"30" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/74579/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Чумаченко Т.А., Мироненка О.В., Сороки М.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29 травня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2010 року у справі за позовом прокурора Сімферопольського району АР Крим в інтересах ОСОБА_4 до управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації про зобов'язання до виплати щомісячної допомоги по догляду за дитиною, -
Прокурор Сімферопольського району АР Крим в інтересах ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації про зобов'язання до виплати щомісячної допомоги по догляду за дитиною.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим
від 29 травня 2009 року позов задоволено.
Поновлено ОСОБА_4 строк звернення до суду з позовом про зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації виплатити їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку на ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 за період липень - грудень 2007 року та за період травень - грудень 2008 року у розмірі, передбаченому статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов'язаними з народженням та похованням» з липня до грудня 2007 року.
Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації виплатити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 допомогу по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку на ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1 за період липень - грудень 2007 року та за період травень - грудень
2008 року у розмірі, передбаченому статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов'язаними з народженням та похованням».
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2010 року постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29 травня 2009 року залишено без змін.
Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів, управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
У зв'язку з відсутністю клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд касаційної скарги проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Судами встановлено, що після народження ІНФОРМАЦІЯ_1 доньки ОСОБА_5, позивач як застрахована особа отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Зазначені обставини визнані сторонами.
Згідно із статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Водночас, щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2007 році, то пунктом 7 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» на 2007 рік.
Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в тому числі і пункт 7 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статей 41, 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Отже, з моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України № 6-рп/2007
від 09 липня 2007 року відмова управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації у виплаті позивачу допомоги в розмірах, встановлених статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», - є протиправною.
До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» відносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13), та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими законами.
Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені відповідні зміни до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Зокрема, змінами до статті 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону України
«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» було виключено статті 40- 44.
Конституційний Суд України Рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними пункт 25 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо виключення статей 40- 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Таким чином, з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 10-рп/2008 відновили свою дію вищезазначені положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи даний спір, суди попередніх інстанцій дали правильну правову оцінку обставинам у справі.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.
Постановлені у справі рішення судів є законними та обґрунтованими, і підстави для їх зміни чи скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим
від 29 травня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду
від 24 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської районної державної адміністрації про зобов'язання до виплати щомісячної допомоги по догляду за дитиною - залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом
України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: