"31" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/43185/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючої: суддів:Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., Усенко Є.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2011 року
у справі № 2а-4001/09/0770
за позовом: ОСОБА_4
до: Управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської
області
про визнання протиправним та скасування рішень та наказів, поновлення раніше
займаній посаді та стягнення середнього заробітку за час
вимушеного прогулу,-
У вересні 2009 року ОСОБА_4 звернулась в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області про визнання незаконним наказу в.о. начальника управління Пенсійного фонду України у Рахівському районі № 15-0 від 29 липня 2009 року про накладення на ОСОБА_4, головного спеціаліста по призначенню пенсій відділу з призначення пенсій, дисциплінарного стягнення у вигляді догани; визнання незаконним наказу начальника управління Пенсійного фонду України у Рахівському районі № 27-0 від 2 вересня 2009 року про звільнення її із займаної посади з 2 вересня 2009 року; поновлення на посаді головного спеціаліста по призначенню пенсій відділу з призначення пенсій управління Пенсійного фонду України у Рахівському районі Закарпатської області та стягнення з Управління Пенсійного фонду України у Рахівському районі Закарпатської області на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 2 вересня 2009 року до дня поновлення на роботі.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року адміністративний позов ОСОБА_4 задоволено: визнано протиправним та скасовано наказ в.о. начальника Управління Пенсійного фонду України у Рахівському районі № 15-0 від 29 липня 2009 року про накладення на головного спеціаліста з призначення пенсій відділу з призначення пенсій Управління Пенсійного фонду України у Рахівському районі ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення у вигляді догани; визнано протиправним та скасовано наказ начальника Управління Пенсійного фонду України у Рахівському районі № 27-0 від 2 вересня 2009 року про звільнення ОСОБА_4 із займаної посади головного спеціаліста з призначення пенсій відділу з призначення пенсій Управління Пенсійного фонду України у Рахівському районі з 2 вересня 2009 року; поновлено ОСОБА_4 на посаді головного спеціаліста з призначення пенсій відділу з призначення пенсій Управління Пенсійного фонду України у Рахівському районі Закарпатської області; стягнуто з Управління Пенсійного фонду України у Рахівському районі Закарпатської області на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2011 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області залишено без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року по справі № 2а-4001/09/0770 - без змін.
Управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області, вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даного спору, просить скасувати постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2011 року і ухвалити нове судове рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 проходила публічну службу на посаді головного спеціаліста по призначенню пенсій відділу з призначення пенсій Управління Пенсійного фонду України у Рахівському районі Закарпатської області.
Наказом Управління Пенсійного фонду України у Рахівському районі Закарпатської області № 14-0 від 26 червня 2009 року ОСОБА_4 оголошено догану за неналежне виконання службових обов'язків та недотримання посадової інструкції (а.с. 42), підставою для винесення якого, як слідує з матеріалів справи, були доповідні записки заступника начальника управління - начальника відділу з призначення пенсій управління Буржунецької Т.М, заступника начальника управління -начальника відділу з призначення пенсій Перепелиці В.В., провідного спеціаліста віддділу призначення пенсій Зюнєвої Ю.І. та акти зустрічних перевірок пенсійних справ.
28 липня 2009 року в.о. начальника управління Пенсійного фонду України у Рахівському районі Закарпатської області винесено накази від № 133, яким внесено зміни до наказу управління від 20 січня 2009 року № 10, яким затверджено посадову інструкцію головного спеціаліста відділу з призначення пенсій управління ПФУ в Рахівському районі.
Як підтверджується матеріалами справи, а саме відповідною відміткою позивача (а.с. 29) та актом від 28 липня 2009 року (а.с. 30), ознайомившись із вказаним наказами та посадовою інструкцією, ОСОБА_4 відмовилася поставити підпис про факт ознайомлення з положеннями, що містяться в них.
За таких обставин, з огляду на відмову позивача від проставляння підпису про ознайомлення з вищезазначеними актами управління, наказом Управління Пенсійного фонду України у Рахівському районі Закарпатської області від 29 липня 2009 року № 15-0 (а.с. 24) ОСОБА_4 оголошено догану за невиконання службових обов'язків, передбачених посадовою інструкцією, а саме розпоряджень, вказівок керівництва управління та обов'язків згідно наказів по управлінню в межах повноважень покладених на відділ та управління головному спеціалісту по призначенню пенсій відділу з призначення пенсій.
Проставити підпис про ознайомлення з вказаним наказом ОСОБА_4 також відмовилась, що підтверджується актом від 29 липня 2009 року (а.с. 25).
2 вересня 2009 року Управлінням Пенсійного фонду України у Рахівському районі Закарпатської області винесено наказ № 27-0 (а.с. 39), яким ОСОБА_4 звільнено із займаної посади за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків (пункт 3 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України). Як слідує зі змісту вказаного наказу, підставами для звільнення є службові записки Буржунецької Т.М, Перепелиці В.В., Зюнєвої Ю.І., акти про відмову у підписанні наказів та посадової інструкції, накази про оголошення догани, згода профспілкового комітету.
Згідно вимог статті 147 Кодексу законів про працю України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення 1) догана; 2) звільнення.
Відповідно до статті 140 Кодексу законів про працю України трудова дисципліна забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохочення за сумлінну працю.
Статтею 149 Кодексу законів про працю України визначено що при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ні посадовою інструкцією, затвердженою начальником управління Пенсійного фонду України у Рахівському районі від 1 квітня 2008 року (а.с. 35-36), ні посадовою інструкцією, затвердженою в.о. начальника управління Пенсійного фонду України у Рахівському районі 28 липня 2009 року, з якою позивачка була ознайомлена (а.с. 37-38) не передбачено прямого обов'язку позивача підписувати у даному випадку наказ та посадову інструкцію, а також не передбачено відповідальності за відмову у підписанні таких.
Відтак, з урахуванням наведеного, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що сама по собі відмова від підпису про ознайомлення зі змістом акту управління не може кваліфікуватися, як підстава для накладення дисциплінарного стягнення за невиконання службових обов'язків передбачених у посадовій інструкції, а саме розпоряджень, вказівок керівництва управління та обов'язків згідно наказів по управлінню в межах повноважень покладених на відділ та управління.
Таким чином, юридично правильним є висновок про те, що наказ Управління Пенсійного фонду України у Рахівському районі Закарпатської області від 29 липня 2009 року № 15-0, яким ОСОБА_4 оголошено догану за невиконання службових обов'язків передбачених у посадовій інструкції, а саме розпоряджень, вказівок керівництва управління та обов'язків згідно наказів по управлінню в межах повноважень покладених на відділ та управління головному спеціалісту по призначенню пенсій відділу з призначення пенсій не відповідає критеріям, встановленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, і підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування наказу від 2 вересня 2009 року № 27-0, яким позивача звільнено із займаної посади за систематичне невиконання без поважних причин службових обов'язків, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на наступне.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про державну службу» підстави припинення державної служби можуть бути загальними, тобто визначеними Кодексом законів про працю України та спеціальними, передбаченими у цій нормі.
Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності, як визначено в пункті 3 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, в т.ч. систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» з наступними змінами та доповненнями за передбаченими пунктом 3 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України підставами, працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Оскільки, як слідує з вищенаведеного, після накладення дисциплінарного стягнення наказом № 14-0 від 26 червня 2009 року, ОСОБА_4 не вчиняла проступків, які зокрема, можна було б кваліфікувати, як невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на неї згідно посадової інструкції, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про те, що наказ начальника Управління Пенсійного фонду України у Рахівському районі від 2 вересня 2009 року про звільнення позивача за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків є протиправним, з огляду на відсутність ознак систематичності.
Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалені по справі судові рішення є законними і обґрунтованими, а зазначена позиція скаржника є помилковою.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Касаційну Управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2011 року у справі № 2а-4001/09/0770 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуюча: Н.Є. Блажівська
Судді: М.В. Сірош
Є.А. Усенко