Справа № 477/2720/13
Провадження № 1-кс/477/178/13
29 вересня 2013 року
Слідчий суддя Жовтневого районного суду Миколаївської області Козаченко Р.В.,
при секретарі - Торжинській М.В.,
за участю: прокурора Золотарьова В.М., слідчого Кучерявого О.С.
захисника-адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Жовтневого районного суду Миколаївської області клопотання слідчого слідчого відділу Жовтневого РВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_2, погоджене зі старшим прокурором прокуратури Жовтневого району Миколаївської області ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, громадянина ОСОБА_5, без дітей, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого: 15 квітня 2013 року Цюрупинським районним судом Херсонської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4-х років позбавлення волі, звільненого від відбуття цього покарання за ст. ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком 2 роки, постійного місця реєстрації не маючого, тимчасово проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.
В провадженні Жовтневого РВ УМВС України в Миколаївській області знаходиться кримінальне провадження № 12013160230001343, внесене в ЄРДР 27 вересня 2013 року за ознаками кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
29 вересня 2013 року слідчий СВ Жовтневого РВ УМВС України у Миколаївській області майор міліції ОСОБА_2 під час досудового розслідування в зазначеному провадженні звернувся до суду з клопотаннями про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4
Мотивував його наступним чином.
27 вересня 2013 року, близько 15 години 50 хвилин, ОСОБА_4, який має не зняту та непогашену судимість, діючи повторно, з корисним умислом, шляхом вільного доступу, скориставшись тимчасовою відсутністю власника, відкрито викрав з автомобіля НОМЕР_1, який знаходився в с. Шевченкове Жовтневого району на узбіччі автомобільної дороги «Одеса-Мелітополь» майно громадянина ОСОБА_6 на загальну суму 516 грн. та його особисті документи. З викраденим він направився в бік розташованої поруч лісополоси, але був затриманий на місці працівниками міліції.
28 вересня 2013 року йому було повідомлено про підозру у вчиненні даного злочину.
Мотивуючи своє клопотання слідчий вказав, що ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, має судимість, вчинив даний злочин в період іспитового строку, постійної роботи та місця проживання не має, тому існують ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які свідчать, що ОСОБА_4, перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, приховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального злочину, незаконно впливати на потерпілих, свідків, або ж продовжить вчиняти інші аналогічні кримінальні злочини.
В судовому засіданні прокурор та слідчий подане клопотання підтримали з мотивів викладених в ньому.
Підозрюваний просив, якщо це можливо, обрати відносно нього більш м'яку міру запобіжного заходу, а його захисник вважав, що підстав для обрання найсуворішої міри запобіжного заходу не має, оскільки він визнав свою вину повністю та повідомив, що вчинив злочин випадково, навмисно не готуючись до нього.
Вислухавши думку прокурора та слідчого, захисника та підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання та перевіривши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
У відповідності до частини 2 статті 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Така ж норма передбачена і статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 жовтня 1950 року, згідно якої, обмеження права особи на свободу й особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.
Тримання під вартою, згідно статті 183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 КПК України.
Виходячи з матеріалів справи, обставин злочину, його тяжкості, слід вважати доведеними обставини, які свідчать про існування ризиків в даному кримінальному провадженні, а саме, що ОСОБА_4, знаходячись на свободі спробує переховуватися від органу досудового розслідування, спробує знищити, приховати або спотворити будь-якої речі чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин злочину, а також незаконно впливати на свідків, з метою зміни їх показів.
На це вказує те, що він обґрунтовано підозрюється, що підтверджено належними доказами кримінального провадження, у скоєнні тяжкого кримінального злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4-х до 6-ти років, даний злочин вчинено в період іспитового строку і за спливом незначного терміну після винесення вироку, він не має постійного місця проживання та роботи, вчинений даний злочин аналогічний злочин, за який він був засуджений Цюрупинським районним судом Херсонської області, що свідчить, що знаходячись на свободі він і далі може продовжити вчиняти подібні крадіжки.
Тому, застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж той, який зазначений в клопотанні слідчого, є недоцільним, оскільки вони не зможуть запобігти ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України, та можуть призвести до затягування слідства та перешкодити його завершенню.
Посилання підозрюваного та захисника про можливість обрання більш мякої міри запобіжного заходу спростовуються зазначеними вище обгрунтуванням, які ґрунтуються на об'єктивних матеріалах кримінального провадження.
Слідчий суддя також встановив, що ОСОБА_4 не є особою, відносно якої, в силу
ч. 2 ст. 183 КПК України, не може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України,
Клопотання про застосування ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 27 листопада 2013 року включно.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання з 27 вересня 2013 року, визначивши строк дії ухвали - 27 листопада 2013 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Миколаївської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Подача апеляції не зупиняє виконання ухвали слідчого судді.
Слідчий суддя Р.В.Козаченко