, що коли між ним і відповідачем виник спір щодо поділу їхнього спільного майна подружжя, то він за грошову винагороду в розмірі 100 грн. порадив ОСОБА_5 звернутися за юридичною допомогою до адвоката ОСОБА_12 Просив суд позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_5 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що дійсно 31 березня 2010 року знаходячись у службовому приміщенні адвоката ОСОБА_6 намагалась мирним шляхом вирішити із колишнім чоловіком ОСОБА_4 питання щодо поділу їхнього спільного майна. ОСОБА_4 запропонував їй вигідний для нього варіант поділу майна без врахування інтересів їхнього сина, а також переконував, що у разі її незгоди з його варіантом поділу то справу вона програє. З цього приводу вона пояснила ОСОБА_4, що вона також консультувалась у юристів і їй відомо з їхніх слів, що він зможе виграти справу із запропонованим ним варіантом поділу майна лише витративши значну суму грошей на суд та адвокатів. Під час зустрічі з позивачем вона не висловлювала на його адресу образливих слів чи реплік, які зачіпають честь чи гідність людини, як не говорила про видумані позивачем 20000 доларів США, які мають якесь відношення до судді. Також не говорила і образливих слів в адресу його матері ОСОБА_8.
Що стосується заяви, з якою вона звернулася до лікаря психіатра Броварської ЦРЛ пояснила, що вона дійсно зверталась з такою заявою, оскільки вона мала і має підозри щодо психічного стану позивача. Починаючи з 2008 року за ОСОБА_4 постійно простежувались перепади у настрої, неврівноважена поведінка, погрози розправою, образи, приниження жіночої гідності, виганяв її із дому, викидав її речі та рвав ті, що вона йому подарувала. Позивач писав різні наклепи по місцю її роботи, в дитсадок, потім до школи, де навчається їх син. Він обклеював за місцем її проживання паркани листівками з різними образами та приниженнями упродовж з 10 жовтня по 20 жовтня 2010 року, щоб ці непристойності читали сусіди, а вона та її рідні змушені були ходити і зривати їх. 07 жовтня 2010 року по дорозі додому ОСОБА_4 напав на неї з метою зґвалтування. Після цього позивач розпочав ініціювати різні судові позови, в тому числі і цей, який є надуманим, а факти та обставини, на які посилається позивач, не відповідають дійсності. Просила у задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача ОСОБА_12 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив залишити їх без задоволення.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
У ч. 1 ст. 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду
за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно із ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У ч. ч. 1, 3 ст. 61 ЦПК України визначено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 травня 2011 року у цивільній справі № 2-322/2011 у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди та судових витрат відмовлено.
Судом встановлено, що 31 березня 2010 року у службовому приміщенні адвоката ОСОБА_6, що знаходиться за адресою: Київська області м. Бровари, бул. Незалежності, 2, між позивачем ОСОБА_4 та відповідачем ОСОБА_5 виник конфлікт з приводу розподілу спільного майна подружжя.
Крім цього встановлено, що під час розгляду цієї ж цивільної справи ОСОБА_9 давав показання у судовому засіданні по справі в якості свідка, та показав, що він в кінці березня 2010 року проходив практику у адвоката ОСОБА_6. В цей день до кабінету спочатку прийшов ОСОБА_4, а невдовзі прийшла жінка, як він потім зрозумів колишня дружина ОСОБА_4 Між ними виник конфлікт, під час якого остання звинуватила позивача ОСОБА_4 в тому, що він підкупає суд та адвокатів для виграшу справи, з розпалу зазначила, що і він є хабарником. Всієї сварки між колишнім подружжям він не чув, оскільки виходив на вулицю, але чув як ОСОБА_5 під час даної сварки висловлювала свою неприязнь до матері позивача.
Відповідно до постанов про відмову в порушенні кримінальних справ від 14 травня 2010 року, 23 жовтня 2010 року, 05 листопада 2010 року за заявами ОСОБА_4 у порушенні кримінальних справ у скоєнні злочинів передбачених ст. ст. 185, 296 КК України щодо ОСОБА_5 відмовлено за відсутністю в її діях складу злочинів.
Із заяви ОСОБА_5 від 08 грудня 2010 року наданої лікарю психіатру Броварської ЦРЛ вбачається, що вона просить прийняти міри медичного впливу до її колишнього чоловіка ОСОБА_5, оскільки його поведінка по відношенню до неї починаючи з листопада 2007 року вказує на можливу наявність у ОСОБА_4 психічного розладу здоров'я, описавши при цьому його поведінку.
У медичній картці амбулаторного хворого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначено, що останній 28 квітня 2011 року проходив обстеження у лікаря психолога КЗ КОР «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об'єднання» у смт. Глеваха Васильківського району Київської області. Із консультативного висновку вбачається, що ОСОБА_4 був обстежений ВКК психіатром, психологом і йому встановлено діагноз: шизотипічний розлад психопатоподібний варіант із стійкими кверулянськими тенденціями. Під час огляду ОСОБА_4 зазначив, що розлад здоров'я в нього появився після розірвання шлюбу із ОСОБА_5
За змістом ст. 28 ч. 4 ст. 32 Конституції України кожен має право на повагу до своєї гідності та право спростовувати недостовірну інформацію про себе, а також на відшкодування моральної шкоди, завданої поширенням такої недостовірної інформації.
Згідно із ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані? розглянути звернення і дати о?бґрунтовану відповідь у вста?новлений законом строк.
Відповідно до ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
У ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Із ч. 1 ст. 272 ЦК України вбачається, що фізична особа здійснює особисті немайнові права самостійно.
Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 5, 7 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
Згідно із положеннями ст. 277 ЦК України і ст. 10 ЦПК України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
У ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Згідно із ст. 280 ЦК України, якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року № 4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації.
Пленум Верховного Суду України у п. 15 Постанови «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2007 року № 1 роз'яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним скла?дом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:
а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;
б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;
в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;
г) поширення інформації, що порушує особисті немайн?ові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи. Проте судам необхідно враховувати що повідомлення оспорюваної інформації лише особі, якої вона стосується, не може визнаватись її поширенням, якщо особа, яка повідомила таку інформацію, вжила достатніх заходів конфіденційності для того, щоб ця інформація не стала доступною третім особам. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Згідно із ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.
У п. 19 цієї ж постанови пленум Верховного Суду України роз'яснив, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
На підтвердження своїх позовних вимог позивач ОСОБА_4 посилався на показання ОСОБА_9, які він давав як свідок у судовому засіданні у цивільній справі № 2-322/2011 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, про те, що відповідач ОСОБА_5 поширювала недостовірну інформацію щодо «передачі ним судді Міхієнковій 20000 доларів США за виграну якусь справу у суді». Дані посилання суд уваги не приймає, оскільки свідок ОСОБА_9 у вказаній вище справі саме таких показів, як стверджує позивач ОСОБА_4М, суду не надавав.
Що стосується позовних вимог щодо поширення відповідачем ОСОБА_5 недостовірної інформації про позивача ОСОБА_4 у заяві адресованій лікарю психіатру Броварської ЦРЛ від 08 грудня 2010 року про прийняття мір медичного впливу до нього, суд дійшов висновку, що дані відомості не можуть вважатися поширенням відомостей, які порочать честь і гідність позивача, оскільки вчинені не з метою поширення інформації, а з метою її перевірки та надання медичної допомоги позивачу.
Позивач ОСОБА_4 в силу ст. ст. 58, 59 ЦПК України не надав до або під час попереднього судового засідання ні до початку судового розгляду справи по суті належних та допустимих доказів того, що відповідач ОСОБА_5 поширювала недостовірні відомості, які порочать честь і гідність позивача, тому лише тільки його усні пояснення з цього приводу не можуть бути підставою для задоволення позову.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про захист, честі, гідності і репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11,58-60, 61, 212-215, ЦПК України,
У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про захист гідності та честі фізичної особи та відшкодування моральної шкоди, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Телепенько А. Д.