09.10.2013
Справа №2/489/620/13
09 жовтня 2013 р. Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого - судді Губницького Д.Г., при секретарі Наумкіній І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом виконавчого комітету Миколаївської міської ради, як органу та піклування, до ОСОБА_1, ОСОБА_2, за участю прокуратури Ленінського району м. Миколаєва, про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, повернення права власності на житло дитині, -
У січні 2013 р. виконавчий комітет Миколаївської міської ради, як орган опіки та піклування, звернувся до суду з позовом, яким просив визнати недійсним договір купівлі-продажу АДРЕСА_1 недійсним з тієї підстав, що дану квартиру продала з дозволу органу опіки та піклування мати малолітньої власниці ОСОБА_3, 2001 року народження, її мати ОСОБА_1, але всупереч обов'язку покладеного на неї одночасно з наданням такого дозволу, вона у місячний строк не забезпечила оформлення на дитину у власність іншого житла.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала. Пояснила, що дозвіл ОСОБА_4 на відчуження квартири її доньки наданий рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 21 грудня 2011 р. за №1298 досі є чинним. Підтвердила, що єдиною підставою для визнання спірного договору недійсним є протиправна поведінка матері дитина, яка не виконала покладених на неї вказаним рішенням обов'язків щодо придбання дитині іншого житла у власність.
Ухвалою суду від 17 травня 2013 р. співвідповідачем залучена ОСОБА_2. покупець за оспорюваним договором.
В судовому засіданні представник ОСОБА_4 проти задоволення позову заперечував.
Співвідповідач ОСОБА_2, її представники також проти задоволення позову заперечували.
Прокурор Кривда Т.В. заперечувала проти задоволення позову у зв'язку з неправильним, на її думку, обранням позивачем способу захисту інтересів дитини.
Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_3, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 р. (а.с.11)
Відповідно до ухвали Корабельного районного суду м. Миколаєва від 02 серпня 2011 р. у цивільній справі №2-16/2011 про затвердження мирової угоди, в порядку розподілу спадщини померлого 05 квітня 2007 р. батька малолітньої ОСОБА_3 - ОСОБА_5, за дитиною визнано право власності на АДРЕСА_1 (а.с.12, 61-62). Дана ухвала зареєстрована у КП «Миколаївське МБТІ» 16 вересня 2011 р. (а.с.63).
Квартира АДРЕСА_1 відповідно до копії технічного паспорту на неї 4 кімнатна, має загальну площу 78,8 кв.м., житлову 49,4 кв.м. (а.с.14).
Відповідно до копії довідки про склад сім'ї від 04 жовтня 2011 р., ОСОБА_3 зареєстрована разом із матір'ю в будинку по АДРЕСА_2 (а.с. 31).
20 грудня 2011 р. ОСОБА_4 звернулася до служби у справах дітей адміністрації ленінського району Миколаївської міської ради з заявою, в якій просила дозволити їй продати вказану квартиру від імені малолітньої доньки та придбати квартири АДРЕСА_3 на ім'я дитини, зобов'язавшись надати копії відповідних договорів (а.с.5).
Квартири АДРЕСА_3 відповідно загальною та житловою площею 73,6/32,8 кв.м. та 57,7/22,0 кв.м. належали підприємству Львівської обласної організації Українського товариства глухих «Гарант» на підставі рішення виконкому Миколаївської міської ради №1363 від 22 жовтня 2010 р. (а.с.21-28).
Відповідно до копій попередніх договорів оформлених в простій письмовій формі 12 грудня 2011 р. ОСОБА_4 та підприємство Львівської обласної організації Українського товариства глухих «Гарант» домовилися укласти договори купівлі-продажу зазначених АДРЕСА_3 в строк до 20 січня 2012 р. ОСОБА_4 в договорах зазначена покупцем (а.с.33, 34).
Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 21 грудня 2011 р. за №1298. ОСОБА_4, законному представнику малолітньої ОСОБА_3 було дозволено продати АДРЕСА_1 від імені дитини та придбати АДРЕСА_3, оформивши доньку їх власником. Зобов'язано ОСОБА_4 у місячний строк надати до органу опіки та піклування копії договорів, що підтверджують право власності дитину у придбаному житлі (а.с.29).
Втім, договори обумовлені попередніми договорами та рішенням виконкому від 21 грудня 2011 р. за №1298, укладені не були, ОСОБА_3 право власності на житло не набула.
30 грудня 2011 р. ОСОБА_4 від імені доньки продала ОСОБА_2 АДРЕСА_1. Договір посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_6 і зареєстрований у КП «Миколаївське МБТІ» 12 січня 2012 р. (а.с.64,65).
Після продажу квартири доньки органі опіки та піклування 21 лютого 2012 р. відібрав пояснення від ОСОБА_4. де та зобов'язалася замість квартир АДРЕСА_3 які були продані, оформити житло на ім'я доньки (а.с.7), але досі цієї обіцянка є невиконаною, що не заперечується представником ОСОБА_4
Частиною 3 ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятись від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватись від імені дитини порукою, видавати зобов'язання.
Відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей. Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування.
У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 203 ЦК України, правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно ст. ч. 1 ст. 224 ЦК України, правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування (стаття 71 цього Кодексу), є нікчемним.
Втім, оспорюваний правочин вчинений ОСОБА_4 на підставі наявного дозволу органу опіки та піклування. Її умисел на порушення прав та інтересів малолітньої дитини на момент вчинення правочину відповідним преюдиціальним судовим рішенням не доведений.
Отже, підстава позову та встановлені судом обставини справи не дає підстав для висновку про недійсність договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, тому у його задоволенні слід відмовити.
На підставі ст. 88 ЦПК України, п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» судові витрати відносяться на рахунок держави.
Керуючись ст. 212-215 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - в тому ж порядку і в той самий строк, який обраховується з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Д.Г. Губницький