31 жовтня 2013 року справа № 919/914/13
Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи Публічного акціонерного товариства «Севастопольський
морський завод»
(99001, м.Севастополь, вул. Героїв Севастополя, 13
ідентифікаційний код: 14312370)
до військової частини А0225 Міністерства оборони України
(99011, м.Севастополь, вул. Соловьова, 12
ідентифікаційний код: 14302650)
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерство оборони України
(пр. Повітрофлотський, 6,Київ 168, 03168)
Головне управління Державної казначейської служби України у
місті Севастополі
(вул. Балаклавська, 9, м. Севастополь, 99011).
про стягнення 153 368,61 грн,
за участю представників:
від позивача (ПАТ «Севастопольський морський завод») - Крічун Марк Михайлович - представник, довіреність № 02/08 від 02.09.2013;
від відповідача (військова частина А0225 Міністерства оборони України) - Давітая Етері Олександрівна - представник, довіреність № 65 від 09.09.2013, дійсна до 31.12.2013;
від відповідача (військова частина А0225 Міністерства оборони України) - Стець Валентина Миколаївна - головний спеціаліст юридичного відділу, довіреність № 15 від 27.02.2013;
третя особа (Головне управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі) - явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила;
третя особа (Міністерство оборони України) - явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила.
Суть спору:
06.08.2013 публічне акціонерне товариство «Севастопольський морський завод» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя (далі - суд) із позовом до Міністерства оборони України в особі військової частини А0225 про стягнення 153 368,61 грн.
Ухвалою суду від 06.08.2013 порушено провадження у справі, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 10.09.2013, в порядку статті 65 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов'язано учасників судового процесу надати докази, необхідні для своєчасного та правильного розгляду справи.
Ухвалою суду від 10.09.2013 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі, розгляд справи відкладено на 03.10.2013.
Ухвалою суду від 03.10.2013 замінено відповідача - Міністерство оборони України в особі військової частини А0225 на належного - військову частину А0225 Міністерства оборони України (далі - відповідач); залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство оборони України. Розгляд справи розпочато заново, слухання справи у судовому засіданні призначено на 24.10.2013.
Ухвалою суду від 24.10.2013 розгляд справи відкладено на 31.10.2013.
У судове засідання треті особи явку уповноважених представників не забезпечили, про час, дату та місце засідання повідомлені своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Відповідач скористався правом, наданим йому статтею 59 ГПК України та надав суду відзив на позов, відповідно до якого позовні вимоги не визнав, зазначивши, що відповідачем було вжито усіх можливих заходів щодо оплати кредиторської заборгованості за Договорами, платіжні доручення були своєчасно надані для оплати до казначейської служби та кошти у військової частини були у наявності, проте органи Державного казначейства України забезпечували наприкінці 2012 бюджетного року виконання насамперед захищених статей видатків бюджету, до яких оплата послуг за Договорами 2012 року не відносилася, у зв'язку з чим платіжні доручення відповідача на користь позивача були проведені відповідно до черговості, що й стало причиною несвоєчасної оплати. Вважає, що порушення зобов'язання сталося внаслідок випадку, незалежного від відповідача, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог (арк.с.43-45).
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
У судовому засіданні на підставі статті 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши думку представників позивача та відповідача, дослідивши надані докази, суд
25.07.2012 між позивачем та відповідачем було укладено договір №47 про закупівлю послуг за державні кошти (далі - Договір), відповідно до умов якого виконавець (позивач) зобов'язується надати послуги, зазначені у Відомостях ремонтних робіт, а Замовник (відповідач) - прийняти та оплатити отримані послуги (арк. с.8-10)
Відповідно до пункту 1.2. послугами за договором є доковий ремонт з виконанням окремих робіт, середній ремонт обслуговуючих систем та механізмів підйомно-опускаємого пристрою кабель буксирує мого ПОУ-КБ військового корабля проекту 1135.1 фрегату «Гетьман Сагайдачний».
Вартість Договору становить 7895316,77 грн (пункт 3.1 Договору), з яких вартість послуг, наданих у 2012 році складає 4721394,89 грн відповідно до Додаткового договору №2 від 24.12.2012 до договору (арк..с.12), а вартість послуг, наданих у 2013 - 3173921,88 грн відповідно до Додаткового договору №3 від 22.02.2013 про внесення змін до Договору (арк..с.14).
Пунктом 4.1 сторони погодили що розрахунок проводиться шляхом попередньої оплати у розмірі 2368595,03 грн та поетапної оплати Замовником наданих послуг протягом 15 банківських днів після підписання сторонами акту приймання та здавання наданих послуг відповідного етапу та пред'явлення Виконавцем рахунку на оплату послуг.
Відповідно до пункту 6.1. Договору відповідач взяв на себе обов'язок своєчасно та у повному обсязі сплачувати надані йому послуги.
Додатковою угодою № до договору строк дії Договору встановлений до 01.06.2013 року (арк..с.12).
На виконання умов Договору позивачем були виконані, а відповідачем прийняті роботи у обсязі 1,2,3,4 та 5 етапів надані послуг, що підтверджується відповідними актами приймання та здавання наданих послуг (арк.с.14-18).
У зв'язку з зазначеним позивачем відповідачу були пред'явленні рахунки №643/9 від 06.12.2012, №635/9 від 07.12.2012, №106/9 від 23.02.2013 та №107/9 від 25.02.2013 на оплату послуг за 2,3,4 та 5 етапів надані послуг.
Посилаючись на несвоєчасну оплату наданих відповідачу послуг, позивач звернувся до суду з відповідними вимогами про стягнення з відповідача пені та інфляційного відшкодування за прострочення виконання обов'язку.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та провівши оцінку поданим доказам, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду.
Відповідно до частини першої статті 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статей 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Пунктом 4.1 сторони погодили що розрахунок проводиться шляхом попередньої оплати у розмірі 2368595,03 грн та поетапної оплати Замовником наданих послуг протягом 15 банківських днів після підписання сторонами акту приймання та здавання наданих послуг відповідного етапу та пред'явлення Виконавцем рахунку на оплату послуг
За актами приймання та здавання наданих послуг Відповідач прийняв від Позивача виконані у повному обсязі роботи та в подальшому отримав від останнього відповідні рахунки на оплату цих робіт.
Проте вартість виконаних за Договором робіт відповідачем була оплачена позивачу несвоєчасно, що підтверджується наступними платіжними дорученнями:
- За платіжними дорученнями від 25.03.2013 №U69149 на суму 2348663,45 грн та №U69151 на суму 4136,41 грн 04.04.2013 здійснено оплату за 2 та 3 етапи надання послуг відповідно до рахунків №643/9 від 06.12.2012 та №635/9 від 07.12.2012 про що міститься відмітка банка-одержувача з боку позивача (арк..с.27,28);
- За платіжним дорученням від 10.06.2013 № U145141 на суму 81098,32 грн 09.07.2013 здійснено часткову плату за 4 етап надання послуг відповідно до рахунку №106/9 від 23.02.2013 про що міститься відмітка банка-одержувача з боку позивача;
- За платіжним дорученням від 09.06.2013 № U142702 на суму 47811,33 грн 08.07.2013 здійснено часткову плату за 4 етап надання послуг відповідно до рахунку №106/9 від 23.02.2013 про що міститься відмітка банка-одержувача з боку позивача;
- За платіжним дорученням від 16.06.2013 № U149422 на суму 284389,08 грн 15.07.2013 здійснено остаточну плату за 4 етап надання послуг відповідно до рахунку №106/9 від 23.02.2013 про що міститься відмітка банка-одержувача з боку позивача;
- За платіжним дорученням від 10.06.2013 № U145234 на суму 59512,60 грн 09.07.2013 здійснено часткову плату за 5 етап надання послуг відповідно до рахунку №107/9 від 25.02.2013 про що міститься відмітка банка-одержувача з боку позивача;
- За платіжним дорученням від 15.07.2013 № U149459 на суму 1002902,59 грн 15.07.2013 здійснено часткову плату за 5 етап надання послуг відповідно до рахунку №107/9 від 25.02.2013 про що міститься відмітка банка-одержувача з боку позивача;
- За платіжним дорученням від 15.07.2013 № U149466 на суму 59512,60 грн 15.07.2013 здійснено остаточну плату за 5 етап надання послуг відповідно до рахунку №107/9 від 25.02.2013 про що міститься відмітка банка-одержувача з боку позивача (арк..с.28-34).
Факт несвоєчасного виконання обов'язку за Договором в частині оплати вартості виконаних робіт відповідачем не оспорюється, але суд відхиляє посилання відповідача на відсутність можливості вплинути на перерахування Головним управлінням Державної казначейської служби України у м.Севастополі грошових коштів на розрахункові рахунки позивача як на підставу звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання згідно частини 1 статті 617 ЦК України внаслідок непереборної сили з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (частина 2 зазначеної статті).
Згідно з частиною першою статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Чинним законодавством України встановлено, що при укладанні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення, тобто мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Так, майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ЦК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (стаття 627 ЦК України).
Як свідчать матеріали справи, будь - які застереження щодо несвоєчасного виконання зобов'язань за Договором з підстав, зазначених відповідачем в відзиві та наданих поясненнях, в Договорі відсутні, за наявності реальної можливості їх передбачення під час укладання зазначеного договору.
Згідно з частини першої статті 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Частина 2 ст. 218 Господарського кодексу України та статті 617 ЦК України прямо передбачають, що порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.
Тобто, відповідач, як юридична особа, самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями за Договором і така відповідальність не може ставитись у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб, у тому числі Головне управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі
Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом перевірено розрахунок позивача відносно інфляційного відшкодування (арк..с. 4 зворотний бік, 5) та визнано його вірним, а отже вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача інфляційного відшкодування за Договором у загальному розмірі 3883,31 грн, з яких 2348,09 грн за несвоєчасно виконання обов'язку по оплаті виконаних робіт відповідно до рахунків №643/9 від 06.12.2012 та №635/9 від 07.12.2012 по 2 та 3 етапам та 1535,22 грн за несвоєчасну оплату виконаних робіт по 4 та 5 етапам відповідно до рахунків № 106/9 від 23.02.2013 та №107/9 від 25.02.2013 підлягає задоволенню.
В силу частини другої статті 20 ГК України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 ГК України).
Відповідно до статті 610, частини третій статті 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 549 ЦК України пеня визначена як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Частиною 2 статті 231 ГК України встановлена можливість передбачення розміру штрафних санкцій договором у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту.
Пунктом 7.2. Договору передбачено, що у випадку затримки оплати у строк передбачений пунктом 4.1. Договору Замовник, за умов отримання рахунку Виконавця та підпису Акту приймання та здавання наданих послуг, сплачує на користь Виконавця пеню у за кожен день прострочення, яка обчислюється у відсотках (розмір подвійної облікової ставки НБУ) від суми простроченого платежу.
Судом перевірено розрахунок пені, наданий позивачем (арк.с. 4 зворотний бік, 5) та визнано його вірним.
В той же час, стаття 233 ГК України передбачає, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Пунктом 3 частини першої статті 83 ГПК України також встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстави (підстав) для вчинення зазначеної дії.
Суд звертає увагу на пункт 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом якого, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Суд, вивчивши матеріали справи, враховуючи, що відповідачем було вжито заходів щодо належного та своєчасного виконання обов'язку за Договором, вважає, за можливим зменшити розмір заявленої до стягнення пені за прострочення виконання обов'язку з своєчасної оплати робіт за 2,3,4 та 5 етапи, встановивши його в сумі 14 грн, з яких 8 грн за несвоєчасно виконання обов'язку по оплаті виконаних робіт відповідно до рахунків №643/9 від 06.12.2012 та №635/9 від 07.12.2012 по 2 та 3 етапам та 6 грн за несвоєчасну оплату виконаних робіт по 4 та 5 етапам відповідно до рахунків № 106/9 від 23.02.2013 та №107/9 від 25.02.2013..
Оскільки спор виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд, керуючись положеннями статті 49 ГПК України, вважає за необхідне витрати позивача по сплаті судового збору покласти на Відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 33, 34, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з військової частини А0225 Міністерства оборони України (99011, м.Севастополь, вул. Соловьова, 12, ідентифікаційний код: 14302650 з будь-якого рахунку, виявленого під час проведення виконавчих дій) на користь Публічного акціонерного товариства «Севастопольський морський завод» (99001, м.Севастополь, вул. Героїв Севастополя, 13, ідентифікаційний код: 14312370) заборгованості за договором №47 від 25.07.2012 про закупівлю послуг за державні кошти у розмірі 3897,31 грн з яких: 2348,09 грн інфляційного відшкодування за несвоєчасно виконання обов'язку по оплаті виконаних робіт відповідно до рахунків №643/9 від 06.12.2012 та №635/9 від 07.12.2012 по 2 та 3 етапам, 1535,22 грн інфляційного відшкодування за несвоєчасну оплату виконаних робіт по 4 та 5 етапам відповідно до рахунків № 106/9 від 23.02.2013 та №107/9 від 25.02.2013, 8 грн пені за несвоєчасно виконання обов'язку по оплаті виконаних робіт відповідно до рахунків №643/9 від 06.12.2012 та №635/9 від 07.12.2012 по 2 та 3 етапам, 6 грн пені за несвоєчасну оплату виконаних робіт по 4 та 5 етапам відповідно до рахунків № 106/9 від 23.02.2013 та №107/9 від 25.02.2013, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3067,37 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано 05.11.2013
Суддя І.А. Харченко