"31" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/45565/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючої: суддів:Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., Усенко Є.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2008 року
у справі № 22-а-1131/0, 2а-120/08
за позовом: ОСОБА_4
до: Начальника Управління Пенсійного фонду України у Зміївському районі
Харківської області,
Заступника начальника Управління Пенсійного фонду України у Зміївському
районі Харківської області
про призначення пенсії,-
ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до начальника Управління Пенсійного фонду України у Зміївському районі Харківської області, заступника начальника Управління Пенсійного фонду України у Зміївському районі Харківської області про:
-зобов'язання визнати, що відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України у 1986 році між нею та ВРП Зміївської ГРЕС був укладений трудовий договір і постійним місцем роботи в період відрядження до ЧАЕС був магазин ВРП Зміївської ГРЕС на посаді продавця з посадовим окладом 100 крб. і тарифною ставкою 0,725 крб., визнання дії та бездіяльності незаконними та неправомірними;
-зобов'язання начальника Управління Пенсійного фонду України у Зміївському районі Харківської області: відновити з 1 серпня 2001 року виплату державної пенсії у сумі 530 грн. 67 коп. установлену 10 липня 2000 року довічно (з корегуванням (перерахунком відповідно до постанов Кабінету Міністрів України); виплатити недоплачену різницю пенсії у розмірі 17680 грн. 80 коп.;
-зобов'язання начальника Заступника начальника управління Пенсійного фонду України у Зміївському районі Харківської області: перевірити інформацію в листі від 13 квітня 2004 року № 1785-09 03 щодо обставин праці в жовтні та листопаді 1986 року за вахтовим методом, перевірити і надати письмову інформацію щодо обставин існування судового рішення місцевого суду Зміївського району від 18 грудня 2001 року по цивільній справі №2-1177; надати акт перевірки ГУП і соціального захисту населення Харківської області щодо законності припинення 1 серпня 2001 року виплати державної пенсії у сумі 530 грн. 67 коп., надати рішення ГУП і соціального захисту населення Харківської області щодо законності припинення з 1 серпня 2001 року виплати державної пенсії у сумі 530 грн. 67 коп.; надати рішення УПФ у Зміївському районі про припинення з 1 серпня 2001 року виплати установленої довічно 10 липня 2000 року державної пенсії у сумі 530 грн. 67 коп.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2008 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2008 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2008 року - без змін.
ОСОБА_4 в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даного спору, просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 8 листопада 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2012 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Управлінням Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області надіслано на адресу Вищого адміністративного суду України заперечення, за змістом яких проти касаційної скарги заперечує, з огляду на її безпідставність та необґрунтованість.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як слідує з касаційної скарги, ОСОБА_4 фактично не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, оскільки в начальника Управління Пенсійного фонду України у Зміївському районі Харківської області, як посадової особи Управління Пенсійного фонду України у Зміївському районі Харківської області, були відсутні повноваження щодо припинення виплати пенсії у розмірі 530,67 грн., яка обрахована із даних, що містилися у довідці про заробітну плату, яка видана Управлінням робітничого постачання Зміївської ДРЕС (надійшла до Управлінням праці та соціального захисту населення Зміївської райдержадміністрації 13 серпня 1997 року).
Так, судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_4 є інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою. На підставі довідки про заробітну плату, виданої Управлінням робітничого постачання Зміївської ДРЕС (надійшла до Управлінням праці та соціального захисту населення Зміївської райдержадміністрації 13 серпня 1997 року), зі змісту якої слідує, що сума заробітної плати за роботу на ЧАЕС за жовтень 1986 року становить 428,27 крб., за листопад 1986 року - 609,59 крб., година ставка за жовтень 1986 року - 0,645, за листопад 1986 р. - 0,73 коп., Управлінням праці та соціального захисту населення Зміївської райдержадміністрації було здійснено перерахунок державної пенсії розмір якої складав 543,14 грн. (основний розмір 530,76 грн.).
Положенням про порядок проведення експерименту в Автономній Республіці Крим, Дніпропетровській, Донецькій, Закарпатській, Київській, Львівській, Миколаївській, Полтавській, Харківській, Хмельницькій областях та м. Києві з призначення пенсій органами Пенсійного фонду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1828 від 13 грудня 2000 року, органам пенсійного фонду України передані функції виплати пенсій.
Статтею 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відділи соціального забезпечення мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
За таких обставин, з огляду на передачу функцій виплати пенсій, та керуючись статтею 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Управлінням Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області у серпні 2001 року перевірено пенсійну справу ОСОБА_4
В ході здійсненої перевірки Управлінням Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області встановлено, що Відділом соціального забезпечення Зміївської районної адміністрації до пенсійної справи ОСОБА_4 у 2000 році були залучені табелі обліку відпрацьованого часу за жовтень-листопад 1986 року, з яких вбачається, що позивач працювала кухонним робітником, годинна тарифна ставка - 0,433 крб.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, вказані табелі були залучені до пенсійної справи позивача у зв'язку з отриманням листа Міністерства соціального захисту населення від 27 лютого 1996 року щодо встановлення міжвідомчою комісією, яка утворена Розпорядженням КМУ від 8 серпня 1995 року № 336, порушень в оплаті праці за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, оскільки такі виплати здійснювались без підтверджуючих документів.
В той же час, як встановлено судами попередніх інстанцій, пенсія ОСОБА_4 у розмірі 543,14 грн. розрахована на підставі довідки (надійшла до Управлінням праці та соціального захисту населення Зміївської райдержадміністрації 13 серпня 1997 року), дані якої не відповідають даним табелю обліку відпрацьованого часу за жовтень-листопад 1986 року та заробітній платі, що їй нараховувалась та виплачувалась Вказане, підтверджується даними особових рахунків за 1986 рік, листів ВАТ «Енергетик» (правонаступника ВРП Зміївської ДРЕС), надісланих у відповідь на запит ПФУ, архівної довідки, а годинні тарифні ставки не відповідають табелю робочого часу за жовтень-листопад 1986 року.
Відтак, з огляду на встановлені обставини, Управлінням Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_4, на підставі первинної довідки про заробітну плати, яка надавалась відділом робітничого постачання Зміївської ДРЕС у 1992 році та дані якої підтверджені особовим рахунком підприємства, оскільки настали обставини, які тягнуть за собою зменшення пенсії.
Повноваження органів Пенсійного фонду України щодо здійснення перерахунку пенсії за наявності обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, на момент виникнення спірних правовідносин визначались частиною 2 статті 84 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо правомірності перерахунку пенсії ОСОБА_4 та відсутності підстав для зобов'язання начальника Управління Пенсійного фонду України у Зміївському районі Харківської області, як посадової особи Управління Пенсійного фонду України у Зміївському районі Харківської області відновити з 1 серпня 2001 року виплату державної пенсії у сумі 530 грн. 67 коп. установлену 10 липня 2000 року довічно (з корегуванням (перерахунком відповідно до постанов Кабінету Міністрів України) та виплати недоплачену різницю пенсії у розмірі 17680 грн. 80 коп.
Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалені по справі судові рішення є законними і обґрунтованим, а зазначена в касаційній скарзі позиція ОСОБА_4 не ґрунтується на положеннях чинного законодавства та не підтверджується матеріалами справи.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2008 року у справі № 22-а-1131/0 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуюча: Н.Є. Блажівська
Судді: М.В. Сірош
Є.А. Усенко